Горбатовська С.А. Шпигуни і диверсанти з ксивами судді

В судовому провадженні слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Усатової Ірини Анатоліївни знаходиться на розгляді судова справа за № 760/9702/19 стосовно оскарження бездіяльності керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у не здійсненні процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити в обмежений КПК строк.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Усатова І.А. не має права розглядати судову справу № 760/9702/19, особа 1 подав заяву за вих. № 3147/10 від 10.04.2019 року про її відвід.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, судову справу № 760/9702/19 було авторозподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Горбатовську Світлану Анатоліївну.
12.04.2019 року відбулося судове засідання у судовій справі № 760/9702/19 під головуванням судді Горбатовської С.А., яка в порушення ч.3 ст.306 КПК України навіть не запросила на нього заявника, за результатом якого постановила чергове неправосудне рішення.
Виходячи з тексту ухвали у судовій справі № 760/9702/19 від 12.04.2019 року можна зробити висновок, що суддя Горбатовська С.А. є зухвалим шахраєм, виключно безграмотною і бездарною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної вище ухвали – є відповідні підстави засумніватися у психічному здоров’ї судді Горбатовської С.А. А саме, як пише суддя Горбатовська С.А. в одному лише із двох абзаців своєї ганебної ухвали, що “У поданій заяві… (зазначення ПІП заявника) не навів обставин, які виключають участь слідчого судді Усатової І.А. від участі у справі”, а також що “Доводи, викладені у заяві про відвід, вказують на незгоду… (зазначення ПІП заявника) з процесуальними діями і рішеннями слідчого судді Усатової І.А. при розгляді справ заявника”. Хіба міг написати таку безглузду і бездумну дурню суддя з вищою юридичною освітою? Дане словоблуддя є нічим іншим як справжньою бреднею явно психічно нездорової людини, або деградованого наркомана, або білогарячащого алкоголіка. Навіть пересічна людина, яка далека від юриспруденції, не наважилась би і подумати про таке, ознайомившись із нижчевикладеною історією потенційного саботажу і самодурства слідчого судді Усатової І.А., не то що про це писати у формі судових рішень.
Крім цього, дана ухвала є спам-копією ухвали у судовій справі № 760/15019/19 від 08.04.2019 року судді Горбатовської С.А., що в зайвий раз підтверджує її брутальну нахабність і не мудрість.
Щодо історії саботажу і самодурства слідчого судді Усатової І.А., то слід зазначити наступне.
11.12.2018 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника УВК НАБУ Осипчука Романа Сергійовича заяву за вих. № 2764/11 про вчинення кримінального правопорушення Калужинським А.В., яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-10726. У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, особисті дані фігуранта, місце роботи, посаду тощо. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення Калужинським А.В. злочину – за ч.2 ст.364, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником УВК НАБУ, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України, або уповноваженим детективом. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 18.12.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником УВК НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей ним поданої заяви за вих. № 2764/11 від 11.12.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення.
18.12.2018 року, що відповідало 8 (восьмому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію суду слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2799/18 від 18.12.2018 року на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа № 760/33243/18 була розподіленою на слідчого суддю Усатову І.А.
06.02.2019 року, в порушення вимог ч.2 ст.306 КПК України, після протиправної затримки розгляду даної скарги впродовж 1,5 (півтора) календарних місяці, відбулося судове засідання у справі №760/33243/18 на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Усатової І.А., за результатами якого дана суддя пішла в нарадчу кімнату, однак повернувшись звідти, чомусь не винесла належного судового рішення.
За словами судді Усатової І.А., оскільки нібито в матеріалах судової справи №760/33243/18 не містилося письмових пояснень від уповноваженої особи УВК НАБУ на скаргу особи 1, то останнє, як на думку судді, не надавало їй можливості прийняти остаточне рішення. Особа 1 заперечував проти перенесення судового засідання, посилаючись на вимоги ч.2 і 3 ст.306 КПК, однак суддя Усатова І.А. все-таки перенесла його на 12.02.2019 року нібито з підстав повторного витребовування від керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. письмових пояснень на скаргу за вих. № 2799/18 від 18.12.2018 року. Поза тим досі залишається загадкою або відповідним доказом неадекватності поведінки судді Усатової І.А., яка в судовому засіданні під час дослідження матеріалів судової справи № 760/33243/18 не виявила жодних письмових пояснень від керівника або уповноважених осіб УВК НАБУ, однак все-таки пішла в нарадчу кімнату, з якої згодом невмотивовано вийшла без постановлення ухвали.
