Колабораціоніст Кушнір С.І. наражає бійців ОСС на поразку

У провадженні судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. знаходиться на розгляді справа за № 760/28584/20 за позовом особи 1 до особи 2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніна Лариса Миколаївна не має права розглядати сфальсифіковану нею цивільну справу № 760/28584/20, особа 2 за нововиявлених підстав 31.07.2021 року подав через поштову службу повторну заяву про її відвід.
У своїй заяві від 31.07.2021 року особа 2 зазначав 19 (дев’ятнадцять) підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду судової справи за № 760/28584/20. Серед таких підстав значилися і такі, що гарантували відвід даної судді від розгляду сфальсифікованого нею провадження:
1) суддя 02.07.2021 року, порушуючи вимоги ч.4 ст.72, ч.2,3 ст.43 ЦПК України, не дивлячись на те, що підготовче засідання уже було закритим, повторно ініціювала розгляд клопотань і заяв;
2) суддя невмотивовано відмовила особі 2 у задоволенні клопотання про виклик експерта в судове засідання для надання роз’яснень «Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет» за № 256/2020-ЕВ від 18.09.2020 року (оскільки зі змісту цього висновку не вбачається, що експерт був належним чином обізнаним про несення кримінальної відповідальності за надання не об’єктивного висновку. Крім цього, в даному висновку не зазначено, що він був виготовленим для подання до суду. І що найголовніше, ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» не є суб’єктом судово-експертної діяльності, про що чітко зазначено в офіційному листі Міністерства юстиції за № 1212/ПІ-ЮР-120-21/6.3 від 16.02.2021 року. А відтак – висновок експерта не може вважатися належним і припустимим доказом у провадженні № 760/28584/20);
3) суддя розглянула заяву від 24.06.2021 року про її відвід від розгляду судової справи № 760/28584/20, за результатами чого винесла ухвалу, копії якої сторонам провадження знову не надала;
4) 02.07.2021 року особа 2 подав клопотання про внесення змін до Єдиного державного реєстру судових рішень, шляхом вилучення з Єдиного державного реєстру судових рішень його персональних даних (прізвища, імені та по-батькові), замінивши його написом «особа 2», як це досі практикується у вказаному реєстрі, у задоволенні якого суддя Ішуніна Л.М. відмовила. В той же самий час суддя забезпечує повну анонімність персональних даних чотирьох представників позивача, надаючи відомості до Єдиного державного реєстру судових рішень на даних представників виключно у формі “особа”;
5) суддя умисно порушила таємницю нарадчої кімнати при розгляді заяви про її відвід від 02.07.2021 року;
6) суддя не слідкує в залі суду за належним порядком, внаслідок чого представники позивача дебоширять, перебивають особу 2 при доповідях, без дозволу суду вступають з особою 2 в суперечку, відповідаючи на запитання судді – не встають;
7) за наслідком неправомірного розгляду заяв і клопотань 02.07.2021 року, через відмову у задоволенні клопотання про виклик експерта в судове засідання для надання роз’яснень, через відмову у задоволенні клопотання про внесення змін до ЄДРСР, через порушення суддею таємниці нарадчої кімнати, через те, що суддя не слідкує в залі суду за належним порядком, особа 2 заявив в усній формі відвід судді Ішуніній Л.М. від розгляду судової справи за № 760/28584/20, якого дана суддя відмовилася розглянути;
8) суддя продовжує проводити судові засідання в не робочий час, ігноруючи заперечення особи 2;
9) суддя не робить перерв у засіданні для відправлення фізіологічних потреб, яке триває по 4 години;
10) суддя знову відмовляє особі 2 у технічній перерві на прийом ліків, добре знаючи (з матеріалів справи) що особа 2 хворіє на відповідні хвороби, які потребують регулярного прийняття ліків;
