Шахрайства і службові підроблення слідчого Удовиченко Д.Г.

У провадженні СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві знаходилось досудове розслідування кримінального провадження за номером № 32015100020000166
від 11.12.2015 року за ч.1 ст. 205 КК України.
29.01.2016 року, у відповідності до ст. 55, 56, 220 КПК України, я подав клопотання слідчому СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г.
01.02.2016 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дане клопотання отримала уповноважена особа Голубня.
Станом на кінець робочого дня 16.02.2016 року, всупереч ст. 220 КПК України, слідчий СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г. так і не надав мені належної відповіді про наслідки розгляду мого клопотання, що є результатом службового зловживання (ст. 367 ККУ).
17.02.2016 року, у відповідності до ст. 55, 56, 220 КПК України, я подав повторне клопотання слідчому СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г. з додатковими доказами вчинених податкових злочинів ТОВ «Адамант».
19.02.2016 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дане клопотання отримала уповноважена особа Клебан.
Станом на кінець робочого дня 29.02.2016 року, всупереч ст. 220 КПК України, слідчий СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г. так і не надав мені належної відповіді про наслідки розгляду мого клопотання (ознака вчиненого злочину, що передбачений ст. 367 КК України).
01.03.2016 року я отримав простий поштовий лист, в якому, згідно штемпелю на конверті, мені було відправлено 27.02.2016 року копію Постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г. про закриття кримінального провадження від 25.02.2016 року.
Вважаю дану Постанову слідчого Удовиченко Д.Г. злочинною та як такою, що направлена на приховування вчинених злочинів ТОВ «Адамант» (ст. 396 КК України).
Унаслідок проведення фіктивного підприємництва ТОВ «Адамант» я став його жертвою, що зазнала значних матеріальних збитків на загальну суму біля 450 000 грн. (чотириста п’ятдесят тисяч) грн.
Крім того, жертвами фіктивного підприємництва ТОВ «Адамант» також стали численні його працівники, яким або ж взагалі не виплачували заробітну плату, або ж виплачували, однак у конвертах.
Відповідно, за таких умов ТОВ «Адамант» нашій державі десятиліттями недоплачувало, а періодами – і повністю не сплачувало належних податків, в тому числі і обов’язкових відрахувань: ПДФО, ЕСВ та військового збору.
Крім того, у відповідності до наданої мені інформації з Департаменту земельних ресурсів, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації та КП «Київреклама», ТОВ «Адамант» впродовж останніх 11 (одинадцяти) років не сплачують податків на землю та за розміщення зовнішньої реклами.
Також ТОВ «Адамант» навмисне уникають сплати податків за діяльність, що виходить за межі її дозвільної документації, на моєму власному прикладі: за надання мені послуг ТВ-студії, за продаж програмного продукту для сайту moyray.com (функціонал «запитання-відповідь пацієнту»), за редагування і вдосконалення вказаного сайту, я оплатив ТОВ «Адамант» біля 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн. готівковими коштами, які через касу даного підприємства не були проведені, а значить – не оподатковані!
Також, генеральний директор Дорошенко Т.А., президент Пєтухов І.М. і директор Лагодич Н.В. приховують найману робочу силу, не мають жодного укладеного трудового договору та колективного договору з найманими працівниками, що і було чітко встановлено оперативно-слідчою групою, яку я викликав в офіс ТОВ «Адамант”.
Також, ТОВ «Адамант» змушували мене з 2003 по 2015 роки до сплачувати кошти за надані послуги на фіктивні рахунки через підставні особи (копії квитанцій наявні у справі):
1) ЧП Поліщук І.Л.;
2) ТОВ «Дата-Центр Адамант»;
3) ТОВ «Адамант-Телеком”, а також через виставляння мені до оплати рахунків, за якими дане підприємство фактично не має ніякого права вести свою господарську діяльність (студія дизайну, перенос сайтів з одних серверів на інші, розміщення моїх сайтів на своїх серверах, продаж крадених програмних продуктів для мого сайту – система «запитання-відповідь пацієнту» тощо) виникають суттєві підстави для проведення виїзної позапланової податкової перевірки даного підприємства.
Однак, слідчий Удовиченко Д.Г. не провів жодного розслідування щодо цього, а також не залучив експертів для вивчення програмних продуктів, які встановлені на моєму сайті moyray.com з метою підтвердження фактів отримування ТОВ «Адамант» від мене коштів, які вони впродовж багатьох років приховували їх оподаткування.
Також, слідчий Удовиченко Д.Г., явно з корисливою метою, покрив численні злочини ТОВ «Адамант» (ст. 396 КК України) в частині з’ясувань фактів отримування від мене грошей за
отримані послуги в ТОВ «Адамант» зовсім сторонніми особами:
1) ЧП Поліщук І.Л.;
2) ТОВ «Дата-Центр Адамант»;
3) ТОВ «Адамант-Тєлєком».
