Варварська Т.В. і М.Жамбровська залишають заяви без розгляду

15.07.2022 року, через приймальну НАБУ, особа_1 подав на ім’я керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В. заяву за вих. № 4760/15 про вчинені керівниками ТОВ «Розетка.уа» Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. кримінальних правопорушень.
В своїй заяві за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року особа_1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, в заяві за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року особа_1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігурантів, їх місце роботи і займані посади, короткі відомості про вчинені кримінальні правопорушення. Крім цього, особа_1 кваліфікував вчинені керівниками ТОВ «Розетка.уа» Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. правопорушень за ч.2 ст.366, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ст.356, ч.2 ст.212, ч.2 ст.212-2, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Відповідно, в заяві за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року були всі необхідні дані, які згідно вимог нового Кодексу уже були не обов’язковими для того, що б керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. виконав вимоги ст.214 КПК та у відповідності до п.6 ст.39 КПК України, впродовж до 24 годин, вніс до ЄРДР відомості про вчинені правопорушення керівниками ТОВ «Розетка.уа» Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б.
Зазначене узгоджується із позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись до керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. із заявою про вчинене правопорушення, особа_1 посилався на: 1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) ч.1 ст.306 КПК, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду; 3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування; 4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. При цьому, в реєстрі, згідно з п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність;
5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям підслідності, визначеним п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Солом’янському районному суді м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддями оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, (ч.5 ст.36 КПК), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК, ст.215 КПК) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.
Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою_1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року про вчинені правопорушення керівниками ТОВ «Розетка.уа» Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. у визначений КПК строк, була предметом оскарження в Солом’янському районному суді м.Києва.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 23.07.2022 року особу_1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року.
Разом з тим, у відповідності до штрихкоду на оригіналі поданої до НАБУ заяви за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року, вказану заяву про вчинені кримінальні правопорушення НАБУ зареєструвало 15.07.2022 року під вхідним номером № В-5086, однак відомостей до ЄРДР як завжди не внесло. Більше цього, як це витікає з безпрецедентного листа за вих. № 03-188/12333 від 20.07.2022 року від заступника директора НАБУ Варварської Тетяни Володимирівни (а готовила лист спеціаліст Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Мирослава Жамбровська), листування з потерпілою особою_1 щодо подальших питань за раніше поданою заявою № 4760/15 від 15.07.2022 року про вчинені кримінальні правопорушення було припинено.
В обгрунтування прийнятого рішення М.Жамбровська і Варварська Т.В. послалися на те, “…що порушені у цій заяві питання вже були предметом неодноразового розгляду Національного бюро, про результати розгляду яких заявника було поінформовано листами НАБУ за № 11-192/21282 від 09.07.2021 року, за № 111-188/29910 від 28.09.2021 року, за № 11-188/33912 від 04.11.2021 року та за № 11-188/40318 від 30.12.2021 року із наданням відповідних роз’яснень” (що працівниками Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ було опрацьовано усі згадані вище заяви особи_1 про вчинені правопорушення в порядку ст.22 Закону України “Про звернення громадян”, після чого було змінено їх підслідність до органів поліції, без попереднього внесення відомостей таких заяв до ЄРДР, що передбачено Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та Положенням про ведення ЄРДР).
І це попри те, що особа_1 у своїй заяві за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року про вчинені кримінальні правопорушення зазначав таке: “…Згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року та виходячи з чітких вказівок Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Одночасно повідомляю, що дана заява про вчинення кримінального правопорушення не є зверненням громадян (заявою, скаргою), що подаються в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року і не підлягає розгляду відповідно до цього Закону.
Дана заява про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст.214 КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» за № 298 від 30.06.2020 року підлягає реєстрації та подальшому розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства України. Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, є підставою для проведення слідчим досудового розслідування, вчинення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень з метою встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та подальшого притягнення такої особи до кримінальної відповідальності”.
Але це чомусь не стало жодною перепоною у протиправній чи то божевільній діяльності М.Жамбровської і Варварської Т.В., які протизаконно перебрали на себе функції прокурора САП (адже тільки прокурор наділений правом визначати підслідність кримінальних проваджень, керуючись ч.7 ст.214 КПК України та Законом України “Про прокуратуру”, при цьому, також будучи позбавленим права міняти підслідність заяв потерпілих про вчинені кримінальні правопорушення без попереднього внесення відомостей таких заяв до ЄРДР).