11) суддя знову не дозволяє особі 2 (як учаснику судового процесу і як журналісту) знімати судові засідання на портативний відеозаписуючий пристрій всупереч вимогам Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”;
12) суддя своїми неправомірними рішеннями завдає вкрай великої моральної, матеріальної шкоди та шкоди життю і здоров’ю особі 2;
13) суддя перебуває в неприязних стосунках із особою 2;
14) суддя переслідує особу 2 за його суспільно-громадську діяльність;
15) суддя 02.07.2021 року продовжила розглядати судову справу № 760/28584/20 без участі особи 2, який відлучився для потреби прийняття ліків і виклику поліції (на дану суддю);
16) 09.04.2021 року, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніна Л.М., за результатами розгляду скарги особи 2 за вих. № 4332/02 від 02.04.2021 року на бездіяльність начальника ГПД НАБУ Калужинського А.В. винесла ухвалу у судовій справі № 760/8177/21, якою відмовила у її задоволенні, при цьому умисно порушивши норми матеріального і процесуального права;
17) ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М., за результатами розгляду апеляційної скарги у провадженні № 11-сс/824/2887/2021 від 25.05.2021 року була скасованою;
18) суддя Ішуніна Л.М. продовжує складати і видавати ухвали у судовій справі № 760/28584/20 із порушенням вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ № 1196 від 24.12.2019 року «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України за № 814 від 20.08.2019 року, які набрали чинності з 01.01.2020 року);
19) на суддю Ішуніну Л.М. відкрито кримінальну справу № 62021100010000414 від 27.05.2021 року за вчинені правопорушення при розгляді судової справи № 760/28584/20.
А в додатку до своєї заяви від 31.07.2021 року про відвід судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. у судовій справі № 760/28584/20 особа 2 надавав такі докази:
– копія витягу з ЄРДР за № 62021100010000414 від 27.05.2021 року;
– копія повідомлення слідчого з ДБР за № 442ЗКП/11-02-588/21 від 29.06.2021 року про внесення відомостей заяви про вчинені кримінальні правопорушення суддею Ішуніною Л.М. за № 62021100010000414 від 27.05.2021 року та про початок досудового розслідування;
– копія конверту із штемпелем дати про надсилання на адресу особи 2 витягу з ЄРДР та повідомлення про початок досудового розслідування у провадженні № 62021100010000414 від 27.05.2021 року;
– копія заяви про вчинене кримінальне правопорушення суддею Ішуніної Л.М. від 02.07.2021 року за наслідками виклику ОСГ в судове засідання;
– копія резулятивної частини ухвали судді Ішуніної Л.М. від 02.07.2021 року, якої особі 2 досі не було надано, рівно як і копії ухвали з її повним текстом;
– фотокопія монітору з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, де вказано що суддя Ішуніна Л.М. з 02.07.2021 року по 07.07.2021 року проводила 12 судових засідань, в той час як мусила знаходитися в нарадчій кімнаті;
– копія ухвали у судовій справі № 753/8648/16-ц від 27.11.2018 року;
– копія ухвали у судовій справі № 753/8648/16-ц від 29.05.2018 року;
– копія ухвали у судовій справі № 753/8648/16-ц від 03.10.2017 року;
– копія ухвали у судовій справі № 753/8648/16-ц від 03.10.2019 року;
– копія ухвали у судовій справі № 760/22271/18 від 24.10.2018 року;
– копія ухвали у судовій справі № 761/25890/19 від 20.08.2019 року;
– копія ухвали у судовій справі № 761/25888/19 від 12.08.2019 року;
– копія ухвали у судовій справі № 761/1199/19 від 25.02.2019 року.
Заявляючи 31.07.2021 року відвід судді Ішуніній Л.М., особа 2 опирався на очевидний непрофесіоналізм даної судді, на її юридичну безграмотність, безтолковість, маразм, збочення, психічні відхилення, свавілля і безчинність, зацікавленість у розгляді сфабрикованої судової справи № 760/28584/20, а також на норми ЦПК України, Конституції України, висновки ВССУ та практики ЄСПЛ.
