vishnyak-maksim-volodimirovich-foto

Вишняк М.В. Безграмотні і злочинні судді Петра Порошенка

Новости, Популярные новости, Суды

09.01.2018 року, враховуючи тривалу бездіяльність і професійну безграмотність детектива Третього ВД Першого ПД ГПД НАБУ Павлущика Юрія Володимировича у кримінальному провадженні № 52017000000000624, вважаючи достатньо обгрунтованою підставу безпосереднього звернення та керуючись положенням ч.6 ст.39 КПК України, особа 1 подав через поштову службу України клопотання за вих. № 2108/09 в порядку ст.220 КПК України на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
11.01.2018 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дане клопотання отримала уповноважена особа НАБУ Федько. Однак, станом на 16.01.2018 року особу 1 так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. або уповноваженою ним особою про належний розгляд його клопотання за вих. № 2108/09 від 09.01.2018 року.
16.01.2018 року, що відповідало 5 (п’ятому) процесуальному дню, особа 1 подав через поштову службу слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих.№ 2159/16 від 16.01.2018 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва скаргу на бездіяльність керівника ГПД НАБУ за вих. № 2159/16 від 16.01.2018 року було розподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка Максима Володимировича. 23.02.2017 року відбулося судове засідання в Солом’янському районному суді м.Києва з розгляду скарги особи 1 за вих. № 2159/16 від 16.01.2018 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. З незрозуміло яких причин, взамін керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. на судове засідання прийшов детектив ГПД НАБУ Павлущик Ю.В., якого суддя Вишняк М.В. протиправно допустив до участі у судовому засіданні та дозволив йому вчиняти процесуальні дії. Більше того, суддя Вишняк М.В. протиправно перервав проведення даного судового засідання та зобов’язав детектива ГПД НАБУ Павлущика Ю.В. надати 02.03.2018 року докази суду про надсилання особі 1 відповіді на подане останнім клопотання на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. за вих. № 2108/09 від 09.01.2018 року.
02.03.2018 року, у злісне порушення вимог ст.306 КПК України, із затримкою судового розгляду скарги за вих. № 2159/16 від 16.01.2018 року аж на 40 (сорок) календарних днів, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. розглянув дану скаргу, за наслідками якого виніс завідомо неправосудну Ухвалу у судовій справі за № 760/1721/18.
Наслідком розгляду судової справи № 760/1721/18 стало вчинення суддею Вишняк М.В. нахабного кримінального правопорушення, так як він:
– не надсилав виклику (повістки) суб’єкту оскарження – керівнику ГПД НАБУ Калужинському А.В.;
– надіслав судовий виклик (повістку) ефімерному уповноваженому представнику НАБУ, про існування якої не мав жодної уяви та належного доказу;
– проігнорував заперечення особи 1 про участь у даному судовому засіданні детектива Павлущика Ю.В., який так і не зміг підтвердити своїх процесуальних повноважень;
– допустив до судового засідання детектива Павлущика Ю.В., який не підтвердив свої повноваження;
– надав детективу Павлущику Ю.В. право на надання пояснень по суті справи;
– проігнорував заперечення особи 1 про залучення детективом ГПД НАБУ Павлущик Ю.В. до судової справи неналежних доказів про нібито надання останньому письмової відповіді за наслідками розгляду поданого клопотання за вих. № 2108/09 від 09.01.2018 року;
– залучив до судової справи документи, які надав детектив Павлущик Ю.В., що не підтвердив своїх повноважень;
– залучив до судової справи копії документів, які детектив Павлущик Ю.В. належним чином не завірив;
– прийняв рішення на підставі належним чином не завірених документів, а також на підставі наданих показів детективом Павлущик Ю.В., який не підтвердив свої повноваження;
– взяв до уваги нічим не підтверджений доказ детектива Павлущика Ю.В. щодо надсилання скаржнику відповіді за результатами розгляду поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення, копію якої було незаконно долучено до справи провадження;
– незаконно перервав проведення судового засідання;
– навмисно затягує розгляд скарг понад розумний строк;
– перешкоджає передачі судових справ, які не розглядає впродовж встановленого законом розумного строку, на повторний авторозподіл;
– покриває злочини фігурантів у провадженнях;
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні відомостей моєї заяви до ЄРДР у визначений КПК України строк, є предметом оскаржування в суді.
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: “1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку”.
Статтею 322 КПК України (Безперервність судового розгляду) передбачено: “1.Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. 2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;
2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;
4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;
5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;
6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;
7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу”.
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
Статтею 350 КПК України (Розгляд судом клопотань учасників судового провадження) встановлено: “1.Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
В статті 357 КПК України (Дослідження речових доказів) вказано: “1.Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з річчю та її оглядом. 2. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням. 3. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів…”.
В статті 358 КПК України (Дослідження документів) зазначено: “1.Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред’явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження. 2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам. 3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа”.
У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести
відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення. Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу за № 139 від 06.04.2016 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України. Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення керівник органу досудового розслідування, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється – керівник ГПД НАБУ. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язувало керівника ГПД НАБУ, шляхом надання доручення, забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР. Попри зазначене, викладені у моїй заяві відомості до ЄРДР не внесені, внаслідок чого досудове розслідування фактично не здійснюється. Ухилення від виконання вказаного обов’язку свідчить про бездіяльність керівника органу досудового розслідування, що тягне за собою карну відповідальність.
Також, п.2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України. Згідно ч.1 ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, клопотань, скарг та інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто – впродовж 24 годин.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається… Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора».
Вищенаписане дає тверді підстави вважати, що в діяльності судді Вишняка М.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані судові справи витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Вишняка М.В. слід розцінювати як таку, що направлена на перешкоджання виконанню його обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Вишняка М.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Вишняк М.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Вишняк М.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Вишняком М.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Вишняка М.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Вишняком М.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Вишняком М.В. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Вишняка М.В. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Вишняка М.В., який порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Вишняк Максим Володимирович ЄРДР

