Безсмертний Олексій Миколайович: як обдурити половину Києва

В 2011 році ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (04107, м.Київ, вул.Нагірна, будинок 25-27, ідентифікаційний код юридичної особи – 40577366, тел.: (044) 464-16-08; власники – Безсмертний Олексій Миколайович (04212, м.Київ, Оболонський район, вул. З.Гайдай, будинок 10, квартира 119) та Великодна Олена Миколаївна (04211, м.Київ, Оболонський район, вул. Л.Гавро, будинок 5, квартира 14) зібрало кошти з мешканців будинку (зазначення адреси даного будинку) під обіцянку встановити вхідні броньовані двері, обладнані цифровим замком з переговорним пристроєм, зчитувачем коду магнітних ключів та механічним доводчиком.
При чому, в суму вартості броньованих дверей була включена вартість електромеханічного замка, переговорного пристрою, зчитувача коду магнітних ключів, механічного доводчика та телефонних трубок (з функцією керування електромеханічним замком). Щодо останнього, то ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» зобов’язався встановити поквартирно вказані телефонні трубки на безоплатній основі. Невдовзі вхідні металеві двері були насправді встановленими, однак за так звану телефонну трубку майстри ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» почали вимагати від мешканців цього будинку додаткові кошти.
Крім цього, оскільки на 1 (одну) квартиру надавався лише 1 (один) магнітний ключ, мешканці даного будинку вимушені були купувати магнітні ключі на інших членів квартири.
Тут слід особливо наголосити, що ТОВ «Домофон Лідер Сервіс», у кожному з цих вищезазначених випадках не надавав мешканцям даного будинку жодних платіжних документів на придбаний товар, рівно як і копій договору, якого нібито було укладено між ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» і представником даного будинку. Натомість, за словами представника ТОВ «Домофон Лідер Сервіс», обіцялося невдовзі (після закінчення усіх робіт) надіслати через поштову службу кожному власнику квартири даного будинку копію саме такого договору та платіжні документи на придбаний товар.
Однак, станом на 2016 рік, обіцяних документів від ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» так і не надійшло власникам вказаного будинку. Натомість, ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» почав вчиняти шахрайство: впродовж 1-2 місяців не ремонтувати зношені дверні доводчики, дверний електронно-цифровий механізм та магнітний замок. На скарги мешканців даного будинку ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» зовсім не реагував або пояснював тим, що буцімто ремонтні роботи ними були виконані однак вказані пристрої знов поламалися не з їх вини і що потрібно знову очікувати 1-2 календарних місяці своєї черги для проведення ремонтних робіт. На письмову пропозицію мешканців даного будинку, з метою попередження вчинення подібного шахрайства, ввести Акти прийому-здачі виконаних робіт — ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» не відгукнулося. На повторну письмову пропозицію від мешканців даного будинку не стягувати з них плату з за той період, який буде перевищувати 3 (три) доби — ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» повторно не відгукнулося. З метою реалізації свого громадського права на звернення в суд з цивільним позовом за захистом своїх законних прав і інтересів, мешканці даного будинку неодноразово зверталися до ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» з проханням надати екземпляр обіцяного Договору на обслуговування електронного і механічного обладнання, на що дане підприємство порадило звернутися до уповноваженої особи цього ж самого будинку, яка нібито зберігає у себе другий екземпляр укладеного Договору, та якого нібито ця особа і підписала від імені усіх мешканців цього самого будинку. Звернувшись до власників вказаної квартири відразу стало зрозумілим, що дані мешканці насправді не укладали колективного договору з ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» на обслуговування електронно-механічного обладнання та не мають у своєму володінні (зберіганні) другого екземпляру Договору, а також що дані особи зовсім нічого не знають про кошторисну документацію на продані металеві двері з цифровим замком і переговорним пристроєм, зчитувачем коду магнітних ключів, механічний доводчик, телефонні трубки, магнітні ключі тощо.
Останнє породжує багато запитань до ТОВ «Домофон Лідер Сервіс»: з яких підстав ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» шляхом шантажу і погроз досі поквартально стягує з мешканців вказаного вище будинку кошти, в той час як законних відстав для цього у них зовсім немає; на якій підставі ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» проводить обслуговування електронно-механічного обладнання; на якій підставі ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» і по теперішній день продовжує продавати мешканцям даного будинку домофони, телефонні трубки, магнітні ключі тощо.
А відповідно, ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» за таких неофіційних обставин навряд чи взагалі оподатковує свої прибутки, які незаконно отримує в сотні мільйони гривень за рік. Це також стосується і приховування від реєстрації у встановленому порядку найманого персоналу (робочої сили) та сплати за них обов’язкових відрахувань у спеціально визначені фонди, включаючи військовий збір. Останнє більше чим пояснює те, чому ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» відмовляється складати акти виконаних робіт.
