Суддя Cидорук Євген Іванович шахрай і московський диверсант

В судовому провадженні Рівненського міського суду Рівненської області знаходиться судова справа за № 569/7868/16-к стосовно оскарження Постанови від 30.05.2016 року про закриття кримінального провадження за №42016000000000549 від 02.02.2016 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Масловим В.Г. (щодо замовних судових рішень, ув’язнення завідомо невинних, застосування тортур слідчими, винесення неправосудних рішень суддями, корупції, службових підроблень, виготовлення і поширення наркотиків, скупка і перепродаж бурштину, підроблення та збут документів, незаконне отримання державної допомоги та інше).
10.05.2017 року, поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення кореспонденції, громадянину (зазначення ПІП) було вручено Повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні за номером 569/7868/16-к. У відповідності до штемпелю на конверті та даних сайту ДП «Укрпошта» services.ukrposhta.ua, вказана Повістка була відправлена з м.Рівно в 11 годин і 05 хвилин 06.05.2017 року.
Даною повісткою громадянина (зазначення ПІП) запрошувалося на судове засідання на 09 годин і 30 хвилин 26.04.2017 року в м.Рівне (вул. Шкільна,1).
При цьому, суддя Рівненського міського суду Рівненської області Cидорук Євген Іванович, у пряме порушення вимог ст. 137 КПК України, забув у такій Повістці підписатися, вказати номер кримінального провадження, зазначити вихідний номер і дату скарги, поставити печатку.
Оскільки громадянин (зазначення ПІП) не має персональної машини часу, то не зміг повернутися у минуле і потрапити на призначене судове засідання, не кажучи вже про не знання причини такого судового засідання.
При цьому, суддя Сидорук Є.І. знехтував клопотанням громадянина (зазначення ПІП) про проведення судового засідання у даному судовому провадженні шляхом відеоконференції.
Саме у такий спосіб було вчинено службове підроблення слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області Сидоруком Є.І., який під виглядом нібито неявки громадянина (зазначення ПІП) на призначене судове засідання без скаржника розглянув судову справу, у пряме порушення вимог ст.306 КПКУ, та виніс вже звичне для нього неправосудне рішення.
Як вбачається у третьому абзаці другої сторінки Ухвали від 11.05.2017 року слідчого судді Сидорука Є.І., останній незаконно стверджує таке: «Як слідує з Постанови від 26.06.2016 року (а.к.п. 215-217) слідчим Масловим В.Г. відмовлено у визнанні потерпілим заявника (зазначення ПІП) та наданні йому інформації, не передбаченої КПК України. Вказана Постанова є дійсною і ніким не скасована».
Дане твердження опротестовується копією Ухвали судді Рівненського міського суду Рівненської області Доля В.А. При цьому особливо зазначимо, що судова справа № 569/7868/16-к вже двічі розглядалася в Апеляційному суді Рівненської області з приводу незаконної відмови у суді першої інстанції в задоволенні скарги на Постанову від 30.05.2016 року про закриття кримінального провадження за №42016000000000549 від 02.02.2016 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Масловим В.Г., і що в судовому засіданні дана справа двічі оглядалася різним складом суддів, які не виявили ще однієї Постанови даного слідчого про відмову у визнанні потерпілим заявника (зазначення ПІП), що власне і зафіксовано судовою системою Камертон і портативним звуковідеозаписуючим пристроєм громадянина (зазначення ПІП).
Крім того, ст.55 КПК України не передбачає винесення повторної Постанови про відмову у визнанні потерпілим, рівно як і відмову слідчого у визнанні потерпілим заявника, при наявності відповідних доказів отримання ним моральної і матеріальної шкоди (у даному випадку заявник вже залучив докази до справи кримінального провадження на суму 35 000 грн., та має ще наявними на суму 200 000 грн.).
Також, суддя Сидорук Є.І. незаконно констатує у своїй злочинній Ухвалі, що слідчий Маслов В.Г. допитав усіх свідків і фігурантів у справі провадження та вчинив всі необхідні для слідства процесуальні дії, що є зухвалою неправдою!
