Іващук В.Я., Шпинта М.Д. і Гладкий С.В. Судді-оборотні

12.02.2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області, у складі головуючого судді Іващука Володимира Ярославовича, а також суддів Шпинти Михайла Дмитровича та Гладкого Святослава Васильовича, винесли безпрецедентне неправосудне судове рішення у провадженні №11-сс/787/30/2018, при цьому вчинивши кримінальні правопорушення, що передбачені ч.2 ст.256, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375, ч.2 ст.366, ч.2 ст.396 КК України.
22.03.2018 року, виходячи з підстав винесення неправосудного рішення та вчинення низки кримінальних правопорушень суддями Апеляційного суду Рівненської області Іващуком Володимиром Ярославовичем, Шпинтою Михайлом Дмитровичем та Гладким Святославом Васильовичем, у відповідності до яких особою 1 було проти них відкрито кримінальну справу в ГПД НАБУ за № 52018000000000270 від 19.03.2018 року, особа 1 подав на адресу та ім’я вказаних суддів заяву про їх відвід від розгляду подання голови Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка П.Д. щодо визначення підслідності розгляду судової справи №569/4277/18 (оскарження за вих. № 2248/12 від 13.03.2018 року Постанови від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження за № 52017000000000324 від 13.05.2017 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Скобух І.М.).
26.03.2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області, у складі головуючого судді Іващука Володимира Ярославовича, а також суддів Шпинти Михайла Дмитровича та Гладкого Святослава Васильовича, винесли повторне неправосудне судове рішення у судовій справі №569/4277/18, при цьому повторно вчинивши кримінальні правопорушення, що передбачені ст.364, ч.2 ст.375, ч.2 ст.366 КК України.
А саме, судді Апеляційного суду Рівненської області Іващук В.Я., Шпинта М.Д. та Гладкий С.В. відмовили особі 1 у задоволенні його заяви про відвід на підставі наступного: “…що така заява не підлягає до задоволення, оскільки не грунтується на законі”, що “Покликання заявника на те, що судді Іващук В.Я., Шпинта М.Д. та Гладкий С.В. в складі колегії суддів раніше ухвалювали рішення, які не задовольнили його вимог, що може викликати сумнів в їх упередженості – не грунтується на законі та не є підставою для відводу судді, передбаченою ст.75 КПК України”.
В той же самий час, заявляючи відвід суддям Іващуку В.Я., Шпинті М.Д. і Гладкому С.В. у судовій справі №569/4277/18, особа 1 вказував зовсім інші підстави, а саме:
1) що дані судді не надали жодного значення обставинам, що мали вирішальне значення для розгляду апеляційної справи (що 19.12.2017 року, без виклику скаржника, слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк П.Д. виніс Ухвалу у судовій справі за № 569/11801/17, якою відмовив особі 1 у задоволенні оскарження Постанови слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. «…про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 520170000000000229 від 03.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.367 КК України, у зв’язку із відсутністю в діях складу кримінального правопорушення».
Що слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк П.Д. відмовив особі 1 у задоволенні скарги щодо закриття кримінального провадження за № 520170000000000229 від 03.04.2017 року, яке насправді не являлося тим, якого він оскаржував. Тобто, особа 1 оскаржував Постанову від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачука В.В., яке суттєво відрізняється від кримінального провадження, яке розглядав слідчий суддя Денисюка П.Д. — номер 520170000000000229 від 03.04.2017 року. Що з Ухвали у судовій справі № 569/11801/17 від 19.12.2017 року витікає, що слідчий суддя Денисюк П.Д. проводив судове засідання без участі скаржника, всупереч вимогам ст.306 КПК України. Згідно тексту даної Ухвали суддя Денисюк П.Д. зазначає, що «…У судове засідання скаржник не з’явився, однак в поданій скарзі зазначив, що за станом здоров’я не має можливості прибути до м.Рівне. Подану скаргу просить задовольнити та розглянути її без його участі», що не відповідає дійсності. Насправді в прохальній частині було написане таке: «ПРОШУ СУД: 1. Прийняти до судового розгляду оскарження Постанови від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Ткачуком В.В.
2. Розглянути дану скаргу в строк до 5 (п’яти) днів.
