Державна зрада і саботаж Холодницького Н.І. і Ситника А.С.

З січня місяця 2016 року по травень місяць 2017 року нами було подано до НАБУ біля 40 (сорока) заяв про вчинені кримінальні правопорушення, у відповідності до вимог ст.216 КПК України.
Однак, жодна із таких заяв, у противагу вимогам ст.214 КПК України, Наказам ГПУ за № 125 і 139,
а також Положенню ГПУ за №69 внесеними до ЄРДР так і не були.
У відповідності до п.2.1 Розділу II Наказу Генерального прокурора України, п. 8 частини 1 статті 3 КПК України та ст. 303-307, 309 КПК України нами кожен із таких випадків злочинної бездіяльності директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, був оскарженим слідчим суддям м.Києва.
Завдячуючи вимогам ст. 535 КПК України та нашим численним скаргам у різні силові структури міста Києва, із запізненням на 4-40 тижнів лише 30% було частково виконано НАБУ вимоги Ухвал слідчих суддів щодо внесення до ЄРДР відомостей наших заяв про вчинені кримінальні правопорушення. Тобто, уповноваженими особами ГПД НАБУ до ЄРДР були внесеними відомості наших 30% заяв про вчинені кримінальні правопорушення лише за 1 (однією) кваліфікаційною статтею вчинення злочину із 3-7 зазначених у заявах та в Ухвалах слідчих суддів. Більше того, внесення до ЄРДР відомостей наших 30% заяв про вчинені кримінальні правопорушення уповноваженими особами ГПД НАБУ відбувалося навмисне не за підслідними їм статтями Кодексу (ознаки злочину – ст.366 ККУ).
Як результат, невдовзі всі ці 30% кримінальних справ уповноваженими особами ГПД НАБУ за злочинним зговором із посадовими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури змінювали підслідність та перекидали справи до прокуратури м.Києва, Київських місцевих прокуратур м.Києва та до органів поліції, навіть без попереднього проведення допиту потерпілих і свідків у провадженні. Саме у такий спосіб НАБУ і САП покриває вчинені злочини численних фігурантів у справах провадження, тим саботуючи роботу органів досудового розслідування (ознаки злочину – ст.396 ККУ).
Щодо інших 70% Ухвал слідчих суддів, якими було зобов’язано директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича внести до ЄРДР відомості наших заяв про вчинені кримінальні правопорушення, то вони залишаються не виконаними навіть після 3-16 місяців їх постановлення (ознаки злочину – ст.382 КК України).
Статтею 535 КПК України (звернення судового рішення до виконання) передбачено, що судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України.
Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Звернення судового рішення до виконання – процесуальна дія, яка виражається в наданні слідчим суддею, судом визначеному законом чи судовим рішенням органу, установі, юридичній чи фізичній особі розпорядження виконати судове рішення, що набрало законної сили.
Звернення судового рішення до виконання полягає, якщо інше не передбачено КПК, у направленні слідчим суддею, суддею суду, що його постановив, або головою суду протягом трьох діб з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України відповідному органу, установі, юридичній чи фізичній особі (наприклад, батькам, опікунам, піклувальникам про передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під їх нагляд як запобіжний захід) письмового розпорядження про виконання судового рішення. До розпорядження про виконання судового рішення обов’язково додається його копія.
Умисне не виконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ухилення – та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення. Відповідальність за ч. ч. 1 і 2 ст. 382 настає у випадку невиконання рішення лише одного органу державної влади – суду.
Суб’єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або в певній мірі перешкоджала останньому.
Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
Невиконання судового рішення іншою, крім службової, особою, може потягнути кримінальну (зокрема у випадках, передбачених ст. ст. 164, 165, 389, 390, 393, 395) або адміністративну відповідальність (ст.51-1, 185-6, 186-5 КАП). Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визначає:
1) вчинення його службовою особою, яка посідає відповідальне чи особливо відповідальне становище;
2) особою, раніше судимою за цей злочин;
3) заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (ч.2 ст.382).
Відповідно, як для даного випадку, позиція директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Назара Івановича є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до ГПУ та до керівників держави, що явно на руку ворогам нашої держави.
Директор Національного антикорупційного бюро України Ситник Артем Сергійович та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Назар Іванович, явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищили службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів досудового розслідування та не скорилися численним рішенням судового органу.
Саботаж і бойкотування належної роботи ГПУ директором Національного антикорупційного бюро України Ситник Артемом Сергійовичем та керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Назаром Івановичем прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам нашої держави.
Директор Національного антикорупційного бюро України Ситник Артем Сергійович та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Назар Іванович умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України.
Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території м.Києва.
Навмисна протидія нинішній державній політиці директором Національного антикорупційного бюро України Ситник Артемом Сергійовичем та керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Назаром Івановичем, як посадовими особами ГПУ, вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності громадян.
Вищенаписане дає нам явні підстави вважати, що в діяльності директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Назара Івановича наявний склад кримінального правопорушення, що передбачений ст. 111, 364, 382, 396 КК України!
Діями директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Назара Івановича Україні було заподіяно матеріальну шкоду на суму понад 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.
Відповідно до вищезазначеного, нами були подані заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ГСУ СБУ. Очікуємо належної реакції даної силової структури, небайдужої громадськості і мас-медіа.