Тобто, відповідно вище наведеному Положенню про ведення ЄРДР, а також на підставі Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, прокурор змушений спершу внести необхідні відомості до ЄРДР, а вже потім змінювати підслідність такого кримінального провадження (а не однієї лише заяви).
У випадку із шльондрами М.Жамбровською і Варварською Т.В., в Управлінні по роботі зі зверненнями громадян НАБУ роками відбувається все наоборот: заяви про вчинені правопорушення розглядаються не детективами ГПД НАБУ, і навіть не його керівником Калужинським А.В., в порядку ст.39 КПК України, а спеціалістами по роботі зі зверненнями громадян в порядку ст.22 Закону України “Про звернення громадян”, а згодом всі ці заяви перекидаються до інших інстанцій, без внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, неуки М.Жамбровська і Варварська Т.В. чомусь уперто і впродовж тривалих років не звертають своєї уваги на те, що слідчі судді своїми ухвалами регулярно скасовують бездіяльність працівників Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ та змушують їх вносити до ЄРДР відповідні відомості заяв про вчинені правопорушення. А божевільні недоумки М.Жамбровська і Варварська Т.В. продовжують знов і знов перевищувати свої повноваження та розглядати заяви про вчинені кримінальні правопорушення в порядку ст.22 Закону України “Про звернення громадян”, в той час як усі ці заяви потрібно було приймати і реєструвати в порядку КПК України, дотримуючись вказівок Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та Положення про облік кримінальних правопорушень.
Разом із тим, М.Жамбровська і Варварська Т.В. збрехали, коли зазначили у своєму листі за вих. № 03-188/12333 від 20.07.2022 року, що нібито раніше подані особою_1 заяви про вчинені правопорушення були ідентичними нинішній заяві за вих. № 4760/15 від 15.07.2022 року, адже насправді у цих усіх заявах вказані різні кваліфікації вчинених злочинів, різні вихідні номери і дати цих заяв, у так званих “старих” заявах не міститься примітки щодо наявності у заявника доказів вчинених злочинів, а відтак, форма і зміст “старих” і нових” заяв насправді різна.
І потім, КПК України або Конституція України не обмежують кількість спроб подачі до НАБУ заяв про вчинені кримінальні правопорушення, так як законодавець і близько не міг передбачити, що в НАБУ будуть розглядатися заяви про вчинені кримінальні правопорушення особами, які насправді не являються детективами (або керівниками ГПД чи УВК НАБУ), в порядку ст.22 Закону України “Про звернення громадян” та повертатися заявникам. Останнє законом заборонено навіть через призму ст.8 Закону України “Про звернення громадян”, де за певних умов дозволяється керівнику інстанції зупиняти листування із заявниками, але в ніякому разі це законом не дозволено робити клеркам, які займають проміжні керівні посади.
Однак, найбільше зло від потенційного перевищення службових повноважень колаборантів і підривників М.Жамбровської і Варварської Т.В. приноситься для нашої держави і її громадян через саботаж поповнення даними посадовими особами бюджету нашої країни. Як це добре видно із листа за вих. № 03-188/12333 від 20.07.2022 року від заступника директора НАБУ Варварської Т.В., остання навіть зізнається втім, що тривало та умисно перешкоджає притягненню до кримінальної відповідальності крупного неплатника податку – ТОВ «Розетка.уа», в особі її керівників Чечоткіна В.В., Чечоткіної І.Г. та Кошель Р.Б. А саме, якщо Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б., проводячи свою господарську діяльність уникають наповненню державної скарбниці на декілька сотень мільйонів гривень в рік, тим самим послаблюючи боєздатність наших військ (ЗСУ і тероборони) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури), то є абсолютним злочином приховувати ці факти в НАБУ і дозволяти своїми неправомірними рішеннями цьому підприємству і надалі шкодити економічним інтересам держави, особливо під час війни з Росією, коли ці самі податки дуже потрібні країні на закупівлю новітнього озброєння і засобів захисту бійців ЗСУ і тероборони. Останнє остаточно доводить, що триперні курви М.Жамбровська і Варварська Т.В. отримують баснословні заробітні плати з бюджету країни, яку давно уже зраджують і проти якої щодня вчиняють підривні дії і саботаж.