Також, особа 2 посилався в своїй заяві від 31.07.2021 року на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, завдячуючи чому суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. При цьому слід врахувати, що надаючи свою згоду на застосування практики Європейського суду з прав людини, Верховна рада України виходила з того, що любі розбіжності і неоднакові тлумачення норм ЦПК України мусять бути прерогативою ЄСПЛ.
03.08.2021 року суддя Солом`янського районного суду м.Києва Ішуніна Л.М. розглянула заяву особи 2 від 31.07.2021 року про її відвід від розгляду справи № 760/28584/20 та винесла чергову неправосудну ухвалу, якою визнала вказану заяву необґрунтованою та у відповідності до вимог частини 1 статті 33 ЦПК України передала її “…для подальшого вирішення іншому судді”.
Фактично ж, суддя Ішуніна Л.М. саме у такий спосіб намагається відстояти своє право на отримання хабара в повному обсязі, адже якщо вона не винесе замовленого позивачем рішення у цій сфабрикованій справі, то їй прийдеться як мінімум повернути цьому позивачу частину отриманого хабара, а то й увесь завдаток.
Поміж тим, як це витікає з тексту її ухвали від 03.08.2021 року, безмозка потвора Ішуніна Л.М. не тільки не спростувала наведені особою 2 дев’ятнадцять фактів, як неспростовні підстави для її відводу, але і продовжувала в своїй безграмотній ухвалі безсоромно брехати, тим самим визнаючи свою зацікавленість і надалі розглядати сфальшовану нею цивільну справу № 760/28584/20.
Але що найголовніше, божевільна аферистка Ішуніна Л.М. приховала від судового розгляду і від надання правової оцінки тому, що в додатках до заяви про її відвід знаходився витяг з ЄРДР і повідомлення слідчого ДБР про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010000414 від 27.05.2021 року за вчинення даною суддею злочинів у цивільній справі № 760/28584/20.
Також, дана суддя приховала від судового розгляду і надання правової оцінки 9 (дев’яти) ухвалам суду, які також знаходилися в додатку до заяви про її відвід, в яких дев’ять суддів Шевченківського і Дарницького районних судів м.Києва одноголосно стверджували, що за підстав, коли суддя, яка розглядає цивільну справу, припустилася правопорушень, через які в правоохоронних органах на дану суддю було відкрито кримінальні справи учасниками цього самого цивільного провадження, то ця суддя мусить взяти самовідвід або бути відведеною від розгляду даної справи.
Більше цього, суддя Ішуніна Л.М. проігнорувала вимоги ЦПК України, Конституції України, Закон України “Про судоустрій та статус суддів” та Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, адже затримала на три тижні вручення учасникам провадження копії саме такої ухвали. Ознайомившись із копією даної ухвали особа 2 знову виявив потенційні як для даної судді порушення – ухвала знову була неправильно сформована, з порушеннями Наказу ДСА за № 814, Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”.
Крім цього, дана ухвала була точною копією попередньої ухвали про відвід судді у справі № 760/28584/20. Як і у попередній версії своєї ганебної і безграмотної ухвали, суддя Ішуніна Л.М. повторно відмовляючи у задоволенні заяви про її відвід, зазначила таку бредню: “…заявник посилається на те, що ухвалами суду від 02 липня 2021 року, занесених до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання експерта для надання роз’яснень «Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет» за № 256/2020-ЕВ від 18 вересня 2020 року, а також відмовлено у задоволені клопотання про внесення змін до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, оскільки дані представника відповідача… публічно оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень без його згоди. Також представник відповідача зазначив як підставу для відводу головуючого судді продовження здійснення розгляду справи в судовому засіданні 02 липня 2021 року після закінчення робочого часу. За таких обставин, заявник вважає, що суддя Ішуніна Л. М. зацікавлена у результатах розгляду зазначеної справи, що свідчить про її упередженість та необ`єктивність при її розгляді…. Суд вважає, що обставини, зазначені в заяві відповідача, як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи, тому заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою. За таких обставин, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України та з огляду на необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід слід передати для його вирішення в порядку частини першої ст.33 ЦПК України”.
