Шереметьєва Людмила Антонівна

Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О. змінили результати виборів

Выборы, Новости, Популярные новости, Суды

07.06.2019 року, згідно з вимогами статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», особою 1 було подано повний пакет документів до Центральної Виборчої Комісії для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 222, відповідно до ч.2 ст.22 ЗУ «Про вибори народних депутатів України». Також, у відповідності до вимог ст.56 Закону України «Про вибори народних депутатів України», особою 1 було внесено грошову заставу в розмірі 41730,00 (сорок одна тисяча сімсот тридцять) грн. на розрахунковий рахунок ЦВК.
18.06.2019 року особою 1 була виявлена не правильна інформація в Постанові за № 975 від 11.06.2019 року та в усіх електронних джерелах ЦВК щодо місця роботи та займаної посади. А саме, взамін назви громадської організації ЦВК без узгоджень з особою 1 з незрозумілих причин зазначила назву його приватного підприємства, яке згідно внутрішнього Наказу призупинила свою господарську діяльність ще два роки назад (що власне і було вказаним у програмі кандидата, яка надавалась ЦВК як один із обов’язкових документів). Крім цього, зазначивши в усіх інформаційних джерелах назву приватного підприємства особи 1, ЦВК чомусь не вказала займані ним посади (які були зазначеними в автобіографії, яка також надавалась до ЦВК як один із обов’язкових документів). Останнє було б логічною, правильною і закономірною дією, яка б не ущемляла законні права ті інтереси кандидата у депутати до Верховної ради України та тим самим надала б виборцям про нього повну інформацію. Останнє могло стати пріоритетом при визначенні виборцем свого народного обранця, а відповідно – обов’язково вплинуло б на загальну кількість голосів особи 1. При цьому особливо слід наголосити, що передвиборча програма особи 1 складалась з 11 (одинадцяти) аркушів, з яких 10 (десять) містили звіт громадську діяльність особи 1 за останні 3,5 (три з половиною) роки, які стали відповідною підставою для самовисування до Верховної ради України завдячуючи кропіткій і вкрай результативній його громадській роботі. Завдячуючи саме таким результатам громадської роботи в особи 1 мусив бути чи малий електорат по 222 територіальному виборчому округу в м.Києві, чого не можна було сказати про результати його господарської діяльності в межах приватного підприємства, яке простоює останні два роки.
За таких умов, які зумисно створила ЦВК, за особу 1 мало хто міг проголосувати по 222 територіальному виборчому округу адже виборці були позбавлені свого законного права на ознайомлення із повною та об’єктивною інформацією на кандидата у депутати особу 1 по 222 виборчому окрузі, що власне і передбачено Законом України “Про вибори народних депутатів України”.
Відповідно, для виборця було дуже важливим знати, що особа 1 безоплатно пропрацював на громадських засадах і на благо українського народу близько 6 (шести) років (з врахуванням того періоду, коли його громадська діяльність обмежувалася лише громадською активністю – без реєстрації у реєстраційних органах), з 16-18 годинним робочим днем (без вихідних і святкових днів, без відпусток і навіть без пауз на лікування простудних хворіб), з чималими фінансовими витратами за рахунок його власного бюджету на покриття практично усіх розходів: від сплати за приміщення і комунальних послуг до офісного паперу, ручок, коректорів, конвертів, поштових марок, рекомендованих і цінних поштових відправлень, ксероксів і картриджів, без яких було б просто неможливим здійснювати таку громіздку та тривалу громадську діяльність (адже наша держава давно відмовилася від фінансової підтримки діяльності громадських організацій).
Усе вищевказане підтверджувало важливість зазначення у всіх паперових і електронних носіях ЦВК об’єктивної інформації на особу 1 як кандидата у депутати до Верховної ради України, з приводу чого він у визначений законом спосіб відреагував шляхом звернення 18.06.2019 року на особистий прийом до свого куратора – члена Центральної виборчої комісії Діденко Олега Миколайовича та до його помічника Дудник Юлії, які люб’язно погодилися внести зміни до Постанови за № 975 від 11.06.2019 року та до усіх електронних джерел ЦВК за умови, якщо даний кандидат подасть заяву на ім’я керівника ЦВК з проханням внести відповідні зміни, що він відразу і зробив (дана заява була прийнятою ЦВК під вх. № 21-36-20588, однак за словами Діденко О.М. була лише взятою до уваги, без вчинення обіцяної напередодні дії та «без права на письмову відповідь чи усне повідомлення» (?), що є порушенням виборчого закону і конституційного права кандидата.