Насправді, слідчий прокуратури Рівненської області Маслов В.Г. перед закриттям даного кримінального провадження не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
– досі не виконав вимог Ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області у судовій справі за № 569/5699/16-к від 12.05.2016 року;
– жодного разу не допитав заявника;
– не допитав суддю Довгого І.І.;
– не допитав екс-прокурора Скобуха І.М.;
– не допитав незаконно ув’язненого та покаліченого тортурами (зазначення ПІП);
– не допитав слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України Євпата О.О., який застосовує тортури до затриманих;
– не допитав слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України Кібукевича Р.Г., який застосовує тортури до затриманих;
– не допитав слідчого СВ Рокитнівського РВ УМВС України Смик А.І.;
– не допитав оперуповноваженого Рокитнівського РВ УМВС України у Рівненській області Муханькова Олександра Миколайовича;
– не допитав дільничного інспектора Рокитнівського РВ УМВС України Наумовича В.М.;
– не допитав екс-прокурора Басич О.В.;
– не допитав адвоката Алімамедова Імрана Акпер Огли;
– не допитав екс-прокурора Ковальчука А.Д.;
– не допитав начальника відділу 04/2/2 прокуратури Рівненської області М.Журавського;
– не допитав адвоката Удода Віктора Федоровича;
– не допитав спеціаліста сектору опіки Рокитнівської РДА Близнюк Ларису Федорівну;
– не допитав свідка Романовича В.М.;
– не допитав сина незаконно засудженого та покаліченого тортурами (зазначення ПІП);
– не допитав представника потерпілого Шкребтач Н.Г.;
– не допитав прокурора Перетятко М.А.;
– не допитав прокурора Мороз В.А.;
– не допитав працівника ГУ НП в Рівненській області Брагіної О.Л.;
– не допитав екс-начальника ГУ НП в Рівненській області Максимова С.В.;
– не допитав суддю Головчака М.М.;
– не допитав суддю Наумова С.В.;
– не допитав суддю Феха Т.С.;
– не допитав замісника керівника прокуратури Рівненської області А.Васюк;
– не допитав замісника керівника прокуратури Рівненської області П.Романчук;
– не допитав замісника керівника прокуратури Рівненської області Таргонія О.В.;
– не допитав екс-заступника прокурора Рівненської області Боровика А.В.;
– не допитав посадову особу КДКА Рівненської області Курганську О.В.;
– не допитав посадову особу КДКА Рівненської області Сурікову С.І.;
– не допитав другого сина незаконно засудженого та покаліченого тортурами (зазначення ПІП);
– не надав заявнику Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
– не розглянув клопотання заявника від 20.04.2016 року;
– не надав заявнику відповіді про наслідки розгляду його клопотання від 20.04.2016 року;
– не розглянув клопотання заявника від 23.05.2016 року;
– не надав заявнику відповіді про наслідки розгляду його клопотання від 23.05.2016 року;
– не розглянув повторного клопотання заявника від 23.05.2016 року;
– не надав заявнику відповіді про наслідки розгляду його повторного клопотання від 23.05.16 року;
– не розглянув клопотання заявника від 13.06.2016 року;
– не надав заявнику відповіді про наслідки розгляду його клопотання від 13.06.2016 року;
– не витребував із СІЗО м.Рівного і не надав належної оцінки Акту за № 94 від 15.12.2014 року, в якому зафіксовані наслідки нелюдських тортур громадянина (зазначення ПІП);
– не дослідив історії хвороби громадянина (зазначення ПІП), яка досі знаходиться в Рівненському ізоляторі, і в якій зафіксовано інспектором медичної служби про те, що громадянина (зазначення ПІП) було привезено після допитів непритомного і знівеченого від тортур;
– не витребував із СІЗО фотографії покаліченого тіла громадянина (зазначення ПІП), після чергового його побиття слідчими Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г. та не надав їм правову оцінку;
