Алкаш Макуха А.А. приймає судові рішення з гівном в штанях

29.10.2021 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. заяву за вих. № 4645/29 про вчинені керівниками ТОВ “Розетка.уа” Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. кримінальних правопорушень. У своїй заяві за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.
Також, у заяві за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігуранта, його місце роботи і займана посада, короткі відомості про вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення керівниками ТОВ “Розетка.уа” Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. кримінальних правопорушень за ч.2 ст.366, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ст.356, ч.2 ст.212, ч.2 ст.212-2, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року були всі необхідні дані, які згідно вимог нового КПК були уже не обов’язковими для того, що б керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. виконав вимоги ст.214 КПК та впродовж до 24 годин, у відповідності до п.6 ст.39 КПК України та вніс до ЄРДР відомості заяви за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року про вчинені правопорушення або уповноважив на цю дію детектива.
Зазначене узгоджується із позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись до керівника ГПД НАБУ із заявою про вчинене правопорушення, особа 1 посилався:
1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;
2) ч.1 ст.306 КПК, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду;
3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування;
4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, в реєстрі, згідно з п.4,5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність;
5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Солом’янському районному суду м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддею оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, (ч.5 ст.36 КПК), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК, ст.215 КПК) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.
Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення керівниками ТОВ “Розетка.уа” Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. у визначений КПК строк, була предметом оскарження у Солом’янському районному суді м.Києва.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 05.11.2021 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
05.11.2021 року, що відповідало 6 (шостому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію до Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4642/05 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року про вчинені кримінальні правопорушення.
У прохальній частині своєї скарги за вих. № 4642/05 від 05.11.2021 року особа 1 зазначав таке:
“Розглянути скаргу впродовж 72 годин, а у разі затримки її розгляду більше чим на 14 днів – відповідно до п.2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи).
У відповідності до ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, справа № 760/29666/21 була розподіленою на суддю-алкоголіка Макуху Андрія Анатолійовича.
19.11.2021 року, за результатами розгляду скарги за вих. № 4642/05 від 05.11.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. суддя Солом’янського районного суду м.Києва Макуху А.А. постановив ухвалу у справі № 760/29666/21, якою відмовив у її задоволенні. Обгрунтовуючи своє неправосудне рішення бездарний алкоголік і корупціонер Макуха А.А. зазначив таку бредню: “Уповноважена особа НАБУ у судове засідання не з’явилася, надав листа в якому просив розглянути скаргу скаржника без його участі… За результатами розгляду заяви в межах компетенції керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ було встановлено, що у вказаній заяві не викладено об’єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, а тому на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР”. Насправді ж особа 1 не оскаржував бездіяльність уповноваженої особи чи керівника Управління по роботі з громадськістю НАБУ і заяву про вчинені кримінальні правопорушення на ім’я уповноваженої особи або керівника по роботі з громадськістю НАБУ не подавав! Більше цього, у справі суду досі немає жодного доказу про призначення керівником ГПД НАБУ уповноваженої особи для розгляду заяви особи 1 про вчинені кримінальні правопорушення. І що найсмішніше – НАБУ не являється органом досудового розслідування (таким являється лише ГПД і УВК НАБУ). Відповідно, суддя-дегенерат Макуха А.А. не мав права приймати та розглядати лист від зовсім сторонньої особи, яка керується в своїй діяльності ст.22 Закону України “Про звернення громадян”. Далі, як зазначає в своїй шахрайській ухвалі від 19.11.2021 року алік Макуха А.А.: “Заявник отримав відповідь з Управління по роботі з громадськістю НАБУ, згідно якої за результатами розгляду в межах компетенції вказаної заяви керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ встановлено, що у ній не викладено об’єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, у зв’язку з чим, на даний час, відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР”. А звідки обісраний і обісцяний алкоголік взяв, що така відповідь насправді надсилалась? Адже у справі суду досі не має належних і припустимих доказів цьому! Крім того, хто і у який спосіб уповноважив Управління по роботі з громадськістю НАБУ надсилати саме такі відповіді? Адже у судовій справі немає жодних документів, якими дане управління було наділене саме такими правами. І що найсмішніше, дане управління не являється органом досудового розслідування, так як керується в своїй діяльності лише Законом України “Про звернення громадян”. Крім того, зміна підслідності заяви про вчинені кримінальні правопорушення мала супроводжуватися паралельним внесенням відомостей до ЄРДР, як того вимагає ч.7 ст. 214 КПК, Наказ ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та Положення про внесення відомостей до ЄРДР, однак нібито уповноважена особа НАБУ цієї вимоги чомусь не виконала. За цим же прикладом заяву особи 1 про вчинені кримінальні правопорушення міг розглядати безхатченко. А що стосується корупційних правопорушень, то нормами закону не передбачено подавати до ГПД НАБУ або до УВК НАБУ лише заяви про вчинені корупційні правопорушення, так як для цього передбачена можливість зміни підслідності, що ГПД (УВК) НАБУ регулярно і роблять з дня свого відкриття. Тобто, закон не позбавляє права заявників звертатися до ГПД (УВК) НАБУ з різними заявами про вчинені кримінальні правопорушення, кого б вони тільки не стосувалися: податкових злочинів, злочинів, підслідних СБУ, ГПУ, ДБР, НП України. А далі білогарячащий алкоголік Макуха А.А. взагалі написав нечувану ще для юристів дурню: “…На час розгляду справи у слідчого судді відсутні відомості щодо внесення або невнесення органом НП України відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень… За таких обставин без підтвердження факту невнесення відомостей до ЄРДР уповноваженими особами НП України, задоволення скарги може призвести до подвійного вирішення цього питання. У зв’язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що факту бездіяльності уповноважених осіб НАБУ у судовому засіданні не встановлено, дії щодо направлення заяви до НП України з дотриманням вимог про підслідність відповідають вищезазначеним положенням процесуального закону, а тому, що заява спрямована за підслідністю, підстави для задоволення скарги відсутні”. Якщо уважно проаналізувати усю цю вищенаписану бредню психічно нездорового, круглолицього Дауна Макухи А.А. то можна прийти логічного висновку, що він підробив свої документи про вищу юридичну освіту.