Вищенаписане суддею Ішуніною Л.М. скидається на явну бредню психічно хворої особи. Яким чином суддя Ішуніна Л.М. могла прийти до такого рішення, якщо вона не описала в своїй ганебній ухвалі 19 підстав для її відводу, а потім не проаналізувала кожен з цих 19 пунктів у відповідності із Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Законом України “Про забезпечення права на справедливий суд”, Конституцією України, Європейським судом з прав людини, ЦПК України і ВССУ?
Попри все це слід сказати, що якби навіть і не існувало “об’єктивних” підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20, то суддя Ішуніна Л.М. все-рівно мусила задовольнити заяву від 31.07.2021 року про її відвід на підставі міжнародних правових актів, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод і наданих дозволів Верховної ради України на кшталт (цитата): “…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…
Останнє також було приводом для самовідводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду судової справи № 760/28584/20, чого остання ганебно уникає, при цьому виявляючи себе вельми зацікавленою особою у результатах розгляду цієї сфальшованої цивільної справи.
Відтак, вищенаписане повторно доводить, що суддя Ішуніна Л.М. є психічно хворою особою, інакше б дана суддя не стала б заперечувати ті очевидні норми права, на які посилався особа 2 та які чітко прописані в ЦПК України, Конституції України, Законі України “Про судоустрій та статус суддів”, Законі України “Про забезпечення права на справедливий суд”, практиці ЄСПЛ, рішеннях ВССУ і т.д. За цією аналогією суддя Ішуніна Л.М. з таким же успіхом може уперто заперечувати наявність зірок на небі, дня і ночі, тобто наявність очевидних і безспірних загальновизнаних речей, з якими ми щодня стикаємося. А якщо це так, тоді чому Володимир Зеленський і ВРП обдарували в грудні місяці 2020 року душевно хвору особу посвідкою і мантією судді? А може це якийсь злий жарт Зеленського: мовляв, якщо я, Президент України закінчений наркоман, а мій кишеньковий штат ВРП – суцільні збоченці і корупціонери, то навіщо тоді нам судді із здоровими головами? Адже на фоні численної маси суддів-психів, навряд чи будуть кидатися в очі перехожого наркотична залежність Президента України і його корупційні взаємовідносини з ВРП?!
Тим не менше, суддя Ішуніна Л.М. своєю повторною ганебною ухвалою у судовій справі № 760/28584/20 від 31.07.2021 року у черговий раз переконує, що вона не має права не то що розглядати дану цивільну справу, але і надалі працювати в органах судової влади, навіть на посаді прибиральниці.
А саме, у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України ДСА України (Наказ №1196 від 24.12.2019 року «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України № 814 від 20.08.2019 року, які набрали чинності з 01.01.2020 року), суддя Ішуніна Л.М. постановила 03.08.2021 року ухвалу у справі № 760/28584/20, яка неправильним чином сформована: текст ухвали віддрукований з двох сторін аркушу, на пломбі не вказано ПІП секретаря суду, на пломбі не вказано ПІП судді, на пломбі не вказано дати створення копії ухвали, ухвала містить міжрядкові відступи, ухвала містить виділені жирним кольором слова, в ухвалі не зазначено де зберігається її оригінал, під резулятивною частиною ухвали не вказано ПІП секретаря суду і т.д.
Зрештою, суддя Ішуніна Л.М. передала справу № 760/28584/20 для її авторозподілу, з метою визначення судді, який відповідно вимогам ч.1 ст.33 ЦПК України розгляне дану заяву по суті справи.
