Бандитизм медичного експерта Валіахметова Давіда Енверовича

11.02.2014 року, в 07 годин та 02 хвилини особа 1 придбав пільгового квитка в касі автостанції «Київ АС-ЗЛВ» (вул. С.Петлюри, 32), напрямком Київ-Кузнецовськ. 11.02.2014 року, в 07 годин та 05 хвилин, особа 1 намагався здійснити посадку в рейсовий автобус «Мерседес Бенц» О 404, за номером ВК 1030 АА (рейс 548, перевізник – ФОП Усович В.Ф.) на місце № 13.
Однак, в салоні вказаного рейсового автобуса було дуже темно через те, що:
– водії автобусу були нетверезими;
– водії відмовили у проханні включити аварійне освітлення кабіни водія;
– не було жодної лампочки в електричних патронах салону автобуса;
– двері заднього (аварійного) виходу були зачинені;
– всі вікна в салоні автобуса були занавішеними шторами з твердої тканини;
– автостанція знаходиться у глибокій ямі (нижче рівня поверхні проїжджої частини приблизно на 5-7 метрів);
– станом на вказану дату зимового часу на вулиці є ще сутінки.
Намагаючись на осліп відшукати своє пасажирське місце № 13, вказаного у квитку, особа 1 провалився у яму запасного виходу. Оскільки металеве обрамлення шахти запасного виходу було залізним, а зазубрини випирали доверху і в сторони салону автобусу, то особа 1 під час падіння отримав такі тілесні ушкодження:
1) закриту черепно-мозкову травму;
2) струс головного мозку;
3) забійно-рвану та різану рану передньої поверхні верхньої треті лівої гомілки;
4) пошкодження м’яких тканин, судин, надкісниці та фасцій;
5) втрату крові в об’ємі біля 450 мл.
На не людські крики від дуже великого болю і значної крововтрати водій даного автобусу (Лінник А.П.) відреагував лише брутальною лайкою та продовжував спокійно палити цигарку у передніх дверях автобусу.
Інші пасажири, які знаходилися обабіч окровавленого та напівпритомного тіла особи 1, намагалися будь-як зупинити кровотечу з рани:
1) туалетним папером;
2) носовими хустинками;
3) паперовими серветками;
4) горілкою.
Згодом, коли особа 1 опритомнів, то почав благати водія Лінник Андрія Павловича щоби він дістав з автомобільної аптечки стерильний бінт та йод (або зеленку), з метою надання потерпілому першої медичної допомоги, на що він зовсім не відреагував, а знов продовжував матюкатися та звинувачувати особу 1 у навмисному каліцтві. Через деякий час, на настирливу вимогу пасажирів цього ж самого автобусу, водій Лінник А.П. відшукав у бардачку автобусу еластичний бінт (який не був придатним для накладення ранєвої серветки) та передав його пасажиру місця № 12, яка ним і перев’язала ногу потерпілому з метою зупинки кровотечі.
На прохання пасажирів даного автобусу Лінник А.П. пообіцяв особу 1 транспортувати в лікарню, чого згодом чомусь не зробив. Враховуючи те, що з моменту отримання ушкоджень минуло більше 5 (п’яти) годин, а також те, що рана була закрита звичайним туалетним папером і не стерильними носовими серветками, то існувала загроза виникнення бактеріального зараженню крові (сепсису, що є смертельним явищем). Також, враховуючи що наміцно перев’язана еластичним бінтом нога, з метою тимчасової зупинки кровотечі, обмежується лише 40 (сорока) хвилинами, то утримування даної перев’язки понад цього часу реально загрожувало омертвінням і отруйним розпадом тканин нижче рівня перев’язування ноги. Однак, ці серйозні речі чомусь не стали підставою для того, що б водій автобусу відхилився від запланованого маршруту на 4,5 км. з метою відвезення потерпілого в лікарню. Натомість, цілком усвідомлюючи свою відповідальність за залишення потерпілого в небезпеці, Лінник А.П. висадив особу 1 на трасі Київ-Кузнецовськ за 4,5 (чотири з половиною) км. від найближчого населеного пункту, посеред лісу, при 10-15 градусному морозі.
У дуже небезпечному для свого життя стані особа 1 все-таки зміг на попутному транспорті дістатися до центральної районної лікарні смт. Рокитне, де його було прооперовано хірургом Русиняк Юрієм Ярославовичем в наступному хірургічному об’ємі:
а) первинна обробка рани;
б) місцеве знечулення м’яких тканин;
в) накладання дренажу у рану;
г) ушивання надкісниці та фасцій;
д) ушивання шкіри рани та підшкірної основи 7 шовковими хірургічними швами;
е) оброблення рани бетадином;
є) внутрішньом’язеве введення антибіотиків (цефтріаксон), з амбулаторним
продовженням лікування впродовж 10 днів.
