Депутат Руденко Олексій Павлович освоює роль рецидивіста

У провадженні Першого ВД Другого ПД ГПД НАБУ триває досудове розслідування кримінального провадження за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року щодо вчиненого кримінального правопорушення депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем за ч.1 ст.206 КК України (хоча ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у справі №760/4128/17 від 06.06.2017 року було зобов’язано керівника ГПД НАБУ Калужинського Андрія Володимировича у відповідності до п.2.1 Розділу II Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральною прокуратурою України за № 139 від 06.04.2016 року у порядку, визначеним п.5 ст.214 КПК України та п.8 ч.1 ст.3 КПК України внести відомості заяви особи 1 (зазначення ПІП) за вих. № 909/23 від 23.02.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування за ст.364, 368 КК України).
Допитаний у ході досудового розслідування Руденко Олексій Павлович повідомив, «…що 22.06.2016 року до нього, як до депутата Київської міської Ради, за місцезнаходженням приймальної для громадян за адресою: м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 21/2, офіс 33 звернулися мешканці будинку №3 по вул. Шовкуненка… у м.Києві з проханням допомогти вирішити питання щодо усунення порушень благоустрою та пожежної безпеки, внаслідок незаконних на їх думку, дій особи 1… Вказане звернення було викладене у письмовій формі та засвідчене підписами 33 мешканців будинку №3 по вул. Шовкуненка у м.Києві. Після завершення депутатського прийому того ж дня Руденко О.П. мав візит до приватного підприємства 1 (зазначення назви підприємства) для того, щоб особисто переконатися в озвучених заявниками порушеннях, а також з метою обговорити з її керівництвом питання щодо можливості врахування скарги мешканців будинку при провадженні подальшої діяльності підприємством зокрема: понизити лампи освітлення рекламної вивіски; демонтувати лавочки та ін.
22.06.2017 року Руденко О.П. зустрівся за вказаною адресою із керівником підприємства 1, однак будь-яких домовленостей щодо врахування звернення мешканців зазначеного будинку із особою 1 досягнуто не було. Після цього Руденко О.П. відповідно до положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (?) направив депутатське звернення за № 08/279/08/056-167 на адресу Голови Солом’янської РДА Шкуро М.Ю. та начальника Головного управління ДСНС України в м.Києві Ватоліна А.Г. з метою перевірки уповноваженими особами дотримання вимог пожежної безпеки та правил благоустрою за місцезнаходженням підприємства 1.
При цьому, жодних вказівок щодо вчинення будь-якого тиску особисто на особу 1, його близьких родичів чи знайомих, або на підприємство 1 ні в усній формі, ні в письмовій формах жодним особам Руденко О.П. не вчиняв. Через деякий час після цього Руденко О.П. отримав ряд відповідей від виконавчих органів, в яких значились факти порушень особою 1 ряду будівельних норм при облаштуванні огорожі та прибудинкової території у м.Києві по вул. Шовкуненка… Також допитаний Руденко О.П. повідомив, що 23.12.2016 року особа 1 особисто прийшов до нього на депутатський прийом із зверненням від громадської організації 1 (зазначення назви громадської організації), до якої він має безпосереднє відношення, з проханням допомогти йому вирішити питання щодо його особистих бізнес-інтересів та питання щодо здійснення дій, які не входять в компетенцію депутата Київської міської Ради…
Після цього особа 1, за словами Руденка О.П., зайняв позицію активної боротьби з останнім: почав налаштовувати сусідів поряд з якими знаходиться його депутатська приймальня, ініціювати виселення; приходив до депутатської приймальні з погрозами та тиском на помічників-консультантів, шляхом запису на диктофон розмов, що змушувало помічників викликати охорону.
Окремо Руденком О.П. в показаннях зазначено, що подібні дії особою 1 вчиняються відносно й інших осіб, з якими він раніше мав будь-які господарські правовідносини.
Так, зі слів Ременнікова С.В. на особистому прийомі йому стало відомо, що останній раніше надав послуги особі 1 з розроблення та оформлення веб-сайту (зазначення назви сайту), за результатами яких оплати від останнього він не отримав.
Після прохання Ременнікова С.В. погасити перед ним відповідну заборгованість, особа 1 розпочав активно вести проти нього інформаційну кампанію, домагатися в судах відкриття кримінальних проваджень за нібито вимагання Ременніковим С.В. від нього грошових коштів».