3. Скасувати Постанову від від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчим прокуратури Рівненської області Ткачуком В.В.
4. Відновити досудове розслідування кримінального провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017 р.
5. Провести судове засідання у даному провадженні методом відеоконференції (для чого слід зателефонувати в Солом’янський районний суд м.Києва та узгодити дату відеоконференції, після чого надіслати відповідну Ухвалу на адресу суду: 03113, м.Київ, вул.Полковника Шутова, 1 та особисто мені, як стороні провадження.
6. Надіслати копію Ухвали поштою за наслідками розгляду даного оскарження в установлений строк».
Що слідчий суддя Денисюк П.Д., при винесенні неправосудної Ухвали у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року, не надав належної оцінки фактам, що мали процесуальне значення.
А саме, що слідчий Ткачук В.В. перед закриттям кримінального провадження № 52017000000000229 від 03.04.2017 року не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
— досі не виконав вимог Ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у судовій справі за № 760/9218/17 від 11.07.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1103/27 від 27.03.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1103/27 від 27.03.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 2160/17 від 15.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 2160/17 від 15.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 2161/17 від 15.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 2161/17 від 15.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1261/18 від 18.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1261/18 від 18.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1435/27 від 27.06.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1435/27 від 27.06.2017 року;
— жодного разу не допитав особи 1 у справі даного кримінального провадження;
— не допитав у справі даного провадження жодного із існуючих свідків;
— не допитав екс-керівника прокуратури Рівненської області Соболя О.М.;
— не проводив досудове розслідування за іншими кваліфікаційними статтями вчиненого злочину – ст.364, 368, 396, 307 КК України;
— не провів фоноскопічної експертизи наданих файлів на комп’ютерному диску щодо вчинених кримінальних правопорушень старшим слідчим Бабич Олександром Анатолієвичем;
— не провів аудіовізуальної експертизи наданих файлів да комп’ютерному диску щодо вчинених кримінальних правопорушень старшим слідчим Бабич Олександром Анатолієвичем;
— не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідчі Бабич О.А. і Демчук П.Ю. досі не розглянули 8 (вісім) клопотань особи 1;
— не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідчі Бабич О.А. і Демчук П.Ю. досі не надали відповіді на подані особою 1 8 (вісім) клопотань;
— не призначив судово-медичної експертизи;
— не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у провадженні;
— не надав особі 1 копій витягу з ЄРДР;
— не повідомив ГПУ про не підслідність даної кримінальної справи прокуратурі Рівненської області (згідно наказів ГПУ за №125 і 139, досудове розслідування щодо керівника обласної прокуратури Чернівецької області Соболь О.М. має проводитися в ГПУ або в НАБУ);
— не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїй заяві про вчинені кримінальні правопорушення.
Крім того, що слідчий суддя Денисюк П.Д., при винесенні Ухвали у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року, не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідчі СВ прокуратури Рівненської області Демчук П.Ю. і Бабич О.А. неодноразово закривали дане кримінальне провадження, не вчинивши наступних обов’язкових слідчих дій:
1) не допитали керівника Рівненської обласної прокуратури Ковальчука А.Д.;
2) не допитали слідчого суддю Сарненського районного суду Рівненської області Довгого І.І.;
3) не допитали прокурора Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Крупенко Ю.А.
