судді-Жук-О.В.,-Ковальська-В.В.,-Худик-М.П

Жук О.В., Ковальська В.В., Худик М.П. Тріо тупих йолопів

Новости, Популярные новости, Суды

13.09.2021 року, через поштову службу особа_1 подав на ім’я начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві заяву за вих. № 4499/13 про вчинені керівниками ТОВ “Портмоне” кримінальних правопорушень за статтями вчиненого злочину – ч.2 ст.212, ст.212-1 КК України. У своїй заяві особа_1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа_1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігуранта, його місце роботи і займана посада, короткі відомості про вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, особа_1 самостійно кваліфікував вчинення керівниками ТОВ “Портмоне” кримінальних правопорушень за – ч.2 ст.212, ст.212-1 КК України.
Відповідно, в заяві за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року були всі необхідні дані, які згідно вимог нового Кодексу були уже не обов’язковими для того, що б начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві виконав вимоги ст.214 КПК та впродовж до 24 годин у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України, вніс до ЄРДР відомості про вчинені кримінальні правопорушення керівниками ТОВ “Портмоне”.
Зазначене узгоджується із позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві із заявою про вчинене правопорушення, особа_1 посилався на: 1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) ч.1 ст.306 КПК, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду; 3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування; 4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, в реєстрі, згідно з п.4,5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність; 5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям підслідності, визначеним п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Шевченківському районному суді м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддею оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, (ч.5 ст.36 КПК), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК, ст.215 КПК) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.
Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою_1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви за вих. за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення керівниками ТОВ “Портмоне” у визначений КПК строк, була предметом оскарження у Шевченківському районному суді м.Києва.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ст.214 КПК України, станом на 21.09.2021 року особу_1 у жодний із способів так і не було повідомлено начальником СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві або уповноваженим слідчим про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
21.09.2021 року, що відповідало 4 (четвертому) процесуальному дню, особа_1 подав через поштову службу скаргу слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва за вих. № 4538/21 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей його заяви про вчинення кримінальних правопорушень за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року.
В обгрунтування своїх доводів, особа_1 надав в додатку до своєї скарги за вих. № 4538/21 від 21.09.2021 року такі докази: копію заяви про вчинені кримінальні правопорушення за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року; копію двох фіскальних чеків про відправлення рекомендованого відправлення за штрихкодом 0304910358056 на ім’я начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві; фотокопію монітору при огляді офіційного веб-сайту ДП «Укрпошта» (в розділі відстеження рекомендованих пересилань за трекінгом 0304910358056).
У відповідності до ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/34733/21 була розподіленою на слідчу суддю Чайку О.С.
06.10.2021 року, за результатами розгляду скарги за вих. № 4538/21 від 21.09.2021 року на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві слідча суддя Шевченківського районного суду м.Києва Чайка О.С. постановила ухвалу, якою відмовила у її задоволенні.
Обгрунтовуючи своє рішення аферистка Чайка О.С. зазначила таку дурню:

