Безчинства і свавілля прокурора Терещенко Дениса Романовича

У провадженні СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження за номером 32016100030000069 від 27.09.2016 року, за ознаками вчиненого злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.
11.11.2016 року, у злісне порушення ст. 220 КПК України, слідчий СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. надіслав мені цінне поштове відправлення, в якому була копія Постанови від 28.10.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000069 від 27.09.2016 року, яке я фактично отримав 18.11.2016 року.
Однак, слідчий СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. і досі не розглянув мною подані клопотання за вих. № 495/03 від 03.10.2016 року та за вих. № 457/15 від 15.09.2016 року і належної мені письмової відповіді так і не надав.
Слідчий СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В., перед тим, як закрити дане кримінальне провадження, не вчинив наступних обов’язкових слідчих дій:
1) жодного разу не допитав мене у справі провадження № 32016100030000069;
2) не допитав у справі провадження Олену Кір’янову;
3) не допитав у справі провадження Надію Семенову;
4) не допитав у справі провадження мого свідка (зазначення ПІД і адреси);
5) не зробив запиту у Приватбанк щодо поступлення інших платежів на приватний рахунок Сергія Ременнікова;
6) не допитав власників 11 (одинадцяти) сайтів про умови їх продажу Сергію Ременнікову;
7) не надав мені письмової відповіді про наслідки розгляду моїх двох клопотань:
від 03.10.2016 року, від 15.09.2016 року;
8) не виконав вимог Ухвали слідчого судді щодо внесення до ЄРДР інших відомостей про вчинене кримінальне правопорушення Сергієм Ременніковим;
9) не надав мені статусу потерпілого у даному провадженні, позаяк і не надав копії Постанови про відмову у визнанні Потерпілим;
10) не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які я висвітлював у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення;
11) не призначив судово-медичної експертизи;
12) не розслідував провадження за всіма статтями КК України, за якими було кваліфіковано вчинений злочин фігурантами у справі провадження та які зазначав у своїй заяві;
13) не надав мені копії виписки із ЄРДР;
14) не надав мені інформації про наявність процесуальних керівників у даному провадженні;
15) не надав мені інформації про слідчих у даному провадженні;
16) не залучив до справи провадження наявні у мене інші докази вчинення злочину;
17) не залучив до справи провадження надані йому докази отримання мною матеріальних і моральних збитків.
Однак, взамін належного проведення досудового розслідування, слідчий СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. вчинив низку кримінальних правопорушень в частині:
– службового підроблення (двічі мені надсилала рекомендовані поштові відправлення, в яких не було заявлених документів, з метою уникнення від виконання власного службового обов’язку);
– незаконного відсторонення мене від участі у даному кримінальному провадженні;
– позбавлення мене права на проведення судово-медичної експертизи;
– навмисного не проведення досудового розслідування з метою покривання вчинених злочинів фігурантами у справі провадження;
– тверджень, які грунтуються лише на словах фігуранта у справі Сергія Ременнікова, яких навмисне
не досліджує;
– винесення Постанови про відмову у визнанні мене потерпілим у справі провадження, за наявності очевидних підстав мене вважати Потерпілим;
– не надання належної оцінки тому факту, що Сергій Ременніков зізнався, що він утримує незареєстровану найману робочу силу (податкове законодавство не позбавляє сплати податків цивільних дружин суб’єктів підприємництва);
– не надання належної оцінки тому факту, що Сергій Ременніков зізнався, що оприбуткував податком суму в 9875,00 грн, в той час як я йому сплатив у різні проміжки часу (терміни податкової звітності): 4000 та 5875 грн., що потребувало оподаткування даних сум по окремо;
– не подання запиту податковим інспекторам щодо правдивості сплати податку з отриманого прибутку 4000 та 5875 грн.
28.10.2016 року слідчий СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. закрив кримінальне провадження за номером 32016100030000069, не вчинивши жодної процесуальної дії.
Слідчий Хілько А.В. незаконно відсторонив мене від законної участі в даному кримінальному провадженні, не надавши мені жодної можливості відстоювати свої порушені конституційні права як громадянина, а також у законний спосіб захищати порушені інтереси своєї держави – як правозахисник громадської організації, у відповідності до Статутної діяльності організації, а також на підставі ст. 5 Конституції України, ст. 18 і 28 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 № 3206-VI».
Аналогічна ситуація і з кримінальним провадженням за 32016100030000059 від 12.08.2016 року.
Станом на 16.09.2016 року мене у даному кримінальному провадженні жодного разу ще не було допитано, рівно як і багатьох свідків з моєї сторони у справі даного провадження.