Проаналізувавши зібрані у ході досудового розслідування відомості, слід дійти об’єктивного висновку про рецидивізм Руденка О.П., адже надаючи завідомо неправдиві пояснення детективу 1-го ВД 2 ПД ГПД НАБУ Мирко Б.М. при проведенні його допиту у даному кримінальному провадженні останній був попереджений (під особистий підпис, з відповідним тлумаченням статті закону) про кримінальну відповідальність за неправдивість пояснень згідно ст.384 КК України.
Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправ­дивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Об’єктивна сторона злочину за ст.384 КК України характеризується активною поведінкою — діями, які виявляються в:
а) неправдивих показаннях свідка чи потерпілого;
б) неправдивому висновку експерта;
в) неправдивому звіті оцінювача про оцінку майна;
г) неправильному перекладі, зробленому перекладачем.
За статтею 384 КК встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення будь-якої із зазначених дій.
Відповідальність за ст.384 КК настає, якщо показання, висновок, звіт чи пере¬клад є неправдивими, тобто такими, які повністю або хоча б частково не відповідають дійсності.
Показання (ст.95 КПК) свідка (ст.65 КПК) чи потерпілого (ст.55 КПК) є неправдивими (лжесвідчення), якщо полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження.
Злочин може бути вчинений лише шляхом активної поведінки — дії, бо для його об’єктивної сторони необхідно, щоб свідок чи потерпілий — у своїх показаннях, експерт — у висновку, оцінювач — у звіті, а перекладач — у перекладі діяли певним чином, тобто повідомляли неправдиві відомості, які стосуються тих чи інших обставин здійснюваного провадження.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є певна обстановка його вчинення, оскільки передбачені в ст.384 КК дії мають бути здійснені лише при провадженні дізнання, досудового слідства, судового чи виконавчого провадження.
Відповідальність за ст.384 КК України настає лише за умови, якщо свідка, потерпілого, експерта, оцінювача майна чи перекладача у встановленому законом процесуальному порядку (розписка, присяга) було попередньо попереджено про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань (ст. 57, 67, 224 КПК, 50 ЦПК, 65, 141 КАС).
За частиною 2 ст.384 КК караються ті самі дії, якщо вони:
а) поєднані з об¬винуваченням у тяжкому (ч.4 ст. 12 КК України), особливо тяжкому (ч.5 ст.12 КК) злочині;
б) поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту;
в) або вчинені з корисливих мотивів (прагнення одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матері¬альної вигоди).
Суб’єктивна сторона злочину — лише прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, висновку, звіту чи перекладу і бажає діяти саме таким чином. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають, за винятком ч.2 ст. 384, у якій однією з кваліфікуючих ознак є корисливі мотиви вчиненого.
Якщо дії, зазначені в ст.384 КК, вчинюються з метою приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, раніше вчиненого членом сім’ї, близьким родичем або самою особою, яка дає неправдиві показання (висновок, переклад, звіт), вчинене на підставі ч.2 ст.385 КК не містить ознак складу злочину, передбаченого ст. 384 ККУ.
Якщо ці самі дії здійснюються з метою приховування тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчиненого іншою особою, скоєне кваліфікується лише за ст.384 КК України.
Якщо зазначені дії вчиняються особою під примушуванням, відповідальність за яке передбачена у статтях 373 або 386 КК України, вчинене може кваліфікуватися за ст.384 КК лише за умови, якщо відсутні підстави для застосування статей 39-41 КК України.
Суб’єкт злочину — свідок, потерпілий, експерт, оцінювач майна або перекладач у кримінальному, цивільному, адміністративному провадженні чи при здійсненні виконавчого провадження, які у встановленому законом порядку попереджені про кримінальну відповідальність за вчинення дій, зазначених у ст.384 КК України.
