Злочини керівника Управління НАБУ Мержук Володимира Петровича

02.02.2016 року, в порядку підслідності (ст. 216 КПК України) та у порядку ст. 214 КПК України, я подав три окремих заяви (за № В-648, В-647 В-644) про вчинення кримінального правопорушення вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, та які становлять загрозу національній безпеці.
Однак, з незрозумілих мені причин їх було розглянуто керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ Мержук Володимиром Петровичем в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, у злісне порушення ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 69 від 17.08.1012 року, станом на кінець робочого дня 16.02.2016 року, відомості моїх вищевказаних трьох заяв про вчинене кримінальне правопорушення так і не були внесеними до ЄРДР, про що власне і було мені повідомлено керівником Управління по роботі з громадськістю Мержук В.П.
Згідно наданих мені відповідей керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ Мержук Володимиром Петровичем, мої три заяви за № В-648, В-647 В-644 про вчинене кримінальне правопорушення відповідними посадовими особами м.Києва були перекинутими для подальшого розгляду до прокуратури м.Києва.
У кожній із своїх трьох вищевказаних заяв про вчинене кримінальне правопорушення я даній посадовій особі НАБУ повідомляв наступне (так сказати – надав свого роду підказку):
“…Одночасно повідомляю, що дана заява про вчинення кримінального правопорушення не є зверненням громадян (заявою, скаргою), що подаються в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року, і не підлягає розгляду відповідно до цього Закону.
Дана заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст. 214 КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 17 серпня 2012 року за № 69 підлягає реєстрації та подальшому розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства України.
У випадку невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання цієї заяви про кримінальне правопорушення, я змушений буду звернутися зі скаргою на бездіяльність слідчого до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва, в порядку передбаченому ст. ст. 303, 304 КПК України…”.
Добре знаючи автобіографічні дані Мержук Володимира Петровича, я був від такого його похабного повідомлення просто спантеличений.
Як могла людина, в особі Мержук Володимира Петровича, який досить довго пропрацював начальником сектору юридичного забезпечення УМВС України в Хмельницькій області, так і залишитися товстолобим ментом? І як така малоосвідчена людина могла витримати дуже великий конкурс в НАБУ для працевлаштування на посаду керівника Управління по роботі з громадськістю?
Отож, у порушення ст. 214 КПК України та п.3.3.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України 17 серпня 2012 року за № 69, мої три заяви про вчинене кримінальне правопорушення залишилися не внесеними до ЄРДР.
У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор або детектив, що уповноважені на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вищезазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР.
Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Положення Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 17 серпня 2012 року за № 69, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року за №69, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до прокуратури, здійснюється за дорученням його керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст. 214 КПК України.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення «керівник органу досудового розслідування», відповідно такою особою, як для даного прикладу являється – керівник НАБУ. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язувало керівника НАБУ, шляхом надання доручення, забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР. Попри зазначене, викладені у моїй заяві відомості до ЄРДР не були внесеними, внаслідок чого досудове розслідування фактично не здійснюється.
Ухилення від виконання вказаного обов’язку свідчить про бездіяльність керівника НАБУ, що тягне за собою карну відповідальність.
Стаття 214 КПК України перебуває у тісному взаємозв’язку ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину – кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до ЄРДР. За змістом цієї норми, обов’язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора або детектива, що уповноважені на їх прийняття, в даному випадку – детективами НАБУ. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, не залежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла саме така заява чи повідомлення.
При чому, закон не покладає на заявника обов’язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину, достатньо даних про всі елементи ознаки злочину.
Також, п. 2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно.
За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.
Вказані заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст. 214 КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 17 серпня 2012 року за № 69 підлягали реєстрації та подальшому розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства України.
Згідно ч.1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
А саме, що «…Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення…» (п/п 1 п. 2 Листа).
Враховуючи вищенаписане, а також те, що усі мої три заяви про вчинене кримінальне правопорушення за № В-648, В-647 В-644 були внесеними до ЄРДР за наслідками судового розгляду моїх скарг про потенційну бездіяльність органів НАБУ, дає мені явні підстави вважати, що в діях керівника Управління по роботі з громадськістю НАБУ Мержук Володимира Петровича є склад вчиненого злочину, що передбачений ст.ст. 396, 367, 366 КК України.