4) не допитали заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області О.Войтюк;
5) не допитали начальника СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП Богданець Л.В.;
6) не допитали прокурора прокуратури Рівненської області А.Бабич ;
7) не допитали слідчого прокуратури Рівненської області Маслова В.Г.;
8) не допитали заступника голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, голову дисциплінарної палати КДКА Рівненської області Курганську Олену Вікторівну;
9) не допитали голову КДКА Рівненської області Сурікову Світлану Іванівну;
10) не допитали начальника служби у справах дітей Рокитнівського р-ну Боровець Жанну Миколаївну;
11) не допитали заступника голови Рокитнівської райдержадміністрації Берташ Олексія Сергійовича;
12) не допитали начальника Управління соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації у Рівненської області Киркову Мирославу Анатоліївну;
13) не допитали ТВО начальника Рокитнівського ВП Сарненського ВП Муханькова О.М.;
14) не допитали дільничного інспектора поліції Рокитнівського ВП Сарненського ВП Наумович В.М.;
15) не допитали начальника Рокитнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури М.Федорчука;
16) не допитали керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Топольського В.М.;
17) не допитали слідчого СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Смик А.І.;
18) не допитали слідчого СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Євпат О.О.;
19) не допитали слідчого СВ Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Кибукевич Р.Г.;
20) не допитали потерпілого особу 2, який невинним просидів в Рівненському ізоляторі 1,5 років, де йому незаконно застосовували тортури;
21) не проводили досудове розслідування по усім кваліфікаційним статтям, які особа 1 зазначав в своїх заявах про вчинене кримінальне правопорушення (ст.375, 190, 368, 367, 365, 369 ККУ);
22) не допитали особу 1 по заяві за №76 від 16.05.2016 року як юридичну особу;
23) не дослідили і не надали належної оцінки кожному із фактів поданих повідомлень, які особа 1 зазначав у своїх заявах про вчинені кримінальні правопорушення;
24) позбавили особу 1 законного права на проведення судово-медичної експертизи;
25) не надали належної правової оцінки факту не виконання слідчим Смиком А.І. вимог Ухвал слідчого судді Комзюк А.Ф. у справі за №571/530/16-к від 17.05.2016 року;
26) не надали належної правової оцінки факту не виконання слідчим Євпат О.О. вимог Ухвал слідчого судді Денисюк М.В. у справі за №571/1450/15-к від 20.11.2016 року;
27) не надали належної правової оцінки факту не виконання слідчим Смиком А.І. вимог Ухвал слідчого судді Комзюк А.Ф. у справі за №571/892/15-к від 21.08.2015 року;
28) не надали належної правової оцінки факту не виконання слідчим Смиком А.І. вимог Ухвал слідчого судді Комзюк А.Ф. у справі за №571/530/16-к від 17.05.2016 року;
29) не надали належної правової оцінки факту не виконання слідчим Євпат О.О. вимог Ухвал слідчого судді Комзюк А.Ф. у справі за №571/891/15-к від 11.08.2015 року;
30) не надали належної правової оцінки тому, що слідчий Смик А.І. покривав 2 (два) роки злочинну діяльність Романовича В.М., який незаконно проживав в помешканні особи 2 та продавав наркотики і займався незаконним видобуванням і скупкою бурштину (адже і дотепер дана особа не допитана у справі провадження);
31) не надали належної правової оцінки тому факту, що дільничний інспектор поліції Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Наумович В.М. змусив підробити документи голову сільської Ради с.Вежиця та мешканця с.Вежиця особу 3 стосовно того, що буцімто наркодилер Романович В.М. ніколи не проживав в с.Вежиця Рокитнівського району Рівненської області;
32) не допитав голову сільської Ради с.Вежиця про факти змушування її дільничним інспектором поліції Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Наумович В.М. надавати неправдиві покази щодо проживання наркодилера Романовича В.М. в с.Вежиця;
33) не допитали мешканця с.Вежиця особу 3 про факти змушування його дільничним інспектором поліції Рокитнівського ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області Наумович В.М. надавати неправдиві покази щодо проживання наркодилера в с.Вежиця;
34) не надали належної правової оцінки тому факту, що слідчий Смик А.І. за 4 (чотири) роки проведення досудового розслідування у провадженні №12015180190000415 не вчинив жодної процесуальної дії та навіть не допитав Шкрептач Н.Г. стосовно її участі у незаконній діяльності наркодилера Романовича В.М.;
35) не надали оцінки тому факту, що особа 1 був визнаним потерпілим у кримінальному провадженні за № 42016000000000549 від 02.02.2016 року, однак слідчий Маслов В.Г. і досі не виконав вимог Ухвали у судовій справі №569/5699/16-к від 12.05.2016 року, неодноразово закриваючи провадження навіть без проведення його допиту і не розгляду жодного із поданих йому клопотань;
36) не надали особі 1 копії витягу із ЄРДР, про що особа 1 зробив відповідні записи у кожному сфабрикованому протоколі нібито проведеного слідчим допиту;
37) не залучили до справи провадження наявні в особи 1 інші докази вчинення злочину;
38) не залучили до справи провадження надані докази отримання особою 1 матеріальних і моральних збитків;
39) не надали особі 1 письмової відповіді про залучення до матеріалів кримінальної справи доказів отримання ним матеріальних і моральних збитків;
40) не призначили жодної експертизи у справі провадження, не дивлячись на те, що відповідні доручення уже надавалися суддею Довгим І.І., та іншого.