Крім цього, хірург Русиняк Юрій Ярославович зробив рецептурні призначення особі 1 для подальшого амбулаторного доліковування за місцем його проживання в наступному об’ємі:
ж) оральні форми знечулюючих засобів, впродовж 2х тижнів;
з) оральні форми протизапальних засобів, впродовж 2х тижнів;
і) оральні форми протигрибкових засобів, впродовж 2х тижнів;
й) оральні форми вітамінів, впродовж 2 тижнів;
к) щоденні перев’язки рани з бетадином (2 рази на день, впродовж 10 днів);
л) оральні форми глутаргіну, впродовж 2 тижнів;
м) лазеротерапія, фототерапія, магнітотерапія, дарсонвалізація – 2а тижні;
н) призначення лікування наслідків черепно-мозкової травми та струсу мозку за місцем проживання;
о) призначення реабілітаційних заходів.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів. У зв’язку з постійними болями і набряклістю ніг, а також через відсутність чутливості шкіри в межах 10 см. біля рубця, потемнінням шкіри обох гомілок, особа 1 пройшов 12.09.2014 року діагностичне обстеження в медичному Центрі м.Києва «Regina-2002», яким було виявлено наступні патологічні зміни:
1) зліва, в басейні гомілки, кровонаповнення знижене на 55% з явищами гіповолемії;
2) зправа, в басейні гомілки, кровонаповнення знижене на 51% з явищами гіповолемії.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
У зв’язку з безсонням, нервозністю, частим головним болем, головокружінням, запамороченням, важкістю в грудях, болі в серці, депресією, падінням зору, нудотою, загальною слабкістю, проносами, вздуттям живота, болями в лівому підребер’ї, підвищенням артеріального тиску, мерехкотінням в очах, сухістю в роті, болями в правому підребер’ї, розбитістю, кволістю, важкістю в голові, зниженням працездатності, розладами зору, зниженням пам’яті, загрудинними болями, порушенням ритму серця, приступами пароксизмальної такікардії, частим підвищенням температури тіла (до 39,3 градусів по Цельсію), тремором кінцівок, знобінням, розсіяністю, розладами слуху тощо, особа 1 пройшов 12.09.2014 року діагностичне обстеження в медичному Центрі м. Києва «Regina-2002», яким було виявлено додаткові патологічні зміни:
1) зліва, в басейні внутрішньої сонної артерії, кровонаповнення знижено на 18% з явищами гіповолемії;
2) зправа, в басейні внутрішньої сонної артерії, кровонаповнення знижено на 52% з явищами гіповолемії;
3) лівостороння асиметрія кровонаповнення сонних артерій; 4) зліва, в басейні хребцевої артерії, кровонаповнення знижене на 31% з явищами гіповолемії; 5) зправа, в басейні хребцевої артерії, кровонаповнення знижене на 28% з явищами гіповолемії.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
08.09.2014 року, у зв’язку з дуже поганим самопочуттям (через наслідкові явища після ДТП від 11.02.2014 року), особа 1 згідно лікарського направлення пройшов клініко-лабораторне обстеження та курс санаторно-курортного лікування в санаторії судової влади України «Шкло», де у нього було виявлено додаткові патологічні зміни та проліковано:
– хронічний безкалькульозний холецистит
– хронічний панкреатит
– кисти паренхіми обох нирок
– поліартрит
– остеохондроз хребта
– вертебро-базилярна недостатність 1-2 стадії
– остеоартроз колінних, ліктьових та плечових суглобів
– хронічний гастродуоденіт
– вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
У зв’язку з постійними болями впопереку, особа 1 пройшов 12.09.2014 року діагностичне обстеження в медичному Центрі м. Києва «ЛДЦ МИБС ім. С.М.Березіна», яким було виявлено додаткові патологічні зміни (внаслідок ДТП від 11.02.2014 року): 1) грижа диску L4-L5; 2) дегенеративно-дистрофічні зміни попереково-хрестцового відділу хребта. Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
14.03.2015 року, у зв’язку з дуже поганим самопочуттям (через наслідкові явища після ДТП від 11.02.2014 року), особа 1 згідно лікарського направлення пройшов клініко-лабораторне обстеження та курс санаторно-курортного лікування в санаторії «Перлина Поділля», де у нього було підтверджено раніше виявлені захворювання та проліковано:
– хронічний безкалькульозний холецистит
– хронічний панкреатит
– кисти паренхіми обох нирок
– поліартрит
– остеохондроз хребта
– вертебро-базилярна недостатність 1-2 стадії
– остеоартроз колінних, ліктьових та плечових суглобів
– хронічний гастродуоденіт
– вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу.