Також, слідчий Удовиченко Д.Г. не з’ясував, чому від мене ТОВ «Адамант» через сторонні особи, що вказані вище, отримували гроші, однак без і досі укладеного договору, та факти не сплати даними особами податків від отриманого прибутку.
В своїх і досі не розглянутих двох клопотаннях я піднімав наступні питання:
1) Провести позапланову фактичну виїзну перевірку господарської діяльності ТОВ «Адамант»;
2) Подати судовий позов до ТОВ «Адамант» та стягнути в дохід державі кошти, яких він уникнув в добровільному порядку оплатити як податок на прибуток;
3) Зобов’язати ТОВ «Адамант» зареєструвати досі не зареєстрованих працівників, яких він приховує з метою не сплати внесків із заробітної плати (пенсійний фонд, податок на доходи з фізичних осіб, військовий збір тощо) та нарахувань на фонд оплати праці;
4) Зобов’язати ТОВ «Адамант» укласти трудові договори з працівниками підприємства;
5) Зобов’язати ТОВ «Адамант» укласти колективний договір з працівниками підприємства;
6) Накласти адекватні фінансові санкції за допущенні податкові порушення та свідоме уникання від оподаткування;
7) Надати мені відповідь про результати розгляду даної заяви впродовж 72 годин.
Однак, слідчий Удовиченко Д.Г., явно з корупційних міркувань, жодного з цих пунктів не виконав, причому – двічі (клопотань було два).
У своїй шахрайській Постанові від 25.02.2016 року слідчий Удовиченко Д.Г. вказує, що він буцім-то допитав декілька осіб в якості свідків з числа працівників та керівників ТОВ «Адамант», на підставі чого прийшов такого висновку, що «…ТОВ «Адамант» є реальним суб’єктом господарської діяльності, основним видом якого є надання послуг до мережі інтернет в м. Києві».
Однак, в даній шахрайській Постанові про закриття кримінального провадження слідчий Удовиченко Д.Г. навмисно уникнув зазначення та розгляду наступного:
1) що ТОВ «Адамант» надає послуги тільки юридичним особам, однак з незрозумілих причин чомусь надавав мені послуги як фізичній особі з 2003 року до 01.01.2016 року?
2) з яких причин за надані мені послуги отримували мої кошти сторонні особи та підприємства з 2003 по 2015 роки (ЧП Поліщук І.Л., ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Тєлєком»)?
3) на підставі яких дозвільних документів ТОВ «Адамант» надавало мені послуги: з продажу програмних продуктів, надання послуг ТВ, редагування сайтів, переносу сайтів із серверів 2-7 покоління, підтримування роботи проданих мені програм тощо?
4) встановлення справжньої кількості працюючих осіб ТОВ «Адамант»?
5) встановлення справжнього розміру оплати у працівників ТОВ «Адамант»?
6) встановлення наявності трудових угод із кожною працюючою особою ТОВ «Адамант» (згідно з новими трудовими вимогами, з наявністю підтвердження з ДПІ)?
7) встановлення наявності колективного договору в ТОВ «Адамант», з непростроченою датою його дії?
8) наслідку розслідування несплати податку на рекламну вивіску;
9) наслідку розслідування фактів несплати податку за користування землею впродовж останніх 11 (одинадцять) років ТОВ «Адамант»?
10) наслідки проведеної виїзної перевірки за фактами несплати податків по ПДФО, ЕСВ, військового збору тощо?
11) наслідки проведеної виїзної перевірки щодо затримки виплати заробітної плати?
12) наслідки проведеної виїзної перевірки щодо виплати зарплати в «конвертах»?
13) наслідки виїзної перевірки щодо з’ясування фактів, чому мох кошти отримували
14) підставні особи та підприємства (ЧП Поліщук І.Л., ТОВ «Дата-Центр Адамант»,
ТОВ «Адамант-Тєлєком»)?
У справі кримінального провадження № 32015100020000166 від 11.12.2015 року і по сьогоднішній день немає жодного документу, який би доказував протилежне, а також про фактичне відпрацювання вказаних вище 15 (п’ятнадцять) пунктів слідчим Удовиченко Д.Г.
Однак, в даній справі є лише одні слова злочинного слідчого Удовиченко Д.Г. у вигляді злочинної Постанови про закриття кримінального провадження, де він посилається лише на власне бачення і трактування закону, скоріше всього через призму отримання неправомірної вигоди, завдаючи при цьому значної шкоди інтересам держави та її громадянам.
Саме у такий бандитський спосіб слідчий Удовиченко Д.Г. незаконно відсторонив мене від законної участі в даному кримінальному провадженні як потерпілого, у відповідності до ст. 55, 56, 60, 220 КПК України, не надавши мені жодної можливості відстоювати свої порушені конституційні права як громадянина, а також у законний спосіб захищати порушені інтереси своєї держави – як президента громадської організації, у відповідності до Статутної діяльності організації, а також на підставі ст. 5 Конституції України, ст. 18 і 28 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 № 3206-VI».