01.07.2019 року, оскільки жодної реакції зі сторони ЦВК стосовно внесення змін або доповнень до Постанови за № 975 від 11.06.2019 року та до інших носіїв офіційної інформації (включаючи веб-сайт ЦВК) не було, особа 1 цією ж датою подав повторну заяву до ЦВК з проханням вчинити дію – внести доповнення або зміни в його анкетні дані (в тому числі в Постанову за № 975 від 11.06.2019 року та на веб-сайт ЦВК), на що особі 1 було відмовлено листом від 05.07.2019 року за вих.№ 21-36-6036.
Останнє стало доказом того, що особу 1 було навмисно введено в оману з метою затягування встановлених строків, відведених на оскарження бездіяльності ЦВК в судовому порядку.
Тобто, член Центральної виборчої комісії Діденко Олег Миколайович та його помічниця Дудник Юлія вступили в злочинний зговір з метою зумисного перешкоджання реалізації конституційного права особи 1 на відновлення порушеного виборчого права через апеляційний адміністративний суд.
Вищенаписане доказується тим, що такий же самий кандидат у народні депутати до Верховної ради України від партії «Слуга народу» по 221 територіальному виборчому округу Пуртова Анна Анатоліївна подала 20.06.2019 року про себе відомості ЦВК як безробітна особа, однак усього через 6 днів цю саму інформацію “удачно та вчасно” змінила на керівника громадської організації. Усе вищенаписане дозволяє зробити наступні безпомилкові висновки:
1) Що якщо в Постанові та у всіх інших джерелах інформації ЦВК буде зазначеною інформація про кандидата у народні депутати стосовно місця його роботи як в громадській організації, а не як в бізнесі чи як безробітна особа, то це автоматично збільшує авторитет даного кандидата в очах виборця і надає йому більше виборчих голосів чим тим особам, про яких у цих самих джерелах не міститься саме такої інформації;
2) Що все-таки можна було виправити завідомо неправильно вказану інформацію в Постанові та у всіх інших електронних і паперових носіях ЦВК про справжнє місце роботи і займану посаду особи 1, якщо ця сама дія згодом була вчиненою з кандидаткою у депутати Пуртовою Анною Анатоліївною, однак чого ЦВК навмисно не зробила на користь партії Володимира Зеленського;
3) Що тут має місце незаконного використання адміністративного ресурсу Президентом України Володимиром Зеленським з метою просування кандидатів від своєї партії в потенційну шкоду правам інших кандидатів, адже так швидко відкрити і організувати громадську організацію для кандидатки Пуртової А.А. не виявляється за можливе в звичайному порядку, що з особистої практики добре відомо особі 1 як президенту громадської організації, який відкривав її в свій час аж шість календарних місяців;
4) Що тут має місце зухвале порушення конституційних і виборчих прав особи 1;
5) Що ЦВК зумисно перешкоджала реалізації конституційних прав особи 1 з метою незаконного просування членів партії Володимира Зеленського;
6) Що вибори по 222 одномандатному територіальному округу не можуть рахуватися легітимними і підлягають скасуванню з метою поновлення виборчих прав особи 1.
До цього також підштовхують ще й інші порушення виборчих прав особи 1 у дільничних виборчих комісіях. А саме, під час голосування 21.07.2019 року особа 1 виявив на практично усіх ДВК 222 територіального виборчого округу порушення ч.5, 6 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (відсутність другого примірнику плакату кандидата на усіх виборчих дільницях, а на тому що був – інформаційне наповнення не відповідало справжній інформації), а також незаконного розміщення плакатів кандидатів не по алфавітному порядку.
З цього приводу особа 1 просив 21.07.2019 року у керівників ДВК № 800872 і № 800886 прийняти від нього відповідні скарги та скласти Акти допущених порушень, в чому йому було незаконно відмовлено. Не дивлячись на те, що особа 1 викликав оперативно-слідчу групу (поліцію), яка склала відповідний протокол вчинення кримінального правопорушення, керівник дільничної виборчої комісії № 800886 (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, вестибюль) Савченко Анастасія Миколаївна (мобільний телефон 068-943-98-08; адреса реєстрації – 03061, м.Київ, вул. Шепелева, буд. 31/87 кім. 43) все-рівно не погодилася складати акт і приймати скаргу від кандидата у депутати за фактами допущених порушень. Це саме стосується і голови ДВК № 800872 Вауліна Андрія Афанасійовича (03186, м.Київ, вул. Антонова Авіаконструктора,3; мобільний телефон: 050-693-54-02; адреса реєстрації – 75000, Херсонська обл., смт.Білозерка, вул. Л.Українки,7), який хоч і прийняв від особи 1 скаргу, однак складати акт допущених порушень також відмовився, а також не повідомив ОВК про виниклий інцидент та не надав письмової відповіді особі 1 за наслідками розгляду поданої скарги.
