Київреклама: Кіцелюк Ю.Ю. і Дзядевич О.А. стали рецидивістами

У зв’язку з економічною кризою в Україні, а також враховуючи скрутне матеріально-технічне забезпечення АТО, громадська організація винайшла можливість поповнити бюджет України на мільярди гривень в рік за рахунок інвентаризації об’єктів незаконного будівництва, стихійних прибудов до житлового і нежитлового фонду, несанкціонованої реконструкції споруд, протиправного зайняття земельних ділянок, незаконного розміщення рекламних засобів, стихійного розміщення МАФів і кав’ярень “на колесах”, опираючись на власну інформаційну базу та на чисельні скарги суб’єктів підприємництва щодо чиновницьких поборів (в тому числі щодо протиправних змушувань сплачувати помісячні відкати ЖЕД-901 та КП “Київреклама”).
З цього приводу громадська організація з 05.01.2015 року по 30.11.2017 року більше двох десяток раз зверталася із відповідними заявами, скаргами, повідомленнями та вимогами до органів місцевої влади. Однак, взамін належного та адекватного реагування на численні звернення громадської організації, директор Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Свистунов Олександр Вікторович, начальник Управління з питань реклами КМДА Смирнов Олександр Григорович, начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА Гончарова Наталія Олексіївна почали тривало і активно перешкоджати здійсненню громадській діяльності, шляхом застосування погроз, шантажу та переслідування законної господарської діяльності президента організації (який паралельно очолював провідне приватне підприємство із міжнародним ім’ям та 15-ти річною історією успішної підприємницької діяльності).
У відповідь на протиправні дії Свистунова Олександра Вікторовича, Смирнова Олександра Григоровича та Гончарової Наталії Олексіївни щодо здійснення законної громадської і господарської діяльності, а також враховуючи їх корупційну протекцію багатьох тисяч незаконних суб’єктів господарювань, які продовжували і надалі незаконно розміщувати рекламні засоби (в тому числі на будівлі, в якій безпосередньо знаходиться громадська організація та в багатьох інших, що знаходяться поблизу нього), проводити несанкціоновані будівельні роботи, а також незаконно займати і облаштовувати земельні ділянки, громадська організація відкрила біля сотні кримінальних справ на вищевказаних посадових осіб та на осіб, які були з ними тісно пов’язані у численних корупційних схемах.
З метою помсти, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Свистунов Олександр Вікторович, начальник Управління з питань реклами КМДА Смирнов Олександр Григорович, начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА Гончарова Наталія Олексіївна, за ефективного сприяння декотрих інших чиновників з КМДА та з апарату Солом’янської у м.Києві державної адміністрації, перевищивши свої повноваження, протиправно демонтували 29.08.2017 року законну рекламну вивіску приватного підприємства.
Демонтаж рекламної конструкції за діючим дозволом № 32369-13 відбувався з грубим порушенням чинного законодавства, в тому числі – з пошкодженням і викраденням приватного обладнання, яке розміщувалося осторонь і зовсім не відносилося до рекламного засобу (було навмисно перерізано проводи камер відеоспостереження, пошкоджено прожектор, зіпсовано дві відеокамери і відеореєстратор, викрадено дві відеокамери та два мікрофони тощо). Крім того, при демонтажу була пошкоджена цілісність самої рекламної конструкції та її окремих елементів, уламки якої були розкиданими по прибудинковій території поруч з приватним підприємством (дані факти було зафіксовано відеокамерами відеореєстратора, свідками, слідчими і криміналістами; з цього приводу ведеться досудове розслідування в НАБУ, в СВ Солом’янського ГУ НП в м. Києві, в СВ Шевченківського ГУ НП в м. Києві та в СВ Печерського ГУ НП в м. Києві).
В той же самий час, незаконні об’єкти реклами, про які 3,5 (три з половиною) роки багаторазово повідомляла (заявляла) громадська організація, продовжують і по нині безперешкодно розміщуватися поблизу і навколо громадської організації та приватного підприємства, а Свистунов Олександр Вікторович, Смирнов Олександр Григорович та в.о. директора КП “Київреклама” Дзядевич Оксана Анатоліївна продовжують і надалі щомісяця збирати помісячні хабарі з їх власників від 550 до 2500,00 грн. за один рекламний засіб (в залежності від розміру і місця розташування реклами). Це саме стосується і незаконних прибудов до житлового і нежитлового фонду, а також самовільного зайняття земельних ділянок та незаконного зведення на них стихійних забудов, які використовуються для незаконного підприємництва, а також МАФів, які є суцільними об’єктами розміщення незаконної реклами і торгівлі.
