Оксюта Т.Г. і Томай Н.Ю. перешкоджають виконанню ухвал суду

Керуючись положенням ст. 129-1 Конституції України, ст. 25 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ст. 21, 534, 535 та Наказом голови Солом’янського районного суду м.Києва щодо повноважень заступників голови суду, заступник голови Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Тарас Григорович впродовж останніх трьох років неодноразово розглядав численні заяви особи 1 щодо надсилання ГПД та УВК НАБУ
копій ухвал слідчих суддів для потреб їх виконання (у випадку коли цього навмисно не виконували помічники і секретарі слідчих суддів: Букіної О.М., Усатової І.А., Коробенка С.В., Лазаренко В.В.), за результатами чого бездіяльність обслуговуючого персоналу суду усувалася повністю та у короткі строки.
Однак, починаючи з 25.10.2018 року, заступник голови Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Т.Г. почав у чудернацькій формі відмовляти особі 1 у розгляді його звернень щодо потреб надсилання до ГПД і УВК НАБУ для виконання копій постановлених ухвал слідчих суддів щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення окремими суддями та працівниками НАБУ (на прикладі звернення особи 1 до голови Солом’янського районного суду м. Києва за вих. № 2678/25 від 25.10.2018 року, на яке Оксюта Т.Г. надіслав йому “відмовний” лист за вих. № 1.4/864/2018 від 30.10.2018 року).
Проаналізувавши усі свої попередні звернення на ім’я голови Солом’янського районного суду м.Києва та отримані ним відповіді від голови та практично від усіх заступників голови Солом’янського районного суду м.Києва (в тому числі від Оксюти Т.Г.) щодо їх беззаперечного виконання (надсилання до ГПД і УВК НАБУ, а також до інших органів досудового розслідування копій ухвал слідчих суддів для їх подальшого виконання – внесення до ЄРДР відомостей поданих заяв про вчинені кримінальні правопорушення), особа 1 прийшов логічного висновку, що в цих самих “відказних” листах є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 256, ч 1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
В першу чергу на себе звернула увагу діаметральна протилежність відповідей заступника голови Солом’янського районного суду м. Києва Оксюти Т. Г. щодо вирішення однотипних питань, які особа 1 піднімав у своїх заявах (про надсилання для виконання копій ухвал слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва).
В другу чергу на себе звернула увагу категорія судових справ, в яких фігурантами були окремі судді, детективи, працівники управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ. Саме у таких справах чинилися щонайбільші перепони здійсненню громадської діяльності особи 1 зі сторони окремих слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва, окремими помічниками і секретарями декотрих слідчих суддів, а також заступником голови Солом’янського районного суду м.Києва Оксютою Т.Г. з метою покривання вчинених злочинів фігурантів у численних справах провадження.
Доказом вчинення кримінального правопорушення Оксютою Т.Г. являється те, що помічники суддів і секретарі суду підпорядковуються не слідчому судді, а керівнику апарату суду. Більше того, саме секретарі і помічники суддів відповідальні за надсилання судових рішень сторонам провадження, а не судді, про що безграмотно і заявив у своєму листі за вих. № 1.4/864/2018 від 30.10.2018 року заступник голови Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Т.Г.
А якщо взяти до уваги ще й те, що ст.129-1 Конституції України вимагає судовий орган (а не окремого суддю) здійснювати контроль за виконанням судових рішень, то протиправна діяльність заступника голови Солом’янського районного суду м. Києва буде більше чим очевидною.
У відповідності до ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова місцевого суду має такі повноваження: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду; 4) погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 5) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; 6) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; 7) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 8) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 9) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 10) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
11) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення – заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду – суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
У відповідності до ст.25 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заступник голови місцевого суду уповноважений: у разі відсутності голови суду, за його наказом виконує обов’язки голови суду; за дорученням голови суду представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти; забезпечує єдність судової практики, здійснює систематичну аналітичну роботу; згідно з наказами голови суду очолює роботу відповідних комісій суду; за дорученням голови суду забезпечує своєчасний розгляд звернень і запитів Верховного суду України, Ради суддів України, Вищого адміністративного суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Київського апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій та окремих громадян; за розпорядженням голови суду вивчає та вносить пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності апарату суду; забезпечує та контролює проведення днів відкритих дверей в приміщенні суду; здійснює прийом громадян; за дорученням голови суду забезпечує розгляд скарг і заяв від фізичних та юридичних осіб, здійснює інші повноваження.
У відповідності до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя.
Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через
бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 21 КПК України зазначається (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень): “Кожному гарантується право на справедливийуюзгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і
неупередженим судом, створеним на підставі закону”. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, шо стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК передбачено: «1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 (Порядок виконання судових рішень) КПК України передбачено: «2.Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності заступника голови суду Оксюти Т.Г. і помічника голови суду Томай Н.Ю. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що ухвали суду, надсилання для виконання яких досі саботує заступник голови суду Оксюта Т.Г., також являються предметом моєї громадської діяльності, яка делегована мені Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Оксюти Т.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню моїх громадських обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Оксюти Т.Г. і Томай Н.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Оксюта Т.Г. і Томай Н.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищили свої службові повноваження, вчиняють усвідомлену (зумисну) бездіяльність та службові підроблення, покривають вчинені злочини, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Оксюта Т.Г. і Томай Н.Ю. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Оксютою Т.Г. і Томай Н.Ю. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Оксюти Т.Г. і Томай Н.Ю. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Оксютою Т.Г. і Томай Н.Ю. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Оксютою Т.Г. і Томай Н.Ю. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Оксюти Т.Г. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.