18.08.2021 року, суддя Солом`янського районного суду м.Києва Кушнір Світлана Іванівна розглянула заяву особи 2 про відвід судді Солом`янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. від 31.07.2021 року, за наслідками чого постановила ухвалу, якою відмовила у її задоволенні. В обгрунтування своїх доводів аферистка Кушнір С.І. зазначила таке: “02.08.2021 року на адресу суду надійшла заява від особи 2 про відвід головуючого Ішуніної Л.М., мотивована тим, що суддею було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання експерта для надання роз’яснень «Експертного висновку», а також відмовлено у задоволені клопотання про внесення змін до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, оскільки дані представника відповідача… публічно оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень без його згоди. Також представник відповідача зазначив, що суддею було продовжено розгляд справи у судовому засіданні 02.07.2021 року після закінчення робочого часу. За таких обставин представник відповідача вважає, що суддя зацікавлена у результаті розгляду зазначеної справи, що свідчить про її упередженість та необ’єктивність при її розгляді. З огляду на викладене та враховуючи підстави відводу у заявленому клопотанні відповідача, суд приходить до висновку, що заява особи 2 не містить обґрунтованих підстав для відводу головуючого судді, а є лише його незгодою з процесуальними діями головуючого в справі, а тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід головуючого в справі судді”.
В той же самий час, шизофренік Кушнір С.І., рівносильно імбецилу Ішуніній Л.М., чомусь не описала в своїй ганебній ухвалі 19 підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20 та не надала правової оцінки долученим до заяви доказам.
І це попри те, що законодавець вимагає від суддів в суворому порядку описувати і аналізувати в своїй ухвалі кожну деталь, яку заявник зазначив в своїй заяві. А якщо суддя Кушнір С.І. цього умисно не зробила, то це може говорити лише про три причини: безграмотність, злочинність або божевільність.
Однак, що б із цього всього справжньою причиною не було, дебілка Кушнір С.І. не має жодного права і надалі працювати в цьому суді, хіба що старою шлюхою на вулиці Окружній. Більше чим очевидно, як це витікає з перерахованих вище 19 підстав для відводу судді Ішуніної Л.М., що розумово відстала аферистка Кушнір С.І. умисно приховала усі ці причини для її відводу.
За таких обставин шизоїд Кушнір С.І., постановивши Ухвалу у справі № 760/28584/20 від 18.08.2021 року, якою відмовила у задоволенні заяви особи 2 про відвід судді Ішуніній Л.М., яка подавалась на підставі п.3,5 ч.1 ст.36, ст.39,40 ЦПК України, Конституції України, Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактично істотно порушила вимоги цих самих законів.
18.08.2021 року псевдосуддя Солом’янського районного суду м.Києва Кушнір С.І. постановила ухвалу у судовій справі № 760/28584/20 стосовно розгляду заявленого особою 2 відводу судді Ішуніній Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20, за результатами якого вчинила службове підроблення, приховала вчинені злочини, надала допомогу злочинній особі, постановила неправосудну ухвалу, порушила присягу судді. Крім цього, дана суддя умисно спотворила міжнародні і вітчизняні правові акти, які гарантували особі 2 відвід судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20.
Більше цього, душевно хвора Кушнір С.І. проігнорувала вимоги ЦПК України, Конституції України, Закон України “Про судоустрій та статус суддів” та Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, адже досі не надала учасникам провадження копії саме такої ухвали.
Крім цього слід зазначити, що аферистка Кушнір С.І. проводить усі судові засідання у своїй робочій кімнаті, що суперечить Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” та ЦПК України. Тим самим дебілка Кушнір С.І. постійно ризикує втратити судові справи та неправомірно розкриває персональні дані учасників інших процесів.
З цього витікає, що аферистка Кушнір С.І. маніпулює законами України та практикою ЄСПЛ за для прийняття неправосудних судових рішень з метою отримання неправомірної вигоди.
