Прокурор Говда Р.М. міняє кримінальні справи на квартири

У провадженні третього слідчого відділу СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення директором ТОВ “Доклаб” Казанцевим Сергієм Володимировичем, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Однак, в порушення п.2 ст.55 та ч.1 ст.214 КПК України, станом на 25.04.2018 року особі 1 так і не було вручено Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого, а також копії витягу з ЄРДР.
Не дивлячись на те, що особа 1 декілька десяток раз звертався з цього приводу до слідчого, заступника начальника і начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві (де до моменту реорганізації органів ДФС раніше перебувала на досудовому розслідуванні дана кримінальна справа), останні роками безкарно ігнорували подані заяви і клопотання. У зв’язку з затягуванням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року на вкрай нерозумний строк, особа 1 десятками раз звертався з відповідними скаргами до слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва, яким виносилися десятки судових ухвал, якими було зобов’язано слідчого, заступника начальника і начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві вчинити низку процесуальних і слідчих дій. Оскільки слідчі, заступник начальника і начальник СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві ігнорували всі ці ухвали та не вчиняли жодної процесуальної і слідчої дії, то особа 1 звертався з подібними скаргами до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва, яким також було зобов’язано слідчого, заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Саєнко Максима Олександровича та начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачук Сергія Андрійовича вчинити низку процесуальних і слідчих дій, чого з корупційних міркувань і другого рівня податкова міліція відмовлялася вчиняти. Тоді особа 1 неодноразово звертався в порядку ст.39 КПК України з подібними скаргами до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва з проханням зобов’язати вчинити слідчі і процесуальні дії силами заступника начальника Головного слідчого управління ДФС України Татаріновим Романом Володимировичем та начальником Головного слідчого управління ДФС України Солодченко Сергієм Вікторовичем, що суддями згодом і було зроблено – зобов’язано заступника начальника і начальника ГСУ ДФС України вчинити низку процесуальних і слідчих дій, чого і третя ланка податкової міліції категорично відмовлялася вчиняти з корупційних міркувань.
Враховуючи те, що Ухвалою у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва було скасовано незаконну Постанову від 28.02.2017 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. про відмову у задоволенні “клопотання” (?) про визнання особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, а також те, що Ухвалою у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року іншим слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва було зобов’язано слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві виконати вимоги Ухвали у судовій справі № 754/9653/16-к від 03.08.2016 року шляхом доповнення Єдиного реєстру досудових рішень відомостями про вчинення ТОВ “Доклаб” злочину за ст.212 КК України, особа 1 подав 12.04.2019 року слідчому судді Деснянського районного суду м.Києва чергову скаргу за вих. № 3166/11 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у нездійсненні інших процесуальних дій, які він був зобов’язаний вчинити у визначений КПК строк.
У своїй заяві особа 1 зазначив, що у злісне порушення ст.55, 56, 21, 220, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129, 129-1 Конституції України, слідчий, заступник начальника та начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві досі не скорилися вимогам цих самих законів, адже навіть після реорганізації СУ ФР ГУ ДФС України продовжують не виконувати вимог 11 (одинадцяти) Ухвал суду, в тому числі за №754/3324/17 від 17.03.2017 року та № 754/5431/18 від 25.05.2018 року, адже взамін вказаних у заяві кваліфікаційних статтей вчиненого злочину (ст.205, ст.212 КК України) внесли до ЄРДР лише ч.1 ст.205 КК України, тим самим послабивши кримінальну відповідальність ТОВ “Доклаб” за вчинені ними злочини перед державою і особою 1.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/15641/19 була розподіленою на слідчого суддю Хардіну О.П.
05.06.2019 року відбулося судове засідання в Шевченківському районному суді м.Києва у судовій справі № 761/15641/19 з розгляду оскарження трирічної бездіяльності начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у нездійсненні інших процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити у визначений КПК строк під головуванням слідчої судді Хардіної Оксани Петрівни. Під час даного судового засідання слідчий суддя Хардіна О.П. зачитала повідомлення від начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачук Сергія Андрійовича від 17.05.2019 року з СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, у відповідності до якого прокурор прокуратури м.Києва 21.12.2018 року визначив підслідність кримінального провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП в м.Києві з скеруванням матеріалів даного кримінального провадження за підслідністю до Київської місцевої прокуратури №3 м.Києва. Останнє є прецедентом для практично усієї світової громадськості адже напряму порушує усі існуючі норми кримінально-процесуального Кодексу України та здоровість людського глузду. У відповідності до статті 216 КПК України (Підслідність), законодавець зазначає таке:
“1. Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110 – 2, 111, 112, 113, 114, 114 – 1, 201, 258-258 – 5, 265 – 1, 305, 328, 329, 330, 332 – 1, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, крім випадків, коли ці злочини віднесено згідно з цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 205 – 1, 212, 212 – 1, 216, 218 – 1, 219 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 199, 200, 222, 222 – 1, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства”.
