Мойсак Сергій Мирославович

Мойсак С.М. Шизофреніки, Дауни і сепари дискредитують суд

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні третього слідчого відділу СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за ознаками вчинених кримінальних правопорушень ТОВ «Доклаб» (генеральний директор Казанцев Сергій Володимирович), передбачених ч.1 ст.205 КК України. Однак, в порушення п.2 ст.55, п.1 ч.2 ст.56, 21, 534 КПК України, ст.57 Конституції України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, станом на 12.04.2019 року особі 1 так і не було вручено Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого.
17.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва було скасовано Постанову від 28.02.2017 року слідчого РКП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. про відмову у задоволенні клопотання про визнання особи 1 потерпілим у провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, про що було винесено Ухвалу у справі № 754/3324/17.
Однак, станом на 12.04.19 року, Ухвала у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року залишається не виконаною. Начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А. не скорився вимогам ст.21, 535, 534 Кримінально процесуальному Кодексу України та досі продовжує не виконувати вимог Ухвали суду за №754/3324/17 від 17.03.2017 року, тим самим перевищуючи свої службові повноваження та вчиняючи злочин, що передбачений ст.382 КК України. Крім того, начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А. досі не виконав вимог Ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року, адже досі не вніс до ЄРДР ще однієї кваліфікаційної статті вчиненого злочину – ст.212 КК України, тим самим послабивши кримінальну відповідальність ТОВ «Доклаб» за вчинення податкових правопорушень (злочинів).
Вважаючи тривалу бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. незаконною та такою, що підриває економічні підвалини та обороноздатність нашої держави, особа 1 подав 12.04.2019 року скаргу за вих. № 3166/11 слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва на не здійснення інших процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити у визначений КПК строк.
В якості належних доказів особа 1 посилався на наступні доводи, що обгрунтовували подану скаргу та змушували суддю її задовольнити в повному обсязі.
У своєму першому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. за вих. № 319/16 від 16.08.2016 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 319/16 від 16.08.2016 року.
У своєму другому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. за вих. № 381/30 від 30.08.2016 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 381/30 від 30.08.2016 року.
У своєму третьому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. за вих. № 892/19 від 20.02.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 892/19 від 20.02.2017 року.
У своєму четвертому клопотанні до процесуального керівника Київської місцевої прокуратури №3 у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2017 року за вих. № 893/19 від 20.02.2017 року особа 1 просив вчинити низку слідчих і процесуальних дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року Київської місцевої прокуратури №3 так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 893/19 від 20.02.2017 року.
У своєму п’ятому клопотанні до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. за № 1059/16 від 16.03.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. у кримінальному провадженні №32016100030000059 від 12.08.2016 року так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1059/16 від 16.03.2017 року.
У своєму шостому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. за вих. № 1138/03 від 03.04.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1138/03 від 03.04.2017 року.
У своєму сьомому клопотанні до начальника СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Пилипенка Д.Ю. за вих. № 1139/03 від 03.04.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Пилипенко Д.Ю. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1139/03 від 03.04.2017 року.
У своєму восьмому клопотанні до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. за вих.№ 1497/06 від 07.07.2017 року особа 1 просив вчинити низку слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1497/06 від 07.07.2017 року.
У своєму дев’ятому клопотанні за вих. № 1647/06 від 07.08.2017 року до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні за №32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.08.2016 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1647/06 від 07.08.2017 року.
У своєму десятому клопотанні за вих.№ 1696/14 від 14.08.2017 року до начальника ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих.№ 1696/14 від 14.08.2017 року.
У своєму одинадцятому клопотанні за вих.№ 1697/14 від 14.08.2017 року до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1697/14 від 14.08.2017 року.
У своєму дванадцятому клопотанні за вих.№ 2251/15 від 15.03.2018 року до в.о. начальника ГСУ ДФС у України Татарінова Р.В. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні за №32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року в.о. начальника ГСУ ДФС у України Татарінов Р.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих.№ 2251/15 від 15.03.2018 року.
Крім цього, слідчими суддями Деснянського районного суду м.Києва та Шевченківського районного суду м.Києва було винесено 11 (одинадцять) нижчезазначених Ухвал, якими було зобов’язано слідчих Бойко Ю.І. і Жукова М.А., заступника начальника і начальника ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, заступника начальника і начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, заступника начальника і начальника ГСУ ДФС України вчинити невідкладні слідчі і процесуальні дії у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які досі ніким з перерахованих вище посадових осіб не були вчинені, а ухвали суду досі залишаються так і не виконаними:
– у судовій справі № 754/9653/16-к від 03.08.2016 року;
– у судовій справі № 754/10655/16-к від 08.09.2016 року;
– у судовій справі № 754/14574/16-к від 27.01.2017 року;
– у судовій справі № 754/2688/17 від 15.03.2017 року;
– у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року;
– у судовій справі № 754/24814/17 від 23.08.2017 року;
– у судовій справі № 754/6705/17 від 13.06.2017 року;
– у судовій справі № 754/12720/17 від 31.10.2017 року;
– у судовій справі № 754/5435/18 від 21.06.2018 року;
– у судовій справі № 761/11584/18 від 21.05.2018 року;
– у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року.
Крім цього, навіть на сьогоднішній день у даному кримінальному провадженні залишаються не допитаними особа 1 та ще 9 (дев’ять) свідків (в тому числі працівники патрульної поліції 10-ї роти 2 батальйону УПП Шеремет М.В. і Похольчук О.О.), не досліджено і не надано правової оцінки тим фактам, що ТОВ «Доклаб» досі не отримало ліцензії МОЗУ на медичні послуги, не досліджено і не надано правової оцінки листам з МОЗ щодо обов’язковості ліцензування послуг ТОВ «Доклаб», призначення судових експертиз, проведення одночасного допиту потерпілого з директором і бухгалтером ТОВ «Доклаб», дослідження і надання правової оцінки речовим доказам (звукозапису розмови щодо зізнання директора ТОВ «Доклаб» про те, що він займається наданням медичних послуг та шантажує договірних агентів власноручно написаними негативними відгуками на своєму веб-сайті, а також звукозапису зізнання директора ТОВ «Доклаб» про фіктивність адреси реєстрації його товариства, звукозапису зізнання керівника офісного центру стосовно його підкупу керівником ТОВ “Доклаб” з метою підроблення юридичної адреси, розбіжностям у кількості працюючих осіб у ТОВ «Доклаб» за даними допиту фігурантів у справі провадження і даними ДФС), встановлення законності роботи “на дому” найманих працівників ТОВ «Доклаб», встановлення наявності колективного договору і трудових угод у ТОВ «Доклаб», витребовування з ГУ ДФС м.Києва Актів нібито проведеної фактичної виїзної позапланової перевірки у ТОВ «Доклаб», надання правової оцінки фактам переховування ТОВ «Доклаб» від контролюючих органів, контрагентів і клієнтів в іншому районі м.Києва, надання правової оцінки тому факту, що ТОВ «Доклаб» проводить діяльність не за власними КВЕД.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/15641/19 була розподіленою на слідчого суддю Хардіну Оксану Петрівну. 04.06.2019 року, із невиправданою затримкою розгляду судової справи № 761/15641/19 аж на два календарних місяці, слідча суддя Хардіна О.П., у відповідь на зауваження особи 1 на навмисне затягування строків розгляду вказаної судової справи, незаконно перенесла дане судове засідання на 05.06.2019 року. Крім цього, під час нетривалого проведення судового засідання у судовій справі № 761/15641/19 з’ясувалося що суддя Хардіна О.П. вчинила зухвалі кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження – Новачука С.А.;
— протиправно викликала на дане судове засідання уповноваженого слідчого, про призначення якого у судовій справі не було жодного доказу;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення від уповноваженої особи, яка не підтвердила своїх повноважень;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів, які належним чином були не оформлені та були подані з порушенням вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— не просила назватися учасників судового засідання та вказати адресу свого помешкання;
— не зачитала права і обов’язки учасникам судового засідання та не запитала про їх зрозумілість та значення;
— не запитала чи є у сторін провадження клопотання та заяви;
— не дозволила залучити до провадження, в порядку клопотання, наявні в особи 1 копії документів;
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— приймала процесуальні рішення за клопотаннями, яких насправді ніхто не заявляв;
— перервала судове засідання за заявою сторін, якої насправді не поступало від учасників судового засідання;
— зумисно перешкоджала громадській діяльності особи 1;
— вчинила службове підроблення.
05.06.2019 року було продовжено судове засідання у судовій справі № 761/15641/19. Під час даного судового засідання суддею Хардіною О.П. були допущеними повторні порушення, які спостерігалися 04.06.2019 року і були допущені нові:
— не викликала в судове засідання суб’єкта оскарження — Новачука С.А.;
— не просила назватися учасників судового засідання та вказати адресу свого помешкання;
— не зачитала права і обов’язки учасникам судового засідання та не запитала про їх зрозумілість та значення;
— не запитала чи є у сторін провадження клопотання та заяви;
— перевищила терміни розгляду скарги з 72 годин до 60 днів (порушення вимог ч.2 ст.306 КПК України);
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— не зачитала текст поданої скарги за вих. № 3166/11 від 12.04.2019 року;
— не дозволила особі 1 зробити доповідь по скарзі за вих. № 3166/11 від 12.04.2019 року;
— обминула стадію дебатів;
— не запитувала у скаржника чи підтримує він вимоги своєї скарги;
— не дозволила особі 1 ознайомитися із поданим запереченням на його скаргу та з повідомленням від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. за вих. № 3166/11 від 12.04.2019 року;
— не дозволила скаржнику сфотографувати подані заперечення та лист-повідомлення від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А.;
— зумисно перешкоджала громадській діяльності особи 1;
— вчинила службове підроблення;
— винесла неправосудну ухвалу, якою перешкодила виконанню усіх попередніх 11 ухвал;
