Cуддя Головчак Мар’ян Михайлович вчиняє злочини проти людей

08.09.2016 року я отримав чотири рекомендованих листи з Рівненського міського суду, у яких були чотири Ухвали слідчого судді Головчак Мар’яна Михайловича від 18.07.2016 року у справах: №569/8882/16-к, №569/8883/16-к, №569/8879/16-к, №569/8881/16-к.
Вказані вище Ухвали є неправосудними та злочинними, так як були винесеними слідчим суддею Рівненського міського суду Головчак Мар’яном Михайловичем виключно з метою приховування вчинених злочинів (ознака ст. 396, 375 КК України):
1) слідчим Кузнецовського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Дяк Р.С.;
2) слідчим Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Смик А.І.;
3) керівником Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Топольським В.М.;
4) заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Войтюк О.І.
Злочинний суддя Головчак Мар’ян Михайлович усі свої неправосудні Ухвали у справах №569/8882/16-к, №569/8883/16-к, №569/8879/16-к, №569/8881/16-к мотивував таким божевільним твердженням:
“…В поданій заяві скаржника немає об’єктивних даних, які свідчать про вчинення злочину. Не зазначено короткого викладу обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення слідчим Кузнецовського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Дяк Р.С. (слідчим Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Смик А.І., керівником Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Топольським В.М., заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Войтюк О.І.).
За таких обставин, в прокурора підстав для внесення заяви в ЄРДР не було…”.
Попри це, знахабнілий суддя Головчак Мар’ян Михайлович чомусь і словом не обмовився про п.1 ст. 214 КПК України, де чітко і зрозуміло записано таке:
“Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування”.
Якщо даний постулат вказаного закону не зовсім зрозумілий для явно не українського походження судді Головчак Мар’яна Михайловича, то я його розтлумачу у такий спосіб, доступний для розуміння навіть циганам і молдаванам: якщо прокурору Рівненської обласної прокуратури впало в очі щось подібне на кшталт моєї заяви про вчинене кримінальне правопорушення слідчим Кузнецовського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Дяк Р.С., слідчим Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Смик А.І., керівником Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Топольським В.М., заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Войтюк О.І., де взамін однієї сторінки було написано аж три, то для внесення відомостей до ЄРДР було достатнім знати не тільки те, скільки у нього в руках було сторінок моєї заяви, але і те, що в тексті цієї самої заяви описувалося про факти вчинення злочину вищевказаними особами!
Що ж до першого речення, на яке посилався у всіх своїх неправосудних рішеннях самодур Головчак Мар’ян Михайлович, цитую: “…В поданій заяві скаржника немає об’єктивних даних, які свідчать про вчинення злочину”, то норми КПК України стверджують наступне.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 69 від 17.08.2012 року, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до органу досудового розслідування, прокуратури, відділів детективів НАБУ здійснюється за дорученням його керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст. 214 КПК України.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення «керівник органу досудового розслідування», прокуратури і відділів детективів НАБУ, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється – керівник Рівненської обласної прокуратури. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язувало
керівника Рівненської обласної прокуратури, шляхом надання доручення, забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР.
Попри зазначене, викладені у моїй заяві відомості до ЄРДР і досі не внесені, внаслідок чого досудове розслідування фактично не здійснюється.
Ухилення від виконання вказаного обов’язку свідчить про бездіяльність керівника органу досудового розслідування, що тягне за собою карну відповідальність.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
А саме, що «…слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення…» (п/п 1 п. 2 даного Листа). «…у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв’язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору…» (п/п 1 п. 2 даного Листа).
Крім того, в частині 5 статті 214 КПК України визначено, що для початку досудового розслідування є повідомлення даних, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Дана обставина зобов’язувала уповноважених службових осіб прокуратури Рівненської області внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Також зазначу, що у силу ст. 214 КПК та п. 3.3.1 Положення, при прийнятті відповідною посадовою особою рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю, відомості до ЄРДР мають вноситися одночасно з направленням до іншого органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження.
Отже, направлення моїх заяв про вчинене кримінальне правопорушення до іншого органу, уповноваженого здійснювати досудове розслідування, не звільняло орган, до якого надійшли мої заяви, від процесуального обов’язку внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто – впродовж 24 годин! А саме, що «…Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення…».
Як зазначається в Посібнику з проведення проваджень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та координаторами ОБСЄ, що зараз діють в Україні (копії двох аркушів надаються в додатку), «…КПК України, зокрема у ст. 214 КПК України, не передбачає будь-яких умов і винятків для невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також будь-яких умов і винятків не передбачає і Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджене наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 року за № 69».
«Стаття 214 КПК України зобов’язує посадових осіб уповноважених на здійснення кримінальних проваджень, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення або виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Чинна редакція статті не містить жодних вимог до заявників щодо надання достовірних фактів чи інформації про кримінальне правопорушення на стадії подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, адже всі обставини кримінального правопорушення підлягають встановленню лише під час здійснення кримінального провадження…!