Першим доказом цьому буде особиста судова практика безграмотного алкоголіка Макухи А.А., який за ідентичних підстав задовольнив скаргу директора ТОВ “Адамант-Телеком”, яка подала фіктивну заяву про вчинення особою 1 кримінального правопорушення, у відповідь на відкриття проти неї і проти керівників ТОВ “Адамант” однієї цивільної справи і 27 – кримінальних справ. В той же самий час, суддя не має права виносити взаємосуперечливі судові рішення, що також являється приводом для дисциплінарного покарання. Крім цього, дурнику Макусі А.А. ніхто не заважав витребувати від НП України матеріали заяви особи 1 та з’ясувати те, що нібито йому і заважало прийняти об’єктивне судове рішення по справі, що в такому разі і роблять його колеги (з апеляційної інстанції). Безмозкий алкаш Макуха А.А. приховав від аналізу і те, що новий КПК не вимагає від заявників зазначати усі відомості про вчинення кримінального правопорушення, так як це буде предметом подальшої слідчо-розшукової роботи детектива (слідчого) у досудовому розслідуванні, про що заявник і зазначав у своїй скарзі за вих.№ 4642/05 від 05.11.2021 року. Також, деградований алкоголік Макуха А.А. детально аналізує заяву за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, в той час як ця дія йому категорично не дозволялася у відповідності до вимог ст.26 КПК України. Не витримує критики і те, що алкогольна потвора Макуха А.А. досі не може відрізнити “уповноваженої особи” від належного “суб’єкта оскарження” – керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., так як запрошував в судове засідання саме уповноважену особу, про призначення якої жодних доказів у судовій справі № 760/29666/21 не містилося. За таких обставин безмозка мавпа Макуха А.А. приймав рішення виключно не з підстав, наявних у провадженні належних та припустимих доказів, а керувався лише власними припущеннями, що є неприпустимим. Отже, алкоголік Макуха А.А. в повній мірі не з’ясував всіх обставин провадження, яке оскаржувалося.
Крім цього, недолуга потвора Макуха А.А. досі не розглянув по суті отримане від особи 1 клопотання від 07.10.2021 року та не надав належної правової оцінки тим важливим фактам, які були зазначеними заявником, та які вимагали прийняття зовсім протилежного рішення.