Слідчі повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи зокрема показання свідків та висновки судових експертиз, яких слідчий СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г. умисно уникнув з метою приховування вчинених злочинів ТОВ «Адамант» (ознаки ст. 396 КК України)!
Будь-який недолік розслідування обов’язково призведе до не встановлення причин вчинення злочину або винних осіб у цьому ж самому злочину та створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. Рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Проте, обставини, які я виклав у заяві про вчинення кримінального правопорушення, далеко не в повній мірі стали предметом належного розслідування слідчим Удовиченко Д.Г. Винесена Постанова про закриття кримінального провадження слідчим Удовиченко Д.Г. не відповідає жодним нормам КПК України, являється по суті не вмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема – в ній не викладено суть моєї заяви, з якою я звернувся до ДПІ про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий Удовиченко Д.Г. злочинно уникнув подання запиту до ДФС м. Києва щодо проведення позапланової фактичної виїзної перевірки господарської діяльності ТОВ «Адамант», а також подання судового позову до ТОВ «Адамант» про стягнення в дохід державі кошти, яких він уникнув в добровільному порядку оплатити як податок на прибуток у відповідності до зазначених мною та державними інстанціями фактів.
Також слідчий Удовиченко Д.Г. у злісне порушення ст. 220 КПК України, так і не розглянув мною подані два клопотання у даному кримінальному провадженні, які мали б бути належно розглянутими, перш чим провести закриття кримінального провадження за номером № 32015100020000166 від 11.12.2015 року, і що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Зі злочинної Постанови слідчого Удовиченко Д.Г. слідує, що жодна з осіб, яка вимагала від мене кошти за надання послуг, що не передбачені на даному підприємстві відповідними дозвільними документами, не була допитаною.
Також не були встановленими і допитаними керівники ТОВ «Дата-Центр Адамант» та ЧП Поліщук І.Л., які безпосередньо отримували мої кошти впродовж десятиліть, не маючи жодного відношення до моїх договірних відношень з ТОВ «Адамант».
Тобто, слідчий Удовиченко Д.Г. будь-яких значимих слідчих та процесуальних дій навмисно не вчиняв з метою приховування злочину (ознаки ст. 396 КК України)!
Принаймні, у Постанові слідчого Удовиченко Д.Г. інших відомостей, що суперечили б вищевказаному мною – відсутні.
Крім того, слідчий Удовиченко Д.Г. у своїй Постанові від 25.02.2016 року зазначає, що від «проводив» лише досудове розслідування з точки зору фіктивності ТОВ «Адамант», хоча я в своїй заяві також зазначав, що в діяльності останнього є значні податкові порушення, та кваліфікував вчинені ТОВ «Адамант» злочини ще й за ст. 212 КК України, про що навіть значиться у скарзі слідчому судді Дарницького районного суду м. Києва, яка і була ним задоволеною. Також слідчий Удовиченко Д.Г. у своїй постанові зазначає, що «…за трудовими Договорами у четвертому кварталі 2015 року на ТОВ «Адамант» працювало 25 осіб, за якими підприємство сплатило відповідні збори», при цьому він уникає підтвердження цього факту, що дані Договори в ТОВ «Адамант» дійсно існують.
Також слідчий Удовиченко Д.Г. зтверджує, що ним були допитаними: заступники генерального директора та менеджер по роботі з корпоративними абонентами, «…які в свою чергу також підтвердили, що ТОВ «Адамант» є реальним суб’єктом господарської діяльності та займаються наданням послуг до мережі Інтернет в м.Києві».
Таким чином, слідчий Удовиченко Д.Г. тим самим підтверджує, що дозвільних документів у даного підприємства не перевіряв, походження наданих мною платіжних документів не встановлював, факти відрахування податків за 2003-2015 роки не з’ясовував, жодного з існуючих свідків, особливо з числа 12 (дванадцяти) поліцейських, яким своїх дозвільних документів на їх вимогу (для огляду) керівництво ТОВ «Адамант» не надало, а також не було допитано свідків (зазначення ПІП та адрес даних осіб).
Тим самим, слідчий Удовиченко Д.Г., з однієї сторони виклав у своїй злочинній Постанові сумнівні та не перевірені факти, що є не припустимим, оскільки напряму порушує імперативні засади КПК України, а з іншої – жодних процесуально значимих дій не вчинив.
Крім того, Постанова містить вказівку на те, що провадження закрито через відсутність складу злочину, однак із її змісту так і не можливо встановити, в чиїх діях саме відсутній склад злочину.
Тобто, з оскаржуваної Постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано всебічну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена на даний час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх – не узгоджується із стандартами доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161 серія А заяви № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), а також ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 КПК України.