Згідно наданих лікарем рекомендацій особа 1 в амбулаторних умовах пройшов декілька курсів медикаментозного лікування і реабілітаційних заходів.
З 01.04.2015 року по 27.08.2018 року, у зв’язку з невпинно прогресуючим погіршенням стану здоров’я через отримання 11.02.2014 року на пасажирському транспорті тілесних ушкоджень, особа 1 періодично і надалі продовжував проходити клініко-лабораторне обстеження, амбулаторне лікування (медикаментозне, фізіотерапевтичне, реабілітаційне).
Також особа 1 регулярно отримував санаторно-курортне лікування, де лікарями знову ж таки підтверджувалися виявлені після ДТП захворювання та констатувалися на їх підгрунті факти виникнення нових.
Після так званого ДТП стало очевидним, що через травматичне пошкодження гілки стегнового нерву, частина м’яких тканин гомілки втратила свою чутливість: больову, тактильну термічну. Артеріальні судини наповнюють кров’ю ноги лише на 50%. Чашечка лівого коліна дещо відхилилася від свого типового місця розташування та заважає особі 1 ходити. Крім цього, як наслідкові явища закритої черепно-мозкової травми і струсу мозку, досі особу 1 продовжують турбувати наслідкові явища. Останнє потягло за собою необхідність у постійному лікуванні: медикаментозному, апаратному та санаторно-курортному.
Через постійне лікування якість життя особи 1 різко зменшилася, через що він вже не може вести нормальний спосіб життя. Особа 1 щодня змушений приймати неприємні і в певній мірі шкідливі ліки аби зменшувати прояви вищевказаних симптомів. У зв’язку з тим, що в особи 1 виник комплекс лімфо-венозної недостатності 2-3 степені, то щоденне перебування на ногах суворо обмежується до мінімуму, а це в свою чергу призвело до скорочення робочого дня, що завдає значної матеріальної шкоди. Поміж тим, витрати особи 1 на придбання ліків для лікування розладів здоров’я постійно зростають.
Оскільки приватний пасажироперевізник ФОП Усович В.Ф. відмовився компенсувати завдану шкоду здоров’ю свого пасажира (погасити вартість операції і ліків, а також вартості путівки в санаторій для проведення реабілітації) та з незрозумілих підстав впродовж п’яти років перешкоджає отриманню особою 1 страховки (відмовляє у видачі довідки про нещасний випадок на транспорті і довідки про пільговий проїд пасажира), то останній був змушеним відкрити проти нього кримінальну справу за № 12014180050000217 від 20.03.2014 року та ініціював призначення судово-медичної експертизи.
У відповідності до Постанови від 16.05.2015 року слідчого СВ 1-го ВМ Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві Римаренко І.М. про призначення особі 1 судово-медичної експертизи, 19.05.2015 року, близько 09 годин і 30 хвилин, особа 1 прибув до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи для проведення обстеження. З першого ж моменту відбувся інцидент, за участю завідуючого відділом судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Валіахметова Д.Е.
А саме, експерт Валіахметов Д.Е., в присутності біля семи свідків, що очікували свого прийому в фойє Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи з підстав також призначеної їм експертизи (один з яких погодився надати свої свідчення у кримінальному провадженні № 42015100090000168 від 05.11.2015 року, відкритого проти Валіахметова Д.Е.), в доволі крикливому тоні почав вимагати від особи 1 пояснення щодо суті отриманих ним тілесних ушкоджень 11.02.2014 року в автобусі ВК 1030 АА, рейсу 548, що слідував з АС-ЗЛВ м.Києва до м.Кузнецовська.
У відповідь на допущене порушення лікарської таємниці особа 1 намагався пояснити експерту Валіахметову Д.Е., що цього робити не слід, принаймні в присутності семи зовсім сторонніх осіб, які сиділи з ним поруч. А оскільки дана розмова з експертом Валіахметовим Д.Е. стосувалася стану його власного здоров’я, а значить зачіпала його прямі інтереси, які підпадали під захист відповідного закону (не говорячи вже про допущені експертом Валіахметовим Д.Е. порушення медичної етики), то особа 1 попросив експерта Валіахметова Д.Е. надати йому можливість відповісти на його запитання в його медичному кабінеті, на що той в досить агресивній формі почав викидати особу 1 з відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб Київського міського клінічного бюро, супроводжуючи цей протиправний акт застосуванням фізичної сили і брутальною лайкою. Останніми словами експерта Валіахметова Д.Е., як на подив особи 1, було його прохання передати слідчому Римаренко І.М. наступну його вимогу: «Нехай слідчий Римаренко І.М. наступного разу вас до мене не посилає, а передасть мені лише медичну картку і Постанову про призначення судово-медичної експертизи».