Що слідчий суддя Денисюк П.Д. у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року зазначає лише голі факти, які нічим і ніким досі не підтверджені.
Наприклад перший: що буцімто особою 1 досі в судовому порядку не скасовано Постанову про закриття кримінального провадження за № 42016000000001525 від 000007.06.2016 року, яка насправді давно скасована. Про останнє не могли не знати слідчі, процесуальні керівники та даний суддя, так як слідчими у даному провадженні було подано заяву про роз’яснення Ухвали, якою було задоволено оскарження особи 1 Постанови про закриття вказаного кримінального провадження.
Приклад другий: стосовно запрошення по телефону особи 1 уповноваженою особою з СУ прокуратури м.Києва для проведення його допиту у кримінальному провадженні за №52017000000000229 від 03.04.2017 року за дорученням слідчого Ткачук В.В., чого насправді не було і чому належних доказів досі не існує.
В даному випадку суддя Денисюк П.Д. протиправно посилається лише на слова злочинного слідчого Ткачука В.В., який дані твердження нічим не підтвердив.
Це саме стосується і незаконного твердження судді Денисюка П.Д. щодо кількості фігурантів у справі кримінального провадження, яких нібито особа 1 вказав у своїй заяві про вчинення злочину за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року лише 4 (чотири), що є неправдою.
Також, неправдою являється безпідставне твердження судді Денисюк П.Д., що нібито відмова особи 1 від проведення допиту у кримінальному провадженні є підставою для її закриття.
Насправді ж, КПК України не містить жодної правової норми, яка б надавала підставу для закривати кримінальне провадження через неявку на допит потерпілого.
В той же самий час, КПК України містить норми Закону, якими регламентується привід і накладення грошових стягнень на особу, яка ухиляється від проведення допиту без поважної причини.
З незрозумілих причин суддя Денисюк П.Д. зумисно уник від надання правової оцінки тому факту, що дані слідчі (в тому числі Ткачук В.В.) жодного разу не пропонували проведення його допиту як потерпілого, що передбачено нормами п.2 ст.55 КПК України. Відповідно даній нормі закону, прокурор чи слідчий, в момент отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення має вручити заявнику Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого, чого досі ними не було зроблено.
Натомість, суддя Денисюк П.Д. у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року по не здоровості свого глузду зазначає таке: «…особа 1 із заявою про визнання його потерпілим до слідчого СВ прокуратури Рівненської області не звертався». Тобто, даним твердженням Денисюк П.Д. визнає себе абсолютно безграмотною особою. А якщо зважити ще й на те, що в заяві особи 1 за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року і в Ухвалі за № 760/21881/16-к від 18.01.2017 року чітко зазначається, що заявник у отримав очевидний фізичний, моральний і матеріальний збиток, то є вагомі підстави сумніватися не тільки в професійності, але і в дієздатності даного слідчого судді.
Враховуючи те, що у справі кримінального провадження за №52017000000000229 від 03.04.2017 року досі немає Постанови про не визнання особи 1 потерпілим, то відповідно він досі має саме такий статус у вказаному провадженні. Саме на цю річ вказує Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17).
Що суддя Денисюк П.Д. не надав жодного оцінки тому, що відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора. Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до ЄРДР і розпочинає розслідування (ч.1 ст.214 КПК), вручивши потерпілому пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки.
Що стосується безпідставних тверджень судді Денисюка П.Д. що особа 1 «…будь-яких вагомих доказів та підстав на спростування висновків органу досудового слідства суду…» не надав, і що «…не встановлено їх в судовому засіданні і слідчим суддею», то це вже є особливий вид суддівського шахрайства, якщо не божевілля.
У відповідності до солідного переліку додатків до поданої скарги за вих.№ 1625/28 від 29.07.2017 року, дане оскарження супроводжувалося саме такими «вагомими доказами», а «підставами на спростування висновків» слідчого були аж 5 (п’ять) аркушів доводів, написаними стилем Times New Roman шрифтом №11 хоча було достатнім для задоволення скарги і одного «доводу» — не проведення допиту заявника і свідків, а також головного фігуранта у справі провадження, про що свідчили матеріали кримінального провадження!
