Голуб Оксана Анатоліївна

Суддя Голуб О.А. шкодить громадській діяльності і правосуддю

Новости, Популярные новости, Суды

18.08.2018 року особа 1 подав до Шевченківського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2484/18 на бездіяльність слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. щодо:
1) не вручення у кримінальному провадженні №32018100100000004 від 03.01.2018 року Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого;
2) не вручення у кримінальному провадженні №32018100100000004 від 03.01.2018 року витягу ЄРДР;
3) коригування відомостей, внесених до ЄРДР за №32018100100000004 від 03.01.2018 року.
У своїй скарзі особа 1 посилався на наступні норми кримінально-процесуального права:
– на п.1 ч.1 ст.303 КПК України;
– на Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 № 9-49/0/4-17);
– розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 № 9-49/0/4-17);
– на Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року;
– на Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/12797/18 від 06.04.2018 року;
– на Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/2237/18 від 01.02.2018 року;
– на Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/22541/18 від 26.06.2018 року;
– на Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/22393/17 від 23.04.2018 року;
– на Ухвалу Апеляційного суду м. Києва у провадженні № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року;
– на Ухвалу Апеляційного суду м. Києва у провадженні № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року;
– на Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року;
– на ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
– на положення ст.55 Конституції України;
– на положення п.9. ч.2 ст.129 Конституції України;
– на положення ст.129-1 Конституції України;
– на положення ст.57 Конституції України;
– на положення ст.534 КПК України;
– на положення ст.535 КПК України
– на положення ч.1 ст.214 КПК України;
– на положення ч.2 ст.55 КПК України;
– на положення ч.2 п.1 ст.56 КПК України тощо.
21.08.2018 року, у відповідності до штемпелю Шевченківського районного суду м.Києва, дана скарга була зареєстрованою в канцелярії суду під вхідним № 81468 працівником Твердохліб.
У відповідності до ст.35 КПК, скаргу за вих. № 2484/18 від 18.08.2018 року було передано на авторозподіл і визначено слідчого суддю Шевченківського районного суду м.Києва Голуб Оксану Анатоліївну.
03.09.2018 року, після протиправного утримування скарги за вих. № 2484/18 від 18.08.2018 року впродовж 14 днів, слідчий суддя Голуб О.А. винесла Ухвалу у судовій справі за № 761/32257/18, якою протиправно відмовила особі 1 у відкритті провадження. А після цього, в супереч вимогам ст.304 КПК, слідчий суддя Голуб О.А. додатково протримала у себе скаргу особи 1 за вих. № 2484/18 від 18.08.2018 року ще 3,5 тижні, перш ніж вирішила разом із своєю неправосудною Ухвалою за № 761/32257/18 від 03.09.2018 року повернути її скаржнику. Підставою для відмови у відкритті провадження слідчий суддя Голуб О.А. зазначає у своїй ганебній ухвалі те, що особа 1 подав «…в порядку ст.303 КПК України скаргу на іншу бездіяльність слідчого, яка не може бути розглянута під час досудового розслідування».
В той же самий час, особа 1 в своїй скарзі за вих. № 2484/18 від 18.08.2018 року чітко зазначав дюжину підстав для подання своєї скарги в порядку ст.303 КПК України і декотрі з них долучав у додатку до своєї скарги у вигляді копій ухвал Апеляційного суду м.Києва, якими уже неодноразово скасовувалися подібні неправосудні ухвали інших суддів м.Києва про відмову у відкритті провадження, а також копії декотрих сторінок Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування, в яких підтверджувалася можливість відкриття проваджень за наслідками подання подібних скарг на бездіяльність слідчих (прокурорів, детективів) щодо не вчинення ними інших процесуальних дій, які вони зобов’язані були вчинити у визначений КПК строк (надати потерпілим Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальних провадженнях та витяги з ЄРДР, а також внести до ЄРДР достатні відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.214 КПК України та Положенням про внесення відомостей до ЄРДР).
На жаль, слідчий суддя Голуб О.А. проігнорувала надані особою 1 вищеперелічені підстави для відкриття провадження та відмовила у відкритті судового провадження, тим самим вчинивши кримінальне правопорушення. Доказом потенційної протиправної діяльності слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Голуб Оксани Анатоліївни являється і те, що вона в порушення вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (в контексті обов’язкової участі громадських формувань щодо відправки законного правосуддя), виносить неправосудні судові рішення, якими незаконно відсторонює представників громадських формувань від присутності в залі судових засідань в якості слухача та незаконно позбавляє їх права на звукозапис судового засідання на портативні звукозаписуючі пристрої.
У відповідності до ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого (детектива) у не здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Саме тому колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва вже неодноразово скасовувала ідентичні судові рішення слідчих суддів першої інстанції, які були винесені з порушенням норм процесуального права. Прикладом цьому можуть бути наступні ухвали у таких провадженнях:
– № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року;
– № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року.
18.10.2018 року колегія судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області визнала ухвалу № 761/32257/18 від 03.09.2018 року незаконною, за результатом чого її було скасовано Ухвалою у провадженні №11-сс/796/786/2018, а судову справу було повернуто до Шевченківського районного суду м.Києва для повторного розгляду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано параграфом 1 Глави 26 КПК України. Крім того, враховуючи вимоги ч.6 ст.9 КПК України, за якими у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюються або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу. Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Голуб О.А. під час прийняття рішення за скаргою за вих. № 2484/18 18.08.2018 року особи 1 залишив поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. За таких обставин слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Голуб О.А., постановивши Ухвалу у судовій справі №761/32257/18 від 03.09.2018 року, якою відмовила особі 1 у відкритті провадження, поданої на підставі ст.303 КПК України та усіх інших вищеперелічених законів, фактично істотно порушила вимоги цих самих законів.
Пунктом 8 ст.129 Конституції України визначено, що кожному громадянину гарантується право на апеляційний перегляд його справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Стаття 55 Конституції України зазначає, що “кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань”. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 ст.8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини “право на суд” охоплює три основні елементи:
1) наявність “суду”, який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст. 6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У рішенні в справі “Голдер проти Сполученого Королівства”, 1975 року Європейський суд відзначив: “Було б неприйнятним, на думку суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики “справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження”.
Тож право на доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою. Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості (права) звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення. В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права. У практиці Європейського суду з прав людини, суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ч.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Зазначені та інші обмеження оскарження дій чи рішень органів, які ведуть провадження, не обмежують загальне право на доступ до суду (правосуддя). Так, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України… У відповідності до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже 5 років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Суддя Голуб О.А. через свою корумпованість, нахабність, безграмотність, бездарність, твердолобість, протиправність і неадекватність напевно уже забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше того, суддя Голуб О.А. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній диверсантці фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає тверді підстави вважати, що слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Голуб О.А. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа №761/32257/18 від 03.09.2018 року також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, що делегована Міністерством юстиції України, а також чисельні факти незаконного відсторонення даною суддею представників громадських формувань від присутності на її судових засіданнях та позбавлення їх права на відеозапис судового засідання на портативні відеозаписуючі пристрої, то протиправну діяльність судді Голуб О.А. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню їх громадських обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Голуб О.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Голуб О.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Голуб О.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Голуб О.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Голуб О.А. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Голуб О.А. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Голуб О.А. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Голуб О.А. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Голуб О.А., яка порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Голуб Оксана Анатоліївна ЄРДР