Враховуючи те, що протиправну діяльність Свистунова Олександра Вікторовича, Смирнова Олександра Григоровича і Гончарової Наталії Олексіївни тривало покривали голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, заступник голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєв Петро Олександрович, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Едуард Борисович, депутат Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексій Павлович, прем’єр-міністр України Гройсман Володимир Борисович, голова Верховної Ради України Парубій Андрій Володимирович, голова Адміністрації Президента України Райнін Ігор Львович, Президент України Порошенко Петро Олексійович, Генеральний прокурор України Луценко Юрій Віталійович, директор Національного антикорупційного бюро України Ситник Артем Сергійович, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Холодницький Назар Іванович, секретар РНБО Турчинов Олександр Валентинович, адже всі вони ігнорували сотні письмових звернень, керівник громадської організації (а паралельно – директор приватного підприємства) звернувся із судовим позовом до окружного Адміністративного суду м.Києва про визнання протиправним дій КМДА, оскільки Наказ за №375 від 10.07.2017 року “Про демонтаж рекламних засобів” сфабрикував фігурант в 11 (одинадцяти) кримінальних справах – директор Департаменту містобудування та архітектури Свистунов О.В.
24.07.2018 року окружний Адміністративний суд м.Києва своїм Рішенням у судовій справі №826/247/18 визнав дії КМДА протиправними та зобов’язав повернути судовий збір Позивачу.
Взамін безперешкодного виконання судового рішення окружного Адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року у судовій справі №826/247/18, КП “Київреклама”, в.о. директора КП “Київреклама” Дзядевич Оксана Анатоліївна, будучи явно психічно не здоровою та/або професійно безграмотною посадовою особою, уповноважила своєю шахрайською Довіреністю за №196-366/КР Кіцелюк Юлію Юріївну (паспорт серії ТГ № 000787, виданий 29.07.2010 року Солом’янським РУ ГУ МВС України в м. Києві) “…представляти інтереси довірителя, в тому числі в судах зі всіма правами, наданими чинним законодавством представникові відповідача, з правом підпису…”. Відповідно, представник КП “Київреклама” Кіцелюк Юлія Юріївна, також будучи явно психічно не здоровою та/або професійно безграмотною посадовою особою (ознака гострої не відповідності займаній посаді!), чомусь подала апеляційну скаргу від імені комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року» за адміністративним позовом особи 1 (яка зовсім по-іншому називається, а Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №826/247/18 насправді було винесене 24.07.2018 року) до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними щодо демонтажу рекламного засобу, в той час як у витягу з ЄДР “Київреклама” значилася як госпрозрахункова організація (ГП). Крім того, юрисконсульт юридичного відділу КП «Київреклама» Кіцелюк Юлія Юріївна вчинила службове підроблення з метою незаконної реалізації начебто наявного у неї права на апеляційне оскарження Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року у справі №826/247/18, адже в своєму клопотанні і в апеляційній скарзі брехливо зазначила дату отримання копії Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва – 15.08.2018 року, тоді як насправді копію Рішення з даного суду від 24.07.2018 року у справі №826/247/18 було отримано уповноваженою особою КП “Київреклама” 13.08.18 р.
Останнє підтверджується фотокопією екрану монітору при огляді офіційного сайту державного підприємства «Укрпошта», в загальнодоступній рубриці «Відстеження рекомендованого пересилання».
Офіційний Сервіс сайту ДП «Укрпошта» дозволяє легітимно відстежувати пересилання рекомендованих листів і цінної кореспонденції за їх штрихкодовими номерами. Як це добре видно з а.с.203 (копія рекомендованого відправлення за штрихкодовим номером 0105102709493), окружний адміністративний суд м.Києва надіслав 09.08.2018 року Відповідачу (КМДА) копію Рішення від 24.07.2018 року у справі №826/247/18 09.08.2018 року, яку фактично і було отримано Відповідачем – 13.08.2018 року.