Однак, якщо вже так нестерпно “чесалися” руки у прокурора прокуратури м.Києва Говди Романа Михайловича все таки змінити підслідність кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року і отримати чергового хабара у вигляді ще однієї квартири для своєї молодої дружини, то перед тим як змінити підслідність потрібно було вчинити ті обов’язкові слідчі і процесуальні дії, яких впродовж трьох останніх років ані слідчі, ані заступники начальника та начальники органу досудового розслідування першого, другого і третього рівня настирливо не вчиняли з корупційних міркувань:
1) допитати потерпілого у справі провадження;
2) допитати свідка особу 2;
3) допитати свідка особу 3;
4) допитати свідка Кошеварову Олену Іванівну;
5) розглянути в порядку ст.220 КПК України 11 (одинадцять) клопотань;
6) надати потерпілому 11 (одинадцять) відповідей на подані клопотання;
7) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/9653/16-к від 03.08.2016 року;
8) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/10655/16-к від 08.09.2016 року;
9) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/14574/16-к від 27.01.2017 року;
10) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/2688/17 від 15.03.2017 року;
11) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року;
12) виконати Ухвалу у судовій справі № 761/24814/17 від 23.08.2017 року;
13) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/6705/17 від 13.06.2017 року;
14) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/12720/17 від 31.10.2017 року;
15) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/5435/18 від 21.06.2018 року;
16) виконати Ухвалу у судовій справі № 761/11584/18 від 21.05.2018 року;
17) виконати Ухвалу у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року;
18) встановити і допитати у справі провадження усіх працівників ТОВ «Доклаб», які були на зміні, коли особа 1 викликав оперативно-слідчу групу за фактами приховування найманої робочої сили;
19) допитати працівників патрульної поліції 10-ї роти 2 батальйону УПП, яких особа 1 викликав на місце події (Шеремет М.В., Похольчук О.О., які бачили як з офісу масово втікали на двір біля півсотні найманих але не зареєстрованих працівників ТОВ «Доклаб» з метою приховання податкових злочинів);
20) внести до ЄРДР додаткові відомості про вчинене ТОВ «Доклаб» кримінальні правопорушення за кваліфікацією вчиненого злочину – ст.212 КК України;
21) провести досудове розслідування за додатковою статтею вчиненого злочину – ст.212 КК України;
22) надати особі 1 Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у даному провадженні;
23) дослідити і надати належну правову оцінку кожному із фактів, які особа 1 виклав у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення;
24) дослідити і надати належну правову оцінку листам з МОЗ України щодо потреби ліцензування ТОВ «Доклаб» і щодо обов’язкової наявності у працівників даного товариства медичної освіти;
25) призначити для особи 1 судово-медичну експертизу за фактами отримання ушкодження здоров’я;
26) призначити і провести перехресні допити, в тому числі особи 1 з директором і бухгалтером ТОВ «Доклаб»;
27) дослідити речові докази (звукозапис розмови) щодо зізнання директора ТОВ «Доклаб» про те, що він займається наданням медичних послуг та шантажує договірних агентів особистим написанням негативних відгуків на них на своєму веб-сайті;
28) призначити судову фоноскопічну експертизу наявного звукозапису розмови між особою 1 із директором і бухгалтером ТОВ “Доклаб”;
29) дослідити речові докази (звукозапис розмови з керівником офісного центру) щодо підроблення юридичної адреси директором ТОВ «Доклаб»;
30) надати особі 1 витяги з ЄРДР;
31) надати особі 1 інформацію про процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
32) надати особі 1 інформацію про інших слідчих у даному провадженні;
33) надати правову оцінку не виконання слідчими вказівок процесуальних керівників (після кожного скасування Постанов про закриття кримінального провадження);
34) надати оцінку розбіжностям у кількості працюючих та зареєстрованим особам на ТОВ«Доклаб»;
35) встановити законність роботи найманих працівників ТОВ «Доклаб» на дому;
36) перевірити наявність колективного договору і трудових угод з працівниками ТОВ «Доклаб»;
37) надати правову оцінку факту переховування ТОВ «Доклаб» від контролюючих органів та від контрагентів і клієнтів в іншому адміністративному районі м.Києва;
38) надати правову оцінку тому, що ТОВ «Доклаб» проводить діяльність не за власними КВЕДами;
39) надати правову оцінку наданим особою 1 доказам отримання ним матеріальних і моральних збитків;
40) витребувати з ГУ ДФС м.Києва Акти проведеної перевірки на ТОВ “Доклаб” і надати їм оцінку;
41) встановити реальну суму нанесених збитків державі через несплату ТОВ “Доклаб” податків.