01.10.2015 року, відповідно поданому клопотанню, особа 1 ознайомився із матеріалами провадження № 12014180050000217 від 20.03.2014 року, в тому числі з висновком експерта за №940/е та з листом Валіахметова Д.Е. за № 04.08-3059 від 22.05.2015 року, адресованого слідчому Римаренку І.М., з яких дізнався про те, що експерт Валіахметов Д.Е. вчинив злочин за ст.384, 385 КК України. А саме, експерт Валіахметов Д.Е. склав і надав слідчому Римаренко І.М. завідомо неправдивий висновок експертизи за № 940/е від 02.07.2015 року в контексті:
1) локалізації пошкоджених частин тіла;
2) степені важкості отриманих тілесних ушкоджень;
3) часу відновлення працездатності;
4) наявності на тілі пожиттєвих змін, що призвели до стійкого зниження працездатності;
5) наявності загроз життю і здоров’ю від отриманих ушкоджень;
6) наявності на даний час посттравматичного синдрому;
7) пожиттєвих змін, що призвели до стійкого зниження працездатності;
8) терміну «загоєння» (регенерації) розірваної надкісниці, і т.д.
Простіше кажучи, експерт Валіахметов Д.Е. сфальшував висновок судово-медичної експертизи, зменшивши степінь важкості отриманих особою 1 тілесних ушкоджень із важкого ступеню до легкої степені, а також зумисно не пов’язавши наслідки тілесних ушкоджень із реальними причинами отримання таких ушкоджень. Експерт Валіахметов Д.Е. вчинив це підроблення виходячи з того, що стаття 287 кримінального кодексу України (випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації), за якою і було кваліфіковано вчинення злочину ФОП Усовичем В.Ф., передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, якщо таке порушення призвело до отримання пасажиром середнього або важкого ступеню тілесних ушкоджень. Відповідно, аби не сісти в тюрму, ФОП Усович В.Ф. надав хабара експерту Валіахметову Д.Е. за те, що б той занизив ступінь отриманого особою 1 тілесного ушкодження до такої степені (легкої), яка б не передбачала його тюремного ув’язнення, чого останній і зробив.
При цьому, при складанні висновку експертизи за № 940/е, експерт Валіахметов Д.Е. переплутав пошкоджений орган, який згодом “став” об’єктом експертного дослідження (взамін дослідження і опису пошкоджених тканин лівої гомілки чомусь досліджував і описував кістки носа)!?
Вінцем протиправної діяльності завідуючого відділом судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Валіахметова Д.Е. явилося те, що він разом із слідчим СВ 1-го ВМ Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві Римаренко І.М. вступили в злочинну змову та викрали з медичної картки особи 1 лікарські заключення щодо степені важкості отриманих тілесних ушкоджень, з метою отримання хабара від пасажироперевізника ФОП Усовича В.Ф.
При цьому слід окремо зазначити, що це далеко не єдиний прецедент в злочинній діяльності завідуючого відділом судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Валіахметова Д.Е., так як він дозволяє собі не тільки відмовляти у проведенні призначених судово-медичних експертиз, підробляти висновки експертизи, брати хабарі, не з’являтися на роботу або запізнюватися на роботу, але і рукоприкладство до власних пацієнтів.
Більше цього, експерт Валіахметов Д.Е. вимагає від потерпілих несанкціонованої оплати за проведення судово-медичної експертизи, що законом не передбачено.
Згідно п.2.1.6. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” – дані ушкодження можуть бути розцінені як тяжкі, якщо: «Розлад здоров’я, пов’язаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33 %). Під розладом здоров’я належить розуміти безпосередньо пов’язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес. Розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об’єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК. Під стійкою (постійною) втратою загальної працездатності належить розуміти таку необоротну втрату функції, котра повністю не відновлюється. Під наслідком ушкодження, що визначився, належить розуміти повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін, які були ним обумовлені. Це не виключає можливості збереження стійких наслідків ушкодження (рубця, анкілозу, укорочення кінцівок, деформації суглоба тощо)».
