Лобанов В.А. Голова суду вчиняє підроблення, саботаж і зраду

У провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за № 754/16191/16-ц від 30.12.2016 року за позовом особи 1 до ФОП Ременнікова Сергія Віталійовича про стягнення заборгованості за невиконане зобов’язання, про відшкодування завданої моральної і матеріальної шкоди та упущеної вигоди.
Після ретельного проведення всіх можливих процесуальних дій у цивільній справі № 754/16191/16-ц, недолюстрована суддя Деснянського районного суду м.Києва Журавська Олена Василівна призначила у другій половині вересня місяця 2017 року дебати.
Дане доказується наявними в особи 1 аудіозаписами та комп’ютерними дисками з відповідними звукозаписами судових засідань, що досі знаходяться у справі вказаного провадження. Однак, з незрозумілих підстав, суддя Деснянського районного суду м.Києва Журавська О.В. з другої половини вересня 2017 року почала незаконно уникати від проведення дебатів у судовій справі № 754/16191/16-ц. Судові засідання у даній справі невмотивовано перекладалися помічниками судді з місяця на місяць і до 28.03.2018 року.
За наданими поясненнями помічників судді Журавської О.В., остання тривало перебуває на лікарняному з приводу хвороби її малолітньої дитини. Засумнівавшись у правдивості вказаних причин тривалого не проведення останнього судового засідання суддею Журавською О.В. у цивільному провадженні за № 754/16191/16-ц, особа 1 провів власне розслідування (шляхом тотального опитування працівників Деснянського районного суду м.Києва), в результаті чого прийшов логічного висновку, що дана суддя є хабарницею і шахрайкою. Як згодом виявилося, суддя Журавська О.В. насправді не перебувала понад 6 (шість) місяців на лікарняному листку з приводу буцімто хвороби її дитини, а спокійно собі продовжувала працювати в даному суді і проводити заплановані судові засідання (якщо не враховувати її поодинокі прогули), крім судових засідань у справі за № 754/16191/16-ц та вчинення у даному провадженні невідкладних процесуальних дій. А саме, суддя Журавська О.В. незаконно уникала розгляду заяви особи 1 від 31.01.2018 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно ФОП Ременнікова С.В.
03.04.2017 року, у зв’язку з протиправним зупиненням розгляду цивільного провадження за № 754/16191/16-ц більше чим на шість календарних місяців, особа 1 звернувся на особистий прийом до керівника апарату Деснянського районного суду м.Києва Зубець Лариси Володимирівни та від якої дізнався, що цивільне провадження за № 754/16191/16-ц уже перерозподілено на іншого суддю Деснянського районного суду м.Києва – Таран Н.Г. В той же самий день суддя Таран Н.Г. надала наручно особі 1 копію Ухвали у судовій справі №754/16191/16-ц від 29.03.2018 року, в якій було зазначено таке: «…28.03.2018 року Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м.Києва № 980 у зв’язку із повідомленням судді Журавської О.В. про перебування на довідці по догляду за хворою дитиною та на підставі погодженого Головою суду акту прийняття – передачі справ, відповідно до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянським районним судом м.Києва, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл справи №754/16191/16-ц за позовом… до Ременнікова Сергія Віталійовича… для визначення головуючого судді».
Оскільки особі 1 не зовсім було зрозумілим речення з Ухвали у судовій справі №754/16191/16-ц від 29.03.2018 року «…у зв’язку із повідомленням судді Журавської О.В. про перебування на довідці по догляду за хворою дитиною…» та його юридичну обгрунтованість, останній подав голові Деснянського районного суду м.Києва Лобанову Володимиру Андрійовичу заяву за вих. № 2302/17 від 17.04.2018 року про надання такої інформації:
1) Чи в Деснянському районному суді м.Києва наявний лікарняний лист про перебування судді Деснянського районного суду м.Києва Журавської О.В. на лікарняному по догляду за дитиною?