— винесла неправосудне рішення, яке суперечить вимогам Конституції України (ст.129, 129-1);
— винесла неправосудне рішення, яке завдало шкоди економіці країни (адже позбавило державного бюджету грошового наповнення через несплату податків суб’єктом підприємництва);
— винесла неправосудне рішення, яким послабила обороноздатність країни (не надходження податків до бюджету напряму вплине на військову кампанію);
— винесла неправосудне рішення, яким позбавила українців заробітних плат та інших соціальних виплат.
Крім цього, під час даного судового засідання слідчий суддя Хардіна О.П. зачитала належним чином не оформлене та належним чином не подане повідомлення від начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. від 17.05.2019 року через уповноважену особу, яка не підтвердила своїх повноважень, у відповідності до якого керівник прокуратури м.Києва 21.12.2018 року об’єднав матеріали кримінального провадження № 32016100030000069 від 27.09.2016 року з матеріалами кримінальної справи № 32016100030000059 від 12.08.2016 року та визначив підслідність провадження за слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП в м.Києві, попередньо скерувавши матеріали справи до Київської місцевої прокуратури № 3 м.Києва.
Останнє, за хворобливою уявою судді Хардіної О.П., нібито стало безумовною підставою для відмови особі 1 у задоволенні скарги. В той же самий час суддя Хардіна О.П. чи не навмисно упустила факт не виконання начальником СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачуком С.А. 11 ухвал суду, одна з яких стосувалася внесення до ЄРДР відомостей за ст.212 КК України, а інша – про вручення особі 1 витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальних провадженнях. При чому, в цих самих двох ухвалах слідчими суддями чітко зазначалося, що виконання їх покладено виключно на органи ДФС, а не на органи поліції Деснянського району м.Києва, яким не підслідні податкові злочини. Відповідно, останні дві процесуальні дії нічого спільного із кримінальним провадженням № 32016100030000059 від 12.08.2016 року (за ст.205 КК України) не мали.
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи, чого у незаконно залучених до судової справи № 761/15641/19 документах насправді не було.
У відповідності до статті 216 КПК України (Підслідність), законодавець зазначає таке:
«3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 205-1, 212, 212-1, 216, 218 — 1, 219 Кримінального кодексу України. Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 199, 200, 222, 222-1, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства».
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 21 КПК України (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень) зазначається:
«1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
2. Вирок та ухвала суду, що набрали законно; сили в порядку, визначеному цим Кодексом, с обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
3. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України».
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК України передбачено:
«1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. 4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 ( Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні) КПК України передбачено: «2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясовуваних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Вищенаписане надало тверді підстави для підозр у вчиненні суддею Шевченківського районного суду м.Києва Хардіною О.П. низки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України, з приводу чого особа 1 подав 12.12.2019 року на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського Андрія Володимировича заяву за вих. № 3590/12 про вчинене суддею Хардіною О.П. кримінального правопорушення. А оскільки керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. дану заяву в черговий раз проігнорував, як це він безкарно робить впродовж багатьох років, то особа 1 подав 16.12.2019 року слідчому судді Вищого антикорупційного суду скаргу за вих. № 3614/16, в якій просив:
“1) розглянути дану скаргу впродовж 72 годин або у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану
систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами) передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи);
2) зобов’язати керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. внести до ЄРДР відомості поданої заяви за вих. № 3590/12 від 12.12.2019 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Шевченківського районного суду м. Києва Хардіною О.П. за правовою кваліфікацією – ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.256, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
3) зазначити в резулятивній частині ухвали визначені кваліфікаційні статті вчиненого злочину – ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.256, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
4) зобов’язати керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. надати належним чином завірені витяги з ЄРДР та Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальних провадженнях;
5) зобов’язати керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. повідомити суд про виконання Ухвали суду (у відповідності до ст.534 КПК України та ст.129-1 Конституції України);
6) за наслідками розгляду даної скарги, після виходу з нарадчої кімнати, надати копію належним чином завіреної повного тексту Ухвали”.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Вищого антикорупційного суду, судова справа № 991/2725/19 була розподіленою на слідчого суддю
Мойсак Сергія Мирославовича. 19.03.2020 року, із невиправданою затримкою розгляду судової справи № 991/2725/19 аж на 3 (три) календарних місяці, слідчий суддя Мойсак С.М. провів судове засідання, під час якого вчинив кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:

— не повідомив керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. про призначення судового засідання з розгляду скарги за вих. № 3614/16 від 16.12.2019 року;
— протиправно викликав у дане судове засідання уповноваженого слідчого, бездіяльність якого особою 1 насправді не оскаржувалася;
— не просив скаржника назватися та вказати адресу реєстрації і місця свого проживання;
— розглядав судову справу за відсутності суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— залучив до справи провадження письмові заперечення від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Дуброва А.О., бездіяльність якого особою 1 не оскаржувалася;
— залучив до справи провадження письмові заперечення від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Дуброва А.О., який не підтвердив своїх повноважень;
— залучив до справи провадження письмові заперечення від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Дуброва А.О., який їх належним чином не оформив;
— залучив до справи провадження письмові заперечення від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Дуброва А.О., який передав їх у не дозволений ДСА спосіб;
— перевищив повноваження, адже протиправно вирішував ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального керівника);
— постановив судове рішення за наслідками розгляду заяви за вих. № 3590/12 від 12.12.2019 року про вчинення кримінального правопорушення, що не дозволено положенням ст.26 КПК України;
— постановив судове рішення, яке суперечить ст.214 КПК, Наказам ГПУ за № 139 і 125, а також Положенню про внесення відомостей до ЄРДР;
— постановив неправосудну ухвалу, якою приховав вчинені злочини фігуранта у справі провадження;
— прийняв судове рішення, протиправно посилаючись на письмові заперечення від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Дуброва А.О., бездіяльність якого особою 1 насправді не оскаржувалася, який не підтвердив своїх повноважень, який їх належним чином не оформив та який передав їх у не дозволений ДСА спосіб;
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим надав можливість і надалі вчиняти подібні злочини фігуранту у справі даного провадження;
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим нівелював багаторічну діяльність громадської організації, яка та окремі її члени, в процесі супроводу даного кримінального провадження отримали чи малий матеріальний і моральний збиток;
— не надав правової оцінки тому факту, що суддя Хардіна О.П. своїм неправосудним рішенням перешкодила виконанню 11 (одинадцяти) ухвал слідчих суддів, яких начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А. досі не виконав, та які в свою чергу набрали законної сили та підлягали безумовному виконанню;
— не надав правової оцінки тому факту, що суддя Хардіна О.П., в силу вимог ст.129, 129-1 Конституції України та ст.21, 534, 535 КПК, вимушена була ініціювати виконання 11 (одинадцяти) ухвал слідчих суддів шляхом задоволення скарги особи 1 і зобов’язання начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. вчинити відповідні слідчі і процесуальні дії;
— в своїй ухвалі неправдиво стверджує, що суддя Хардіна О.П. вчинила суддівську помилку, яка підлягає виправленню шляхом подання відповідних скарг до апеляційної і касаційної інстанції, в той час як у досудовому провадженні насправді не оскаржуються ухвали слідчих суддів, які прийняті в порядку ст.303-307 КПК щодо не внесення до ЄРДР відомостей про вчинені злочини;
— в своїй ухвалі неправдиво стверджує, що суддівські помилки підлягають виправленню шляхом подання відповідних скарг до апеляційної і касаційної інстанції, в той час як у своєму рішенні сам зазначив, що його ухвала не підлягає оскарженню в апеляційних і касаційних інстанціях;
— виніс судове рішення щодо низки піднятих особою 1 питань, яке суперечить його попереднім судовим рішенням стосовно розв’язання цих самих питань;
— в своїй неправосудній ухвалі неправдиво стверджує, що нібито судді не підлягають кримінальному покаранню, в той час як дещо раніше уже виносив судові рішення, якими зобовязував ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення професійними суддями кримінальних правопорушень;
— навмисно не зазначив в своїх ухвалі того факту, що суддя Хардіна О.П. не надала правової оцінки бездіяльності начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А., який роками не виконує ухвал суду;
— навмисно не зазначив в своїй неправосудній ухвалі кримінальних проступків судді Хардіної О.П., лише перерахувавши допущені нею дисциплінарно караємі вчинки;
— віддрукував копію ухвали у судовій справі № 991/2725/19 від 19.03.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 173 “Про діловодство в судах…”;
— віддрукував копію ухвали у судовій справі № 991/2725/19 від 19.03.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”;
— віддрукував копію ухвали у судовій справі № 991/2725/19 від 19.03.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”;
— грубо і неодноразово порушив присягу судді.
Попри все це, суддя Мойсак С.М. у 100% випадках навмисно затримує розгляд судових скарг на 1-3,5 календарних місяців. Згодом, запрошуючи скаржників на розгляд їх скарг робить усе можливе і не можливе аби такі судові засідання переносилися на інші дати, шляхом відкладення їх слухання, або ж годинами навмисно утримуючи скаржників під своїм кабінетом, імітуючи розгляд “позачергових” судових справ, пов’язаних з невідкладними слідчими діями (чого не передбачено Кодексом), аби скаржники відмовлялися від своєї участі у розгляді поданих скарг, клопотаючи про розгляд скарг без їх участі. І це попри те, що у графіку даного судді на день планується не більше 3-7 судових засідань (як для порівняння: у слідчих суддів районних судів м.Києва впродовж дня слухається по 15-35 судових засідань, однак там затримок розгляду скарг на 1-3,5 місяців не практикується (за деяким виключенням – у Печерському районному суді м.Києва).
При цьому слід особливо зазначити, що станом на 20.03.2020 року суддя Мойсак С.М. виніс біля 40 (сорока) неправосудних ухвал, якими з однієї сторони нівелював кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – зумисно перешкодив наповненню державної скарбниці на сотні мільярдів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отож, хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Мойсак С.М., через свою протиправність, продажність, нахабність, бездарність і неадекватність напевно забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Мойсак С.М. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М. повторно вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 991/2725/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Мойсака С.М. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Мойсака С.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Мойсак С.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, постійно перевищує свої службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, виносить неправосудні ухвали, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, порушує присягу судді, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Мойсак С.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Мойсак С.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Мойсак С.М. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Мойсаком С.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Мойсак С.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Мойсака С.М., який регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР та ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Мойсак Сергій Мирославович ухвала 1

