Дзядевич О.А. здирає помісячні відкати за незаконну рекламу

У зв’язку з економічною кризою в Україні, а також враховуючи скрутне матеріально-технічне забезпечення АТО, громадська організація винайшла можливість поповнити бюджет України на мільярди гривень в рік за рахунок інвентаризації об’єктів незаконного будівництва, стихійних прибудов до житлового і нежитлового фонду, несанкціонованої реконструкції споруд, протиправного зайняття земельних ділянок, незаконного розміщення рекламних засобів, стихійного розміщення МАФів і кав’ярень “на колесах”, опираючись на накопленій власній інформації та на чисельних скаргах суб’єктів малого підприємництва щодо чиновницьких поборів (в тому числі щодо протиправних змушувань сплачувати помісячні відкати представникам ЖЕД-901 та КП “Київреклама”).
З цього приводу громадська організація з 05.01.2015 року по 30.11.2017 року більше двох десяток раз зверталася із відповідними заявами, скаргами, повідомленнями та вимогами до органів місцевої влади. Однак, взамін належного та адекватного реагування на численні звернення громадської організації, директор Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Свистунов Олександр Вікторович, начальник Управління з питань реклами КМДА Смирнов Олександр Григорович, начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА Гончарова Наталія Олексіївна почали тривало і активно перешкоджати здійсненню громадській діяльності, шляхом застосування погроз, шантажу і переслідування законної господарської діяльності президента організації, який паралельно очолював провідне приватне підприємство із міжнародним ім’ям та 15-ти річною історією успішної підприємницької діяльності.
У відповідь на протиправні дії Свистунова Олександра Вікторовича, Смирнова Олександра Григоровича та Гончарової Наталії Олексіївни щодо здійснення законної громадської і господарської діяльності, а також враховуючи їх корупційну протекцію багатьох тисяч незаконних суб’єктів господарювань, які продовжували і надалі незаконно розміщувати рекламні засоби (в тому числі на будівлі, в якій безпосередньо знаходиться громадська організація та в багатьох інших, що знаходяться поблизу нього), проводити несанкціоновані будівельні роботи, а також незаконно займати і облаштовувати земельні ділянки, громадська організація відкрила сотні кримінальних справ на вищевказаних посадових осіб та осіб, які були з ними тісно пов’язані у численних корупційних схемах, і у яких досі провадяться відповідні досудові розслідування.
З метою помсти, директор Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Свистунов Олександр Вікторович, начальник Управління з питань реклами КМДА Смирнов Олександр Григорович, начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА Гончарова Наталія Олексіївна, за ефективного сприяння декотрих інших чиновників з КМДА та з апарату Солом’янської у м.Києві державної адміністрації, сфабрикувавши низку документів та зухвало перевищивши свої повноваження, протиправно демонтували 29.08.2017 року законну рекламну вивіску приватного підприємства.
Демонтаж рекламної конструкції за діючим дозволом № 32369-13 відбувався з грубим порушенням чинного законодавства, в тому числі – з пошкодженням і викраденням приватного обладнання, яке розміщувалося осторонь і зовсім не відносилося до рекламного засобу (було навмисно перерізано проводи камер відеоспостереження, пошкоджено прожектор, зіпсовано відеокамери і відеореєстратор, викрадено відеокамери та мікрофони тощо). Також, при демонтажу була пошкоджена цілісність самої конструкції і її окремих елементів, уламки якої були розкиданими по прибудинковій території поруч з приватним підприємством (дані факти було зафіксовано відеореєстратором, свідками, слідчими і криміналістами; з цього приводу зараз ведеться досудове розслідування).
В той же самий час, незаконні об’єкти реклами, про які понад 3 (три) роки багаторазово повідомляла (заявляла) громадська організація, продовжують і по нині безперешкодно розміщуватися поблизу і навколо громадської організації та приватного підприємства, а Свистунов Олександр Вікторович, Смирнов Олександр Григорович та Гончарова Наталія Олексіївна продовжують і надалі щомісяця збирати помісячні хабарі з їх власників від 550 до 3000,00 грн. за один рекламний засіб (в залежності від розіру і місця розташування реклами). Це саме стосується і незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, а також самовільного зайняття земельних ділянок та незаконного зведення на них стихійних забудов, які використовуються для незаконного підприємництва, а також МАФів, які є суцільними об’єктами розміщення незаконної реклами і торгівлі.
