Охріменко С.І., Ткаченко А.В.: слідча-даун і шизік-прокурор

22.10.2021 року слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві було відкрите сфабриковане проти громадської організації та її керівника кримінальне провадження №42021100000000654 за ч.1 ст.377 КК України, з приводу якого до 22.02.2024 року проводилося досудове розслідування. І це попри те, що слідча та оперативно-розшукова діяльність слідчої Ткаченко А.В. і прокурора Охріменка С.І. була поза законом в силу того, що Постановою Кабінету Міністрів України за № 730 від 16.09.2015 року було ліквідовано територіальні органи МВС України та створено територіальні органи Національної поліції. Однак, останні не являються суб’єктами оперативно-розшукової діяльності. До Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» так і не було внесені зміни або доповнення, що досі унеможливлює проведення слідчої та оперативно-розшукової діяльності і заведення відповідних оперативно-розшукових справ територіальними відділами Національної поліції (цитата взята з листа начальника поліції Горб В.Б. за № 50/вх.717 від 23.12.2015 року). Останнє робить незаконними проведені слідчі та оперативно-розшукові роботи у кримінальному провадженні №42021100000000654 від 22.10.2021 року, а їх висновки – такими, які не можна використовувати для прийняття жодного законного процесуального рішення.
Більше цього, як це згодом стало відомо особі_1 (після винесеної прокурором Київської міської прокуратури Охріменком Сергієм Івановичем Постанови від 18.12.2023 року про відкриття матеріалів справи для ознайомлення сторонам провадження), жодного доказу вчиненого особою_1 кримінального правопорушення у даній кримінальтній справі не виявилося.
Також, з матеріалів вказаного кримінального провадження було викрадено біля 10% документів, які мали значення для справи, а також які викривали факти зухвалих фальсифікацій та перевищення службових повноважень процесуальним прокурором Охріменком С.І., старшою слідчою СУ ГУ НП в м.Києві Ткаченко Анною Володимирівною та групою слідчих СУ ГУ НП в м.Києві, я яких входили Захлібний О.М. і Ковалішина Марія Віталіївна, а також оперуповноважені СУ ГУ НП у м.Києві Гаврилюк М.І. та Жаров В.Ю.
А перелік сторінок кримінального провадження, всупереч вимогам КПК України, був дуже порушеним: нумерація справи була переплутаною, з виправленнями, а деякі аркуші – з пропуском їх нумерування. Натомість, у кримінальну справу №42021100000000654 від 22.10.2021 року було незаконно долучено сторонні матеріали (фото маленьких дівчаток, пейзажі природи, фото морів і океанів тощо), які зовсім не мали значення для розслідування кримінальної справи, однак явно викриває педофілічні схилення або збочення прокурора Охріменка С.І. Також було незаконно створено та долучено до даної кримінальної справи низку документів, які нібито доказують те, що при врученні особі_1 копії клопотання про подовженні строків на досудове розслідування, нібито в останнього був захисник (адвокат), якого насправді не було, що і доказується відсутністю у кримінальній справі відповідної Постанови (слідчого або прокурора) про залучення захисника у кримінальному провадженні №42021100000000654 від 22.10.2021 року та Доручення з Регіонального центру вторинної правової допомоги про надання особі_1 захисника (адвоката).
Окрім цього слід зауважити, що скопійовані аферисткою Ткаченко А.В. матеріали кримінального провадження №42021100000000654 від 22.10.2021 року на 6 флеш-носіїв та передані 19.02.2024 року особі_1 були настільки деформованими, що йому не вдалося ознайомитися зі всіма матеріалами даної кримінальної справи до 22.02.2024 року, згідно вимог ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Машкевич К.В. у судовій справі № 752/19646/23 від 02.02.2024 року.
Прагнучи за будь-яку ціну притягнути до кримінальної відповідальності громадську організацію та її керівника, або отримати мега-відкупний хабар, що регулярно і роблять недоумки-корупціонери Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. з іншими громадськими організаціями та з власниками бізнесу, останні 28.09.2023 року при проведенні незаконного обшуку приміщень приватного підприємства (які належать власнику громадської організації) протиправно вилучили комп”ютер, ноутбук і айпод, а згодом використали копії декотрих відеозаписів, які зберігалися на вказаному комп”ютері, як нібито належний і припустимий доказ по справі, з наступним призначенням та фактичним проведенням біля 7 судових експертиз. Колаборантам і безмозким чупакабрам Охріменку С.І. і Ткаченко А.В. чомусь і в голову не могло прийти, що з медіа-каналу “Ютуб” можна качати любі відео і без жодних обмежень, а така процедура не являється злочином.
