Суддя Плахотнюк К.Г. і біла гарячка в нарадчій кімнаті

01.08.2018 року, через приймальну ГПД НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника Національного антикорупційного бюро України Калужинського Андрія Володимировича заяву за вих. № 2463/31 від 31.07.2018 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Криворот О.О.
У даній заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 самостійно кваліфікував вчинення вищевказаною особою злочину – за ч.2. ст. 364, ч.2 ст.356, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 396 КК України. Відповідно, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом, у відповідності до положення п. 6 ст. 39 КПК України. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст. 214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 07.08.2018 року особу 1 у жодний із способів не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення відомостей його заяви за вих. №2463/31 від 31.07.2018 року, яку він подав до ГПД НАБУ 01.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 1 ч.2 ст. 39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні відомостей його заяви до ЄРДР у визначений КПК строк, була предметом оскаржування в суді.
07.08.2018 року, що відповідало 7 (сьомому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через канцелярію суду скаргу на бездіяльність керівника ГПД НАБУ для подання її до Київського апеляційного суду для визначення підсудності судової справи за № 752/20500/18, керуючись ч.2 ст.32, п.3 ч.1 та ч.2 ст.34 КПК України. Київський апеляційний суд задовольнив подання голови Солом’янського районного суду м.Києва Шереметьєвої Л.А. та визначив підслідність провадження за Голосіївським районним судом м.Києва. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Голосіївського районного суду м.Києва, судова справа № 752/20500/18 була розподіленою на слідчого суддю Голосіївського районного суду м.Києва Плахотнюк Катерину Григорівну.
27.12.2018, згідно штемпеля дати на конверті, слідчий суддя Голосіївського районного суду м.Києва Плахотнюк К.Г. направила особі 1 рекомендований лист за штрихкодовим номером 0312715971242, в якому була копія належним чином не завіреного повідомлення у судовій справі № 752/20500/18 від 21.12.2018 року, яка у відповідності до вимог ст.137 КПК зовсім не нагадувала Повістку.
В тексті вказаного вище повідомлення зазначалося, що «…розгляд скарги (зазначення ПІП скаржника) на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яа полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР призначено на 15 січня 2019 року об 10 год. 00 хв. в приміщенні Голосіївського районного суду м.Києва, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Полковника Потєхіна, буд. № 14-А”.
15.01.2019 року, в зухвале порушення вимог ч.2 ст.306 КПК України, після протиправної затримки розгляду скарги особи 1 впродовж 1,5 (півтори) місяці, відбулося судове засідання у справі № 752/20500/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва судді Плахотнюк К.Г., за результатами якого дана суддя припустилася низки кримінально і дисциплінарно караємих вчинків:
— невмотивовавно заставила очікувати судового засідання понад 2 (дві) години;
— не викликала на судове засідання керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала на дане судове засідання уповноваженого детектива НАБУ, про призначення якого у судовій справі не було жодного доказу;
— не встановлювала учасників судового засідання за їх особистими документами;
— не встановлювана повноважень в учасників судового провадження;
— не просила назватися учасникам судового провадження;
— не просила вказати місце проживання учасникам проваджнення;
— не зачитала права і обов’язки учасників судового провадження;
— не запитувала в учасників провадження про наявність у них заяв та клопотань;
— не зачитала текст скарги особи 1;
— не оголошувала дебатів у даному судовому провадженні;
— порушила таємницю нарадчої кімнати (вийшла з нарадчої кімнати без винесення судового рішення та продовжила слухати інші справи);
— протиправно і невмотивовано перенесла судове засідання на 25.01.2019 року через те, “…що скаржник не надав копії скарги для оскаржуваного суб’єкту”, а також через те, “…що оскаржуваний суб’єкт не надав своїх пояснень суду”;
— протиправно і невмотивовано перенесла судове засідання на 22.02.2019 року через те, “…що оскаржуваний суб’єкт повторно не надав своїх пояснень суду”;
— відмовилася брати до уваги заперечення скаржника стосовно того, що КПК не передбачає обов’язку суб’єкта оскарження на надання суду своїх пояснень чи заперечень на скарги (в порядку ст.303 КПК);
— відмовилася брати до уваги заперечення скаржника щодо порушення судом вимог ч.2 ст.306 КПК України;
— проводила судове засідання в своїй робочій кімнаті, в той час коли були вільними судові зали;
— невмотивовано затягує розгляд судової справи понад розумний строк;
— перешкоджає передачі судової справи керівникові апарату суду на повторний авторозподіл, яку безпідставно досі не розглядає;
— перевищує власні повноваження;
— зумисно перешкоджає громадській діяльності особи 1.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке: «1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття…
Статтею 137 КПК України (Зміст повістки про виклик) передбачено: «1.У повістці про виклик повинно бути зазначено:1)прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2)найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;3)ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;4)найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;5)процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;6)час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;7)процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;8)наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;9)передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;10)підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик».
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
Відповідно до положення ст.21 КПК (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень),передбачено таке: «ч.1.Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язковий цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено: «1.Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку». «3.Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Статтею 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) передбачено таке: «Умисне перешкоджання законній діяльності… громадських організацій або їх органів — карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на строк до трьох років».
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Голосіївського районного суду м.Києва Плахотнюк К.Г. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 752/20500/18 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Плахотнюк К.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Плахотнюк К.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Плахотнюк К.Г., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, зумисно виносить неправосудні рішення, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Плахотнюк К.Г. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Плахотнюк К.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Плахотнюк К.Г. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Плахотнюк К.Г. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Плахотнюк К.Г. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Плахотнюк К.Г. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Плахотнюк К.Г., яка порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.