Необоротна втрата функцій, яка повністю не відновлюється, доказується наданими суду копіями виписок із діагностичних та консультативних заключень:
– значні розлади кровообігу нижніх кінцівок;
– порушення чутливості шкіри і підшкірних структур внаслідок пошкодження гілок нервів;
– порушення цілісності надкістниці, яка не має природних (фізіологічних)
властивостей регенерувати (заживати);
– наявність рубця;
– наявність анкілозу;
– наявність деформацій чашечки колінного суглобу (зміщення чашечки в сторону);
– наявність постійних болей в лівій гомілці;
– залишкові явища струсу мозку у вигляді: безсоння, нервозність, головний біль, головокружіння, запаморочення, важкістю в грудях, болі в серці, депресія, падіння зору, нудота, загальна слабкість, проноси, вздуття живота, болі в лівому підребер’ї, підвищення артеріального тиску, мерехкотіння в очах, сухість в роті, болі в правому підребер’ї, болі в ногах, розбитість, кволість, важкістю в голові, зниження працездатності, розлади зору, зниження пам’яті, загрудинні болі, порушення ритму серця, приступи пароксизмальної такікардії, часті підвищення температури тіла (до 39,3 градусів по Цельсію), тремор кінцівок, болі впопереку, знобіння, розсіяність, розлади слуху тощо.
Все це доказується наявними в особи 1 фіскальними чеками на регулярне придбання ліків і медичного обладнання для лікування і реабілітації. Про це уже свідчили в суді свідки особи 1, які з цього приводу чи не щодня і впродовж років лікують його по 4-6 годин на день 7 днів на неділю.
Згідно п.2.2.1. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” – дані ушкодження можуть бути розцінені як середньої важкості, якщо:
2.2.1. Ознаки ушкодження середньої тяжкості:
а) відсутність небезпеки для життя;
в) тривалий розлад здоров’я;
г) стійка втрата працездатності менш ніж на третину.
Стосовно першого, то хіба профузна кровотеча, якою нічим було зупиняти водію через відсутність у нього медичної аптечки (жгута, бінту, вати, йоду тощо) не ставила під загрозу життя особи 1, яка тривала понад 6 (шість) годин поспіль? Це саме стосується і відкритої поверхні рани, яка інфікувалася через відсутність аптечки водія понад 6 (шість) годин поспіль.
Стосовно інших двох пунктів, то вони доказуються наявними у справі суду фіскальними чеками на регулярне придбання ліків і медичного обладнання.
Згідно п.2.2.2. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”:
Тривалим належить вважати розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Що власне в особи 1 досі і спостерігається, згідно існуючих медичних констант щодо не заживаємості надкісниці, даних медичних заключень, даних про санаторно-курортне лікування, свідчень свідків, фіскальних чеків та податкової звітності.
Згідно п.2.2.3. “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень”, під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10 % до 33 %. З цього приводу уже свідчили свідки особи 1 (стосовно постійного лікування) та податкові звітності, згідно якої приватне підприємство особи 1 відразу після отримання ним травми зазнає збитку (від’ємного сальдо), чого з 2004 по 2014 рік зовсім не було.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Експерт Валіахметов Д.Е. через свою корумпованість, нахабність, безграмотність, бездарність, твердолобість, протиправність і неадекватність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше того, експерт Валіахметов Д.Е. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цьому ганебному диверсанту фекальну люстрацію, якщо МОЗ України, УМВС України, ДБР, СБУ, НАБУ і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що експерт Валіахметов Д.Е. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.384, ч.2 ст.385, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вказане кримінальне провадження також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Валіахметова Д.Е. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Валіахметова Д.Е. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до експертних органів, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Валіахметов Д.Е., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, отримує неправомірну вигоду, перешкоджає експертному обстеженню потерпілих від злочинів, вчиняє службові підроблення, виносить завідомо неправдиві експертні висновки, відмовляється від проведення “очної” (безпосередньої) судово-медичної експертизи, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам та добре організованим кримінальним угрупуванням, тим самим саботуючи роботу експертних органів. Саботаж і бойкотування роботи експертних органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Валіахметов Д.Е. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м. Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Валіахметовим Д.Е. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Валіахметова Д.Е. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Валіахметовим Д.Е. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.384, ч.2 ст.385, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Валіахметовим Д.Е. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення МОЗ України про не належну поведінку Валіахметовим Д.Е., що підриває авторитет Міністерства охорони здоров’я України. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від МОЗ України – негайного відсторонення від займаної посади. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.