2) Чи охвачує лікарняний (лікарняні) листок (листки) судді Деснянського районного суду м.Києва Журавської О.В. по догляду за дитиною період з вересня місяця 2017 року по 28.03.2018 року?
3) Чим пояснюється передача справи № 754/16191/16-ц на повторний авторозподіл, крім «Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянським районним судом м.Києва та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів від 26.11.2010 року»?
4) Чим пояснюється той факт, що суддя Журавська О.В. фактично продовжувала працювати на займаній посаді в Деснянському районному суді м.Києва з вересня місяця 2017 року по по 28.03.2018 року, в той час як вона нібито мала перебувати на лікарняному листку (листках) по уходу за дитиною?
5) Чи отримувала заробітну плату суддя Журавська О.В. з вересня місяця 2017 року по 28.03.2018 року і в якому розмірі (не рахуючи соціальних виплат та премій)?
6) Чи проводила суддя Журавська О.В. засідання з вересня 2017 року по 28.03.2018 року і чи були перерви?
10.05.2018 року, листом за вих.№ 10/34/2018, керівник апарату Деснянського районного суду м.Києва Зубець Л.В. надала особі 1 інформацію за його письмовим запитом, що фактично не відповідала на жодне із поставлених запитань у заяві за вих. № 2302/17 від 17.04.2018 року.
З цього приводу, особа 1 повторно подав уточнюючу заяву за вих. № 2358/15 від 15.05.2018 року на ім’я голови Деснянського районного суду м.Києва Лобанова В.А. такого тексту:
“У відповідності до даних Ухвали у судовій справі №754/16191/16-ц від 29.03.2018 року, Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м.Києва № 980 від 28.03.2018 року був призначеним повторний автоматизований розподіл справи №754/16191/16-ц (фактично на етапі судових дебатів), нібито у зв’язку із повідомленням судді Журавської О.В. про перебування на довідці по догляду за хворою дитиною. Оскільки не зовсім є зрозумілою юридична обгрунтованість повторного авторозподілу судової справи №754/16191/16-ц, вважаю за доцільне просити у голови Деснянського районного суду міста Києва Лобанова Володимира Андрійовича надати таку інформацію:
1) На який період часу (в днях) з вересня місяця 2017 року по 28.03.2018 року суддя Журавська О.В. надала лікарняний листок (листки) по догляду за дитиною?
2) Чи надала суддя Журавська О.В. інші документи, які дозволяли їй не з’являтися на роботу в період з вересня місяця 2017 року по 28.03.2018 року?
3) Чи проводила засідання суддя Журавська О.В. з вересня 2017 року по 28.03.2018 року в інших справах?
4) Cкільки судових справ перебувало у судді Журавської О.В. станом на 28.03.2018 року?
5) Скільки судових справ судді Журавської О.В. було передано на повторний авторозподіл, в період з вересня місяця 2017 року по 28.03.2018 року?
6) Яким чином оплачувалася робота судді Журавської О.В. в період з вересня місяця 2017 року по 28.03.2018 року (зазначити по місяцям)”?
Однак, станом на 18.07.2018 року, відповіді на подану заяву за вих. № 2358/15 від 15.05.2018 року від голови Деснянського районного суду міста Києва Лобанова В.А. та від керівника апарату Деснянського районного суду м.Києва Зубець Л.В. особі 1 так і не надійшло. Співставивши раніше отриману інформацію від ФОП Ременнікова С.В. стосовно того, що він підкупив суддю Журавську О.В. і що особа 1 має відтепер розраховувати на тривале затягування розгляду даної цивільної справи, в якій він врешті-решт має неодмінно програти, а також стосовно того, що в період провадження справи №754/16191/16-ц з 30.12.2016 року по другу половину вересня місяця 2017 року суддя Журавська О.В. неодноразово схиляла особу 1 відмовитися від цивільного позову щодо ФОП Ременнікова С.В. про стягнення заборгованості за невиконане зобов’язання, про відшкодування завданої моральної і матеріальної шкоди та упущеної вигоди, стало більше чим очевидним про наявність в Деснянському районному суді міста Києва корупції, свавілля і безчинності.