Як зазначається в ч.5 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України», «Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев’ятсот друкованих знаків) та фотокартку, подані ним при реєстрації.
Центральна виборча комісія погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката».
Однак, з особою 1 текст його передвиборчого плакату чомусь ніхто з членів ОВК № 222 не узгоджував, а віддрукований примірник плакату особи 1 зовсім не відповідав тому інформаційному джерелу, якого він надавав перед виборами до ЦВК на окремому DVD-R диску та на паперовому носію, що був узгодженим із членом ЦВК Діденко О.М. та його помічницею Дудник Юлією).
Як зазначається в ч.6 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України», «Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю…».
Однак, при огляді 21.07.2019 року усіх приміщень ДВК 222 ОВК, особа 1 так і не побачив вивішеним другого примірника свого плакату, а той що був вивішеним – розміщувався з порушенням алфавітного порядку.
У відповідності до вимог ст.63 Закону законодавець зазначає таке: «5. Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму та фотокартку, подані ним при реєстрації. ЦВК погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката. 6. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.
У відповідності до вимог ст.73 Закону (Порядок використання друкованих засобів масової інформації) зазначається таке: «1.Кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх кандидатів поліграфічному виконанні в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності свою передвиборну програму… Угода про публікацію вказаних матеріалів з редакціями зазначених засобів масової інформації укладається відповідно Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією у відповідному регіоні, визначеною згідно з частиною шостою статті 72 цього Закону. 2. Редакції газет “Голос України” та “Урядовий кур’єр”, а також редакції регіональних друкованих засобів масової інформації державної форми власності, з якими укладено угоди про опублікування передвиборних програм партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, зобов’язані надрукувати передвиборні програми суб’єктів виборчого процесу в окремих спеціальних випусках видань не пізніш як за сорок п’ять днів до дня виборів. Послідовність розміщення перевиборних програм партій – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, у відповідному виданні визначається згідно з черговістю їх реєстрації Центральною виборчою комісією.
Однак, особі 1 було запропоновано 19.07.2019 року лише один чотирихвилинний виступ на телебаченні по Центральному каналу України, який в ефір чомусь так і не вийшов, а доказу протилежному в даній телекомпанії, в ОВК і в ЦВК досі немає. А що стосується друкованих видань, то особі 1 взагалі ніяких пропозицій від ЦВК та мас-медіа не надходило стосовно поширення агітаційного матеріалу чи хоча б своєї передвиборчої програми. Відповідно, це також суттєво порушило право особи 1 на безперешкодність участі у виборах і право на абсолютну рівність з іншими кандидатами у депутати до Верховної ради України. Фактично, ЦВК і ОВК позбавила особу 1 майже усіх йому гарантованих Законом про вибори та Конституцією України виборчих прав.
І на кінець, як це підтверджується аудіозаписом на портативний звукозаписуючий пристрій особи 1, останнім було зафіксовано 21.07.2019 року, під час виборів, ще одне порушення виборчого законодавства – фальсифікація кількості голосів. Як витікає з аудіозапису розмови особи 1, кандидатки у депутати по 222 територіальному виборчому окрузі Ткаченко, секретаря і голови ДВК № 800872, станом на 20 годин і 00 хвилин 21.07.2019 року кількість учасників голосування становила 1150 чоловік, в той час як дані Протоколу про підрахунок голосів за № 2827510 від 21.07.2019 року містить зовсім іншу інформацію – про видачу 1059 бюлетенів для голосування виборців, які начебто згодом і проголосували. Відповідно, різниця в зазначених цифрах більше чим вражає: 1150 – 1059 = 91. Тобто, на ДВК № 800872 було викрадено 91 бюлетень.
Цього усього, поряд з усіма іншими порушеннями, більше чим достатньо щоб визнати результати голосування по 222 одномандатному виборчому окрузі № 222 (пр-т Перемоги,37, корп. 32, м. Київ, голова комісії Волошин Олександр Миколайович, тел.: (044) 236-02-90, (044) 236-00-75) не дійсними.
На підставі вищенаписаного особа 1 подав 24.07.2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду Позовну заяву про визнання дій протиправними та скасування результатів виборів по територіальному виборчому округу № 222.