– не дослідив фактів того, що в Рівненське СІЗО інспектором медичної служби викликалася швидка допомога, яка проводила реанімаційні заходи – виводила із стану клінічної смерті громадянина (зазначення ПІП);
– не витребував архівних матеріалів надання першої медичної допомоги громадянину (зазначення ПІП) 14.12.2016 року та не надав їм належної оцінки;
– не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які заявник (зазначення ПІП) висвітлював у своїх 7 (семи) окремих заявах про вчинення кримінального правопорушення;
– не дослідив факти викрадення з кримінальної справи № 12014180190000720 від 13.12.2014 року фотографій покалічено тіла громадянина (зазначення ПІП) вказаними слідчими;
– не дослідив фактів підробки підписів громадянина (зазначення ПІП) у кримінальній справі за номером 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
– не дослідив фактів підробки підписів адвоката Алімамедова І.А.О. у кримінальній справі за номером 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
– не дослідив фактів того, що прокурор І.Скобух не скорився вказівкам Рівненської обласної прокуратури та судді І.Довгого, адже і по сьогодні не виконав судово-медичної і почеркознавчої експертизи у справі кримінального провадження за № 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
– не дослідив того факту, що Романович В.М. віроломно вселився в будинок громадянина (зазначення ПІП) і на власний розсуд розпоряджався 1,6 років його майном;
– не дослідив того факту, що Романович В.М. віроломно вселився в будинок громадянина (зазначення ПІП) і 1,6 років займався незаконним виробництвом і збутом наркотиків;
– не дослідив того факту, що справжню адресу наркодилера Романовича В.М. було навмисно неправильно записано о/у Муханьковим О.М. та Євпатом О.О. з метою покривання його наркотичного бізнесу;
– не дослідив того факту, що Романович В.М. уже тричі судимий в м.Харкові за ст.307 ККУ та понад 2 (два) роки уже перебуває в розшуку в м.Харкові;
– не дослідив того факту, дільничний інспектор Рокитнівського РВ УМВС України у Рівненській області Наумович В.М. сприяє виготовленню та продажу наркотиків Романовичем В.М.
В 6 (шостому) абзаці другої сторінки Ухвали, суддя Сидорук Є.І. незаконно стверджує, що ним встановлено, що “…слідчий Маслов В.Г. заявника неодноразово викликав для допиту в прокуратуру Рівненської області, однак з незалежних від слідчого причин, допитати заявника не вдалось”, при цьому не маючи жодних належних доказів у справі провадження, стосовно отримання заявником будь-яких викликів від слідчого Маслова В.Г. для здійснення саме цієї процесуальної дії.
Більше того, суддя Сидорук Є.І. навмисне уникнув від надання належної правової оцінки тому фактові, що заявник у своїх двох клопотаннях до слідчого Маслова В.Г. від 23.05.2016 року та від 13.06.2016 року просив винести Постанову про проведення процесуальних дій на іншій території – про проведення допиту заявника у даному кримінальному провадженні в СУ прокуратури м.Києва, за адресою: м.Київ, вул. Предславинська, 45/9. Також, суддя Сидорук Є.І. чомусь у своїй злочинній Ухвалі не посилається на норми КПК України, які дозволяють не проводити допит заявника і закривати кримінальне провадження, в той же самий час як в даному Кодексі указані норми Закону, якими застосовуються привод і накладення грошових стягнень з особи, яка ухиляється від проведення допиту слідчого шляхом не явки на допит без поважної причини, від застосування яких слідчий Маслов В.Г. чомусь уникнув!
Також, суддя Сидорук Є.І. навмисне уникнув від надання належної правової оцінки тому фактові, що жодного із поданих заявником клопотань слідчий Маслов В.Г. не розглянув та не надав відповіді, що є злочином!
Це саме стосується і того, що суддя Сидорук Є.І. приховав від судового розгляду і надання правової оцінки тому фактові, що в матеріалах даної кримінальної справи наявні касові чеки про отримання заявником моральних і матеріальних збитків.