І що найголовніше, Кіцелюк Ю.Ю. в своїй апеляційній скарзі жодних спростовуючих пояснень тим фактам, які викривали корупційну та розбійну діяльність КП “Київреклама” не надала, які в суді першої інстанції були вирішальними при прийнятті позитивного Рішення на користь Позивача:
1) що дозвіл №32369-13 від 12.04.2013 року на розміщення рекламного засобу містить узгодження на розміщення шостого ліхтаря (що видно на фото, яке скріплено печаткою КМДА, який нібито і став причиною демонтажу і конфіскації рекламної вивіски, а також пошкодження і викрадення приватного майна);
2) що демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності власника рекламного засобу;
3) що демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності представника КП «Київреклама»;
4) що демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності балансоутримувача;
5) що демонтаж рекламного засобу відбувався без обов’язкової присутності Позивача;
6) що демонтаж рекламного засобу здійснювали особи, які не мали відношення до КП «Київреклама»;
7) що демонтаж рекламного засобу відбувався всупереч запереченням правоохоронного органу (Позивач викликав оперативно-слідчу групу, яка просила групу невідомих осіб, які демонтували рекламний засіб, призупинити демонтаж рекламного засобу і дочекатися їх приїзду);
8) що Позивач належним чином відреагував на первинний припис КМДА та своєчасно усунув нібито виявлений “недолік”, про що у належний спосіб та своєчасно КМДА прозвітував;
9) що повторного припису КП “Київреклама” особі 1 насправді не присилала;
10) що особа 1 насправді не отримував від КП “Київреклама” повторного припису за № 007160-17 від 11.04.2017 року про усунення порушень;
11) що відеозапис з відеореєстратора, зроблений в момент демонтажу рекламної вивіски, доказує відсутність на рекламному щиті шостого ліхтаря;
12) що аудіозапис телефонної розмови між начальником відділу КП “Київреклама” Гончаровою Н.О. і Позивачем від 06.01.2018 року є доказом переслідування Позивача депутатом Київської міської Ради Руденком О.П., який наказав їй провести демонтаж рекламної конструкції Позивача за любих підстав;
13) що посадові інструкції начальника відділу КП “Київреклама” не передбачають обстеження об’єктів розміщення реклами та складання актів;
14) що начальник відділу КП “Київреклама” Гончарова Н.О., не дивлячись на відсутність повноважень, нібито виходила 11.04.2017 року на об’єкт розміщення реклами за адресою Позивача та що нею було виявлено порушення, за результатами чого вона склала акт. Якщо це так, то чому вона не залучила до такої перевірки Позивача або його представника? Чому без присутності Позивача або його представника виявляла порушення? Чому особисто не вручила в цей самий день припису Позивачу або його представнику?
15) що в документах Відповідача є суттєва та взаємозаперечлива розбіжність: у додатках до апеляційної скарги знаходиться копія акту обстеження об’єкту рекламного засобу Позивача від 09.06.2017 року, якого нібито склав провідний фахівець КП “Київреклама” Майзус М.Ю., за результатами чого нібито і було здійснено демонтаж вказаної рекламної вивіски. Однак, в цьому ж самому додатку міститься і зовсім інший документ, на якого також посилається у своїй апеляційній скарзі Відповідач – копія акту від 11.04.2017 року, якого склала начальник відділу КП “Київреклама” Гончарова Н.О.; 16)що начальник відділу КП “Київреклама” Гончарова Н.О. і провідний фахівець КП “Київреклама” Майзус М.Ю. чомусь в дати складання своїх взаємозаперечливих актів не склали жодного Акту на інші рекламні засоби, що незаконно розміщувалися поруч (та і по нині розміщуються гна цих самих місцях) у кількості 540 (п’ятсот сорок) штук на будинку Позивача та на будинках поблизу, про які Позивач біля двох десятків раз заявляв КП “Київреклама” та Департаменту архітектури і будівництва КМДА впродовж останніх трьох років;
17) що начальник відділу КП “Київреклама” Гончарова Н.О., директор Департаменту архітектури і будівництва КМДА Свистунов О.В. та керівник Солом’янської у м.Києві державної адміністрації не реагували на заяви громадської організації про незаконне розміщення біля 1500 (тисячу п’ятсот) об’єктів незаконної реклами, які досі розміщуються, в тому числі на будинку, я якому знаходиться Позивач та на будинках поблизу нього;
18) що повністю відсутня правова логіка в діях КП «Київреклама», Департаменту архітектури і будівництва КМДА та Солом’янської у м.Києві державної адміністрації, адже за поясненнями Відповідача, підставою для демонтажу рекламної вивіски Позивача стала скарга Алдошиної Ірини Леонідівної. Тоді чому
КП «Київреклама», Департамент архітектури і будівництва КМДА та Солом’янська у м.Києві державна адміністрація зовсім не реагувала на майже три десятки скарг Позивача впродовж 3,5 років? 19) що свідки в суді першої інстанції повністю підтвердили позицію Позивача.