Стаття 214 КПК України перебуває у тісному взаємозв’язку ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину – кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР. За змістом цієї норми, обов’язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та на детективів НАБУ.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відноситься розслідування фактів про повідомленні кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява (чи повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення, або яке готується.
Закон не покладає на заявника обов’язок з достовірністю наводити у такій заяві чи повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину, а також достатніх даних про об’єктивні ознаки злочину.
Однак, це зовсім не помішало слідчому судді Рівненського міського суду Головчак Мар’яну Михайловичу постановити чотири неправосудних Ухвали, в яких він незаконно зтверджує, що я начебто не виклав у моїх заявах короткого змісту обставин про вчинення кримінального правопорушення, а також що у діях зазначених мною фігурантів немає (?) складу злочину, що власне і стало основою в не задоволенні чотирьох моїх скарг на бездіяльність прокуратури Рівненської області в особі її керівника.
Також є повним абсурдом, якщо не суцільною божевільністю, стверджувати слідчому судді Рівненського міського суду Головчак Мар’яну Михайловичу те, що буцімто у всіх моїх заявах були відсутні дані про вчинення злочину, адже я додавав у додатках до своїх заяв:
• копії Ухвал слідчих суддів, які і до сьогодні не виконані слідчим СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Смик А.І.
• копії Ухвал слідчих суддів, які і до сьогодні не виконані керівником Сарненської місцевої прокуратури Рівненській області Топольським В.М.
• копії Ухвал слідчих суддів, які і до сьогодні не виконані заступником керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненській області Топольським В.М.
Також заслуговують на гідну увагу наступні факти:
• що ідентичні мої чотири скарги щодо бездіяльності органів прокуратури (з приводу не внесення до ЄРДР відомостей моїх чотирьох ідентичних заяв про вчинені кримінальні правопорушення) були задоволеними слідчими суддями Печерського районного суду м.Києва, згідно яких і було відкрито чотири карних справи.
• що керівник Сарненської місцевої прокуратури Рівненській області Топольський В.М. вже арештований органами НАБУ і СБУ, куди я теж подавав заяви та скарги на вказаних осіб.
• що заява про вчинення кримінального правопорушення слідчим Дяк Р.С. насправді датована 27.09.2016 роком, а не 29.09.2016 роком.
• що в усіх неправосудних Ухвалах не зазначено вихідні номери моїх скарг і заяв.
• що моє оскарження Постанови про закриття кримінального провадження чомусь було розподілено саме на суддю Головчак Мар’яна Михайловича, у якому проходять фігурантами ці ж самі персони, щодо яких даний суддя постановив чотири неправосудних Ухвали, тим самим покривши їх злочини.
• що суддя Рівненського міського суду Головчак Мар’ян Михайлович особисто проходить фігурантом у кримінальній справі за №42016000000000549 від 02.02.2016 року, яку я відкрив проти нього за фактами ідентичних шахрайств та винесених неправосудних рішень у судових справах за № 569/15217/15-к від 06.11.2015 року (щодо прокурора Рокитнівської районної прокуратури Рівненської області Скобуха І.М., якого зараз звільнено за зловживання владою) та № 569/9572/15-к від 10.11.2015 року (щодо зловживання владою прокурорами Рокитнівської районної прокуратури Рівненської області Басич О.В., Осика Ю.П., а також щодо незаконного притягнення до відповідальності завідомо невинної людини та застосування проти нього тортур слідчими СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Євпат О.О. і Кибукевич Р.Г., що призвело до інвалідизації невинно засудженого, а згодом Апеляційним судом Рівненської області – виправданого).
Отож, слідчий суддя Головчак Мар’ян Михайлович постановив чотири неправосудних та злочинних Ухвали, які писалися ним виключно під копірку.
А саме, як це наглядно видно із вказаних чотирьох Ухвал, що в них містяться:
• однакова кількість речень;
• однакова кількість слів;
• однаковий кількість орфографічних і технічних помилок;
• однакове викладення суті;
• однакова вказана правова база;
• однакова мотивація відмови;
• однакова результативна (ухвалююча) частина;
• однакові відступи між реченнями;
• однакові абзаци;
• однаковий шрифт;
• однакові «шапки»;
• однакове не зазначення вихідних номерів моїх скарг;
• однакове не зазначення вихідних номерів моїх заяв;
• однакові поля і т.д.
Своїми чотирма нинішніми та двома – минулорічними вищевказаними Ухвалами слідчий суддя Рівненського міського суду Головчак Мар’ян Михайлович порушив не тільки вказані мною норми процесуального права, але і мої та невинно осудженої і скаліченої особи (зазначення ПІП) громадянські права, свободи і законні інтереси, що належним чином охороняються Конституцією України та міжнародною Конвенцією!
Крім того, суддя Рівненського міського суду Головчак Мар’ян Михайлович є аморальною людиною, так як використовуючи свій суддівський статус, намагався у шахрайський спосіб отримати житло в м. Рівному, про що в інтернеті, мас-медіа, громадських організаціях та в судових інстанціях Рівненщини є відповідні докази.