А якщо до вищезазначеного додати ще й те, що голова Деснянського районного суду м.Києва Лобанов В.А. постійно порушує вимоги ст.306 (незаконно відкладає розгляд судових справ через не явку на судове засідання прокурора), ст.21 і 376 КПК України (не надає копій Ухвал суду доти, поки учасник провадження не напише клопотання про видачу копії даного документу), а також не виконує Наказ за № 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ» (надає за клопотаннями сторін копії судових рішень без гербової печатки, без помітки про набрання законної сили, без зазначення дати набрання законної сили, без помітки «Копія», без відмітки про місцезнаходження оригіналу Ухвали, що робить з такого судового документу абсолютно недієздатний папір), що призводить до абсолютного хаосу в ввіреному йому суді.
Порядок розподілу справ у судах загальної юрисдикції визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів», процесуальним законодавством України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням ради суддів України від 26.11.2010 року №30, Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом ДСА України від 27.06.2006 року №68, а з 01.01.2014 року “Інструкцією з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва… та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженою наказом ДСА України від 17.12.2013 року №173”. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. Персональний склад суду для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг, з урахуванням наявної спеціалізації суддів, кількості розподілених судових справ, коефіцієнтів складності судових справ тощо. Функціональні обов’язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів голови суду та керівника апарату суду. Повторний автоматичний розподіл справи у визначених законодавством випадках (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом тощо) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов’язки), в якому чітко зазначаються причини та підстави здійснення такого повторного автоматичного розподілу з посиланням на норми чинного законодавства. Відомості про наявність розпорядчого документа заносяться відповідальним працівником апарату суду до бази даних комп’ютерної програми.
У відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26 листопада 2010 року N 30 (Із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України
від 15 вересня 2016 року N 58, від 2 березня 2018 року N 17, від 12 квітня 2018 року № 16), затвердженими Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 17):
“п.19. Повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному в пункті 6 цього Розділу в наступних випадках:
1) коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії (якщо справа розглядається колегіально) не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом – на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов’язків; 2) у разі наявності в матеріалах справи протоколу про неможливість проведення автоматизованого розподілу та після усунення обставин, що унеможливлювали його здійснення – на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов’язків; 3) у випадках порушення пункту 5 Розділу III цього Положення, якщо це призвело до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) – на підставі на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду (секретаріату). П.20. Розпорядження керівника апарату (секретаріату) про проведення повторного автоматизованого розподілу має в тому числі містити наступні відомості:
1) номер судового провадження;
2) підстава призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, процесуального законодавства та цього Положення.
3) обґрунтування призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи;
4) дата та час його підписання керівником апарату (секретаріату)”.
При цьому слід особливо зазначити, що голова суду Лобанов В.А. вчинив протиправні дії, якими з однієї сторони в певній мірі нівелював кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодив наповненню державної скарбниці на десятки мільйонів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону». Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції).
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює три елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…». Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже шести років гинуть в ООС (АТО) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Голова суду Лобанов В.А. через свою корумпованість, нахабність, безграмотність, бездарність, твердолобість, протиправність і неадекватність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, Лобанов В.А. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цьому ганебному диверсанту фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що голова суду Лобанов В.А. вчиняє кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.376, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.2 ст.356, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 754/16191/16-ц також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність голови суду Лобанова В.А. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, яка передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Лобанова В.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Лобанов В.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, культивує корупцію, чинить самовправство, надає допомогу злочинним особам та організованим кримінальним угрупуванням, перешкоджає доступу до правосуддя, паралізує діяльність громадських організацій, поширює корупцію та саботує роботу суду. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Лобанов В.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Лобановим В.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Лобанова В.А. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Лобановим В.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.376, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.2 ст.356, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Лобановим В.А. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку Лобанова В.А. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.