Рекетирство і корупція синдикату Шкуро Максима Юрійовича

В 2003 році особа 1 отримав від Солом’янської районної у м.Києві державної адміністрації в оренду нежитлові приміщення для провадження законної ліцензованої господарської діяльності. Оскільки дані приміщення були в крайньо занедбаному стані, рівно як і прибудинкова територія, що прилягала до даних нежитлових приміщень, то особа 1 подав відповідні заяви до Солом’янської районної у м.Києві державної адміністрації з проханням надати дозволи на реконструкцію вказаних нежитлових приміщень і прибудинкової території. Однак, на етапі отримання дозвільних документів на ремонтно-будівельні роботи посадові особи Солом’янської районної у м.Києві державної адміністрації почали у відкритій формі з особи 1 вимагати хабарі та “пожертви” в підставні благодійні фонди даного району: «Либідь», «Милосердя». Згодом, посадові особи Солом’янської районної у м.Києві державної адміністрації у примусовій формі спонукали особу 1 до укладення договорів через підставних нотаріусів і оцінників з метою заволодіння його особистими коштами в особливо великих розмірах. Як результат, з особи 1 незаконно було стягнуто посадовими особами даної районної адміністрації понад 9000 (дев’яти тисяч) доларів США, фактично ввівши його у тривалу кредитну заборгованість перед двома банками м.Києва, однією кредитною спілкою та перед багатьма приватними особами. Корупційна діяльність в Солом’янській районній у м.Києві державній адміністрації настільки була знахабнілою, що кожна законна печатка чи підпис на кожному дозволі у посадовців даної адміністрації особі 1 коштувала певної суми грошей та особистого здоров’я, адже згодом йому прийшлося відпрацьовувати виниклі з цього приводу борги (перед банками, кредитними спілками і приватними особами) по 18 годин на день, без вихідних і святкових днів, а також без щорічних відпусток.
Пройшов деякий час і в даній адміністрації відбулися кадрові перестановки, і з цими самими перестановками розпочалися повторні напади вимагательства і корупції, що тривала практично два роки підряд і через що приватне підприємство особи 1 зазнало значних матеріальних втрат.
Корупційні вимагательства набули ознак систематичності (постійного переслідування) у жанрі класичного шантажу та найманства: замовне підбурювання співмешканців житлового будинку (в якому на першому поверсі і розміщуються нежитлові приміщення вказаного приватного підприємства) з числа алкоголіків та осіб з розладами психіки до вчинення злочину, (бандитський розбій із застосуванням сокири), до перешкоджання здійснення господарської діяльності умисного пошкодження інформаційної вивіски приватного підприємства (облиття вивіски алкідною фарбою), несанкціонованого втручання в каналізацію приватного підприємства (з метою підтоплень нежитлових приміщень), несанкціонованого втручання в систему водопроводу приватного підприємства (з метою підтоплень нежитлових приміщень) тощо. А факт відмови аварійних і комунальних служб у тимчасовому перекритті водопостачання до моменту усунення виниклих аварій (підтоплень нежитлових приміщень), відмова у сприянні ліквідації наслідків комунальної аварії, не виконання посадових обов’язків компетентних осіб щодо ліквідації причин аварії сприяло тому, що б приватне підприємство особи 1 змушувалося до тимчасового припинення своєї господарської діяльності.
Відсутність належної реакції керівників Солом’янської районної у м.Києві державної адміністрації на численні скарги особи 1 стосовно незаконних дій та бездіяльність комунальних служб району, на протиправність дій чиновників щодо тривалого і систематичного шантажу, вимагательства, залякування і погроз врешті-решт вилилося у замах на його вбивство цими особами.
22.06.2017 року, в черговий раз зухвало порушивши мораторій на планові та позапланові заходи (до 31.12.2017 року Постановою № 1728 з 01.01.2017 року запроваджено мораторій на проведення органами держнагляду планових та позапланових заходів зі здійснення держнагляду у сфері господарської діяльності), всупереч диспозиції щодо виниклого конфлікту інтересів між керівником громадської організації (що очолює також вказане вище приватне підприємство) і керівниками Солом’янської районної у м.Києві державної адміністрації, згідно чинного законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (положення Закону про держнагляд), а також щодо обмеження проведення планового чи позапланового заходу за відсутності підприємця або уповноваженої ним особи, а також без наявності уніфікованих форм актів та без обов’язкового оформлення їх (вимога ст.15 положення Закону про держнагляд, було в черговий раз проведено незаконну перевірку діяльності згаданого приватного підприємства підрозділами Солом’янської держадміністрації м.Києва (КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», ЖЕД-901, відділ благоустрою, РУ ДСНС України) і КМДА щодо законності розміщення інформаційної вивіски (на яку був наявним діючий дозвіл КП “Київреклама”, і за яку щомісячно підприємство оплачувало в ДП “Київреклама” по 560 грн.) та проведеного в 2009 році благоустрою прибудинкової території (за наявним дозволом Солом’янської держадміністрації м.Києва), без повідомлення про таку перевірку директора приватного підприємства та без його особистої участі у такій несанкціонованій Регуляторною службою перевірці.