12.02.2019 року суддя Усатова І.А. провела повторне судове засідання, під час якого припустилася низки протиправних вчинків:
— провела судове засідання без участі скаржника;
— в своїй ухвалі неправдиво вказала, що Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого вручаються заявникам «лише після внесення відповідних відомостей до ЄРДР»;
— в ухвалі неправдиво зазначила, що особа 1 нібито на судове засідання не з’явився, і що «…про причини своєї не явки не повідомив» суд, що не відповідає дійсності;
— повторно не викликала в судове засідання суб’єктна оскарження — керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С.;
— викликала на дане судове засідання «уповноваженого НАБУ», про призначення якого у судовій справі не було жодного доказу;
— залучила до судової справи письмові заперечення і копії документів М.Юпатіна, бездіяльність якого насправді особою 1 не оскаржувалася;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів М.Юпатіна, який не підтвердив своїх повноважень на цю дію;
— залучила до провадження письмові заперечення та копії документів М.Юпатіна, який передав своє письмове заперечення і копії документів у спосіб, який суперечить вимогам КПК, Положенню ДСА (п.8.2.1) про надсилання в суд копій документів, Наказу ДСА за № 227 від 07.11.2016 року про надсилання в суд копій документів, Наказу ДСА за № 164 від 04.12.2013 року про надсилання в суд копій документів, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронний цифровий підпис» (ст.1,3,4,5,6 Закону від 22.05.2003 року);
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів від М.Юпатіна, який належним чином їх не оформив у відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— при винесенні своєї Ухвали суддя посилалася на письмові заперечення М.Юпатіна, який не підтвердив своїх повноважень, належним чином свого заперечення і доданих копій документів не оформив та передав їх у не належний спосіб;
— при винесенні своєї Ухвали суддя посилалася як на належний доказ на копію «реєстру № 29 від 12.02.2018 року про відправку простих та рекомендованих листів через ПАТ «Укрпошта», списком № 540 згрупованих поштових відправлень…», що не являється належним і припустимим доказом;
— при винесенні Ухвали суддя посилалася на копію простого поштового листа фігуранта Калужинського А.В., якого не можна було визнати таким, що являється належним доказом;
— в своїй ухвалі суддя стверджувала, що нібито «заявнику фактично було направлено лист з повідомленням щодо виконання зазначеної ухвали», в той час як в судовій справі № 760/33243/18 від 12.02.2019 року досі немає жодного доказу про надсилання такого листа;
— визнала фактом виконання вимог ухвали суду (в порядку ст.220 КПК України) надсилання фігурантом Калужинським А.В. «відмовного» простого поштового листа на адресу особи 1, в той час як Кодекс передбачає це робити виключно у формі «Постанови про відмову у розгляді клопотання» з наданням права скаржнику на її оскарження слідчому судді в порядку ст.303,304 КПК України, чого Калужинський А.В. досі не зробив;
— суддя зумисно вийшла за межі своїх повноважень та розглядала заяву про вчинення кримінального правопорушення по суті справи, що суперечить вимогам ст.26 КПК України та Узагальненню про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 № 9-49/0/4-17);
— у судовому засіданні суддя вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, слідчого);
— в ухвалі неправдиво суддя зазначила, що нібито скаржник у своїй заяві не вказав усі ознаки злочину, втому числі, час, місце та спосіб вчинення злочину;
— позбавила орган досудового розслідування передбачених КПК дій;
— стверджувала обставини, не маючи на те належних підстав і доказів;
— покрила злочини фігуранта у справі провадження;
06.12.2018 року, через приймальну ГПД НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. заяву за вих. № 2761/06 про вчинення зухвалого кримінального правопорушення суддею Оболонського районного суду м.Києва Демчина Тетяною Юріївною, яка була зареєстрованою в НАБУ за вх. № В-10602.