Голуб О.А. неправосудна ухвала 1

Голуб О.А. неправосудна ухвала 2

Суддя_Голуб_О.А._ухвала_скасована_1

Суддя Голуб О.А. ухвала скасована 2

Суддя Голуб О.А. ухвала скасована 3

Підписатися
Сповістити про
3 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Лиза
5 роки тому

На взятках зажралась настолько, что глаза полностью жиром позаплывали. Небось пользуется текущим моментом порошенковского беспредела и развала страны. Но, всегда так не будет ибо скоро настанут дни когда эту зажратую-пережратую саранчу народ с почестями препроводит на гильйотины…

Лінда
5 роки тому

творить беззаконня, опираючись на прокурорську подружню опіку. вона ж не просто так довго в старих дівах сиділа, очікуючи на свого «принца» з Київської місцевої прокуратури №3. дивно що у неї фантазії забракло по-гендлювати в прокуратурі м. Києва чи то в ГПУ…

Кирило
5 роки тому

ця суддя явно не з цього світу: один раз задовольняє мою скаргу щодо оскарження бездіяльності керівника органу досудового розслідування, а інший раз – взагалі відмовляє у відкритті провадження.
я також схиляюсь до думки про те, що ця суддя з великим привітом. напевне це і була причина втім, чому вона засиділася в дівках майже до своєї пенсії!