“…Уповноважена особа СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві в судове засідання не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги… Разом з тим, слідчий суддя вбачає, що зміст заяви заявника від 13.09.2021 року за вих. № 4499/13 не містить відомостей про конкретні обставини вчинення, як вважає заявник, кримінальних правопорушень… При цьому, у скарзі заявника взагалі не викладено конкретні дії або бездіяльність, вчинені особами, щодо яких подано заяву, натомість міститься лише формальне твердження про те, що такі особи вчинили кримінальні правопорушення… Таким чином, заява заявника від 13.09.2021 року не містить виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому не відповідає вимогам п.4.ч.5 ст. 214 КПК України. Із огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи заявника не обгрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає”.
Якщо уважно проаналізувати усю цю вищенаписану бредню психічно нездорової шльондри Чайки О.С. то можна прийти логічного висновку, що вона підробила свої документи про вищу юридичну освіту. Насправді ж, в заяві про вчинені кримінальні правопорушення були вказаними всі ознаки і елементи вчиненого злочину, а також було кваліфіковано вчинення злочину за відповідними кваліфікаційними статтями. Крім цього, особа_1 має документальні докази про порушення згаданими фігурантами податкового законодавства, про що і зазначив у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення під словом “Примітка: докази вчиненого злочину керівниками ТОВ “Портмоне” надам слідчому при моєму допиті у відкритому кримінальному провадженні у вигляді копій документів”.
Крім цього, безграмотна курва Чайка О.С. приховала від аналізу те, що новий КПК України не вимагає від заявників зазначення усіх відомостей про вчинення злочину, так як це буде предметом тривалої слідчо-розшукової роботи слідчого у досудовому розслідуванні, на чому заявник окремо акцентував увагу слідчого судді у своїй скарзі за вих. № 4538/21 від 21.09.2021 року. Також, неук Чайка О.С. детально аналізує заяву за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, в той час як ця дія їй категорично не дозволялася у відповідності до вимог ст.26 КПК України. Не витримує критики і те, що дебілка Чайка О.С. досі не може зрозуміти, чим відрізняється “уповноважена особа” від “суб’єкта оскарження” – начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, так як чомусь запрошувала в судове засідання уповноважену особу, про призначення якої у судовій справі № 761/34733/21 жодних доказів досі не міститься.
Окремим порушенням аферистки Чайки О.С. є і те, що вона не розглянула по суті отримане від особи_1 клопотання від 05.10.2021 року, не надала йому правової оцінки та не взяла самовідводу від розгляду даної скарги, а також вчасно не передала до ЄДРСР дані про прийняте нею рішення.
І на кінець, у порушення вимог ст.376, 21, 318, 534, 535 КПК України та вимог ЄСПЛ, шизоїдка Чайка О.С. досі не надіслала на паперовому носії належним чином завіреної копії ухвали скаржнику, тим самим перешкоджаючи його праву на апеляційне оскарження її ганебного рішення.
Відповідно, тупорила Чайка О.С. під час розгляду справи № 761/34733/21 припустилася порушень норм матеріального і процесуального права, які надали підставу для скасування її ухвали:
— не викликала у судове засідання суб’єкта оскарження — начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
— не викликала у судове засідання особу 1, як скаржника (подання клопотання про проведення судового засідання без участі особи 1 ще не означало, що не потрібно було його викликати в таке засідання;
— викликала в засідання “уповноважену особу” СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, про призначення якої не було доказів;
— викликала “уповноважену особу” СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, бездіяльність якого не оскаржувалася;
— проводила судове засідання без участі начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
— проводила судове засідання без участі особи-1;
— всупереч вимогам ст.23 КПК, не витребовувала від СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві матеріалів заяви особи 1;
— при винесенні рішення знехтувала вимогами Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, який вимагав від СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві внести відомості до ЄРДР;
— при винесенні рішення знехтувала вимогами ч.2,3 ст.214 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям “з’ясовувати” наявність складу злочину в діях фігуранта до моменту внесення відомостей до ЄРДР;
— при винесенні рішення знехтувала вимогами ст.26 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям розглядати по суті заяву про вчинення кримінального правопорушення, а лише скаргу;
— протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування;
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень;
— відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4538/21 від 21.09.2021 року на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення, чого не передбачено ч.1,4,5 ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ за № 9-49/0/4-17 від 12.01.17 року, а також Узагальненням «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року;