26.07.2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив дану заяву без розгляду на підставі п.6 ст.169 КАС України (порушення правил об’єднання позовних вимог). Попри це, за позивачем зберігалися усі права на повторну подачу ідентичної заяви до окремих судів (з розділенням позовних вимог): Солом’янського районного суду м.Києва, Окружного адміністративного суду.
З цього приводу, особа 1 прибув рівно в 17 годин і 45 хвилин 26.07.2019 року до Солом’янського районного суду м.Києва (по вул. Кривоноса,25). В цей час хоч і були на своїх робочих місцях усі працівники канцелярії вказаного суду, однак вони в категоричній формі відмовили особі 1 у прийнятті позовної заяви. Враховуючи те, що це був останній день оскарження протиправних дій ДВК, який не підлягає поновленню, особа 1 звернувся до заступника керівника апарату суду Квітченко Яни Олегівни з поясненням того, що усі суди Києва продовжують працювати в черговому режимі до моменту обнародування остаточних результатів виборів до Верховної ради України (на прикладі Апеляційного адміністративного суду, Верховного суду, Окружного адміністративного суду, які декілька днів назад уже приймали від особи 1 подібного ґатунку позовні заяви в післяробочий час – з 19-00 до 23-00 годин), на що вона відреагувала тим, що зателефонувала голові даного суду Шереметьєвій Людмилі Антонівні, яка не дозволила приймати від особи 1 заяву, мотивуючи це тим, що в даному суді не має чергування суддів в позаробочий час.
29.07.2019 року, в понеділок, особа 1 повторно прибув до Солом’янського районного суду м.Києва та подав вказану позовну заяву щодо визнання Дільничної виборчої комісії № 800886 і Дільничної виборчої комісії № 800872 протиправними, з проханням визнати її подачу днем фактичного звернення – 26.07.2019 року. При чому, в даній позовній заяві Позивач піднімав частину питань, які мусили розглядатися суддею у відповідності до вимог ч.6 ст.273 КАС України.
31.08.2019 року, у порушення вимог ч.11 ст.273 КАС України, суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В. постановив Ухвалу у судовій справі № 760/21639/19, якою залишив позовну заяву від 29.07.2019 року (а фактично – від 26.07.2019 року) без розгляду, про що стало відомо особі 1 лише 05.08.2019 року в момент отримання поштового листа з суду. Суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В., у порушення вимог ч.2 ст.271 КАС України, не зрозуміло з яких підстав надіслав Позивачу поштою копію Ухвали у судовій справі № 760/21639/19 поштою, в той час як це потрібно було робити кур’єром або електронною поштою.
Ознайомившись із текстом ухвали у судовій справі № 760/21639/19 від 31.07.2019 року особа 1 дійшов висновку, що остання постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, що перешкоджає подальшому розгляду позовної заяви по суті справи.
А саме, частиною 6 ст.273 КАС України передбачено, що «Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності». Частина 2 ст.271 КАС України зазначає, що «Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення». В частині 11 ст.273 КАС України зазначається, що «Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви…».
З вищенаписаного слідує, що Позивач звернувся із позовною заявою без пропущення встановленого законом строку на подання позовної заяви: у першому випадку – Позивач не винен що у нього не було прийнято позовної заяви до провадження на п’ятий процесуальний день, а у другому випадку – позивач також не прострочив встановлений термін, так як належним чином завірена копія з суду надійшла лише 02.08.2019 року. Щодо затримки судді Коробенко С.В. з винесенням судового рішення аж на один день – то це ще одна з важливих причин скасування ухвали у судовій справі № 760/21639/19.
Тому, 06.08.2019 року, рівно в 19 годин 00 хвилин, особа 1 намагався подати через Солом’янський районний суд м.Києва апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду на Ухвалу судді Солом’янського районного суду м.Києва Коробенка С.В. у судовій справі № 760/21639/19 від 05.08.2019 року (на другий процесуальний день), в чому йому повторно було незаконно відмовлено головою суду Шереметьєвою Л.А. (через її секретаря). 07.08.2019 року, зважаючи на крайню безграмотність і виключну твердолобість судді Коробенка С.В. та генеральний саботаж роботи даного суду її головою Шереметьєвою Л.А., особа 1 переконливо просив у керівника апарату суду Тромси Світлани Олександрівни та у працівника канцелярії передати кур’єром його апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не пізніше як 07.08.2019 року, при цьому ігноруючи зазначений суддею Коробенко С.В. в ухвалі зазначений термін для оскарження у 15 діб, що було не правильним, як і його запізнення з розглядом позовної заяви на 1 день, як і його запізнення з передачею копії ухвали аж 5 днів), що згодом стало твердою причиною для відмови у її прийнятті та розгляду в апеляційній і касаційній інстанціях.
Черговий злочин голови суду Шереметьєвої Л.А. призвів до того, що особа 1 остаточно втратив право на оскарження в суді порушених прав як громадянина так і кандидата у депутати, а також втратив 50 000,00 грн., які в якості застави перерахував ЦВК. У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Хіба не за ці стандарти вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О. через свою нахабність, протиправність і неадекватність напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О. саме у такий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які влаштують цим ганебним персонам фекальну люстрацію, якщо ВРП, ВРУ і Президент України Володимир Зеленський не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О. вчинили кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.157, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що особа 1 був висунутим у кандидати до Верховної ради України громадською організацією, то протиправну діяльність Шереметьєвої Л.А. і Тромси С.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання діяльності даної організації і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Шереметьєвої Л.А. і Тромси С.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищили свої службові повноваження, вчинили підроблення, перешкодили виборчим правам кандидата, приховали вчинені злочини ДВК, перешкодили діяльності громадської організації, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Шереметьєвою Л.А. і Тромси С.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Шереметьєвої Л.А. і Тромси С.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Шереметьєвою Л.А. і Тромси С.О. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.157, ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві, ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Шереметьєвою Л.А. і Тромсою С.О. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з Шереметьєвої Л.А. з метою подальшого безперешкодного притягнення її до кримінальної відповідальності.
Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Шереметьєва Л.А. і Тромса С.О. ЄРДР