Крім цього, перевищуючи свої службові повноваження, прокурор Охріменко С.І. і ст. слідча Ткаченко А.В. проігнорували Ухвалу слідчої судді Голосіївського районного суду м.Києва Колдіної О.О. у судовій справі № 752/19646/23 від 22.09.2023 року, якою на зрозумілій українській мові обмежувалися декотрі слідчі дії. А саме, як зазначалося в даній ухвалі дозволяється “…провести обшук приміщень за місцем трудової діяльності особи_1…”.
В той же самий час, на даному приватному підприємстві трудової діяльності в особи_1 взагалі не було, так як приватне підприємство було закритим і на час обшуку на ньому ніхто навіть не рахувався. А що стосувалося громадської організації, власне проти якої і було відкрите вказане кримінальне провадження, то вона знаходилася зовсім за інакшою поштовою адресою.
Тим не менше, з розбійницьких, мародерських і бандитських міркувань (що б незаконно проникнути всередину приміщення медичного центру, слідчі Ткаченко А.В., Захлібний О.М., о/уповноважені СУ ГУ НП у м.Києві Гаврилюк М.І. та Жаров В.Ю., а також прокурор Охріменко С.І. пошкодили вхідні броньовані двері, два імпортних замки, одну пару металевих дверних ручок, що повністю припинило роботу даного медичного центру). Прокурор Охріменко С.І. і ст.слідча Ткаченко А.В. своїми протиправними діями нанесли приватному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму біля 350 000 грн. (плюс шкода здоров”ю керівнику приватного підприємства та упущена вигода, на загальну суму біля 2 000 000 грн.).
А щоб незаконно проникнути в середину приміщення медичного центру, слідчі Ткаченко А.В., Захлібний О.М., о/уповноважені СУ ГУ НП у м.Києві Гаврилюк М.І. та Жаров В.Ю., а також прокурор Охріменко С.І., останні пошкодили вхідні броньовані двері, два імпортних замки, одну пару металевих дверних ручок, що повністю припинило роботу даного медичного центру та завдало шкоди його власнику на близько один мільйон гривень, а також завдало шкоди його здоров”ю. Намагаючись у такий злочинний та примітивний спосіб, за будь-яку ціну здобути докази вчиненого кримінального правопорушення, ст.слідча Ткаченко А.В. та прокурор Охріменко С.І. ініціювали проведення судово-технічної експертизи неналежних і не припустимих доказів, які нібито були наявними в мережі інтернет (на медіа-каналі “Ютуб”).
При чому, прокурор-шизофренік Охріменко С.І. і слідча-недоумок Ткаченко А.В. не допустили захисника (адвоката) для участі у проведенні незаконного обшуку, а також для участі адвоката при врученні підозри та копії клопотання про застосування запобіжного заходу.
І хоча висновки проведеної судової експертизи були на користь особи_1, аферисти Ткаченко А.В. та Охріменко С.І., взамін потрібного закриття кримінального провадження № 42021100000000654 від 22.10.2021 року вирішили продовжити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще на три місяці, шляхом звернення до заступника керівника прокуратури м.Києва, що суперечило вимогам ст.219 КПК україни (до керівника Окружної прокуратури або до його заступників (за місцем підслідності), або до слідчого судді (за місцем підсудності).
При чому, шизоїди Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. не надали права особі_1 оскаржити клопотання про продовження строків на досудове розслідування, оскільки не забезпечили його захисником – адвокатом, що і передбачено вимогами ст.20, 42,49 КПК України, конституцією України та практикою ЄСПЛ.
Зрештою, не дивлячись на усі наступні 15 заяв і клопотань особи_1 щодо надання йому захисника у кримінальному провадженні № 42021100000000654 від 22.10.2021 року, безмозкі потвори Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. навмисно не надають їх (або ж надають адвокатів, однак згодом залякують їх, що останні брали самовідводи) з метою перешкоджання у доступі до правосуддя та для унеможливлення оскаржувати їх протиправні рішення (які мають обмежений час на їх оскарження).
Відтак, за весь час досудового розслідування, всупереч вимогам КПК України, Конституції України та практики ЄСПЛ, особу_1 не було забезпечено адвокатом, а всі процесуальні і слідчі дії, від незаконного обшуку, вилучення майна, вручення підозри, продовження строку на досудове розслідування, допит, ознайомлення з матеріалами провадження, застосування запобіжного заходу і т.д. вчинялися і продовжують вчинятися без обов’язкової участі адвоката.
Також слід зазначити, що недолюди ст.слідча Ткаченко А.В. та прокурор Охріменко С.І. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202100000000654 від 22.10.2021 року приховали вчинені злочини заявників у цьому кримінальному провадженні: судді Бурлака Олександра Васильовича та судді Антонюк Марини Станіславівни, проти яких наявні купа доказів вчиненого злочину (від ознак державної зради до колабораціонізму, службового підроблення; завдання матеріальної шкоди, шкоди життю і здоров’ю учасникам судового процесу; позбавлення права на судовий захист, подача завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, приховування вчиненого злочину, надання допомоги організованим кримінальним угрупуванням, корупція, замах на вчинення злочину тощо).