— постановила ухвалу (відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4538/21 від 21.09.2021 року на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4499/13 від 13.09.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення), ґрунтуючись лише на результатах судового розгляду даної заяви, чого не передбачено КПК, Конституцією України і практикою ЄСПЛ;
— всупереч вимогам ст.21, 318, 376, 534, 535 КПК України, аферистка Чайка О.С., на вимогу особи 1 надала електронну копію ухвали у справі № 761/34733/21 лише через 10 днів – 16.10.2021 року.
Як передбачено вимогами ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, а також Узагальненнями про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) та Узагальненнями «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ від 23.12.2016 року, внесення відомостей до ЄРДР має забезпечитися впродовж 24 годин не дивлячись на те, чи є склад злочину в діях певної особи чи не має.
Якщо не має складу злочину, тоді кримінальне провадження закривається слідчим за ст.284 КПК після того, як воно було відкритим. Про це також зазначається і в ч.4 ст.214 КПК України, що “відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про правопорушення не допускається”.
Усе вищенаписане, згідно ст.409, 412 КПК України, вимагало в апеляційному порядку скасування такої неправосудної ухвали. Тому, особа_1 подав 18.10.2021 року апеляційну скаргу за вих. № 4585/18 на Ухвалу слідчої судді Шевченківського районного суду м.Києва Чайки О.С. у судовій справі № 761/34733/21 від 06.10.2021 року.
В своїй апеляційній скарзі за вих. № 4585/18 від 18.10.2021 року особа_1 зазначав, що дана скарга подається у зв’язку з неправильним застосуванням слідчою суддею Шевченківського районного суду м.Києва Чайкою О.С. норм матеріального права і порушення норм процесуального права, винесенням неправосудної ухвали у судовій справі № 761/34733/21 від 06.10.2021 року, а також на підставі вимог ст. 55, 57, 60, 64, 68 Конституції України, ст. 21, 23, 26, 55, 56, 117, 214, 220, 284, 303-307, 350, 392, 393, 395, 396, 398, 407, 409, 410, 413, 422, 447, 534, 535 КПК України, на підставі Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17) та Узагальнення, викладеному в п.п.1.1 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року, а також на підставі висновків ЄСПЛ.
У відповідності до ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Київського апеляційного суду провадження за № 11-сс/824/6220/2021 було розподілено на колегію суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі головуючого судді Жук Ольги Володимирівни, суддів колегії Ковальської Віри Володимирівни і Худик Миколи Павловича.
07.12.2021 року, у відповідності до прийнятої телефонограми від секретаря суду Федорової Н.О., мало відбутися судове засідання у провадженні № 11-сс/824/6220/2021 з розгляду Апеляційної скарги за вих. № 4585/18 від 18.10.2021 року на ухвалу слідчої судді Шевченківського районного суду м.Києва Чайки О.С. у судовій справі № 761/34733/21 від 06.10.2021 року.
Однак, в замін розгляду даної судової справи по суті, особа_1 в черговий раз зтикнувся із свавіллям, безчинністю і вибірковістю правосуддя суддів-недоумків Жук О.В., Ковальської В.В. і Худика М.П., які після протиправного затримки розгляду даної апеляційної скарги аж на два календарних місяці та після того, як протизаконно заставили хвору особу_1 очікувати у себе під дверима одну годину і 20 хвилин, відмовили йому у проведенні судового засідання, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, чим фактично продемонстрували вибірковість правосуддя та факт переслідування особи_1 як громадського діяча. Вказані судді невмотивовано та безпідставно перенесли призначене судове засідання на іншу, більш пізню дату (21.12.2021 року), в той час як для учасників інших судових процесів, які були молодими і здоровими, та які за графіком були призначені годинами пізніше, такі судові засідання і цей день і надалі слухалися даними суддями.
Більше цього, судді-маразматики Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. відмовили особі_1 у проведенні призначеного судового засідання не у залі судових слухань, як це передбачено відповідними законами (ст.321 КПК, ЗУ “Про забезпечення права на справедливий суд”, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, Конституцією України тощо), а шляхом уповноваження даними суддями секретаря суду Федорової Н.О. сповістити особу_1 про перенесення судового засідання у коридорі суду, тобто у позапроцесуальний спосіб, яким позбавили особу_1 права заявити їм відвід.
Тобто, судді-дебіли Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. незаконно зняли з розгляду судове засідання у провадженні № 11-сс/824/6220/2021 та через секретаря суду повідомили особу_1 в коридорі суду про таке перенесення, при цьому знаючи що затримка розгляду справи № 761/34733/21 налічує 50 днів і що особа_1 має проблеми із здоров’ям, що являється порушенням норм процесуального права.
21.12.2021 року, із затримкою розгляду провадження № 11-сс/824/6220/2021 на 67 днів, відбулося нездорового характеру судове засідання з розгляду Апеляційної скарги за вих. № 4585/18 від 18.10.2021 року на Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Чайки О.С. у судовій справі № 761/34733/21 від 06.10.2021 року, на якому дані судді навіть не встановлювали його особу за документами та не просили назватися і повідомити адресу свого проживання, не пропонували дебатів, не запитували про наявність у сторін реплік, не досліджували матеріали судової справи, не відлучалися до нарадчої кімнати з приводу заявленого клопотання щодо поновлення пропущених строків на оскарження рішення слідчого судді.
