Суддя Вінтоняк Р.Я. порушив присягу судді і зрадив Україну

З вересня місяця 2016 року по квітень місяць 2017 року громадянин (зазначення ПІП) неодноразово подавав скарги слідчому судді Деснянського районного суду м.Києва з приводу злочинної бездіяльності керівників Київської місцевої прокуратури №3, СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві та СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві.
Частина таких скарг попадала на розгляд до слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Романа Ярославовича. Однак, тільки в одному випадку із 8 (восьми) можливих громадянину (зазначення ПІП) поталанило попасти на судове засідання до слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Романа Ярославовича.
В супереч вимогам ст.306 КПК України, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Роман Ярославович, у 7 (семи) випадках проводив судові засідання без участі громадянина (зазначення ПІП) та виносив неправосудні Ухвали, не дивлячись на те, що майже всі його скарги стосувалися предмету не розгляду клопотань слідчим та процесуальним керівником у кримінальних провадженнях.
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Роман Ярославович приховав від судового розгляду той факт, що в своєму оскарженні за вих. № 1150/08 від 10.04.2017 року повторної та ідентичної Постанови від 31.03.2017 року слідчого СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про відмову у визнанні потерпілим громадянина (зазначення ПІП), останній зазначав і надавав докази про таке:
– що він оскаржив 15.03.2017 року ідентичну Постанову слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про не визнання його потерпілим у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року;
– що слідча Хілько А.В. жодного разу ще не допитувала громадянина (зазначення ПІП) у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року і не має достатніх підстав вважати, що даним кримінальним правопорушенням йому не було завдано матеріальної і моральної шкоди;
– що він не подавав слідчій Хілько А.В. жодної заяви про визнання його потерпілим у даному провадженні;
– що у справі кримінального провадження наявні докази отримання громадянином (зазначення ПІП) моральних і матеріальних збитків на суму 53 000 (п’ятдесят тири тисячі) грн.;
– що у справі кримінального провадження наявна Ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва за № 754/3299/17 від 15.03.2017 року про скасування ідентичної Постанови слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Хілько А.В.
Однак, не дивлячись на вищезазначене, суддя Вінтоняк Роман Ярославович повторно розглянув без участі скаржника (зазначення ПІП) ідентичну Постанову слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про не визнання його потерпілим у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року та виніс неправосудне рішення, що є прецедентом для світової судової практики.
Слідчий суддя Вінтоняк Роман Ярославович умисно вчинив службове підроблення, тим самим створивши підставу для відмови громадянину (зазначення ПІП) у задоволенні скарги: зазначивши в Ухвалі, що нібито у справі провадження немає жодного доказу отримання громадянином (зазначення ПІП) моральних і матеріальних збитків (чим порушив присягу судді і вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ст. 366, 375 КК України).
Крім того, суддя Вінтоняк Роман Ярославович в своїй злочинній Ухвалі за № 754/2694/17 від 02.03.2017 року брехливо вказав, що нібито громадянин (зазначення ПІП) подав 20.02.2017 року слідчому Хілько А.В. клопотання про визнання його потерпілим, чого насправді він не робив (ознаки підроблення).
За нормами ст.55 КПК України такого документу як клопотання про визнання потерпілого не передбачено, оскільки для цього існує спеціально встановлений документ – заява.
Як згодом з’ясувалося, що суддя Вінтоняк Роман Ярославович, вступивши у злочинну змову з слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. і процесуальним керівником Київської місцевої прокуратури №3 Кривов’язом І.І., шляхом вчинення службового підроблення, тривало покривав злочини численних фігурантів у кримінальних провадженнях за №32016100030000069, 12016100030010263, 12016100030010262, 32016100030000059, що стосуються несплати податків від 460 000 грн. до 1500 000 грн.
У всіх цих випадках слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Роман Ярославович або зовсім не надсилав Повісток громадянину (зазначення ПІП) на ці судові засідання, або надсилав, однак лише через декілька днів після проведення саме таких судових засідань (згідно штемпелів дат і часу поштової служби про відправку листів на мою адресу).
Що стосується одного єдиного судового засідання під головуванням судді Вінтоняк Романа Ярославовича, на яке все-таки поталанило попасти громадянину (зазначення ПІП), то ним було виявлено наступні безпрецедентні правопорушення даним злочинним суддею в частині:
– не повідомлення мені моїх процесуальних прав;
– не повідомлення мені процесуальних обов’язків;
– не встановлення моєї особи зі слів;
– не встановлення моєї особи за власними документами;
– не надання процесуального права на подачу відводу складу суду;
– порушення процедури та порядку судового розгляду;
– не надання права на судові дебати та інше.
Крім того, за результатами злочинних розглядів 7 (семи) судових справ, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Роман Ярославович надіслав громадянину (зазначення ПІП) копії Ухвал, що не відповідають вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ»:
– не завірені гербовою печаткою;
– не містять підпису відповідального працівника суду;
– не містять помітки про набрання законної сили;
– не містять дат набрання сили;
– не містять помітки «Копія»;
– не містять запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали;
– не прошнуровані та не скріплені гербовою печаткою на зворотній стороні останньої сторінки,
що робить з таких 7 (семи) Ухвал абсолютно недієздатний судовий документ.
У 7 (семи) винесених Ухвалах, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Роман Ярославович на обґрунтування відмови у задоволенні усіх цих скарг, посилався на обставини справи, які насправді ним перевіреними не були (кримінальні справи не були витребувані від слідчих).
Як результат, даний суддя посилався факти, яких насправді не існувало!
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Слідчий суддя, який прийняв скаргу до свого провадження, зобов’язаний повідомити скаржнику, а також слідчому чи прокурору, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, про місце і час розгляду скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
З метою належної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень слідчого, прокурора слідчий суддя має право витребувати матеріали, якими обґрунтовуються оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була допущена оскаржувана бездіяльність слідчого чи прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).
В будь-якому разі, скарга, що надійшла до суду, має бути розглянута у відкритому судовому засіданні. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею одноособово.
Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник, представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв’язку із розглядом поданої скарги.
У випадку неявки викликаних у судове засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності прокурора чи слідчого, що неприпустимо по відношенню для скаржника (заявника).
Скаржник, його захисник, представник чи законний представник можуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та об’єктивного вирішення поданої скарги.
З цією ж метою слідчий суддя вправі витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою. Обґрунтування скарги заявником у судовому засіданні полягає в роз’ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні наявними у скаржника фактичними даними та документами.
Право виступити з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть участь у розгляді скарги, зокрема, на думку прокурора з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.
При дослідженні обґрунтованості скарги слідчий суддя має перевірити, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішення чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, котра допустила прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору.
Враховуючи вищенаписане вважаю, що в діях слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Вінтоняк Романа Ярославовича є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст. 364, 368, 366, 375, 396 КК України.
З цього приводу нами подані відповідні заяви до ГПД НБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Вінтоняк Романом Ярославовичем.
Крім того, нами повідомлено Вищу Раду правосуддя про порушення присяги судді суддею Вінтоняк Романом Ярославовичем.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних структур та резонансу громадськості і мас-медіа.