Мозолевська О.М.: де-юре – суддя, де-факто – злочинна особа
14.03.2018 року слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Мозолевська Олена Миколаївна розглядала судову справу за № 760/1713/18.
У противагу п.8 ст.11 (Гласність і відкритість судового процесу) Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя Мозолевська О.М. проводила судове засідання в своїй робочій кімнаті та в ній же – приймала і проголошувала судове рішення.
За результатами судового розгляду від 14.03.2018 року, у противагу ст.376 (Проголошення судового рішення) та ст.535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК України, суддя Мозолевська О.М. станом на 19.04.2018 року так і не надала особі 1 копії Ухвали. Особа 1 неодноразово звертався з цього приводу до судді Мозолевської О.М., на що отримував таку відповідь: “Ми направили вам поштою ухвалу. Чекайте поки вам принесуть нашого листа”. Однак, пішов другий календарний місяць, а лист із копією ухвали чомусь так і не приходить від судді Мозолевської О.М.
Під час судового засідання від 14.03.2018 року у судовій справі № 760/1713/18, особа 1 подав клопотання судді Мозолевської О.М., у відповідності до ст.359 (Дослідження звуко- і відеозаписів) КПК України, про відтворення звукозапису і демонстрації відеозапису в залі судового засідання як належного доказу і обгрунтування своєї позиції, що було даною суддею проігноровано. Крім того, суддя Мозолевська О.М., під час надання пояснень особи 1 щодо суті справи, тривало переписувалася по СМС зі свого мобільного телефону з невідомими особами, через що не змогла почути та надати щонайменшого значення фактам у судовій справі № 760/1713/18, а відповідно – прийняти правосудне рішення.
А саме, що 02.03.2018 року, у злісне порушення вимог ст.306 КПК України, із затримкою судового розгляду скарги за вих.№ 1922/25 від 25.10.2017 року аж на 123 (сто двадцять три) календарних дні, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. розглянув дану скаргу, за наслідками якого виніс завідомо неправосудне рішення за № 760/22651/17, яким фактично продемонстрував власне покривання вчинених злочинів фігурантів у справі провадження.
Під час судового розгляду справи № 760/22651/17 слідчий суддя Вишняк М.В. проігнорував вимоги п.3 ст.26 КПК України, адже вийшов далеко за межі власних повноважень.
Крім того, слідчий суддя Вишняк М.В. проігнорував вимоги ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України, Наказ ГПУ за № 139 від 06.04.2016 року (Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань), Наказ ГПУ за № 125 (Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань) та Узагальнення ВССУ: «Про практику розгляду скарг ні рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування». Надані особою 1 безпосередньо в залі суду, в порядку окремого клопотання (які були судом задоволеними) копії судової справи № 753/12147/17 від 05.07.2017 року, копії судової справи № 753/12145/17 від 05.07.2017 року і копію листа з Міністерства фінансів в якості належного обгрунтування своїх доводів, якими доказувалося наявність всіх ознак складу вчиненого злочину, останні з незрозумілих підстав чомусь так і не отримали належної судової оцінки. 09.01.2018 року, враховуючи тривалу бездіяльність і професійну безграмотність детектива Третього ВД Першого ПД ГПД НАБУ Павлущика Юрія Володимировича у кримінальному провадженні № 52017000000000624, вважаючи достатньо обгрунтованою підставу безпосереднього звернення та керуючись положенням ч.6 ст.39 КПК України, особа 1 подав через поштову службу України клопотання за вих. № 2108/09 в порядку ст.220 КПК України на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
11.01.2018 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дане клопотання отримала уповноважена особа НАБУ Федько.
Однак, станом на 16.01.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським Андрієм Володимировичем або уповноваженою ним особою про належний розгляд його клопотання за вих. № 2108/09 від 09.01.2018 року.
16.01.2018 року, що відповідало 5 (п’ятому) процесуальному дню, особа 1 подав через поштову службу слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих.№ 2159/16 від 16.01.2018 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва скаргу на бездіяльність керівника ГПД НАБУ за вих. № 2159/16 від 16.01.2018 року було розподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк Максима Володимировича.
23.02.2017 року відбулося судове засідання в Солом’янському районному суді м.Києва з розгляду скарги особи 1 за вих. № 2159/16 від 16.01.2018 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. З незрозуміло яких причин, взамін керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. на судове засідання прийшов детектив ГПД НАБУ Павлущик Ю.В., якого суддя Вишняк М.В. протиправно допустив до участі як сторону у провадженні та дозволив йому вчиняти процесуальні дії. Більше того, суддя Вишняк М.В. протиправно перервав проведення даного судового засідання та зобов’язав детектива ГПД НАБУ Павлущика Ю.В. 02.03.2018 року на 10 годин і 00 хвилин надати належні докази суду про надсилання особі 1 відповіді на подане ним клопотання керівнику ГПД НАБУ Калужинському А.В. за вих. № 2108/09 від 09.01.2018 року.