Крім цього, виходячи з результатів попереднього розгляду скарг особи_1 ідентичним складом суду, була винесена даними суддями низка неправосудних рішень, чим і було завдано великої матеріальної і моральної шкоди особі_1, що мало б стати приводом для самовідводу цих суддів від розгляду провадження № 11-сс/824/6220/2021, чого вони умисно не зробили з метою повторної відмови задоволенні апеляційної скарги.
Не дивлячись на наявність численних доказів у справі, на наявність процесуальних і матеріальних порушень судді Чайки О.С. у судовій справі № 761/34733/21 від 06.10.2021 року, колегія суддів-удурків Жук О.В., Ковальської В.В. і Худик М.П. винесли чергове неправосудне рішення, яким відмовили у задоволенні Апеляційної скарги за вих. № 4585/18 від 18.10.2021 року.
Своє злочинне, безграмотне, безтолкове, неправосудне і нездорового глузду судове рішення судді-аферисти Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. пояснили у такий дурнуватий спосіб: “Цією ухвалою скаргу особа_1 на бездіяльність уповноважених осіб СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 13.09.2021 вих. № 4499/13 залишено без задоволення. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява особа_1 не містить об`єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак правопорушення. В апеляційній скарзі особа_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги. Особа_1 вважає незаконною відмову в задоволенні його скарги лише з тих підстав, що слідчий суддя не вбачає в діях керівника ТОВ «Портмоне» складу кримінального правопорушення. Надання слідчим суддею оцінки змісту заяви про злочин, апелянт вважає порушенням ст.26 КПК України. На думку особа_1, зі змісту ст.214 КПК України вбачається, що особі, яка звертається до органу досудового розслідування з заявою про вчинення злочину, навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчить про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, не може бути відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. В подальшому, після перевірки викладених в заяві відомостей, кримінальне провадження може бути закрито на підставі ст.284 КПК України.
Однак слідчий суддя ігноруючи вимоги КПК України, не витребував і не дослідив матеріали звернення особа_1 до СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві та безпідставно, керуючись лише власним припущенням, незаконно відмовив у задоволенні скарги. Крім того, апелянт просить визнати поважною причиною пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали від 06.10.2021, оскільки рішення постановлено без участі апелянта, копію ухвали особа_1 отримав лише 14.10.2021, тобто вже поза межами строку на апеляційне оскарження. Тому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, який підтримав подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав. …Враховуючи положення КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що до ЄРДР підлягають внесенню не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які місять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення чи об`єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з матеріалів судового провадження особа_1 звернувся до слідчого управління ФР ГУ ДФС у м.Києві із заявою, в якій просив внести до ЄРДР дані про вчинення ТОВ «Портмоне» кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212; ч.2 ст.212-1 КК України. Колегія суддів вважає, що подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке, на думку заявника, повинні бути внесені до ЄРДР, суперечать загальним засадам та завданням кримінального провадження. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги особа_1, а тому ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 06 жовтня 2021 року підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга заявника особа_1 – без задоволення”.
Цікаво, як можна було прийти до такого ідіотського висновку, навіть якщо закон і дозволяв би суддям розглядати по суті справи заяви про вчинення злочину (а не скарги, як це і передбачено вимогами ст.26 КПК), якщо припустити, що судді-дебіли Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. (а також слідча суддя Чайка О.С.) не являються екстрасенсами, а значить не могли дізнатися, які докази має у себе на руках особа_1, про які зазначав у примітці в заяві про вчинені правопорушення керівниками ТОВ “Портмоне”? А саме, особа_1 зазначав у своїй заяві таке: “Докази вчинення злочину керівниками ТОВ “Портмоне” надам уповноваженому слідчому на проведення розслідування у вигляді копій документів”? Отож, виходить так, що ці три судді-маразматики являються ще й абсолютними недоумками або винятковими екстрасенсами, так як винести такий вердикт без безпосереднього огляду документів було абсолютно неможливим.
Поміж тим, статтею 26 КПК України саме така бредня протипоказана суддям практично усіх інстанцій, натомість вимогою ст.214 КПК України, Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року і Положення про ведення ЄРДР передбачений обов’язок компетентних осіб вносити відомості до ЄРДР про вчинені кримінальні правопорушення без будь-яких відмов і процесуальних затримок. Більше цього, відповідно вимогам ч.3 ст.214 КПК України, ані слідчий, ані судді не мають права на проведення розслідування і винесення рішення до моменту внесення відомостей до ЄРДР про вчинений правопроступок.