протокол_Шереметьєва Людмила Антонівна 1

протокол_Шереметьєва Людмила Антонівна 2

Підписатися
Сповістити про
3 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Таня
4 роки тому

ви тільки гляньте на цю фашистську пику зажирілої по самі вуха кобили! три шиї на цій роботі уже від’їла, а її все рівно тримають на роботі. цю падаль мало що гімном потрібно по десять раз на день люструвати, але і заставити це гімно їсти і тим самим гімном запивати!

Тома
4 роки тому

тільки в нашій країні голова суду може дозволити собі спалити державну установу, а заодно і “потрібні” матеріали судових справ що б на цьому нагріти свої ожирілі лапи у декілька лимонів американських баксів, уникнути кримінального покарання і при цьому надалі залишатися головою цього самого суду. а раз це все зійшло їй з рук, тому вона безкарно продовжує свою злочинну діяльність: саботує роботу суду, вчиняє диверсії, фабрикує справи і судові рішення, підмовляє суддів виносити потрібні для злочинних чиновників судові рішення тощо.

Антон
4 роки тому

цю смердючу свиню хіба що відразу на забій. усі суди Києва разом взяті стільки горя не зробили для киян як вона одна! це ж як потрібно попотіти що б розвалити суд вщент? остання прибиральниця і секретарі суддів як ті жеребці огризаються та зовсім нічого робити не хочуть. по шість місяців випрошуєш ухвалу, яку мають видавати відразу після судового засідання. а судові засідання, які мають відбутися по КПК до 72 годин – чекаєш по 6-9 місяців. цивільні справи взагалі розглядаються по 5-9 років! цю підлу дрань мало що потрібно народом лінчувати, а то і повісити перед входом в суд.