02.03.2018 року, у злісне порушення вимог ст.306 КПК України, із затримкою судового розгляду скарги за вих. № 2159/16 від 16.01.2018 року аж на 40 (сорок) календарних днів, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. розглянув дану скаргу, за наслідками якого виніс завідомо неправосудне рішення за № 760/1721/18, яким фактично продемонстрував власне покривання вчинених злочинів фігурантів у справі провадження. А саме, суддя Вишняк М.В. проігнорував заперечення особи 1 на подані суду детективом ГПД НАБУ Павлущик Ю.В. неналежні докази про нібито надання йому відповіді за наслідками розгляду його клопотання за вих. № 2108/09 від 09.01.2018 року. Тобто, що детектив Павлущик Ю.В. подав суду не завірену і ніким не підписану ксерокопію сторінки журналу обліку вихідної кореспонденції НАБУ взамін очікуваних доказів у формі фіскального чеку, рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції або завіреного штемпелем і підписом працівника пошти вкладення у цінний лист. Також, суддя Вишняк М.В. проігнорував заперечення особи 1 про участь у судовому процесі детектива Павлущик Ю.В., який не являвся оскаржуваною особою — керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В.
16.01.2018 року, особа 1 подав через поштову службу України слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року.
18.01.2018 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дану скаргу отримала уповноважена особа Солом’янського районного суду м.Києва. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року було розподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В.
23.02.2017 року відбулося судове засідання в Солом’янському районному суді м.Києва з розгляду оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні потерпілим особи 1 у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року. Оскільки на судове засідання належним чином повідомлена детектив Чайка Х.А. не з’явилася, суддя Вишняк М.В. незаконно переніс дане судове засідання на 02.03.2018 року, рівно на 10 годин і 30 хвилин, при цьому проігнорувавши заперечення особи 1.
02.03.2018 року, у злісне порушення вимог ст.306 КПК України, із затримкою судового розгляду аж на 40 (сорок) календарних днів, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. розпочав судовий розгляд оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні потерпілим особи 1 у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року.
З оглядом на вищенаписане, а також враховуючи непрофесійність і безграмотність слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк Максима Володимировича, який навіть не встановлює особи присутніх в залі суду за їх особистими документами, особа 1 подав йому відвід у справі судового провадження за № 760/1713/18.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Згідно ч.1 ст. 10 КПК України, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених Цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших
переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
У ч.1. ст.21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом…
Згідно ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями,
суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу.
Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Відповідно до практики Європейського Суду, наявність безсторонності щодо п.1 ст.6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію, беруться до уваги лише особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб’єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Стосовно об’єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній. Позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді.
На жаль, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Мозолевська Олена Миколаївна за наслідком “імітації” розгляду судової справи № 760/1713/18 винесла 14.03.2018 року неправосудне рішення, копію якого навмисно особі 1 не надає з метою попередження його звернення до силових органів і до Вищої Ради юстиції України.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Мозолевської О.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Мозолевської О.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Мозолевська О.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищила службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Мозолевська О.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Мозолевською О.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Мозолевської О.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Мозолевською О.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.396, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Мозолевською О.М. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Мозолевської О.М., яка порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ і Вищої Ради юстиції України, а також резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції мас-медіа.
6 comments
Її мати Лук`янець Любов Федорівна була грамотною і порядною суддею в Апеляційному суді м. Києва. Тоді чому вона стала такою безтолоччю і нездарою?
я би таких бандиток відразу розстрілювала без суда і слідства, прямо в її кабінеті. дивно що президент країни призначає на такі відповідальні посади ублюдків, які потім компроментують їх самих
корчить із себе мало що не королеву в той час як не варта і коров’ячого хвоста!
На судових засідання бавиться своїм китайським телефоном наче дитина соскою. Напевне в дитинстві батьки не купували судді мозолевській ляльок, тому вона і застрягла розумовим розвитком на рівні дитячого садка
не суддя – а пошарпаний мішок з фекаліями. шастає від скуки по коридорам суду наче дрейфуюче корито у штормову погоду.
У меня есть неопровержимые доказательства необоснованного привлечения этой судьей меня к уголовной ответственности.