Також не витримує критики і те, що судді-уйобища Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. рахують не злочином факт приховування найманої робочої сили, не сплату податків (в тому числі військового збору), не сплату ЄСВ, здійснення незаявлених валютних операцій у ДПС України тощо.
Останнє фактично являється ознакою кримінального вчинку: приховування злочинів (ст.396, 256 КК України; проти дія громадській діяльності – ст.170 КК України; службове підроблення – ст.366 КК України; державна зрада – ст.111 КК України; замах на злочин – ст.15, 27 КК України).
Отож, за наслідками розгляду апеляційної скарги за вих. № 4585/18 від 18.10.2021 року на Ухвалу слідчої судді Шевченківського районного суду м.Києва Чайки О.С. у судовій справі № 761/34733/21 від 06.10.2021 року було винесене божевільно-злочинне рішення, в якому не було враховано жодного із 23 (двадцяти трьох) вищевказаних пунктів заперечення, на які покладався особа_1, та які повністю обгрунтовували його доводи.
Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. винесли неправосудне рішення, яким повторно нівелювали кропіткі досягнення громадської організації та перешкодили наповненню бюджету держави на декілька десятків мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (в тому числі ООС) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього, бездарні судді Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. надали особі_1 паперову копію постановленої Ухвали у провадженні № 11-сс/824/6220/2021, яка зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 (із змінами і доповненнями від 2020 року), так як: у правому верхньому куті відсутній напис “З оригіналом згідно”, розмір шрифту рішення значно більший дозволеного, наявні міжрядкові відступи, окремі слова рішення чомусь написані прописними літерами та виділені жирним кольором, кожна друга сторона аркушу заповнена текстом рішення (а має бути вільною від тексту та перекреслена), в ухвалі відсутня інформація про місцезнаходження її оригіналу, в даній ухвалі не зазначено, коли вона набрала законної сили, в ухвалі не зазначено дати створення копії рішення, на пломбі не зазначено дати видачі ухвали.
Перераховані недоліки повторно надають тверду підставу засумніватися, а чи дійсно мають вищу юридичну освіту судді-аферисти Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П.? Адже без належного виконання вимог Наказу ДСА за № 814 (із змінами і доповненнями від 2020 року), дана ухвала не має законної сили та може бути придатною лише для підтирання дупи Петра Порошенка, який надав їм усім повноваження судді.
Статтею 23 КПК (Безпосередність дослідження показань, речей і документів) передбачається:
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за № 3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі семи років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Клімактеричні маразматики Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П., явно через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і ненормальність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО (ООС), які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, аферисти Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ООС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним аферистам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що старі і брудні недоумки Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 11-сс/824/6220/2021 також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність шизоїдів Жук О.В., Ковальської В.В. і Худик М.П. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії безграмотних курв Жук О.В., Ковальської В.В. і Худик М.П. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Неуки Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують свої службові повноваження, приховують вагомі підстави для їх самовідводу від розгляду апеляційних скарг, здійснюють відбіркове правосуддя, перешкоджають доступу до правосуддя, вчиняють підроблення, імітують розгляд апеляційних скарг, виносять неправосудні рішення, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, перешкоджають наповненню державного бюджету, загострюють економічну кризу, придушують патріотизм у бійців ООС, протидіють громадській діяльності, переслідують громадських діячів, порушують присягу судді, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Судді-дебіли Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці колабораціоністами Жук О.В., Ковальською В.В. і Худик М.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності шизоїдів Жук О.В., Ковальської В.В. і Худика М.П. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень потворами Жук О.В., Ковальською В.В. і Худиком М.П. містять всі ознаки злочину, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями-потворами Жук О.В., Ковальською В.В. і Худиком М.П. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку суддів-неуків Жук О.В., Ковальська В.В. і Худик М.П., які регулярно порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарних справ. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Жук-О.В.-Ковальська-В.В.-Худик-М.П.-неправосудна-ухвала-1