Мої клопотання та усні (телефонні) звернення з цього приводу до слідчого СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Юрія Івановича безкарно ним ігноруються.
08.09.2016 року я оскаржив вищевказану злочинну бездіяльність слідчого СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. слідчому судді Деснянського районного суду міста Києва, який своєю Ухвалою за № 754/2142/16-к зобов’язав впродовж 72 годин розглянути моє клопотання від 16.08.2016 року вказаного вище слідчого, однак останній так і не виконав вимог даної Ухвали, незаконно закрив дане кримінальне провадження 28.09.2016 року.
Тим самим, слідчий Бойко Ю.І. не тільки приховав вчинені злочини директора ТОВ «Доклаб» Казанцева Сергія Володимировича, не звертаючи своєї уваги на відповідні листи від заступника міністра охорони здоров’я України та директора департаменту ліцензування, але і в злочинній формі протектує незаконну діяльність ТОВ «Доклаб». Дане підприємство і по сьогодні продовжує незаконно надавати медичні послуги населенню України без будь-якого дозволу та якості послуг, а також в супереч податковому законодавству України.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
– починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
– мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
– доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
– доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
– доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
– призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;
– скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих;
– ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слід¬чого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
– приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
– погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
– повідомляти особі про підозру;
– пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
– затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно скла¬дати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
– звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
– підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
– погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом;
– доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;
– перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необгрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;
– доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;
оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
– здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Прокурор – суб’єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст.121 Конституції України покладаються: нагляд за додержанням законів органами досудового слідства та оперативно-розшукової юрисдикції; підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов’язаних з обмеженням свободи.
У кримінальному процесі згідно КПК України прокурор виконує функцію нагляду, керівництва слідством, підтримання обвинувачення в суді та представництва інтересів громадян чи держави.
Згідно ч.2 ст. 36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Тобто він уособлює в собі керівника слідчого, обвинувача і прокурора, який здійснює нагляд за розслідуванням загалом, а, отже, і за керівництвом розслідуванням. Фактично прокурорський нагляд буде включати і нагляд за самим собою як керівником органу розслідування. Таке розширення повноважень прокурора на досудовому слідстві можливо було б доцільним у запровадженні характерного для багатьох країн Європи поліцейського розслідування. За умов збереження ж інституту слідчого така концепція не тільки нелогічна, але й недоцільна.
Зокрема, якщо зберігається і посада самого керівника органу розслідування, виникає не лише дублювання функцій керівництва слідством та збільшуються прояви бюрократії. Фактично ліквідований принцип процесуальної самостійності і незалежності слідчого як важливої передумови об’єктивності розслідування.
Закон розширив права прокурора (ч. 2 ст. 36), необхідні йому для виконання делегованих з функцій.
Прокуратура залишається чи не останньою інстанцією, де людина може знайти реальну, швидку і безоплатну допомогу в захисті своїх прав. Вона є одним із традиційних для вітчизняної правової системи інституцій, яка має зміцнюватися та вдосконалюватися як багато¬функціональна правоохоронна структура.
Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі (ч. З ст. 39).
Частина 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На підставі вищенаписаного, я неодноразово подавав заяви та скарги до керівника Київської місцевої прокуратури №3 Антипова Костянтина Євгенійовича, на які мені неодноразово надавалися злочинні відповіді заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Терещенко Денисом Романовичем на кшталт того, що в діях слідчого Хілько А.В. та слідчий Бойко Ю.І. немає складу злочину, і що нібито підстав для скасування їх незаконних Постанов про закриття кримінальних проваджень немає (лист за № 316-3-59 від 09.11.2016 року та лист за № 3-16-3-69 від 09.11.2016 року).
Тобто, заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Терещенко Денис Романович навмисно не скористався своїми правими, у відповідності до ст. 36, 39 КПК України та Закону України «Про прокуратуру”, тим самим неодноразово покривши вчинені злочини вказаних вище слідчих, процесуальних керівників та фігурантів у справі вказаних кримінальних проваджень (ознака злочину – ст. 364, 396 КК країни).
Відтак, є явні підстави вважати, що в діях заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Терещенко Дениса Романовича є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст. 364, 396 КК України.
Злочинними діями заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Терещенко Дениса Романовича державі було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму біля 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень.
14.02.2017 року, рішенням Печерського районного суду м.Києва, на заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Терещенко Дениса Романовича було відкрито кримінальну справу.
Чекаємо від ГСУ ГПУ належного досудового розслідування, а від мас-медіа – своєчасного доведення до народу України фактів посадового безчинства і свавілля від таких пройдисвітів як Терещенко Денис Романович.