Плигач Т.О. Музичук О.В. Злочинно-бездарна податкова міліція

У провадженні другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження за № 32018100100000004 від 03.01.2018 року за підозрою адвоката Поповича Павла Борисовича у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
Підставою для відкриття даного кримінального правопорушення явилася Ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Мартинова Є.О. у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року, якою було зобов’язано начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Музичука О.В. внести відомості, що зазначені в заяві особи 1 про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року до Єдиного Реєстру досудового розслідування за кваліфікаційними статтями – ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України.
Підставою для винесення саме такої Ухвали явилося тривале зловживання владними повноваженнями (в тому числі корупційні дії, покривання вчинених злочинів неплатника податків тощо) старшим слідчим другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Тетяною Олегівна та начальником СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Музичука О.В., а також звернення особи 1 з відповідною скаргою до Шевченківського районного суду м.Києва.
Однак, взамін того, що б у відповідності до положення ст.534 КПК України безапеляційно виконати свій службовий обов’язок (виконати Ухвалу суду в повному обсязі) та своєчасно внести до ЄРДР відомості, що були зазначені в заяві особи 1 про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року за статтями вчинення злочину – ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України, старший слідчий другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. та начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Музичук О.В. повторно вчинили злочин, що передбачений ст.364, 366, 382, 396 КК України. А саме, вказані посадові особи не тільки зумисно не виконали Ухвали у судовій справі за № 761/41902/17 від 14.12.2017 року, але і протиправно уникли проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, при цьому підмінивши статтю вчиненого злочину з більш караємого вчинку на менш караємий.
У відповідності до Ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Мартинова Є.О. у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року та на підставі п.5 ст.214 КПК України,
слідча Плигач Т.О. та начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Музичук О.В. мусили внести до ЄРДР такі статті вчиненого адвокатом Поповичем П.Б. злочину: ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України. При цьому, у відповідності до вимог ст.216 КПК України, останні мусили перекинути матеріали кримінального провадження за ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України до Київської місцевої прокуратури №10 м.Києва для визначення підслідності (за СВ Шевченківського ГУ НП в м.Києві), а матеріали провадження за ч.2 ст.212 КК України – залишити у себе для проведення досудового розслідування, у відповідності з існуючими канонами КПК України.
Натомість, слідча Плигач Т.О. та начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Музичук О.В. внесли до ЄРДР лише одну статтю вчиненого злочину (ст.212 ККУ), і ту навмисно занизили на один пункт з метою покривання вчинених злочинів Поповича П.Б. та отримання відповідних хабарів.
Крім цього, 27.02.2018 року, у злісне порушення ст.220 КПК України, слідчий другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. незаконно закрила кримінальне провадження за № 32018100100000004 від 03.01.2018 року, не вчинивши жодної процесуальної дії у досудовому розслідуванню.
17.04.2018 року, у порушення вимог ст.284 КПК України, після тривалого переховування Постанови про закриття даного кримінального провадження, слідча другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. все-таки наважилася надати її законну копію особі 1 для оскарження в суді.
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй». Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію Постанови.
У своєму клопотанні за № 2153/13 від 13.01.2018 року до слідчого другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. особа 1 просив вчинити низку процесуальних дій, які вона так і не виконала та досі не надала належної відповіді, передбаченої положенням ст.220 КПК України.
Враховуючи допущену чергову бездіяльність слідчого другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. особа 1 звернувся зі скаргою до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва, якою фактично 01.02.2018 року оскаржив її злочинну бездіяльність Ухвалою у справі № 761/2237/18.
Взамін того, що б у належний спосіб виконати вимоги Ухвали суду у судовій справі № 761/2237/18, не кажучи вже про положення ч.2 ст.55 КПК України, слідчий Плигач Т.О. вчиняє службове підроблення. А саме, даний слідчий “заднім” числом виносить Постанову про закриття кримінального провадження та відмовляє особі 1 у наданні, передбаченим положенням ст.110 КПК України Постанови про відмову у розгляді клопотання, тим самим незаконно відібравши процесуальне право заявника на оскарження бездіяльності слідчого в суді.
Крім того, слідчий другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. перед закриттям кримінального провадження за № 32018100100000004 від 03.01.2018 року не вчинила наступних обов’язкових слідчих дій:
1) жодного разу не допитала заявника у справі провадження;
2) жодного разу не допитала потерпілого особу 2;
3) жодного разу не допитала потерпілого особу 3;
4) жодного разу не допитала існуючих свідків на стороні потерпілих у справі кримінального провадження;
5) не надала потерпілому копії витягу з ЄРДР;
6) не надала заявнику Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
7) не залучила до провадження в якості потерпілих особу 2 і особу 3;
8) не розглянула подане клопотання за № 2153/13 від 13.01.2018 року;
9) не надала відповіді на подане клопотання за № 2153/13 від 13.01.2018 року;
10) не залучила експертів у даному провадженні для встановлення процесуальної істини;
11) не провела жодного перехресного допиту у даному кримінальному провадженні;
12) не призначила жодної судової експертизи;
13) не надала правової оцінки проведенню господарської (адвокатської) діяльності фігурантом у справі без попередньої реєстрації в органах ДФС України;
14) не надала інформації про процесуальних керівників у даному провадженні;
15) не надала інформації про наявність інших слідчих у даному провадженні;
16) не залучила до справи провадження уже надані докази та не надала їм правової оцінки;
17) не повідомила про початок досудового розслідування у даному провадженні тощо.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом. Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов’язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. Частина 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Згідно ст. 2 та 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, Постанова прокурора про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею запитання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У свою чергу слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов’язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов’язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо такій особі (особам) ставилися в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них. Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним та неупередженим. Останнє означає, що органи слідства завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось, однак не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх незаконних рішень, або ж як відповідну підставу для отримання неправомірної вигоди. Слідчі повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи зокрема показання свідків та отримання висновків судових експертиз, яких слідча Плигач Т.О. умисно уникнула з метою приховування вчинених злочинів фігуранта (ознаки ст.396 ККУ).
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Плигач Т.О. і Музичука О.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Плигач Т.О. і Музичука О.В. є явно злочинними та антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів фіскальної служби і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Плигач Т.О. і Музичук О.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу податкових органів. Саботаж і бойкотування належної роботи податкових органів прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Плигач Т.О. і Музичук О.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Плигач Т.О. і Музичук О.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності. Зазначене підтверджує, що в діяльності Плигач Т.О. і Музичука О.В. наявний склад додаткового правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Плигач Т.О. і Музичук О.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення вищевказаними посадовими особами. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ. ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ, резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

Приклади того, як слід було виконати Плигачу Т.О. і Музичуку О.В. Ухвалу у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року і чого ними досі не було зроблено