В зв’язку з цим винесена ухвала у справі № 760/29666/21 від 19.11.2021 року дебіла Макухи А.А. порушує норми матеріального і процесуального права. Корупційна потвора Макуха А.А. постановив ухвалу у справі № 761/29666/21, при цьому допустивши порушення норм КПК, а тому підлягає скасуванню в апеляційному порядку, а матеріали скарги – поверненню до Солом’янського районного суду м.Києва для виконання вимог ст.306-307 КПК, враховуючи таке:
— суддя не викликав у засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— суддя не викликав у судове засідання особу 1, як скаржника (подання клопотання про проведення судового засідання без участі особи 1 ще не означало, що не потрібно виконувати вимоги ст.134, 135 КПК;
— суддя викликав у засідання “уповноважену особу” НАБУ, про призначення якої не було доказів;
— суддя викликав “уповноважену особу” НАБУ, бездіяльність якого особою 1 не оскаржувалася;
— суддя проводив судове засідання без участі керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— суддя проводив судове засідання без участі особи 1;
— всупереч вимогам ст.23 КПК, суддя не витребовував від ГПД НАБУ матеріалів заяви особи 1;
— всупереч вимогам ст.23 КПК, суддя не витребовував від НП України матеріалів заяви особи 1;
— при винесенні рішення суддя знехтував вимогами Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, який вимагав від представника НАБУ внести відомості до ЄРДР;
— при винесенні рішення суддя знехтував вимогами ч.2,3 ст.214 КПК України, які не дозволяють слідчим суддям “з’ясовувати” наявність складу злочину в діях фігуранта до моменту внесення відомостей до ЄРДР;
— при винесенні рішення суддя знехтував вимогами ст.26 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям розглядати по суті заяву про вчинення кримінального правопорушення, а лише скаргу;
— протиправно вирішував ті питання, які віднесені до повноважень органу досудового розслідування;
— суддя стверджував обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень;
— суддя відмовив у задоволенні скарги за вих. № 4642/05 від 05.11.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року про вчинене правопорушення, чого не передбачено ч.1,4,5 ст.214 КПК, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ за № 9-49/0/4-17 від 12.01.17 року, а також Узагальненням «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року;
— суддя постановив ухвалу (відмовив у задоволенні скарги за вих. № 4642/05 від 05.11.2021 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4645/29 від 29.10.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення), ґрунтуючись лише на результатах судового розгляду даної заяви, чого не передбачено ч.3 ст.214 КПК України;
— всупереч вимогам ст.21, 318, 376, 534, 535 КПК України, аферист Макуха А.А. надав особі 1 паперову копію ухвали у справі № 760/29666/21 із запізненням для подачі апеляційної скарги.
Як передбачено вимогами ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, а також Узагальненнями про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) та Узагальненнями «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ від 23.12.2016 року, внесення відомостей до ЄРДР має забезпечитися впродовж 24 годин не дивлячись на те, чи є склад злочину в діях певної особи чи немає.
Якщо немає, тоді кримінальне провадження автоматично закривається слідчим за ст.284 КПК після того, як воно буде відкритим. Про це також зазначається і в ч.4 ст.214 КПК України, що “відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про правопорушення не допускається”.
Алкоголік Макуха А.А. у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (Наказ ДСА України від 24.12.2019 року за № 1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затверджених Наказом ДСА за № 814 від 20.08.2019 року), надіслав особі 1 через пошту паперову копію ухвали у справі № 760/29666/21, яка неправильним чином сформована: ухвала віддрукована з двох сторін одного аркушу; ухвала не зшита та не опломбована; ухвала містить міжрядкові відступи, окремі слова виділені жирним кольором, не вказано ПІП секретаря суду, немає підпису секретаря суду, не вказано де зберігається її оригінал, шрифт ухвали менше дозволеного, немає позначки в правому верхньому куті “З оригіналом згідно”, не вказано дати виготовлення копії; в резулятивній частині не вказано номеру та дати заяви.
Також слід зазначити, що безграмотний алкаш Макуха А.А. і раніше уже виносив неправосудні рішення за наслідками розгляду скарг особи 1 на бездіяльність органів досудового розслідування (СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві, Київська місцева прокуратура №9), якими частково нівелював кропіткі досягнення громадської організації та перешкодив державі отримувати від суб’єктів господарювання податки і ЄСВ (в тому числі військовий збір) на десятки мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
А якщо до всього вищенаписаного додати ще й те, дегенерат Макуха А.А. регулярно та безконтрольно вживає на робочому місці алкоголь, що призводить до того, що даний суддя валяється на підлозі у власному гівні і сечі, а також те, що даний суддя був упійманим на дачі хабара та був звільненим з роботи, то сумніватися в його непотрібності і злочинності уже не приходиться.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Як зазначається в ст.23 КПК України (Безпосередність дослідження показань, речей і документів):
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. 3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі семи років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя-алкоголік Макуха А.А. через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і ненормальність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до європейських стандартів права.
Більше цього, неук Макуха А.А. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ООС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній особі фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що суддя-алкоголік Солом’янського районного суду м.Києва Макуха А.А. вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/29666/21 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність алкоголіка і афериста Макухи А.А. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді-алкоголіка Макухи А.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Дегенерат Макуха А.А., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, перешкоджає діяльності громадських організацій, переслідує громадських діячів, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, вчиняє саботаж і диверсії, позбавляє державу права отримувати податки і ЄСВ (в тому числі військовий збір), завдає шкоди економіці держави, підриває авторитет судової влади, послаблює боєздатність української армії та успішність військових дій в зоні ООС, деморалізує бійців ООС, дискредитує уряд і українську судову систему в очах світової громадськості, порушує присягу судді, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя-алкоголік Макуха А.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці алкоголіком Макухою А.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності алкоголіка Макухи А.А. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею-аферистом Макухою А.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення алкоголіком Макухою А.А. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку судді Макухи А.А., який регулярно і в грубій формі порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.