Удовенко О.П. і Тихий Ю.О. – податкові перевертні Насірова

Керівник органу досудового розслідування, у відповідності до ст.39 КПК України, уповноважений:
— визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою — визначати старшого групи, який керуватиме діями слідчих;
— відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;
— ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;
— вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;
— погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх про¬ведення у випадках, передбачених цим Кодексом;
— здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;
— здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Керівник органу досудового розслідування — суб’єкт кримінального процесу, який за чинним законодавством організує досудове розслідування та здійснює процесуальний контроль за виконанням слідчим завдань кримінального процесу і дотриманням законності (начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень).
Керівник органу досудового розслідування має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про провадження окремих слідчих дій, вказівки щодо повідомлення про підозру, направлення справи, передачі справи від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
В ст.6 КПК України зазначено, що Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
— злочини, що готуються;
— осіб, які готують вчинення злочину;
— осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
— осіб безвісно відсутніх;
— реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв’язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особа не може притягнутися до відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років, (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років.
Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно до вищенаписаного, будучи вельми зацікавленими у наслідках перебігу кримінального провадження за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року, начальник слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Тихий Юрій Олександрович та заступник начальника слідчого управління фінансових розслідувань – начальник першого відділу розслідувань КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Удовенко Олена Петрівна тривало саботують проведення досудового розслідування у вищевказаному провадженні впродовж 2 (двох) років, тим самим покриваючи вчинені податкові злочини керівниками ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, завдаючи державі чималі збитки.
А саме, у провадженні ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32015100020000166 від 11.12.2015 року за ознаками злочину ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212 ККУ.
28.11.2017 року, у злісне порушення ст.55, 220, 534, 535 КПК України, начальник 2-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Коновалов Сергій Сергійович утретє незаконно закрив кримінальне провадження за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року, не вчинивши наступних обов’язкових процесуальних дій:
1) не розглянув подане йому потерпілою особою 21 (двадцять одне) клопотання;
2) не надав потерпілому відповіді в порядку ст.220 КПК України за результатом розгляду 21-го клопотання;
3) не виконав 14 (чотирнадцять) ухвал слідчих суддів щодо вчинення процесуальних дій:
– № 753/16712/16-к від 16.09.2016 року;
– № 753/10753/16-к від 09.06.2016 року;
– № 753/21444/16-к від 25.11.2016 року;
– № 753/1727/17 від 01.02.2017 року;
– № 761/10798/17 від 11.04.2017 року;
– № 761/24811/17 від 18.07.2017 року;
– № 761/24809/17 від 25.07.2017 року;
– № 753/15029/17 від 21.08.2017 року;
– № 753/15030/17 від 01.09.2017 року;
– № 761/30513/17 від 08.09.2017 року;
– № 761/30514/17 від 08.09.2017 року;
– № 761/40071/17 від 09.11.2017 року;
– № 753/4610/16-к від 23.03.2016 року;
– № 753/289/17 від 18.01.2017 року;
4) не допитав особу 1 у справі провадження (попередній допит проводився без наявних у слідчого матеріалів кримінальної справи в узагальнюючій формі);
5) не допитав жодного із існуючих в особи 1 свідків;
6) не допитав всіх існуючих фігурантів у справі провадження;
7) не допитав у справі провадження потерпілої Трейтяк М.Ю. (попередній допит її проводився без наявних у слідчого матеріалів кримінальної справи і як свідка, однак згодом надіслав листа з повідомленням про залучення її до справи в якості потерпілої);
8) жодного разу не надав особі 1 матеріали кримінальної справи для ознайомлення;
9) не надав матеріали кримінальної справи для ознайомлення потерпілій Трейтяк М.Ю.;
10) не надав Трейтяк М.Ю. Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілої у провадженні;
11) не витребував копії платіжних документів із банків, через які особа 1 проводив впродовж 2006-2016 років платежі на користь ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком», ТОВ «Адамант»);
12) не встановив підстав витребування з особи 1 коштів за хостинг і делегування доменів ТОВ «Дата-Центр Адамант» та їх факту оподаткування, який не мав з особою 1 договірних відносин;
13) не надав Трейтяк М.Ю. копії витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні;
14) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» надає послуги тільки юридичним особам, однак з незрозумілих причин чомусь надавав особі 1 послуги як фізичній особі з 2003 року до 01.01.2016 року, після чого рейдерськи заволодів його двома сайтами та одним доменом;
15) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин за надані послуги особі 1 отримували його кошти зовсім сторонні особи та підприємства з 2003 по 2015 роки (ПП Поліщук І.Л., ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком» і т.д.);
16) не провів перехрестного допиту особи 1 з Н.Лагодич, І.Пєтуховим, Т.Дорошенко;
17) не дослідив і не надав правової оцінки тому, на підставі яких дозвільних документів ТОВ «Адамант» надавав особі 1 послуги з продажу програмних продуктів, надання послуг ТВ;
18) не дослідив і не надав правової оцінки тому, на якій підставі ТОВ «Адамант» приймав від особи 1 платежі з 2003 по 2005 роки;
19) не дослідив факту несплати податків ТОВ «Адамант» з отриманих від особи 1 коштів за 2003–2005 р.;
20) не встановив справжньої кількості працюючих осіб в ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» (включаючи надомних працівників, які досі працюють без укладених договорів);
21) не встановив справжнього розміру оплати праці працівників ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
22) не встановив наявності трудових угод із кожною працюючою особою ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» (згідно з новими трудовими вимогами, з підтвердженням в ДПІ);
23) не встановив наявності колективного договору в ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
24) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» не сплачують 13 (тринадцять) років податку за користування земельною ділянкою;
25) не дослідив і не надав правової оцінки фактам незаконного приймання коштів ТОВ «Адамант» через підставних осіб (ПП Поліщук І.Л., ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком» і т.д.);
26) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» вимагали з особи 1 оплачувати квитанції за прізвищем іншої особи;
27) не встановив осіб підприємців і фактів оподаткування ними коштів, що були отримані від особи 1.
Коновалов С.С. своєю злочинною Постановою від 28.11.2017 року вчинив злочин (службове підроблення, невиконання рішень суду, покривання злочинів фігурантів по справі), що передбачений ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2. ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396 КК України.
Як не дивно, начальник СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Тихий Юрій Олександрович та заступник начальника СУ ФР – начальник першого відділу розслідувань КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Удовенко Олена Петрівна на протиправну діяльність начальника 2-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Коновалова Сергія Сергійовича зовсім не відреагували та його незаконну Постанову про закриття провадження не скасували, тим самим виявивши себе затятими його подільниками у вчиненні податкових злочинів.
Крім того, численні попередні звернення особи 1 до Тихого Юрія Олександровича і Удовенко Олени Петрівни з приводу протиправної діяльності слідчих у кримінальному провадженні за номером 32015100020000166 від 11.12.2015 року жодного разу не стали предметом ініціювання службового розслідування чи дисциплінарного покарання.
Більше того, Удовенко Олена Петрівна і Тихий Юрій Олександрович теж проігнорували виконання низки клопотань особи 1 та ухилилися від виконання численних Ухвал слідчих суддів Дарницького районного суду м.Києва, вчинивши ідентичні злочини, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2. ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396 КК України.
21.08.2017 року Удовенко Олена Петрівна, не дивлячись на те що предметом судового розгляду вже був розгляд скарги за вих. № 1080/26 від 27.03.2017 року про не визнання прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Піяк К.Л. особи 1 потерпілим (скарга була задоволеною), винесла повторну Постанову про не визнання особи 1 потерпілим, копію якої згідно положення ст.284 КПК України так і не надіслала йому для оскарження (ознаки ст. 366 КК України).
Що стосується Тихого Юрія Олександровича, то останній вдався ще й до численних службових підроблень та шахрайств, адже особі 1 при особистій зустрічі 10.11.2017 року заявляв, що особисто проконтролює надання для ознайомлення матеріалів кримінальної справи згідно поданого клопотання (в порядку ст. 221 КПК України), які тимчасово нібито надати не може через кадрові проблеми в його підрозділі, а згодом – їх так і не надав.
Крім того, як для даного випадку, позиція Удовенко О.П. і Тихого Ю.О. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів ДФС України і керівників держави вцілому, що явно наруку зовнішнім ворогам.
Удовенко О.П. і Тихий Ю.О. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів ДФС України. Саботаж і бойкотування належної роботи органів прокуратури прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави.
Удовенко О.П. і Тихий Ю.О. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії в м.Києві.
Навмисна протидія нинішній державній політиці Удовенко О.П. і Тихим Ю.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Удовенко О.П. і Тихого Ю.О. наявний склад додаткового правопорушення, що передбачене ст.111 і 256 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Удовенко О.П. і Тихим Ю.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.111, ч.2 ст. 256, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення Удовенко О.П. і Тихим Ю.О.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.