З вищенаписаного слідує, що суддя Сидорук Є.І. вчинив неодноразове службове підроблення і неодноразове (5 раз!) винесення неправосудних Ухвал, тим самим порушивши Присягу судді і зрадивши інтересам держави!
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.
Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення – надсилається їй поштою».
Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію постанови.
Однак, слідчий Маслов В.Г. і досі не повідомив заявника про наслідки розгляду його клопотань, що є
фактично беззаперечною ознакою вчинення ним злочину (ст.367, 366 ККУ).
Також, суддя Сидорук Є.І. не надав жодного значення тому, що відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 р. під поняттям “потерпілий” слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін “потерпілий” також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п. 1.1).
Процесуального статусу потерпілого особа набуває: з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора. Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає розслідування (див. ч. 1 ст. 214 КПК), вручивши потерпілому пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки, або з моменту подання нею вже після початку розслідування заяви про залучення до провадження як потерпілого і вручення їй пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого. Потерпілою особа стає і в разі подання заяви про незакінчений злочин за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди.
Слідчий Маслов В.Г. своєю злочинною Постановою від 30.05.2016 року вчинив злочин (службове підроблення, покривання злочинів фігурантів по справі), що передбачений ст. 366 , 396 КК України. Слідчий Маслов В.Г. незаконно відсторонив заявника від законної участі в даному кримінальному провадженні, у відповідності до ст. 55, 56, 220 КПК України, не надавши йому жодної можливості відстоювати свої порушені конституційні права як громадянина, а також у законний спосіб захищати порушені інтереси своєї держави.
Відповідно, чи не навмисно цим самим фактам слідчий суддя Сидорук Є.І. не надав жодної правової оцінки та не забезпечив їх виконання, тим самим покривши вчинені злочини слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г. та процесуального керівника Бабича А.А. (ознака вчинення злочину – ст. 396, 375 КК України).
Суддя Сидорук Є.І. навмисно уник надання правової оцінки тому фактові, що громадянина (зазначення ПІП) все-таки було визнано невинним у судовій справі № 571/96/15-к, а також що досі залишаються не покараними слідчі, судді і прокурори, які вчиняли проти нього тортури і заставили відсидіти в СІЗО 18 (вісімнадцять) місяців, плюс ще два місяці – під домашнім арештом.
Крім того, що громадянин (зазначення ПІП) після такого незаконного ув’язнення став калікою (отримав тілесні ушкодження, що стали наслідком обмеження його працездатності).
Відповідно, як можна було написати суддею Сидорук Є.І. в його злочинній Ухвалі те, що всі заяви заявника (зазначення ПІП) про вчинення кримінального правопорушення щодо невинно засудженого і покаліченого громадянина (зазначення ПІП) “…не знайшли свого підтвердження у досудовому розслідуванні слідчого Маслова В.Г.”?
З такої божевільної Ухвали судді Сидорука Є.І. витікає те, що громадянин (зазначення ПІП) сам посадив себе в СІЗО, сам себе мучив тортурами, сам себе зробив калікою, сам підробляв матеріали слідства, сам сфабрикував матеріали кримінального провадження за № 12014180190000760 від 13.12.2014 року і т.д.?
Небезпідставно вважаю, що суддя Сидорук Є.І. навмисне виніс безпрецедентне неправосудне рішення у даній справі, так як являється шахраєм і московським диверсантом, найнятим КДБ Росії для навмисного саботажу роботи гілки судової влади в незалежній українській державі, або закінченим шизофреніком, який терміново потребує психіатричної експертизи і відповідної госпіталізації за фактом небезпечності для оточуючих людей!
На підставі вищенаписаного нами подалися відповідні заяви до силових і контролюючих структур з метою притягнення судді Рівненського міського суду Рівненської області Cидорука Євгена Івановича до кримінальної відповідальності, у відповідності до вчиненого ним злочину, що передбачений ст. 364, 366, 375, 396 КК України.
Очікуємо результатів належної реакції ГСУ СБУ, ГПД НБУ і небайдужої громадськості і мас-медіа.