У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, особисті дані фігуранта, місце роботи, його посада тощо. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення суддею Демчиною Т.Ю. злочину – за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України або уповноваженим детективом. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 14.12.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 2761/06 від 06.12.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення.
14.12.2018 року, що відповідало 9 (дев’ятому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію суду слідчому судді Солом’янського районного суду м. Києва скаргу за вих. № 2780/13 від 14.12.2018 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа №760/32857/18 була розподіленою на слідчого суддю Усатову І.А.
28.01.2019 року, в порушення вимог ч.2 ст.306 КПК України, після протиправної затримки розгляду скарги впродовж 2,5 (двох з половиною) календарних місяців, відбулося судове засідання у справі №760/32857/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Усатової І.А., за результатами якого дана суддя повторно припустилася низки протиправних дій:
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала на дане судове засідання уповноваженого детектива НАБУ, про призначення якого у судовій справі не було жодного доказу;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення працівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Ляхович У.І., бездіяльність якої особою 1 не оскаржувалася;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення працівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Ляхович У.І., яка не підтвердила своїх повноважень;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів від працівника управління по роботі з громадськістю НАБУ Ляхович У.І., яка не мала жодного відношення до ГПД НАБУ (діє виключно на підставі Закону України «Про звернення громадян»);
— залучила до провадження письмові заперечення та копії документів Ляхович У.І., на яку не поширюється дія КПК України, Положення ДСА (п.8.2.1) про надсилання в суд у електронній формі копій документів;
— залучила до провадження письмові заперечення та копії документів Ляхович У.І., на яку не поширюється дія Наказу ДСА за № 227 від 07.11.2016 року про надсилання в суд у електронній формі копій документів;
— залучила до провадження письмові заперечення і копії документів Ляхович У.І., на яку не поширюється дія Наказу ДСА за № 164 від 04.12.2013 року про надсилання в суд у електронній формі копій документів;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів від Ляхович У.І., яка передала їх з порушенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закон України «Про електронний цифровий підпис» (ст.1,3,4,5,6 Закону від 22.05.2003 року);
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів від Ляхович У.І., які не були належним чином оформлені, у відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— при винесенні Ухвали посилалася на письмові заперечення працівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Ляхович У.І., яка не підтвердила своїх повноважень;
— при винесенні Ухвали посилалася на письмові заперечення працівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Ляхович У.І., яка належним чином їх не оформила;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення працівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Ляхович У.І., яка додатки належним чином не оформила;
— зумисно вийшла за межі своїх повноважень та всупереч положенню ст.26 КПК розглядала заяву про вчинення кримінального правопорушення по суті справи;
— протиправно у судовому засіданні вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора, слідчого);
— в своїй ухвалі неправдиво вказала, що поки ухвала є не скасованою в апеляційному чи касаційному порядку, доти вона являтиметься правосудною, так як у досудовому провадженні не передбачено скасовувати такого роду ухвали в порядку ст.303, 304 КПК, про що вона і зазначила в своїй ухвалі;
— в своїй ухвалі суддя знову неправдиво вказала, що Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого вручаються заявникам виключно після внесення відомостей їх заяв про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, так як нормами ст.55, 56 КПК України передбачено їх надання в момент прийняття саме такої заяви;
— неправдиво зазначила в ухвалі, що нібито скаржник у своїй заяві не вказав усі ознаки злочину, втому числі, час, місце та спосіб вчинення злочину;
— в своїй ухвалі суддя підмінила поняття «досудове розслідування» поняттям «судове провадження»;
— в своїй ухвалі суддя протиправно підмінила поняття «кримінального покарання» поняттям «дисциплінарного покарання» суддів, що вчинили злочин;
— в своїй ухвалі суддя неправдиво вказала, що суддів не можна притягувати до кримінальної відповідальності, адже впродовж останніх двох років дана суддя десятками своїх ухвал стверджувала протилежне, коли задовольняла ідентичні скарги особи 1 щодо бездіяльності керівника ГПД НАБУ, що виразилися в не внесенні до ЄРДР відомостей поданих заяв про вчинені кримінальні правопорушення суддями Деснянського і Шевченківського районних судів м.Києва та Рівненського міського суду Рівненської області;
— неправдиво зазначила в своїй ухвалі, що дане судове засідання проводилося в залі судових засідань;
— проводила судове засідання в своїй робочій кімнаті;
— позбавила орган досудового розслідування передбачених КПК дій;
— стверджувала обставини, не маючи на те належних підстав і доказів;
— постійно порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— покрила злочини фігуранта у справі провадження.