Враховуючи те, що протиправну діяльність Свистунова Олександра Вікторовича, Смирнова Олександра Григоровича і Гончарової Наталії Олексіївни тривало покривали голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, заступник голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєв Петро Олександрович, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Едуард Борисович, депутат Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексій Павлович, прем’єр-міністр України Гройсман Володимир Борисович, голова Верховної Ради України Парубій Андрій Володимирович, голова Адміністрації Президента України Райнін Ігор Львович, Президент України Порошенко Петро Олексійович, Генеральний прокурор України Луценко Юрій Віталійович, директор Національного антикорупційного бюро України Ситник Артем Сергійович, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Холодницький Назар Іванович, секретар РНБО Турчинов Олександр Валентинович, адже належним чином не реагували на сотні письмових звернень, президент громадської організації і директор приватного підприємства звернувся із судовим позовом до окружного Адміністративного суду м.Києва проти Київської міської державної адміністрації (оскільки Наказ від 10.07.2017 року за №375 “Про демонтаж рекламних засобів” сфабрикував фігурант в 11 (одинадцяти) кримінальних справах директор Департаменту містобудування та архітектури Свистунов Олександр Вікторович).
24.07.2018 року окружний Адміністративний суд м.Києва своїм Рішенням у судовій справі №826/247/18 визнав дії КМДА протиправними. Однак, враховуючи те, що дані протиправні дії чиновників КМДА призвели до півторарічного вимушеного простою приватного підприємства, у відповідності до чого підприємство отримало чималі збитки (втому числі через утримування господарства за власний кошти, оплату послуг поставщиків, оплату праці працівників під час простою, упущення вигоди тощо), у зв’язку з чим злочинні чиновники мають нести сувору матеріальну і кримінальну відповідальність. Щодо кримінальної відповідальності – то органи досудового розслідування поліції, НАБУ і прокуратури вже займаються цим, а щодо матеріальної відповідальності – то президент громадської організації і директор приватного підприємства з цього приводу подав 06.11.2018 року через приймальню КМДА заяву на ім’я голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича в порядку чинного законодавства з вимогою:
1) Якнайскоріше відремонтувати навмисно пошкоджений рекламний засіб приватного підприємства;
2) Якнайскоріше повернути незаконно вилучений рекламний засіб приватного підприємства;
3) Якнайскоріше облаштувати на тому ж самому місці і у такий же самий спосіб незаконно демонтований рекламний засіб приватного підприємства;
4) Якнайскоріше поновити строк дії Договору на термін, що рівняється часу фактичної відсутності рекламного засобу на місці його первинного розташування;
5) Компенсувати з бюджетних асигнувань КМДА пошкодження працівниками КП «Київреклама» електричних пристроїв і мереж, відеотехнічних пристроїв і мереж, аудіотехнічних пристроїв і мереж…;
6) Компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань КМДА вимушений простій приватного підприємства…;
7) Компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань КМДА вимушені витрати особистих коштів директора підприємства на виплату заробітної плати і оплати послуг поставщиків в період вимушеного простою приватного підприємства…;
8) Якнайскоріше повідомити про наслідки розгляду даної заяви.
У додатку до вказаної заяви було надано копію Рішення окружного Адміністративного суду м.Києва у судовій справі №826/247/18 від 24.07.2018 року.