Мойсак Сергій Мирославович ухвала 2

Мойсак Сергій Мирославович ухвала 3

Мойсак Сергій Мирославович ухвала 4

3 comments

  • пархатий смердючий тупий продажний дебіл! не перестаю дивуватися, чому в антикорупційному суді працюють лише одні збоченці, підраси і пустоголові уроди! ганьба курві його матері, що народила такого єбанутого євнуха. краще б вона зробила аборт, тоді на старість своїх років не було б приводу соромитися за поведінку свого пришелепкуватого сина!

  • повний відстій! судячи з цього першого відео – Мойсак не просто дебіл, а дебілоід у квадраті! а взагалі – це не судове засідання, а якась вакханалія! складається враження що цей єбанутий неадекват взагалі далекий від юриспруденції, так як проводить судові засідання без елементарних правил. у даному прикладі це дистрофічне опудало навіть не надало можливості чоловіку завершити свою заяву про відвід. а раз це так, тоді як він міг так просто встати і піти в нарадчу кімнату? я так розумію, якщо не було проголошено слів “заявляю тому то відвід у такій то справі на підставі таких то норм КПК (чи практики ЄСПЛ, або Конституції України)…”, тоді цей прибацаний урод не мав ніякого права приймати рішення на власних здогадках чи припущеннях!?

  • Хто-хто, а суддя Мойсак – це точно придурок і дегенерат! Таких неадекватів я ще не бачила. Крім цього, ця тварюка не знає в яких випадках приймати до розгляду скарги на бездіяльність НАБУ, а в яких випадках їх потрібно повертати. І це попри те, що апеляційна палата ВАСУ кожну його першу-другу ухвалу скасовує і надає відповідні роз’яснення, які він мав би запам’ятати, що б знову не виносити безграмотних (неправосудних) хвал. Хоча, як я по його зіницях вже не один раз бачила, він є наркоманом. А яка там пам’ять у наркоманів? Хіба що одні її гнилі залишки!

Залишити відповідь