Особливо це стосується судді Шевченківського районного суду м.Києва Антонюк М.С., яка за крупний хабар звільнила з-під варти сепаратиста Антона Давидченка, який згодом втік до Криму, де продовжив свою роботу по окупації Криму та Одеси російськими військами.
І це попри те, що доказами вчиненого злочину є свідчення хабародавця, відеозапис зізнання втікача російському телеканалу, а також численні факти уже скасованих апеляційною інстанцією її неправосудних ухвал, якими суддя Антонюк М.С. регулярно блокує надходження в бюджет нашої держави податків (від неплатників податків), а також яка завдала матеріальної шкоди учасникам процесу та шкоди їх здоров”ю. А щодо злочинної діяльності судді Бурлаки О.В., так вона доказується скасованими апеляційною інстанцією його численних неправосудних ухвал, якими він завдав матеріальної шкоди учасникам процесу та шкоди їх здоров”ю, а також перешкодами надходженню в бюджет держави податків (від неплатників податків).
Зрештою, добре усвідомлюючи, що єврейські виродки Ткаченко А.В. і Охріменко С.І. так і не нададуть особі_1 захисника у кримінальному провадженні № 42021100000000654 від 22.10.2021 року, а терміни на оскарження їх протиправних рішень уже припиняться з моменту вручення особі_1 обвинувального акту, так як саме з цього моменту досудове розслідування офіційно завершується, а кримінальне провадження передається в суд, особа_1 з 19.02.2024 року по 22.02.2024 року в самостійному порядку подав до Шевченківського районного суду м.Києва декілька скарг (про відвід слідчим, про відвід прокурору, про скасування підозри, про повернення незаконно вилученого майна), про що відразу повідомив відповідними заявами та клопотаннями аферистів Ткаченко А.В. і Охріменко С.І.
Натомість, в зухвале порушення вимог КПК України щодо унеможливлення зміни місцязнаходження кримінальної справи на випадок оскарження сторонами провадження дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, шахраї Ткаченко А.В. і Охріменко С.І. приїхали 23.02.2024 року на корупційно придбаній автівці до приватного підприємства особи_1 та під відеозапис намагалися вручити йому обвинувальний акт, при всьому тому, що до цього процесу не було допущено його захисника (адвоката).
На запитання педофілу і насильнику Охріменко С.І., “де мій захисник, я хочу дізнатися його номер телефону та його прізвище, і”мя і по-батькові (адже це передбачено законом – імперативна норма закону при врученні такого роду Акту)”, на що єврейський недоумок Охріменко С.І. відповів таким чином: “А у вас є адвокат, ми вам його надали, але я вам не скажу його ПІП та номер телефону”. Тоді особа_1, посилаючись на медичні заключення, які дещо раніше долучив до кримінальної справи, повідомив їм, що зараз перебуває на лікуванні і що майже нічого не бачить, а спеціальні окуляри ще не виготовлені за кордоном (про що також дещо раніше долучив до кримінальної справи докази у вигляді лікарських заключень, рецептів та квитанцій про сплату замовлення на виготовлення окулярів (з терміном виготовлення від 45 до 60 днів), відмовився від отримання даного акту. У відповідь, нехлюї і задроти Ткаченко А.В. і Охріменко С.І., після того як особа_1 покинув територію свого приватного підприємства, у пряме порушення вимог ст.293 КПК України, прикріпили скотчем до вхідних дверей підприємства копію обвинувального акту. При чому, цей акт абсолютно не відповідав вимогам ст.109, 110, 291 КПК України.
Все це робилося вказаними аферистами виключно для того, у порушення КПК України, що б у найближчі дні передати кримінальну справу (з обвинувальним актом) до суду, не дочекавшись розгляду поданих особою_1 скарг слідчому судді, тим самим уникнувши свого відводу від участі у досудовому розслідуванні даної кримінальної справи, повернення Постанови про підозру та повернення незаконно вилученого майна приватного підприємства.
Усі ці вищеперелічені афери дебілоїдів Ткаченко А.В. і Охріменко С.І. абсолютно не сумісні із займаними ними посадами. А що стосується дій ст.слідчої Ткаченко А.В., то дуже дивним є те, що перебуваючи у стані вагітності ця єврейська потвора вдається до таких злісних фальсифікацій та переслідування відомого усьому європейському світу вченого, громадського діяча та волонтера. Тільки наявність у неї душевних розладів може виправдати її протиправну поведінку, адже жодна вагітна жінка в світі, принаймні, аж до своїх пологів, не здатні на вчинення подібних злочинів, добре знаючи, що це згодом може відбитися на здоров”ї, фізичному розвитку і долі немовляти. Відповідно, останнє спонукає до якнайскорішого призначення і проведення для ст.слідчої Ткаченко А.В. психіатричної експертизи та негайного відсторонення її від займаної роботи.