28.11.2018 року надійшов директору приватного підприємства лист за вих. № 076-3551 від 19.11.2018 року від начальника Управління з питань реклами КМДА Смирнова Олександра Григоровича, за підготування юриста Олега Шмагалова, яким останній повідомляв таке: “…Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах компетенції та наданих повноважень розглянуто Вашу заяву від 05.11.2018 року за № 16 щодо демонтажу рекламної конструкції… повернення зазначеної рекламної конструкції, а також компенсації витрат, які, на Вашу думку, виникли внаслідок зазначеного вище демонтажу, за результатами чого повідомляю наступне… Принагідно повідомляємо, що резулютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 року по справі №826/247/18 не містить жодних зобов’язань по поверненню зазначеної вище рекламної конструкції, відшкодування будь-яких витрат позивача”… У відповідності до п.17.11 розділу ІІ Порядку розповсюджувач (законний користувач) має право на повернення демонтованого рекламного засобу після сплати вимушених витрат КП “Київреклама”, пов’язаних з демонтажем рекламного засобу, його транспортуванням та подальшим зберіганням”.
Тобто, начальник Управління з питань реклами КМДА Смирнов Олександр Григорович і провідний юрист Олег Шмагалов вважають, що зазначеного в ухвалі Окружного адміністративного суду м.Києва “Визнати дії КМДА щодо демонтажу рекламної конструкції… протиправними… Відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань КМДА судовий збір…” недостатніми для того, щоб якнайскоріше з його боку припинити безчинність, свавілля і хабарництво та якомога швидше повернути приватному підприємству незаконно вилучену рекламну вивіску аби останнє змогло якнайшвидше продовжити свою законну господарську діяльність? А що стосується демонтажу багатьох сотень незаконних рекламних засобів, які продовжують і по нині розміщуватися навіть на будівлі, в якій знаходиться громадська організація і приватне підлприємство, про які три роки поспіль заявляла громадська організація, то для цього Смирнову Олександру Григоровичу взагалі не потрібні будь-які судові рішення Окружного адміністративного суду м.Києва, так як для цього він наділений відповідними повноваженнями і несе пряму відповідальність перед громадою Києва та чинним законодавством України, в тому числі – перед антикорупційним законодавством України.
Більше того, Смирнов О.Г. і О.Шмагалов послались у своєму вищевказаному листі на те, що Рішення окружного Адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року у судовій справі №826/247/18 не підлягає виконанню нібито через те, що КМДА уповноважила на подання апеляційної скарги КП “Київреклама”, яка насправді не була стороною провадження. Як результат, Шостий апеляцій адміністративний суд закрив 21.11.2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою від 24.07.2018 року КП “Київреклама”, чого аж ніяк не міг не знати Смирнов О.Г. і О.Шмагалов, так як згідно штемпелю на конверті лист за вих. № 076-3551 від 19.11.2018 року було відправлено директору приватного підприємства через поштову службу 25.11.2018 року, тобто через чотири календарних дні після винесення остаточного апеляційного вердикту.
Поза тим, взамін безперешкодного виконання судового рішення окружного Адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року у судовій справі №826/247/18, КП “Київреклама”, в особі її директора Дзядевич Оксани Анатоліївни, будучи явно психічно не здоровою та/або професійно безграмотною посадовою особою (ознака гострої не відповідності займаній посаді!), уповноважує довіреністю за №196-366/КР Кіцелюк Юлію Юріївну “…представляти інтереси довірителя, в тому числі в судах зі всіма правами, наданими чинним законодавством представникові відповідача, з прапвом підпису…”. Відповідно, представник КП “Київреклама” Кіцелюк Юлія Юріївна, також будучи явно психічно не здоровою та/або професійно безграмотною посадовою особою (ознака гострої не відповідності займаній посаді!), чомусь подала апеляційну скаргу від імені комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року» за адміністративним позовом особи 1 (яка зовсім по-іншому називається, а Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №826/247/18 насправді було винесене 24.07.2018 року) до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними щодо демонтажу рекламного засобу, в той час як у витягу з ЄДР “Київреклама” значилася як госпрозрахункова організація. Крім того, юрисконсульт юридичного відділу КП «Київреклама» Кіцелюк Юлія Юріївна вчинила службове підроблення з метою незаконної реалізації начебто наявного у неї права на апеляційне оскарження Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року у справі №826/247/18, адже в своєму клопотанні і в апеляційній скарзі брехливо зазначила дату отримання копії Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва – 15.08.2018 року, тоді як насправді копію Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року у справі №826/247/18 було отримано уповноваженою особою КП “Київреклама” 13.08.2018 р.