13 comments

  • виходить що “хвальоний” суддя вишняк насправді є безграмотним нездарою, який навіть не знає азів кпк та встановлених норм ведення судового засідання. цікаво, як за такої безграмотності він міг винести правосудне судове рішення щодо одіозного міського голови м. Одеси Геннадія Труханова, якщо він досі не знає що перед судовим засіданням потрібно встановлювати за особистими документами його учасників та чітко знати хто із них є сторонами провадження?

  • якби у нього були мізки бодай на рівні ципляти, то шоколадний заєць не забрав би його до Києва, не посадив би у крісло тимчасового судді і не змусив би його грати роль клоуна. насправді ця партія політично-корупційної була розіграною задовго до арешту Геннадія Труханова

  • Київські кукловоди суддю Вишняка готовили довго і красиво, ніби корову до бичка: мили шампунькою і пісю обприскували одеколоном. Чого не пошкодуєш для дешевого клоуна з забитого села. Більше того, цьому пройдисвіту забезпечили позитивний імідж – обирали претендентом на посаду члена Вищої Ради юстиції. Так би мовити, кинули сухарика зі свого столу, аби слухняно дупи лизав своїм кукловодам

  • добре знаючи, що його готовлять на роль продажного іуди, невже цей барига не міг хоч би трохи почитати кпк україни в контексті як правильно вести судові засідання? або попросити у своїх колег навчити його азам юриспруденції, щоб потім не попадати в такий просак, як на даному відео показано?

  • я думаю що він не сповна розуму. нормальний суддя, як гідна людина, має свою честь і гідність. а тут йдеться про відверте жополизництво, брудне лакейство, зраду держави і народу України, порушення присяги судді, паплюження своїх рідних і близьких, антидержавну діяльність…

  • а хіба таких виродків як він не було при окупації фашистами України? саме через цих нелюдів у всі віки українці проливали невинну кров, позбавлялися незалежності і добробуту. я думаю, що це паралельно нормальним людям, існує такий незалежний сорт дефективних людей, які з моменту свого народження покликані отруювати життя всім, хто їх оточує і до чого вони торкаються. поки вони існують між нормальними людьми, в Україні не буде нікому миру і спокою. думаю що від цього існують одні єдині ліки, яких придумав очільник німецького рейху – “Ніч довгих ножів”. люди рано чи пізно на це мусять відважитися і очистити суспільство від сатанинського нашестя!

  • нехлюй і бездара, який дірвався до значка судді і вважає, що цього достатньо аби виносити рішення від імені України. насправді є відповідні підозри щодо наявності у нього юридичної освіти. схоже що він хворіє на синдром «бездипломності Луценка»!

  • напівграмотний дуроман. я взагалі не розумію як він може судити людей якщо в його голові зовсім пусто?

  • відвалив вищій раді юстиції мішків зотри баксів і получив свою ксіву суперсудді. проблема тепер зовсім з іншим, як одітися у вбрання судді. дирка в ньому всього одна, а влізти до неї через обидві ноги аж ніяк не виходить!

  • Не знаю яким він там був головою суду на сільських просторах, однак як відряджений слідчий суддя – просто обхохочешся. Так би мовити одне посьмиховисько. Не володіє навіть базисом українського правознавства.

  • як для села може він і не поганий суддя, однак як для цивілізованного Києва – це повний отстой! Не здивуюся, якщо він і таблички множення не знає.

  • Не думаю що такі препаскудні особи як суддя Вишняк дбають про свою честь і гідність, мораль і авторитет, так як їх мізки зациклилися на хабарях і боязні бути не викритими, не кажучи вже про кайданки на руках…

  • не знаю, яким він колись був головою суду, однак як простий суддя – він просто посьмиховисько! здавалось би, такі прості і загальновідомі юридичні речі, а він їх зовсім не знає і в тему не зовсім врубається!

Залишити відповідь