Також слід зазначити, що єврейські недоумки Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. за наслідками сфальсифікованого кримінального провадження № 42021100000000654 від 22.10.2021 року уже знівелювали частину кропітких досягнень волонтерів громадської організації, тим самим перешкодивши наповненню державного бюджету на декілька сотень мільйонів гривень, при цьому в значній мірі послабивши боєздатність наших ЗСУ і Тероборони та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Вказані виродки саме у такий злочинний спосіб під час війни займаються фабрикуванням кримінальних справ з метою спонукання патріотів країни давати їм хабарі, в той час як мали б самі не ухилятися від служби в ЗСУ, а воювати на передових рубежах російсько-української війни.
У такому разі, МВС України та СУ ДБР (а щодо прокурора – то до усього перечисленого вище додається ще й компетенція ВРП) мусять відреагувати з метою покарання аферистів Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. з конфіскацією незаконно нажитого майна і коштів, звільнення з роботи та засудження за статтями КК України: перевищення повноважень, корупція, службові підроблення, перешкоджання провадженню законної господарської діяльності та діяльності громадських організацій, перешкоджання волонтерській діяльності, переслідування, розбій, пошкодження майна, державна зрада і колабораціонізм, приховування вчиненого злочину, надання допомоги кримінальним угрупуванням.
У ст.42 КПК України (Підозрюваний, обвинувачений) зазначається:
1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені частиною першою статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть.
3. Підозрюваний, обвинувачений має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
2) бути своєчасно повідомленим про свої права, передбачені Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;
4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення або відмовитися їх давати;
6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (виноситься) вмотивована постанова (ухвала);
12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
13) заявляти відводи;
14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку КПК;
17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
4. Обвинувачений також має право:
1) брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
2) збирати і подавати суду докази;
3) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
4) виступати в судових дебатах;
5) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
6) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
7) отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.
5. Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
6. Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.
7. Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
4) надавати інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки доповіді.
8. Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.
Стаття 49 КПК України (Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням) передбачає:
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 20 КПК України (Забезпечення права на захист) гарантує:
1. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
4. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не звужує процесуальних прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт.
У відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Колаборанти Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. через свою нахабність, безграмотність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, воїнів ЗСУ і бійців Територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право уцілілих рештків українського народу жити без ярма на шиї та у відповідності до європейських стандартів міжнародного права.
Виродки Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. саме у такий протиправний спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і ветеранів АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців Територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протизаконними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші воїни ЗСУ і бійці Територіальної оборони, ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, які у належний спосіб покарають колаборантів Охріменко С.І. і Ткаченко А.В., якщо МВС України і СУ ДБР не бажають реагувати у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що аферисти Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. вчиняють умисні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.3 ст.206, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність параноїків Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. являється частиною громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії Охріменко С.І. і Ткаченко А.В., по відношенню до особи_1 слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, незаконні дії нелюдів Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. являються явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до керівників МВС України та уряду держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Неадеквати Охріменко С.І. і Ткаченко А.В., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищують свої службові повноваження, вчиняють службові підроблення, фальсифікують кримінальні провадження, розкрадають та знищують докази у кримінальному провадженні, підкладають у кримінальне провадження підроблені докази, позбавляють права учасників процесу на адвокатський захист, перешкоджають доступу до правосуддя, спонукають суддів виносити неправосудні рішення, перешкоджають провадженню законної господарській діяльності, перешкоджають діяльності волонтерів громадських організацій, завдають збитку економіці держави, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, деморалізують воїнів ЗСУ і бійців тероборони, наражають ЗСУ на поразку у війні з Росією. Самодури Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має жорстоко каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці недоумками Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності шизоїдів Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 і ч.1 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень корупціонерами Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.3 ст.206, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111-1, ч.2 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і являються відповідною підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані заяви до СУ ДБР і СУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення шахраями Охріменко С.І. і Ткаченко А.В. Крім цього, було прийнято рішення про повторне повідомлення ВРП про не належну поведінку прокурора Охріменка С.І. Очікуємо результатів адекватного реагування від СУ ДБР та від СУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та об’єктивного проведення досудового розслідування, а від ВРП — своєчасного відкриття дисциплінарної справи та відсторонення від роботи прокурора Охріменка С.І. Також прийнято рішення про повторне повідомлення воєнкома м.Києва про потребу у призові на війну плешивого шизоїда-ухилянта, колаборанта і корупціонера Охріменка С.І. Очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.