Останнє підтверджується фотокопією екрану монітору при огляді офіційного сайту державного підприємства «Укрпошта», в загальнодоступній рубриці «Відстеження рекомендованого пересилання».
Офіційний Сервіс сайту ДП «Укрпошта» дозволяє легітимно відстежувати пересилання рекомендованих листів і цінної кореспонденції за їх штрихкодовими номерами. Як це добре видно з а.с.203 (копія рекомендованого відправлення за штрихкодовим номером 0105102709493), Окружний адміністративний суд м.Києва надіслав 09.08.2018 року Відповідачу (КМДА) копію Рішення від 24.07.2018 року у справі №826/247/18 09.08.2018 року, яку фактично і було отримано Відповідачем – 13.08.2018 року.
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовлює дану копію, із обов’язковим зазначенням свого прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням посади та дати створення копії. А щодо надсилання до органів влади звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та штампи. Стосовно електронних листів, то вони крім вищенаписаного мають містити цифровий підпис. Однак, Кіцелюк Юлія Юріївна 100% додатків до своєї апеляційної скарги належним чином не завірила, включаючи копію своєї Довіреності та фіскального чеку про сплату судового збору. Також, апелянтом не було надано для усіх учасників провадження копій апеляційної скарги з доданими до неї додатками, а саме – для КМДА (Департаменту містобудування і архітектури КМДА).
І що найголовніше, Кіцелюк Юлія Юріївна чомусь не надала в своїй апеляційній скарзі жодних пояснень наступним фактам, які були вирішальними при прийнятті позитивного Рішення в суді першої інстанції, і які викривали нахабну корупційну та розбійну діяльність КП “Київреклама” та адміністрації КМДА:
1) дозвіл №32369-13 від 12.04.2013 року на розміщення рекламного засобу містить узгодження на розміщення шостого ліхтаря (що видно на фото, яке скріплено печаткою КМДА, який нібито і став причиною демонтажу і конфіскації рекламної вивіски, а також пошкодження і викрадення приватного майна);
2) демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності власника рекламного засобу;
3) демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності представника КП «Київреклама»;
4) демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності балансоутримувача;
5) демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності Позивача;
6) демонтаж рекламного засобу здійснювали особи, які не мали відношення до КП «Київреклама»;
7) демонтаж рекламного засобу відбувався всупереч запереченням правоохоронного органу (Позивач викликав оперативно-слідчу групу, яка просила групу невідомих осіб, які демонтували рекламний засіб, призупинити демонтаж рекламного засобу і дочекатися їх приїзду, чому вони так і не скорилися);
8) Позивач належним чином відреагував на припис КМДА та своєчасно усунув нібито виявлений “недолік”, про що у належний спосіб та своєчасно КМДА прозвітував;
9) покази свідків повністю підтвердили в суді першої інстанції позицію Позивача;
10) апелянт не спростував в своїй скарзі факт неотримання Позивачем повторної вимоги за № 007160-17 від 11.04.2017 року про усунення нововиявлених порушень;
11) апелянт не спростував в своїй скарзі того, що відеозапис з відеореєстратора показує про відсутність шостого ліхтаря на момент демонтажу рекламної вивіски;
12) апелянт не спростував в своїй скарзі наявного аудіозапису телефонної розмови 06.01.2018 року начальника відділу реклами Гончарової Н.О. з Позивачем, в якій остання зізналася Позивачу в присутності п’яти свідків про те, що депутат Київської міської Ради Руденко Олексій Павлович замовив їй демонтаж рекламної конструкції як засіб впливу на Позивача за його громадську позицію;
13) посадові інструкції начальника відділу реклами Гончарової Н.О. не передбачають одноосібного обстеження об’єктів нерухомості з метою виявлення негараздів у розміщенні законних рекламних засобів та одноосібного складання Актів;
14) начальник відділу реклами Гончарова Н.О. чомусь не вручила Позивачу копію Акту від 11.04.2017 року в день його складання;
15) начальник відділу реклами Гончарова Н.О. чомусь не склала 11.04.2017 року жодного Акту на рекламні засоби, що незаконно розміщувалися у кількості 540 (п’ятсот сорок) штук на будинку Позивача та навколо нього, про які Позивач сотні раз заявляв даній посадовій особі та КМДА впродовж останніх трьох років;
16) повна відсутність належної реакції Гончарової Н.О., керівників КМДА та районних держадміністрацій м.Києва на численні заяви громадської організації про незаконне розміщення 1500 (тисячу п’ятсот) об’єктів реклами, які досі розміщуються, в тому числі на будинку, я якому знаходиться Позивач та навколо нього;
17) відсутність правової логіки в діях КП «Київреклама» і КМДА: за поясненнями апелянта, скарга Ірини Алдошиної стала підставою для демонтажу рекламної вивіски Позивача, тоді чому на тридцять сім скарг Позивача впродовж 3 (трьох) років КМДА і КП «Київреклама» жодного разу не відреагували?