Однак, Кіцелюк Юлія Юріївна 21.11.2018 року зумисно ввела колегію суддів судової палати з розгляду адміністративних справ Шостого апеляційного адміністративного суду в оману, адже надала завідомо неправдиві відомості суду про те, що начебто вона залучила до справи апеляційного провадження додаткове доручення про представлення нею в даному процесі інтересів КМДА, чого насправді не було (в апеляційній скарзі не було знайдено саме такої довіреності, а довіреність, яку їй було видано КП “Київреклама” – не мала законної сили через неналежне її оформлення. Більше того, у своїх письмових поясненнях Кіцелюк Ю.Ю. зумисно зазначила неправдиву інформацію:що нібито Позивач отримував від КП «Київреклама» повторні приписи впродовж 2017 року, на які буцімто зовсім не реагував, а відповідно – сам винен, що було демонтовано його рекламну вивіску. Останнє було завідомо неправдивою інформацією, що не підтверджувалося жодним належним доказом, та було направлено на зумисне введення суду в оману і могло нанести додаткову матеріальну шкоду Позивачу. А сам факт того, що КП «Київреклама» не є належним Відповідачем, то подання апеляційної скарги предстаником Кіцелюк Ю.Ю. призвело до навмисного затягування виконання КМДА судового рішення понад шість місяців, що в свою чергу завдало додаткової матеріальної шкоди Позивачу на 3000000,00 грн. Крім того, останнє носить склад кримінального правопорушення, що передбачає відповідну карну відповідальність. Останнє стало суттєвою причиною для відкриття проти Кіцелюк Ю.Ю. та проти в.о директора КП «Київреклама» Дзядевич О.А. дев’яти кримінальних проваджень, в яких зараз ведуться дев’ять досудових розслідувань. Однак, як не дивно, це не зупинило вказаних вище посадових осіб від повторного вчинення ідентичних злочинів.
21.11.2018 року Ухвалою у судовій справі № 826/247/18 було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) “Київреклама” на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.07.2018 року. Не погоджуючись із даним рішенням, Дзядевич О.А. та Кіцелюк Ю.Ю. подали касаційну скаргу до Верховного суду України з тими ж самими шахрайськими аргументами, які зазначали в апеляційній скарзі, з метою повторного затягування виконання судового рішення, чим додатково наносять матеріальний збиток Позивачу, а також повторно вчиняють тіж самі злочини, за якими зараз проходять у дев’яти кримінальних провадженнях (ознаки рецидивізму).
У статті 41 Конституції України (Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю…) зазначено:
“…Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом…”.
Статтею 56 Конституції України констатується: “Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень”.
Однак, незрозуміло з яких підстав, Смирнов О.Г. і О.Шмагалов чомусь вважають процедуру пошкодження, конфіскацію і викрадання приватного майна (рекламна вивіска, освітлювальне обладнання та обдаднання з відеоспостенреження є власністю приватної особи, яка надала їх в оренду приватному підприємству) законною, при цьому всьому ще й вимагаючи з директора підприємства і володільця приватного майна оплати коштів за “повернення” пошкодженого і незаконно вилученого майна, а щодо вкраденого і навмисно зіпсутого – то вищевказані посадові особи взагалі жодного слова у своєму листі чомусь не зазначили).
В статті 170 КК України зазначено: «Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів — карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
В статті 364 КПК України (Зловживання владою або службовим становищем) зазначено: «1.Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
Статтею 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень) тлумачиться таке:
“1.Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями,- карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
В статті 206 КК України (Протидія законній господарській діяльності) зазначається:
“1.Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити и, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того. хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання,- караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, караються позбавленням волі на строк від 3-5 років. 3. Протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”.
Статтею 19 Конституції України визначено: “Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 21 Конституції України зазначається: “Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними”.
Стаття 24 Конституції України констатує: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони пращ і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».
Вищенаписане дає тверді підстави вважати, що в діяльності Дзядевич Оксани Анатоліївни і Кіцелюк Юлії Юріївни є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.170, ч.3 ст.189, ч.3 ст.185, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.206, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, поширюють корупцію, займаються вимагательством, вчиняють безлад, свавілля і безчинність, тим самим саботуючи роботу органу виконавчої влади. Саботаж і бойкотування роботи органів виконавчої влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м. Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.3 ст.189, ч.3 ст.185, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Дзядевич О.А. і Кіцелюк Ю.Ю. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.