Саковський С.В. і сім’я Можаєва І.М. знову вчинили крадіжку

04.08.2017 року, рівно в 01 годину ночі і 16 хвилин, син громадянина Можаєва Ігора Миколайовича (що мешкає за адресою м.Київ, вулиця Олексія Шовкуненка, 3 квартира 180) не дивлячись на те, що вже проходить у кримінальному провадженні за №12015100090005252 від 29.05.15 року за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.296 КК України, вчинив повторні хуліганські дії на приватному підприємстві (зазначення назви і адреси підприємства) із пошкодженням приватного майна на загальну суму 5,700 (п’ять тисяч сімсот) грн., що були кваліфікованими слідчим, оперуповноваженим і криміналістом СВ Солом’янського УП ГУ НП в м. Києві за попередньою кваліфікацією вчиненого злочину – ч.2 ст. 185, ч.3. ст.296 КК України.
05.08.2017 року, рівно в 01 годину ночі і 26 хвилин, син громадянина Можаєва Ігора Миколайовича і гр. Можаєв Ігор Миколайович (що мешкають в кв.180 що знаходиться по вулиці Олексія Шовкуненка,3 та в кв.102 що знаходиться по вул. Кібальчича, 15-а в м.Києві), не дивлячись на те, що вже обоє проходять у кримінальному провадженні за №12015100090005252 від 29.05.15 року за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.296 КК України, вчинили повторні хуліганські дії на приватному підприємстві (зазначення назви і адреси підприємства) із пошкодженням приватного майна на додаткову суму – на 5,700 (п’ять тисяч сімсот) грн., що були кваліфікованими слідчим, оперуповноваженим і криміналістом СВ Солом’янського УП ГУ НП в м. Києві за попередньою кваліфікацією вчиненого злочину – ч.1. ст.296 КК України.
05.08.2017 року, рівно в 02 години ночі і 43 хвилини, громадянин Саковський Сергій Володимирович (що мешкає за адресою м. Київ, вулиця Олексія Шовкуненка, 3 квартира 184), не дивлячись на те, що вже проходять у кримінальному провадженні за ч.2 ст.112 КК України, вчинив на приватному підприємстві (зазначення назви і адреси підприємства) повторний злочин – хуліганські дії, із пошкодженням приватного майна на загальну суму – 5,700 (п’ять тисяч сімсот) грн., що були кваліфікованими слідчим, оперуповноваженим і криміналістом СВ Солом’янського УП ГУ НП в м. Києві за попередньою кваліфікацією вчиненого злочину – ч.1. ст.296 та ч.2 ст. 185 КК України.
За 7-10 днів до скоєння злочину, гр. Саковський Сергій Володимирович, син громадянина Можаєва Ігора Миколайовича і громадянин Можаєв Ігор Миколайович активно погрожували директору підприємства (зазначення ПІП особи) з таких айпі-адресів: 93.72.177.44 (assetness.catalogue.volia.net; CIDR 93.72.0.0/13), 91.224.156.26 (host-156-26.pool.itplus.kiev.ua; CIDR 91.224.156.0/23).
Крадіжка і навмисне пошкодження майна відбувалося заздалегідь підготовлено і згідно складеного плану: спершу зазнавали пошкодження ті відеокамери, які були легкодоступні (за вікном Можаєва Ігора Миколайовича, за яким також проходить газова труба, і по якій вони підібралися до об’єкту вчинення злочину) і які заважали викраданню відеокамер, що були в зоні перехресного бачення боковими відеокамерами.
Крім того, дані зловмисники використовували для вчинення злочину пригнічувачі провідних відеокамер, що вкрай обтяжує вчинені ними злочини.
Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому – карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Крадіжка, вчинена у великих розмірах,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою – карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У статтях 185,186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
У статтях 185,186,189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У статтях 185-191 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
У статтях 185-187 та І89-193 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна – таємність.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).
Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп’яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і розуміти зміст, характер і значення дій винного. Це також стосується випадків, коли протиправне вилучення чужого майна здійснюється у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють злочинного характеру дій винного, вважаючи, що таке майно належить йому на праві власності або він має право розпорядитися цим майном.
Тобто, йдеться про випадки, коли у осіб, які спостерігають за протиправним вилученням майна, відсутнє чітке розуміння щодо правового режиму майна – його фактичної належності або повноважень винного стосовно такого майна. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж, а у разі застосування насильства чи висловлювання погроз його застосування – залежно від характеру насильства чи погроз – як грабіж чи розбій.
Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна (зокрема його властивостей, розміру, ваги). місця, з якого воно було вилучено (територія заводу, сільськогосподарські угіддя, сейф, магазин тощо) та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд (спосіб охорони майна, механізм вилучення майна, момент затримання винної особи тощо). Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб’єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на “їхніх очах”, але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання (а через це і на втаємничення своїх дій) яких, в силу особливих зв’язків чи стосунків з ними, розраховує винний тощо. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив. Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її:
1) повторно;
2) за попередньою змовою групою осіб;
3) у великих розмірах;
4) в особливо великих розмірах;
5) організованою групою, а також крадіжка$
6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;
7) що завдала значної шкоди потерпілому.
Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені групою осіб,- караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека. КК не пов’язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі).
Таким чином, відомості щодо вчинення повторних кримінальних правопорушень Саковським Сергієм Володимировичем, сином Можаєва Ігора Миколайовича і Можаєвим Ігором Миколайовичем мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.206, 185, 296 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Відповідно, за даними фактами було викликано оперативно-слідчу групу із СВ Солом’янського УП ГУ НП у м. Києві, якою і було внесено за № 12017100090009126 до ЄРДР відомості протоколу прийняття усної заяви про вчинення злочину гр. Саковським Сергієм Володимировичем, сином Можаєва Ігора Миколайовича і Можаєвим Ігором Миколайовичем за ст. 185, 296 КК України.
Також очікуємо на відповідний суспільний і міжнародний резонанс та на небайдужість мас-медіа.