Однак, Кіцелюк Юлія Юріївна 21.11.2018 року зумисно ввела колегію суддів судової палати з розгляду адміністративних справ Шостого апеляційного адміністративного суду в оману, адже надала неправдиві відомості суду про те, що начебто вона залучила до справи апеляційного провадження додаткове доручення про представлення нею в даному процесі інтересів КМДА, чого насправді не було (в апеляційній скарзі не було знайдено саме такої довіреності, а та довіреність, яку їй було видано КП “Київреклама” не мала законної сили через неналежне її оформлення!
І потім, вищезазначені 17 (сімнадцять) пунктів стали відповідною підставою для задоволення в суді першої інстанції позову Позивача в повному обсязі: «…Визнати протиправними дії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу рекламного засобу особи 1 за дозволом №32369-13 від 12.04.2013 року, у відповідності до наказу № 375 від 10.07.2017 року», а в органах прокуратури, НАБУ, СБУ, ГПУ – для відкриття багатьох десятків кримінальних справ на чиновників КМДА, КП «Київреклама» та на декотрих районних в м.Києві державних адміністрацій і ЖЕДів, в яких зараз і проводяться відповідні досудові розслідування.
У статті 41 Конституції України (Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю…) зазначено:
“…Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом…”.
Статтею 56 Конституції України констатується: “Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень”.
Однак, незрозуміло з яких підстав, Смирнов О.Г. і О.Шмагалов чомусь вважають процедуру пошкодження, конфіскацію і викрадання приватного майна (рекламна вивіска, освітлювальне обладнання та обдаднання з відеоспостенреження є власністю приватної особи, яка надала їх в оренду приватному підприємству) законною, при цьому всьому ще й вимагаючи з директора підприємства і володільця приватного майна оплати коштів за “повернення” пошкодженого і незаконно вилученого майна, а щодо вкраденого і навмисно зіпсутого – то вищевказані посадові особи взагалі жодного слова у своєму листі чомусь не зазначили).
У відповідності до положення ст.382 КК України (Невиконання судового рішення) зазначається:
“1.Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,- караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
В статті 364 КПК України (Зловживання владою або службовим становищем) зазначено: «1.Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
В статті 170 КК України зазначено: «Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів — карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Статтею 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень) тлумачиться таке:
“1.Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями,-
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
В статті 206 КК України (Протидія законній господарській діяльності) зазначається:
“1.Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити и, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того. хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання,- караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, караються позбавленням волі на строк від 3-5 років.
3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”.
Статтею 19 Конституції України визначено: “Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 21 Конституції України зазначається: “Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними”.
Стаття 24 Конституції України констатує: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони пращ і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».
Вищенаписане дає тверді підстави вважати, що в діяльності Дзядевич Оксани Анатоліївни і Кіцелюк Юлії Юріївни є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.170, ч.3 ст.189, ч.3 ст.296, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.206, ч.1 ст.396, ч.2 ст.382, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, поширюють корупцію, займаються вимагательством, вчиняють безлад, свавілля і безчинність, тим самим саботуючи роботу органу виконавчої влади. Саботаж і бойкотування роботи органів виконавчої влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.3 ст.189, ч.3 ст.296, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і ДБР стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Post Views: 2 367