За таких підстав аферистка Кушнір С.І. не має права і надалі працювати суддею. І уже не важно, що саме спонукає курву Кушнір С.І. до винесення неправосудних рішень: божевільність чи злочинність, сепаратизм чи колабораціонізм, так як усе з перерахованого не дозволяє даній особі виконувати функції судді. Простіше кажучи, якщо аферистка Кушнір С.І. маніпулює у такий спосіб законодавством України з корупційних міркувань – тоді її місце в тюрмі. А якщо це все робиться з причин її психічних розладів – тоді місце шизофреніка Кушнір С.І. в дурдомі. Як бачимо, ВРП, Верховна Рада і Президент України тепер мусять прийняти адекватне рішення. Псевдосуддя Кушнір С.І. за любих підстав мусить бути позбавленим своїх повноважень.
Крім цього, дебілоїдка Кушнір С.І., у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ №1196 від 24.12.2019 року «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України № 814 від 20.08.2019 року, які набрали чинності з 01.01.2020 року), винесла ухвалу у справі № 760/28584/20, яка неправильним чином сформована: ухвала містить міжрядкові відступи, з виділенням окремих слів жирним кольором, без зазначення в ухвалі де зберігається її оригінал і т.д.
А згодом, коли копія даної ухвали була надіслана особі 1 на його поштову адресу, то виявилося що наявні ще й інші грубі порушення: друга сторона аркушу даної ухвали заповнена текстом описової частини ухвали, текст ухвали значно менший встановленого, ухвала не зшита і не опломбована, на пломбі не вказано дати створення копії, на пломбі не вказано ПІП секретаря суду, на пломбі не вказано ПІП судді, на пломбі немає підпису секретаря суду, на пломбі немає гербової печатки суду, у правому верхньому куті ухвали не вказано “З оригіналом згідно”. Усе це робить з даної ухвали шматок брутального паперу, який годиться хіба що для підтирання дуп африканських нігерів!
Також слід зазначити, що аферистка Кушнір С.І. уже виносила дюжину неправосудних ухвал, якими з однієї сторони частково нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на більше чим на два мільярди гривень, тим самим послабивши боєздатність армії і ОСС (в тому числі виживаємість бійців ОСС через брак засобів захисту і сучасного озброєння) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону».
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу.
Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні рішень у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу/самовідводу, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які виключають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Згідно з цією нормою має бути лише унеможливлена участь судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву в його неупередженості.
Таким чином, достатньою підставою для відводу/самовідводу є обгрунтоване припущення про існування ризику того, що суддя в силу впливу певних факторів може бути необ’єктивним і упередженим.
Наведене свідчить про те, що підставою для відводу/самовідводу не обов’язково має бути беззаперечно доведений факт не об’єктивності чи зацікавленості судді.
Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
Виходячи з вищезазначеного можна прийти до висновку, що колабораціоністка Кушнір С.І. умисно чи то через брак мізків, психічні розлади, потенційний бандитизм або через неабияку твердолобість регулярно порушує міжнародні і вітчизняні норми права, тим самим плюючи на могили десяток тисяч героїчно загиблих бійців АТО (ОСС), які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, аферистка Кушнір С.І. саме у такий підлий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, нівелюючи своїми диверсійними діями їх героїчні досягнення. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ОСС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій збоченці фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що шизофренічка Кушнір С.І. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/28584/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 2, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність зрадника Кушнір С.І. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії шахрайки Кушнір С.І. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Аферистка Кушнір С.І., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, культивує і поширює корупцію, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, надає допомогу кримінальному угрупуванню, вчиняє саботаж і диверсії, завдає шкоди економіці держави, наражає бійців ОСС на поразку і загибель (або поранення), перешкоджає діяльності громадських організацій, ганьбить український уряд і судову систему в очах світової громадськості, грубо порушує присягу судді. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Бандитка Кушнір С.І. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці лярвою Кушнір С.І. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності курви Кушнір С.І. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень дебілкою Кушнір С.І. містить всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення псевдосуддею Кушнір С.І. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку шизоїдки Кушнір С.І., яка грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.