Усе вищенаписане підтверджується наявними в особа 1 доказами. Тобто, що практично всі покази у кримінальному провадженні за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року, що були надані депутатом Київської міської Ради Руденко Олексієм Павловичем, є завідомо неправдивими. Доказами надання завідомо неправдивих показів Руденка Олексія Павловича є бажання уникнути кримінальної відповідальності та з корисливих являються:
1) звукозапис розмови з депутатом на двох особистих його прийомах з приводу суті звернень, на якому насправді не йшлося про лобіювання власних бізнес-інтересів;
2) звукозапис розмови з в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончаровою Наталією Олексіївною, яка надала покази щодо тиску на неї даним депутатом;
3) звукозапис розмови з помічниками даного депутата, які протримавши на розгляді особи 1 та від організації 1 три заяви впродовж 2 (двох) місяців, протиправно вимагали забрати їх назад не розглянутими (всупереч Закону України «Про звернення громадян»);
4) копії трьох заяв з підписами помічників депутата, які «за текстом допиту» насправді не лобіюють власні бізнес-інтереси, однак покликані вирішити низку проблем з незаконним розміщенням рекламних засобів у м.Києві, незаконним будівництвом і несплатою податків суб’єктами господарювань;
5) два свідки, з якими даний особа 1 був на прийомі у даного депутата 23.12.2016 року, і які можуть свідчити про справжній предмет звернення до нього;
6) заяви декотрих підписантів за фактами підробленості їх підписів і обманом їх громадянкою Алдошиною І.Л. щодо суті їх відбирання;
7) Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», в якому насправді відсутнє право депутата без наявних дозволів з відповідних інстанцій (та одноосібно) вриватися до закриті приміщення підприємства 1 і вимагати кошти для придбання яхти;
8) листи з Солом’янської РДА, якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожитий газ, електроенергію, теплову енергію, водовідведення, водопостачання, за утримання прибудинкової території, за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури;
9) листи з ДП «Київгаз», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожитий газ;
10) листи з ДП «Київенерго», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожиту електроенергію;
11) листи з ДП «Київенерго», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожиту теплову енергію;
12) листи з ДП «Київводоканал», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за послуги водовідведення і водопостачання;
13) листи з ЖЕД-901″, якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за послуги за утримання прибудинкової території та за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури;
14) відсутність у даного депутата конкретних імен свідків щодо нібито ініціювання його виселення з орендованої ним квартири № 33 по пр-ту Повітрофлотському в м.Києві;
15) протоколи допитів ФОП Ременнікова С.В. слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року, де останній надає покази слідчому, що насправді ним за виготовлення веб-сайту було отримано на 25% більше тої суми, яка була зазначеною в Договорі;
16) протоколи допитів ФОП Ременнікова С.В. слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року, де завдячуючи громадській (неоплачуваній) діяльності особи 1, державі було повернуті кошти, яких останній раніше не сплачував державі (в якості податків);
17) матеріали кримінального провадження за № 12016100030010262 та за № 12016100030010263, згідно яких в СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві дійсно триває досудове розслідування щодо ФОП Ременнікова С.В. за статтями шахрайства (190 КК України), погроз (129 КК України), так як останній фактично витребував 125% суми за виготовлення сайту, якого досі так не зробив і зник, при чому — в Договорі навмисне зазначив не існуючу в м.Києві адресу свого проживання. Крім того, при проведенні переговорів і в електронному листуванні останній зазначав себе юридичною особою із численним штатом працівників «Студія дизайну Мотильок», тоді як у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року надавав покази що він насправді працює один;
18) факти того, що Руденко О.П. зазначаючи в багатозначному падежі «звернення на його депутатський прийом громадян зі скаргою…» не вказав жодних прізвищ для встановлення таких осіб;
19) факти того, що Руденко О.П. чомусь бурно взявся «допомагати» кримінальній особі Алдошиній І.Л., яка на той час (і на теперішній час) перебуває у 7 (семи) кримінальних провадженнях щодо вчинення нею злочинів, в тому числі — проти інтересів держави і т.д.
Таким чином, відомості щодо повторного вчинення кримінальних правопорушень депутатом Київської міської Ради Руденко Олексієм Павловичем мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.384 КК України. Крім того, зважаючи на подальші протиправні дії депутата Руденко О.П. по відношенню до особи 1 і до підприємства 1, що призвело до незаконного демонтажу і пошкодження рекламної вивіски та пошкодження і викрадення його іншого приватного майна (відеокамери, мікрофони, прожектори, гофротруби), а також через доведення підприємства 1 до стану фактичного збанкрутування, то вказане надає суттєві підстави застосовувати до даної особи ще й запобіжний захід – взяття під варту.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності депутата Руденко О.П. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.2 ст.384 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень депутатом Руденко О.П. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.384 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування у відповідності до ст.214 КПК України, Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинене кримінальне правопорушення депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем. Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.