Аутсайдерство і правовий нігілізм судді Білоцерківець О.А.

16.05.2017 року нарешті відбулося перше судове засідання з розгляду оскарження Постанови від 30.05.2016 року про закриття кримінального провадження за 42015100020000217 від 24.11.2015 року слідчого 2-го СВ прокуратури м.Києва Войтовича О.О. за ознаками кримінального правопорушення 11 (одинадцятьма) поліцейськими Дарницького УП ГУ НП в м.Києві, передбаченого ч.1 ст.365 КК України.
Під час даного судового засідання головуючий суддя Печерського районного суду м.Києва Білоцерківець Олег Анатолійович вчинив кримінальні правопорушення, що передбачені ст.364, 396 КК України.
На даному судовому засіданні суддя Білоцерківець Олег Анатолійович грубо порушив процедуру ведення суду:
– не встановив учасників суду за особистими документами;
– не спонукав учасників суду назватися та повідомляти суду їх адреси місцезнаходження;
– не зачитав сторонам їх права і обов’язки;
– не запитував у сторін про наявність у них заяв та клопотань;
– не розглянув клопотання, яке було долученим у справу провадження 3 (три) місяці назад;
– не зачитав текст скарги;
– порушив принципи безперервності проведення судового засідання;
– проводив частину судового засідання в умовах постійного тиску і агресії;
– навмисно затягує розгляд скарги понад встановлені законом строки (ст.306 КПК України вимагає розглянути скаргу до 5 днів, однак він умудрився затягнути понад 9 місяців) з метою покривання вчинених злочинів поліцейських Дарницького УП ГУ НП в м.Києві тощо.
Слідчий суддя, який прийняв скаргу до свого провадження, зобов’язаний повідомити скаржнику, а також слідчому чи прокурору, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, про місце і час розгляду скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
З метою належної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень слідчого, прокурора слідчий суддя має право витребувати матеріали, якими обґрунтовуються
оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була допущена оскаржувана бездіяльність слідчого чи прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).
Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник, представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв’язку із розглядом поданої скарги.
У випадку неявки викликаних у засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності будь-кого з названих осіб.
Скаржник, його захисник, представник чи законний представник можуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та об’єктивного вирішення поданої скарги. З цією ж метою слідчий суддя вправі витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою.
Обґрунтування скарги заявником у судовому засіданні полягає в роз’ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні наявними у скаржника фактичними даними та документами.
Право виступити з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть участь у розгляді скарги, зокрема, на думку прокурора з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.
При дослідженні обґрунтованості скарги слідчий суддя має перевірити, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішення чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, котра допустила прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору.
Статтею 345 КПК України (Повідомлення про права і обов’язки) передбачається таке:
“1. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені цим Кодексом.
2. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою головуючий з’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов’язки і у разі необхідності роз’яснює їх”.
Статтею 350 КПК України (Розгляд судом клопотань учасників судового провадження) передбачається таке:
“1. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав”.
Статтею 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) передбачається таке:
“1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження”.
Статтею 322 КПК України (Безперервність судового розгляду) передбачається таке:
“1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;
2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;
4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;
5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;
6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;
7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу”.
Статтею 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) передбачається таке:
“1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.
3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги”.
Відповідно до вищенаписаного, позиція судді Білоцерківець Олега Анатолійовича по відношенню до громадянина (зазначення ПІП) як до фізичної особи і громадського діяча є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів правосуддя України, і взагалі – до держави, що сприяє виникненню та поширенню сепаратизму і тероризму в Україні.
Суддя Білоцерківець Олег Анатолійович, явно через підривну співпрацю з московським ворогом, порушив присягу судді та зрадив інтереси держави, перевищив службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів досудового розслідування.
Саботаж і бойкотування належної роботи органів судової влади суддею Білоцерківець Олегом Анатолійовичем прирівнюється до шпіонажу і зраді нашої держави.
Суддя Білоцерківець Олег Анатолійович умисно вчинив посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися.
Потенційне бойкотування роботи судових органів в умовах війни (АТО) суддею Білоцерківець Олегом Анатолійовичем призвело до послаблення обороноздатності нашої держави та зникненню патріотизму.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності судді Білоцерківець Олега Анатолійовича наявний склад кримінального правопорушення, що передбачене ст. 111, 364, 396 КК України.
З цього приводу нами подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Білоцерківець Олегом Анатолійовичем.
Крім цього, нами повторно повідомлено Вищу Раду правосуддя про порушення присяги судді суддею Білоцерківець Олегом Анатолійовичем.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур та резонансу небайдужої до України громадськості і мас-медіа.