Позаяк, прокурор прокуратури м.Києва Говда Р.М. перерахованих вище обов’язкових слідчих і процесуальних дій не вчинив, тим самим виявив себе як особу, що перевищила повноваження та вчинила зухвалі кримінальні вчинки. Однак, якщо до вищенаписаного додати ще й те, що прокурор прокуратури м.Києва Говда Р.М. впродовж останніх чотирьох років саботує проведення біля 450 (чотириста п’ятдесяти) досудових розслідувань у 450 (чотириста п’ятдесяти) кримінальних провадженнях, а також досі не виконує близько 400 (чотириста) ухвал слідчих суддів, які стосуються внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та розгляду клопотань в порядку ст.220 КПК України (в тому числі ним самим, за фактами винесення слідчими суддями Печерського районного суду м.Києва ухвал із зазначенням в резулятивній частині його власного прізвища та імені), то сумніватися в його потенційній корупційній і підривній діяльності уже не приходиться. Думається що саме через це даний прокурор володіє трьома елітними квартирами в м.Києві, а його молода дружина об’їздила практично всі елітні курорти світу. При цьому слід зауважити, що до обіймання посади прокурора м.Києва Говда Р.М. не мав жодної квартири в м.Києві, рівно як і його розбещеної дружини.
Крім цього, прокурор прокуратури м.Києва Говда Р.М., шляхом перевищення службових повноважень відмовляє в особистому прийомі громадян, навіть коли це стосується особистого прийому начальників управлінь. При цьому слід особливо зазначити, що наша держава зараз знаходиться у глибокій економічній кризі і що факти перешкоджання прокурором прокуратури м.Києва Говдою Р.М. наповненню державної скарбниці податками є вкрай важкий злочин, що прирівнюється до державної зради.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст.124 Конституції України). Проте законність, обґрунтованість і вмотивованість розгляду кримінального провадження в суді та його вирішення потребують великої і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому за законом кримінальні провадження повинні проходити стадію досудового розслідування у відповідності до вимог ст.215, 218 КПК.
Успішне виконання завдань стадії досудового розслідування залежить не тільки від професійної майстерності працівників органів досудового розслідування та оперативних підрозділів, але й законодавчого врегулювання їх діяльності. В свою чергу, швидке і якісно проведене досудове розслідування є дійовим засобом у боротьбі зі злочинністю, втіленням в життя принципу невідворотності покарання за вчинене. Адже тільки успішне завершення досудового розслідування є передумовою здійснення правосуддя, реалізації судом своїх виняткових повноважень щодо визнання особи винуватою чи невинуватою та можливості призначення їй покарання. Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомленням заявнику (потерпілому) про кримінальну відповідальність за подання хибної заяви про вчинення кримінального правопорушення та відібранням від нього за це відповідних підписів в протоколі допиту, а закінчується – закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення, однак його не можна розглядати тільки як стадію, провадження якої здійснюється до суду і для суду.
Ця стадія має особливості, що свідчать про її самостійний характер, зокрема, вона:
1) має свої самостійні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального провадження (ст.2 КПК), а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура;
2) чітко окреслені межі в системі кримінального процесу – з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до винесення рішення, яким завершується розслідування;
3) свій зміст та свою процесуальну форму;
4) характеризується колом суб’єктів, які беруть в ній участь;
5) характеризується колом специфічних рішень, що можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження, звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру. Досудове розслідування є формою досудової підготовки матеріалів кримінального провадження, яке здійснюється у формі дізнання та досудового слідства. Дізнання – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п.4 ч.1 ст.3 КПК).
Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один з зазначених процесуальних документів:
1) проект рішення про закриття кримінального провадження;
2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;
4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених КПК.
У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити вищезазначені процесуальні документи. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Досудове слідство – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (п.6 ч.1 ст.3 КПК). Воно провадиться у всіх кримінальних провадженнях, за винятком проваджень щодо кримінальних проступків. Таким чином, законодавець віддає перевагу в розслідуванні органам досудового слідства – слідчим, розслідування для яких – це основна форма діяльності. Після введення в дію положень ч.1, ч.4 ст.216 КПК матеріали кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснюється органами прокуратури, передаються слідчими органів прокуратури відповідним органам досудового розслідування з урахуванням підслідності, визначеної КПК України. Серед суб’єктів права на розслідування кримінальних правопорушень слід назвати також керівника органу досудового розслідування, який має право брати участь у провадженні досудового розслідування та особисто провадити досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ст. 39 КПК), і прокурора, який має право в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень прокурором прокуратури м.Києва Говда Р.М. мають ознаки злочину за ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 761/15641/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність прокурора Говди Р.М. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, позиція прокурора Говди Р.М. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів прокуратури та до керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Прокурор Говда Р.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, не виконує рішень суду, приховує вчинені злочини, вчиняє бездіяльність і службову недбалість, надає допомогу злочинним угрупуванням, поширює корупцію, перешкоджає діяльності громадській організації, тим самим саботуючи роботу органів прокуратури та державного апарату. Саботаж і бойкотування належної роботи органів прокуратури та державного апарату прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Прокурор Говда Р.М. умисно вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території м.Києва. Навмисна протидія нинішній державній політиці Говдою Р.М., як керівником прокуратури м.Києва, вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Вищенаписане дає відповідні підстави вважати, що в діяльності прокурора Говди Р.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень прокурором Говдою Р.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення прокурором Говдою Р.М. Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних вище структур, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції не продажного мас-медіа.