Перевертні з НАБУ: детектив Тєбєкін Віталій Валерійович

У провадженні Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів ГПД НАБУ триває досудове розслідування кримінального провадження за номером 52016000000000322 від 13.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, розпочатому на підставі Ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва від 22.07.2016 року у судовій справі № 760/10877/16-к за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.06.2016 року.
03.10.2016 року мною було подано детективу четвертого ВД другого ПД ГПД НАБУ Тєбєкіну Віталію Валерійовичу клопотання за вих. №502/03 з проханням про вчинення ним низки процесуальних дій.
При чому, у даному клопотанні жодного слова не було вказано про потребу визнання заявника потерпілим.
15.10.2016 року я отримав від детектива четвертого ВД другого ПД ГПД НАБУ Тєбєкіна Віталія Валерійовича копію Постанови “Про часткове задоволення клопотання”, в якій лише зазначалося, що мені повністю відмовляється у визнанні Потерпілим.
У відповідності до ст. 220 КПК України «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.
Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй». Слідчий, прокурор або детектив зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання.
При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. У разі задоволення клопотання слідчий, прокурор може обмежитися усним або письмовим повідомленням про це особі, яка заявила клопотання без пояснення мотивів.
При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію постанови.
Однак, детектив четвертого ВД другого підрозділу детективів ГПД НАБУ Тєбєкін Віталій Валерійович, взамін розгляду мого клопотання від 03.10.2016 року за вих. №502/03 по суті (про вчинення низки процесуальних дій), виніс чудернацьку Постанову, якої нормами КПК України досі не передбачено.
Тобто, КПК України не передбачає відмовляти заявнику у визнанні його Потерпілим шляхом винесення Постанови «Про часткове задоволення клопотання», що власне і зробив детектив-недоучка ГПД НАБУ Тєбєкін Віталій Валерійович. Зате, нормами ст.55 КПК України передбачено право слідчого/детектива/прокурора відмовляти у визнанні Потерпілим заявника на підставі відсутності у матеріалах справи доказів зворотнього, або на підставі залучення іншої особи до провадження шляхом подачі заяви про визнання Потерпілим.
Також, ауцайдерську Постанову детектива Тєбєкіна Віталія Валерійовича не було зареєстровано в канцелярії НАБУ та не підписано безпосереднім керівником даного детектива.
Крім того, детектив Тєбєкін Віталій Валерійович у своїй злочинній Постанові від 06.10.2016 року безпідставно стверджує таке:
– що я нібито подав заяву про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2016 року за номером 4-14 від імені юридичної особи, що насправді не відповідає дійсності (підписантом є фізична особа).
Сам факт зазначення в примітці (в «шапці» заяви) про те, що дана заява перебуває на контролі в громадській організації, не робить таку заяву від юридичної особи;
– що я начебто не наділений правом називатися Потерпілим, так як ст.375 КК України не наділяє такими привілеями заявників (?). Останнє не витримує критики, або ж є наслідком психічного розладу детектива Тєбєкіна Віталія Валерійовича, чи його остаточної професійної непридатності;
– що моєю заявою про вчинення кримінального правопорушення було кваліфіковано вчинені злочини фігурантом у справі лише за ст. 375 КК України, що не відповідає дійсності. Детектив Тєбєкін Віталій Валерійович навмисне не вніс до ЄРДР додаткові кваліфікаційні статті вчиненого злочину, які я власне і зазначав у своїй заяві, і згідно якої було слідчим суддею Солом’янського районного суду зобов’язано детектива НАБУ внести її відомості до ЄРДР – тобто ст.ст. 364, 368 КК України;
– що нібито фігурант у справі провадження вчинив лише один злочин, що є неправдою. Згідно даних моєї заяви та наявних у мене додаткових доказів, суддя Новак Р.В. вчинив щодо мене біля 15 (п’ятнадцяти) окремих злочинів, в період з грудня 2015 року по листопад місяць 2016 року.
Відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, під поняттям “потерпілий” слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів.
У належних випадках термін “потерпілий” також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває:
– з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора.
Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає розслідування (див. ч. 1 ст. 214 КПК), вручивши потерпілому пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки, або з моменту подання нею вже після початку розслідування заяви про залучення до провадження як потерпілого і вручення їй пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого.
Потерпілою особа стає і в разі подання заяви про незакінчений злочин за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди.
Детектив Тєбєкін Віталій Валерійович своєю злочинною Постановою від 06.10.2016 року вчинив злочин (службове підроблення), що передбачений ст. 366, 382, 396 КК України.
Вищенаписане дає мені явні підстави вважати Постанову детектива Тєбєкіна Віталія Валерійовича від 06.10.2015 року “Про часткову відмову у задоволенні клопотання”, якою він відмовив у визнанні мене Потерпілим, при цьому так і не розглянувши по суті моє клопотання від 03.10.2016 року за вих. №502/03 –
злочинною, а вказаного детектива – злочинцем, що вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 364, 366, 382, 396 КК України.
За даними кримінальними правопорушеннями слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва було задоволено мою скаргу та зобов’язано уповноважену особу ГПУ внести до ЄРДР відомості моєї заяви про вчинений злочин детективом НАБУ Тєбєкіним Віталієм Валерійовичем.
Очікуємо об’єктивного досудового розслідування, належного судового вироку, відповідного суспільного і журналістського резонансу.