Безглузді судові рішення і марнотратство судді Гладун Х.А.

16.01.2017 року громадянин (зазначення ПІП) подав на ім’я керівника прокуратури м.Києва заяву за вихідним № 867/27 про вчинене кримінальне правопорушення керівником Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною. У зв’язку зі звичним ігноруванням саме таких звернень керівником прокуратури м.Києва Говда Романом Михайловичем, користуючись правами ст.303-307 КПК України, Конституцією України та Конвенцією по правам людини, громадянин (зазначення ПІП) 27.01.2017 року подав слідчому судді Печерського районного суду м.Києва скаргу на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною за вих. № 868/27.
У відповідності до даних авторозподілу судових справ, даній скарзі був присвоєний судовий номер 757/5438/17-к, а справу було закріплено за слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва Гладун Христиною Анатоліївною.
23.03.2017 року, у злісне порушення вимог ст.306 КПК України, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Гладун Х.А. розглянула дану скаргу за відсутністю скаржника та винесла у справі № 757/5438/17-к безпрецедентне судове рішення, яке не передбачене вимогами ст.307 КПК України, у зв’язку з чим СУ прокуратури міста Києва відмовилася його виконати, при цьому – насміхаючись над даною суддею.
У відповідності до вимог статті 307 КПК України (Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), слідчий суддя за
результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє Ухвалу згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов’язання припинити дію;
3) зобов’язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно, коли скаржник в прохальній частині зазначає таке: «Прошу зобов’язати… внести до ЄРДР відомості заяви за вих. № 867/27 від 16.01.2017 року про вчинення кримінального правопорушення… за правовою кваліфікацією…», то логічним і законним було б слідчим суддею написати таке, виходячи із прохання скаржника – «…зобов’язати… внести до ЄРДР відомості заяви…», а не писати отаку дурню: «Зобов’язати компетентну посадову особу прокуратури м.Києва розглянути заяву… від 16.01.2017 року вих. № 867/27 про вчинення кримінального правопорушення на предмет наявності підстав щодо внесення відомостей за цим повідомленням до ЄРДР в порядку ст.214 КПК України, про що повідомити заявника» (?). І це попри те, що уповноважена особа СВ СУ прокуратури м.Києва, на момент розгляду в суді даної скарги, вже безповоротно пропустила встановлений ст.214 КПК України термін виконання свого обов’язку вчинити дію аж на 66 (шістдесят шість) днів, тим самим допустивши службовий злочин — бездіяльність.
Де і в чому логіка злочинної судді Печерського районного суду м.Києва Гладун Х.А., яка незаконно вирішила надати своєю злочинною ухвалою додатковий (не встановлений ст.214 КПК України) строк уповноваженій особі СВ СУ прокуратури м.Києва для виконання вже пропущеного обов’язку, якого вона понад 66 (шістдесят шість) днів як зумисно пропустила, не вчинивши передбаченої КПК дії (процедури)?
Як результат, дана Ухвала і досі не виконана уповноваженими особами СВ СУ прокуратури м.Києва, а відтак – досудове розслідування не проводиться.
Не витримує критики зазначене суддею Гладун Х.А. в своїй Ухвалі такого тексту: «…скаргу… на
бездіяльність компетентних посадових осіб прокуратури м.Києва… задовольнтити частково». Принагідно зазначимо, що у ст.307 КПК України не передбачено такої дії: “скаргу задовольнити частково”.
Також, слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва Гладун Х.А. вчинила і інший не менш важкий злочин, у пряме порушення вимог ст. 87, 533, 535 КПК України, так як видала наручно копію Ухвали у судовій справі 757/5438/17-к тільки но 29.06.2017 року, і то через постійні скандали скаржника.
Тобто, рішення у судовій справі було винесено 23.03.2017 року, а копію Ухвали скаржнику було видано – 29.06.2017 року, із запізненням аж на 72 (сімдесят два) дні!
Це саме стосується і порушення термінів розгляду скарги скаржника від 27.01.2017 року суддею Гладун Х.А.: взамін встановлених законодавцем 72 години, дана суддя розглянула її із запізненням аж на 2 (два) місяці!
Відповідно, як для даного випадку, позиція судді Гладун Х.А. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до гілки судової влади та до керівників держави, що явно наруку ворогам нашої держави. Суддя Гладун Х.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищила службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів суду. Саботаж і бойкотування належної роботи судового органу прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам нашої держави.
Суддя Гладун Х.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України.
Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території м.Києва.
Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Гладун Х.А., як посадовою особою органу судової влади, вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності громадян. Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності судді Гладун Х.А. наявний склад кримінального правопорушення, що передбачений ст. 111, 364, 366, 375, 396 КК України.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НБУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Печерського районного суду м.Києва Гладун Х.А.
Крім того, нами повідомлено Вищу Раду правосуддя про порушення присяги судді – суддею Печерського районного суду м.Києва Гладун Х.А.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, належного резонансу небайдужої громадськості і світової спільноти, а також реакції мас-медіа.