Зрештою, як згодом з’ясувалося, що подібна ситуація методично повторялася по всьому м.Києву та по усім областям України (крім окупованих територій): з громадян незаконно справлялися у подібний спосіб кошти, за які імітувалося надавання послуг і товарів, та на які досі ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» не надав жодних документів, а відтак – не сплачував податки з отриманого прибутку.
Крім цього, тут має місце завдання шкоди інтересам держави на десятки мільйонів гривень, адже демонтовані дверні коробки і дверні полотна, які належали виключно комунальній власності, дане товариство вилучало і не відомо куди їх потім дівало (за наданими відомостями ЖЕК, це майно в ЖЕКи досі не здавалося і питання про демонтаж цього майна з ЖЕКами ніхто не узгоджував).
Останнє констатує наявність складу особливо тяжкого злочину в незаконних діях ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» – умисне привласнення і розтрата державного майна в особливо великих розмірах.
Вищенаписане дає підстави вважати, що ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» вчинило кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189, ч.2 ст.212, ч.4 ст.190, ч.2 ст.356, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що податкові злочини ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» є частиною громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії Безсмертного О.М. і Великодної О.М. по відношенню до нього слід розцінювати як такі, що направлені на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України.
ТОВ «Домофон Лідер Сервіс», отримуючи незаконний прибуток в особливо великих розмірах та не оподатковуючи його, а також привласнюючи державне майно та вчиняючи розтрату, тим самим зумисно перешкоджає наповненню державної скарбниці на десятки-сотні мільйонів гривень. Останнє сприяє послабленню боєздатності наших військ (військової компанії) на сході України та суттєво погіршує добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини, інвалідів, пенсіонерів, перестарілих осіб і до осіб, оплата праці яких залежить від державного бюджету: вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники, прибиральники, держслужбовці тощо).
В статті 191 КПК (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) зазначається:
1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в його віданні,- карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 4 років, або позбавленням волі на строк до 4 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на строк до 3 років або без такого.
2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем – карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на строк до 3 років.
З. Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою осіб, – караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на строк до 3 років.
4. Дiї, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст.191 КК України, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою (ч.1 ст.191 КК України); 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч.2 ст.191 КК України).
Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов’язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням. Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності. Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником: юридичною чи фізичною особою (винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна). Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна, повинно кваліфікуватися як крадіжка за ст.185 КК України. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна. Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за ст.191 КК України. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за ст.185, 186 КК України або за ст.187 КК України. Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство (ст.356 КК України), а при вчиненні їх службовою особою – як зловживання владою або службовим становищем (ст.364 КК України). Привласнення та розтрата, вчинені шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, утворюють склад злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України. Частиною 2 цієї статті охоплюється також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем. Заволодіння чужим, майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим, становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень. Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов’язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст.191, 366 КК України. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст.364 КК України. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст.364 КК України, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправне отримуючи вигоду з свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду. При цьому така шкода може полягати у так званій упущеній вигоді. На відміну від злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, зловживання владою або службовим становищем (ст.364 КК України) може супроводжуватись сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, – інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним тощо. Умисне і безпідставне отримання службовою особою з використанням свого службового становища чужого майна як премій, надбавок до заробітної плати, пенсій, допомоги, інших виплат слід кваліфікувати за ст.191 КК України, а не за ст.364 КК України. Якщо службова особа спочатку звертає на свою користь чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем, а потім з метою приховати вчинений нею злочин зловживає своїм службовим становищем, її дії потребують кваліфікації за правилами реальної сукупності злочинів – за відповідними частинами ст.191 і 364 КК України. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним. Момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд. Суб’єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.191 КК України, може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. Суб’єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч.2 ст.191 КК України) може бути лише службова особа.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх: 1) повторно або 2) за попереднім зговором групою осіб (ч.З ст.191 КК України), 3) у великих (ч.4 ст.191 КК України) або 4) особливо великих (ч.5 ст.191 КК України) розмірах, або 5) організованою групою (ч.5 ст.191 КК України).
Зазначене підтверджує, що в діяльності ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189, ч.2 ст.212, ч.4 ст.190, ч.2 ст.356, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ та в СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві про вчинені кримінальні правопорушення ТОВ «Домофон Лідер Сервіс». Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві про наявність податкових правопорушень в господарській діяльності ТОВ «Домофон Лідер Сервіс».
Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ та СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та належного проведення досудового розслідування. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.