Однак, навіть якби і не було суттєвих підстав для відводу судді Усатової І.А. від розгляду справи № 760/9702/19, то для цього особа 1 в своїй заяві за вих. № 3147/10 від 10.04.2019 року додатково вказав норми міжнародного права, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод:
“Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді”. Отож, “…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…”.
Останнє було залізним приводом для відводу судді Усатової І.А. від розгляду судової справи за № 760/9702/19. Хіба не за ці міжнародні стандарти права щодня і на протязі усіх п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Чи твердолобість судді Горбатовської С.А. не дозволяє згадати про посмертний героїзм Небесної сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів в АТО? А може саме у такий спосіб суддя Горбатовська С.А. навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну сотню і бійців АТО, своїми диверсійними діями нівелюючи героїчні досягнення українського народу, який пережив вже не одну революцію і війну? Сподіватимемося, що у м.Києві знайдеться хоч один ветеран АТО або учасник Майдану, який задасть ці самі питання прямо в лоб явному диверсанту – судді Горбатовській С.А.
Поміж тим, положення КПК України і Конституції України невблаганно вимагають від таких шахрайських суддів як Горбатовська С.А. в своїх судових рішеннях піддавати обов’язковому аналізу і процесуальному обгрунтуванню усіх зазначених заявником фактів, на які він посилається у своїй заяві як на підставу для відводу. Простіше кажучи, якщо заявник у своїй заяві посилається на 20 фактів, які як на його думку є приводом для відводу судді Усатової І.А., то суддя Горбатовська С.А. мусила описати в своїй ухвалі усі ці 20 фактів і надати їм правову оцінку, при чому – у кожному випадку посилаючись на відповідні закони, які спростовують ці доводи або обгрунтовують. Натомість, в своїй неправосудній ухвалі у судовій справі за № 760/9702/19 суддя Горбатовська С.А. лише двома коротенькими спам-абзацами виклала суть 10 (десяти) аркушів заявленого особою 1 відводу, не надавши правової оцінки жодному факту, а також не спростовуючи їх та не посилаючись на норми закону.
Більше того, суддя Горбатовська С.А. порушила вимоги ч.3 ст.306 КПК України, адже не запросила особу 1 на розгляд його заяви, тим самим позбавивши його права на долучення доказів, про які він в своїй заяві зазначав таким реченням: “Примітка: докази, на які… посилався у даній заяві, як привід для відводу судді Усатової І.А., будуть наданими безпосередньо в судовому засіданні при розгляді цієї заяви”. Тоді яке мала право суддя Горбатовська С.А. писати в своїй ухвалі, що буцім то “У поданій заяві… (зазначення ПІП заявника) не навів обставин, які виключають участь слідчого судді Усатової І.А. від участі у справі”, в той самий час як вона позбавила заявника можливостей подати саме такі докази і можливостей озвучити ці самі “обставини”?
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Горбатовська С.А. вчинила чергове кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/9702/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Горбатовської С.А. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Горбатовської С.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Горбатовська С.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, незаконно відсторонює від законної участі заявників у судовому розгляді поданих ними заяв, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Горбатовська С.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Горбатовською С.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Горбатовської С.А. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Горбатовською С.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Горбатовською С.А. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Горбатовської С.А. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Горбатовської С.А., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.