При чому, комісією було порушені встановлені Законом України про Держнагляд вимоги:
— посадова особа органу держнагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом;
— суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу держнагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
— посадова особа органу держнагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу держнагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів держнагляду (контролю) в суб’єкта господарювання;
— органом держнагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
— у передбачених законом посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду у сфері госпдіяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу.
Голова держадміністрації Солом’янського району м.Києва Шкуро Максим Юрійович, його заступник – Бялковський Володимир Вікторович, а також Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович та інші посадові особи Солом’янської в м.Києві держадміністрації намагаються оскаржити раніше ними видані ті документи і дозволи, за які вони шляхом вимагательства, шантажу і переслідування фактично отримали непомірні хабарі.
Тобто, Шкуро Максим Юрійович, Бялковський Володимир Вікторович, Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович та інші посадові особи Солом’янської в м.Києві держадміністрації розпочали новий етап вимагательства і переслідування з метою отримання повторної неправомірної вигоди за колись видані дозволи. Крім цього, своєю незаконною діяльністю вказані посадові особи перешкоджають здійсненню законної господарської діяльності особи 1, тим самим доводячи його до банкрутства.
За наданою інформацією з ЖЕД 901, за наслідками незаконно проведеної перевірки господарської діяльності приватного підприємства, голова Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Шкуро М.Ю. виніс розпорядження, яким незаконно (без судового рішення і дозволу Регуляторної служби) доручив керівникам ЖЕД 901 провести демонтаж деяких елементів благоустрою прибудинкової території, що безпосередньо прилягає до підприємства, чим скоїв вже далеко не перший злочин, що передбачений ст. 364, 366, 368, 189, 206, 112 КК України.
Доказом переслідування особи 1 як керівника і власника приватного підприємства головою Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації Шкуро М.Ю. та його заступником Бялковським В.В., а також Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю. та іншими посадовими особами Солом’янської в м.Києві держадміністрації є його багаторічна антикорупційна діяльність.
А саме, особа 1 як президент громадської організації, понад два роки багаторазово у письмовій формі повідомляв керівників практично усіх структурних підрозділів Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо незаконних забудов прибудинкових територій житлового фонду даного району: віллами, лоджіями, балконами, магазинами, вітражами, ресторанами, кафе, барами, що супроводжуються незаконним заволодінням земельними ділянками, а також щодо незаконно розміщених рекламних об’єктів на житловому і не житловому фонді даного району зі щільністю до 700 засобів реклами на 0,5 кв. км., що завдає суттєвої шкоди бюджету м.Києва – не отриманню прибутків до 10 (десяти) мільярдів грн. на рік., на що згадані посадові особи жодного разу не звернули своєї уваги, в тому числі не надали жодної письмової відповіді, через що особа 1 уже тоді відкрив на даних корупційних чиновників десятки кримінальних справ в межах НАБУ, СБУ і ГПУ.
Статтею 19 Конституції України визначено: “Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 24 Конституції України констатує: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони пращ і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».
Статтею 40 Конституції України встановлено, що «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
В статті 41 Конституції України закріплено таке: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
Статтею 56 Конституції України констатується: “Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень”.
В ст.21 Конституції України записано, що «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
Статтею 30 Конституції України констатовано, що «Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду».
В статті 7 Закону України “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення) зазначається: “Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
В статті 206 КК України (Протидія законній господарській діяльності) зазначається:
“1.Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити и, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того. хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання,- караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, караються позбавленням волі на строк від 3-5 років. 3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”.
Перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів може виразитись у: встановленні будь-яких обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією і законами України, у зв’язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї; порушенні гарантій, які встановлені законом для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів; невиконанні роботодавцем обов’язку щодо створення належних умов для діяльності профспілкових організацій; невиконанні законного рішення профспілки; створенні перепон для об’єднання профспілок в асоціації; незаконному втручанні в організацію та порядок проведення зборів, конференцій, інших заходів, які проводяться профспілками відповідно до закону; примусовому розпуску, припиненні, а також забороні діяльності профспілок, їх об’єднань у не судовому порядку; позбавленні їх права власності на будь-яких інших, крім судового рішення, підставах; створення перепон щодо укладання профспілками колективних договорів, угод та здійснення контролю за їх дотриманням; ненаданні службовими особами відомостей, що стосуються умов праці, додержання законодавства про працю тощо. Перешкоджання законній діяльності громадських організацій або їх органів може проявитись у будь-яких діяннях, у тому числі із числа описаних вище, які спрямовані на створення перепон у виконанні громадськими організаціями або їх органами Їх статутних завдань, реалізації прав, включаючи право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності, обмеження прав і свобод громадян у зв’язку з їх належністю або неналежністю до об’єднань громадян. Перешкоджання може виразитись також у погрозах, насильстві або іншому протиправному впливі на керівників чи інших членів профспілок, політичних партій або громадських організацій та їх органів з метою не допустити виконання ними своїх повноважень чи домогтися прийняття неправомірного рішення з боку цього представника чи профспілкового органу. Об’єктивну сторону розглядуваного злочину утворює перешкоджання законній діяльності об’єднанню громадян з будь-яким статусом і будь-якого рівня (ланки): громадському об’єднанню з всеукраїнським, місцевим чи міжнародним статусом; первинній; місцевій, обласній, регіональній, республіканській чи іншій профспілковій організації; республіканській структурі політичної партії чи її місцевим осередкам; органу таких об’єднань будь-якого рівня (центральному чи місцевому, вищому (з’їзду, конференції, зборам) чи виконавчому); керівникам чи іншим представникам таких об’єднань чи їх органів.
Якщо спосіб перешкоджання сам по собі є злочинним (перевищення влади або службових повноважень, заподіяння тілесних пошкоджень, погроза вбивством, службове підроблення, порушення рівноправності громадян), то вчинене за наявності для того підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – за ст.170 та ст.365, 121, 122, 129, 366, 161 ККУ. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об’єднань громадян або їх органів. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці всі стандарти конституційного права щодня і на протязі майже шести років гинуть в ООС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю., Кличко В.В. та багато інші посадові особи Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА, як посадовими особами органів виконавчої гілки влади, явно через свою корумпованість, безграмотність, бездарність, нахабність, протиправність і неадекватність напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів ООС, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю., Кличко В.В. та багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми неправомірними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які частенько влаштовуватимуть цим ганебним особам фекальну люстрацію, якщо Верховна рада України, Кабінет міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби, Президент України Володимир Зеленський не бажають реагувати на це неподобство у визначений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю., Кличко В.В. та ще в багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-3, ч.2 ст.206, ч.2 ст.129, ч.2 ст.189, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вказані вище правопорушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчука А.Ю., Кличко В.В. та в ще багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчука А.Ю., Кличко В.В. та в ще багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю., Кличко В.В. та ще багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА, явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищують свої службові повноваження, вчиняють службові підроблення, перешкоджають громадській діяльності, перешкоджають законній господарській діяльності, допускають недбальство і бездіяльність, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, займаються вимагательством і переслідуванням, погрожують розправою, вчиняють замах на вбивство громадського діяча, не виконують Конституції України, тим самим саботуючи роботу органу виконавчої ланки влади. Саботаж і бойкотування роботи виконавчої ланки влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю., Кличко В.В. та ще багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю., Кличко В.В. та ще багато іншими посадовими особами Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчука А.Ю., Кличко В.В. та в ще багато інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю., Кличко В.В. та в ще багато інших посадових особах Солом’янської в м.Києві держадміністрації та КМДА мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369, ч.2 ст.206, ч.2 ст.129, ч.2 ст.189, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю., Кличко В.В. та ще багато іншими посадовими особами Солом’янської в м.Києві держадміністрації і КМДА. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Верховної ради України, Кабінету міністрів України, Національного агентства України з питань державної служби, Президента України Володимира Зеленського – службових розслідувань і дисциплінарних покарань у вигляді звільнень з роботи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.