Безпідставне твердження судді Денисюка П.Д. на кшталт «…аналізуючи вищенаписане в сукупності слідчий суддя приходить до висновку, що Постанова старшого слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачука В.В. про закриття кримінального провадження грунтується на повному та об’єктивному дослідженні обставин справи, підстав для її скасування немає», свідчить про чергове вчинення даним суддею злочину, що передбачене ст.366, 375, 396, 111, 256 КК України та є підставою для внесення до ЄРДР і проведення чергового досудового розслідування.
Що за результатами розгляду судової справи за № 569/11801/17 слідчий суддя Денисюк П.Д. вже не в перше надіслав особі 1 копію Ухвали, що не відповідає вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ», так як дана Ухвала:
— не завірена гербовою печаткою;
— не містить підпису відповідального працівника суду;
— не містить помітки про набрання законної сили;
— не містить дати набрання сили;
— не містять помітки «Копія»;
— не містять запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали;
— не прошнурована та не скріплена гербовою печаткою на зворотній стороні останньої сторінки, що робить з такої Ухвали абсолютно недієздатний судовий документ);
2) що судді Іващук В.Я., Шпинта М.Д. і Гладкий С.В. покривають злочинних слідчих, прокурорів і суддів, які засудили невинну особу 2 до 11 років тюремного ув’язнення;
3) що судді Іващук В.Я., Шпинта М.Д. і Гладкий С.В. покривають злочини слідчих, які незаконно застосовували тортури до особи 2, внаслідок чого він став калікою;
4) що судді Іващук В.Я., Шпинта М.Д. і Гладкий С.В. приховують від розслідування факт того, що особу 2 було судом визнано невинним і звільнено на волю;
5) що судді Іващук В.Я., Шпинта М.Д. і Гладкий С.В. приховують від розслідування факт того, що особа 2 невинним просидів 18 місяців в СІЗО і ще 2 місяці – на домашньому арешті;
6) що на суддів Іващука В.Я., Шпинти М.Д. і Гладкого С.В. відкрита карна справа і що у даній справі проводиться досудове розслідування в ГПД НАБУ;
7) що у відповідності до ЄСПЛ, де Україна являється членом співдружності, підставою для відводу судді являється навіть факт недовіри учасника суду до судді;
8) що судді Іващук В.Я., Шпинта М.Д. і Гладкий С.В. відкрито, тривало та безкарно протидіють законному розслідуванню фактів засудження завідомо невинуватої людини, в тому числі винесенням завідомо неправосудних рішень і пособництвом у вчиненні незаконних дій – розслідуванню кримінальних правопорушень саме тими прокурорами, які і засудили невинного особу 2 до 11 років тюрми.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності суддів Апеляційного суду Рівненської області Іващука Володимира Ярославовича, Шпинта Михайла Дмитровича та Гладкого Святослава Васильовича, прокурора прокуратури Рівненської області Рункевича Б.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.375, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396 КК України.
Крім того, як для даного випадку, дії Іващука В.Я., Шпинти М.Д., Гладкого С.В., Рункевича Б.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і органів прокуратури, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Іващук В.Я., Шпинта М.Д., Гладкий С.В., Рункевич Б.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно вчиняють злочини, тим самим саботуючи роботу органів судової влади і органів прокуратури. Саботаж і бойкотування належної роботи судових органів і органів прокуратури прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Іващук В.Я., Шпинта М.Д., Гладкий С.В., Рункевич Б.М. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії в центральній і західних частинах України. Навмисна протидія нинішній державній політиці Іващуком В.Я., Шпинтою М.Д., Гладким С.В., Рункевичем Б.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Іващука В.Я., Шпинти М.Д., Гладкого С.В., Рункевича Б.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Іващуком В.Я., Шпинтою М.Д., Гладким С.В., Рункевичем Б.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.375, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані особою 1 відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і в ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення вищевказаними посадовими особами. Крім того, було прийнято рішення про повторне повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку суддів Іващуком В.Я., Шпинтою М.Д., Гладким С.В., які не вперше зухвало порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ та Вищої Ради юстиції України, а також резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції мас-медіа.