Жук-О.В.-Ковальська-В.В.-Худик-М.П.-неправосудна-ухвала-2

Жук-О.В.-Ковальська-В.В.-Худик-М.П.-неправосудна-ухвала-3

Підписатися
Сповістити про
3 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Мар'яна
2 роки тому

Люба нормальна влада в Україні, очікуючи максимальної підтримки народу в можливій війні з Росією, мала б подбати перш за все: за безпеку і успішність діяльності громадських організацій та їх керівників, за добробутом учасників бойових дій (в тому числі бійців АТО, ООС, учасників Майдану тощо), за належним порядком у країні, за дисципліною в державних установах (в тому числі в органах судової влади та в правоохоронних органах). У нас зараз в державі все з точністю, але на оборот! Наркоман Зеленський, без введення надзвичайного стану в державі та під суворим єврейським корупційним інтересом набирає в Америці, Канаді і Англії на 100 років уперед… Читати далі »

Анатолій
2 роки тому

Україна в очікуванні для себе апокаліптичної війни із самим зубастим ворогом у світі – Росією. А єврейська влада, зробивши заколот в країні і антиконституційний переворот, взамін наведення жорсткого порядку в державі, наштампувала за мільйонні хабарі так званих професійних суддів із числа із маразматиків, недоумків, божевільних, збоченців і шахраїв, яких утримує на своїх посадах навіть за умови їх повної профнепридатності, нищівної підривної діяльності, диверсії, саботажу, сепаратизму, переслідування громадських діячів, переслідування активістів та учасників бойових дій, да ще за це їм незаконно виплачує “заробітну плату” по півтори лимони! Хіба це можна назвати нормальним явищем? Хіба це нормальна, хоч і злочинна влада? Геть… Читати далі »

Григорій
2 роки тому

Доброго дня, колеги! Мене звуть Григорій. Я польський журналіст та українець за походженням. Я поважаю та захоплююсь вашою тяжкою працею і бажаю внести свій вклад в зупинення корупції на Батьківщині. Останні декілька місяців я досліджував факти корупції в Апеляційному суді міста Києва. Маю безліч доказів, які б допомогли запроторити до в’язниці продажного суддю та справжнього покидька Худика М.П. Я хотів би надати розголосу цій справі, адже не можу з цим змиритися. Допоможіть мені будь-ласка, шляхом розміщення на вашому сайті матеріалу компромату на цього суддю!