Ст.7 ЗУ “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення):
“Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються”.
Ст.8 ЗУ “Про звернення громадян” (Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню):
“Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення”.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
При чому, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
Згідно Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, в 2 частині (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в пункті 8 зазначається таке (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо».
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
На прикладах спідоносних хвойд М.Жамбровської і Варварської Т.В. можна остаточно переконатися у фактичній не потрібності і навіть шкідливості існування НАБУ в тій формі, в якій вона зараз існує. Взамін того, що б належним чином служити інтересам нашої держави, яка руками злочинного уряду Зеленського регулярно виплачує їм заробітну плату до 3 мільйонів гривень на рік, триперні хвойди М.Жамбровська і Варварська Т.В. (а таких в НАБУ фактично налічується біля 99%) методично підривають міць і незалежність нашої держави. А враховуючи те, що зараз триває війна з Росією, то подібна підривна діяльність смердючих шлюх М.Жамбровської і Варварської Т.В. однозначно розцінюється як державна зрада.
А тому, регулярно виплачуючи захмарну заробітну плату колаборантам М.Жамбровській і Варварській Т.В. (та решту їм подібним 99% зрадникам з НАБУ) В.Зеленський із його нікчемним і свавільним урядом мусить визнати і себе зрадником, а тому потребує негайного усунення від займаної влади.
Як би то не було, В.Зеленський не має жодного права і надалі тримати в НАБУ колаборантів, підривників, провокаторів, диверсантів, вошивих шлюх, шизофреніків і наркоманів, тим паче, щомісяця виплачуючи їм баснословні заробітні плати, одночасно викрадаючи ці самі кошти із щомісячних соціальних виплат ветеранам воєн (що призначені для сплати комунальних послуг), а також із бюджету ветеранів воєн для їх лікування і санаторно-курортного оздоровлення та реабілітації, на погашення вартості пільгових талонів УБД та інвалідам воєн для проїзду в міжміському транспорті тощо.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Недоумки і колаборанти М.Жамбровська і Варварська Т.В. через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і ненормальність напевно уже забули про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат і офіцерів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, свавільні аферисти М.Жамбровська і Варварська Т.В. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), солдат і офіцерів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть брудним курвам М.Жамбровській і Варварській Т.В. фекальну люстрацію, якщо ВРУ, Президент України, УВК НАБУ і СБУ не хочуть реагувати на неспростовні факти їх підривної діяльності, саботажу і державної зради у передбачений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що колаборанти М.Жамбровська і Варварська Т.В. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що контроль за поданням заяв про вчинені кримінальні правопорушення до НАБУ також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність триперних шльондр М.Жамбровської і Варварської Т.В. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України.
Крім цього, як для даного випадку, дії безграмотних потвор М.Жамбровської і Варварської Т.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до антикорупційних органів і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Самодури М.Жамбровська і Варварська Т.В., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, розглядають заяви про вчинені кримінальні правопорушення в порядку ст.22 Закону України “Про звернення громадян” та протиправно повертають їх заявникам, вчиняють підроблення, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, вчиняють саботаж і диверсії, кришують неплатників податків, позбавляють державу права на отримання податків, завдають шкоди економіці держави на трильйони гривень (у квартал), деморалізують українську армію, перешкоджають фінансуванню збройних сил України, наражають Україну на поразку у війні з Росією, тим самим саботуючи роботу антикорупційних органів. Саботаж і бойкотування роботи антикорупційних органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Хвойди-підривники М.Жамбровська і Варварська Т.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці колаборантами М.Жамбровською і Варварською Т.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності сучок-недоумків М.Жамбровської і Варварської Т.В. наявний склад ще двох кримінальних правопорушень, що передбачені ч.1 ст.111, ч.2 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень потворами М.Жамбровською і Варварською Т.В. містять всі ознаки злочину, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.111-1, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР, ГСУ СБУ і ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення зрадниками М.Жамбровською і Варварською Т.В. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГСУ СБУ і ГСУ ГПУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.