Поштарюк О.В. і Віталій Усенко перешкоджали законним виборам

03.07.2019 року, рівно в 08 годин і 45 хвилин особа 1 дістав із своєї поштової скриньки (Солом’янський район м.Києва) безкоштовну газету Інформаційного агенства «Великий Київ» (ТОВ «Великий Київ», ідентифікаційний код юридичної особи-39868427, 01030, м.Київ, вул. М.Коцюбинського, будинок 1, офіс 111; керівник і підписант – Поштарюк Олександр Васильович, адреса засновника: 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. В.Івасюка, будинок 28, квартира 99, тел.: +380504338613, розмір внеску до статутного фонду: 600000.00 грн.; головний редактор – Віталій Усенко, тел.: 0930097027), якої раніше ніколи не розповсюджувалося в домі особи 1, ані в Солом’янському районі м.Києва.
Швидко пролиставши сторінки даної газети особа 1 помітив, що на її шпальтах міститься дуже багато інформації щодо кандидатів у депутати до Верховної ради України на позачергових виборах 21.07.2019 року, в тому числі по Одномандатному виборчому окрузі № 222. Замітивши, що у кожному такому блоці не міститься обов’язкових позначок «Реклама» або «На правах реклами», що суворо і вимагається від мас-медіа відповідними законами, а також що перелік кандидатів у депутати у даній газеті був далеко не повним, а подача інформації про них у даній газеті різко відрізнялося між собою площою, наявністю чи відсутністю фото, розхвалюючим текстом або ж висміюючим, особа 1 зателефонував в 11 годин і 23 хвилини головному редактору газети «Великий Київ» Віталію Усенко за телефоном, що був вказаним у цій самій газеті (044) 229-93-90 як контактним для прийому зауважень і побажань від громадян.
Слухавку телефону підняла менеджер Інформаційного агенства «Великий Київ» і пояснила, що головного редактора даної газети немає на робочому місці, однак запропонувала особі 1 зателефонувати на мобільний телефон Віталія Усенко за номером 0930097027.
03.07.2019 року, в 11 годин і 50 хвилин особа 1 зателефонував на номер мобільного телефону 0930097027 Віталія Усенко і попросив, як кандидат у депутати до Верховної ради України і як президент громадської організації, що уповноважений Мінюстом України в тому числі виявляти факти зловживань в діяльності суб’єктів приватного права, надати йому роз’яснення:
1) на яких умовах в газеті «Великий Київ» за номером 15 від 26.06.2019 року розміщується інформація про кандидатів у депутати до Верховної ради України на позачергових виборах 21.07.2019 року? 2) чому не зазначена інформація про усіх кандидатів, а лише вибірково?
3) чому про одних написано двома словами, а про інших – цілою статтею, з розміщенням фото і з розхвалюючим змістом?
4) чому номер цієї газети вперше розповсюджується в Солом’янському районі м.Києва і чи можна рахувати випадковістю те, що дата розповсюдження цього номера газети співпала з датою виборів?
5) чому по Одномандатному виборчому окрузі № 222 у газеті згадано лише три кандидати у депутати, коли їх насправді налічувалося чотирнадцять?
6) чим керувався головний редактор даної газети коли відбирав одіозних кандидатів по кожному із виборчих округів, яких привілегіював та навмисно виділяв в посеред усіх інших?
Оцінивши відповідь редактора безкоштовної газети «Великий Київ» Віталія Усенко особа 1 прийшов логічного висновку, що насправді це є прихована реклама, що передбачає приховування прибутку від оподаткування. Крім цього, представники подібних газет особу 1 напередодні багато раз також умовляли «дешево» розміщатися на шпальтах їх видань за умови оплати готівкою та без надання фінансових документів, а видавці натомість обіцяли зі своєї сторони максимально приховати рекламний зміст обіцяних публікацій, розміщуючи матеріал як статтейний.
Враховуючи дуже великий тираж вказаного вище випуску газети (100 000 примірників), а також те, що дана газета має шість аркушів (12 сторінок), що в кінцевому результаті складає дуже великий обсяг рекламної інформації, то сума приблизного збитку державі може бути нанесеною у 400000,00–1000000,00 грн. А якщо врахувати і те, що у подібних випадках може мати місце ще й приховування робочої сили, адже дані газети до поштових ящиків попадають за допомогою кур’єрів, не враховуючи вже етапи підготовки, вироблення продукції, погрузочно-розгрузочні роботи, роботи по обліку та прийому-видачі продукції, то останнє суттєво збільшує первинну сумму шкоди бюджету Києву та економіці країни у десятки разів.
Крім цього слід зазначити, що подібними рекламними статтями наноситься вкрай велика шкода суверенітету і економіці України, адже казнокради і корупціонери у передвиборчих гонках за крісло у Верховній раді України, маючи вкрай великі статки, залюбки орендують такі газети як «Великий Київ» на періоди виборів, штучно змінюючи розстановку політичних сил всередині нашої країни.
В даному прикладі наглядно видно, що газета «Великий Київ» з надлишковим захопленням рекламує олігархів, які крім горя і сліз нашій державі не принесли іншого. Отож, читаючи саме таку шахрайську газету, люди будуть несправедливо обмежені у своєму виборі кандидата у депутати, за яких вони мали б проголосувати, так як дана газета усіх 100000,00 людей свідомо вводить в заблуду щодо кількісного і якісного складу наявних кандидатів. Наприклад, по 222 округу проходить 14 кандидатів у депутати, в той самий час як дана газета висвітлює лише трьох кандидатів, при цьому всьому поганячи двох і розхвалюючи лише одного, да ще з великою фотографією кандидата у депутати Дмитра Андрієвського. Очевидно що даною газетою 100000,00 чоловік будуть нав’язані хибні уяви про кількісний і якісний склад цього округу, що обов’язково скажеться на результатах виборів решту 11 кандидатів у депутати, які роками вкладали свої сили, піт, кров і кошт задля справжньої розбудови демократичного суспільства, побудованого на суворій рівності і чеснотах, на мирі і злагоді, взаємоповазі і взаємопідтримці, добробуті і достатку.
А саме, потенційного виборця не могло не зацікавити те, що рішуче відрізняло особу 1 від практично усіх кандидатів у депутати по всій території України: що особа 1 безоплатно пропрацював на громадських засадах і на благо українського народу близько 6 (шести) років (з врахуванням того періоду, коли його громадська діяльність обмежувалася лише громадською активністю — без реєстрації у реєстраційних органах), з 16-18 годинним робочим днем (без вихідних і святкових днів, без відпусток і навіть без пауз на лікування простудних хворіб), з чималими фінансовими витратами за рахунок його власного бюджету на покриття практично усіх розходів: від сплати за приміщення і комунальних послуг до офісного паперу, ручок, комп’ютерних дисків, коректорів, конвертів, поштових марок, рекомендованих і цінних поштових відправлень, ксероксів і картриджів, без яких було б просто неможливим здійснювати таку громіздку та тривалу громадську діяльність (адже держава відмовилася від фінансування громадських організацій).
Не менш важливим для широкого кола виборців було знати і те, що особа 1 за результатами кропіткої, виснажливої і небезпечної громадської роботи пережив на користь українського суспільства 3080,00 судів (щодо оскарження бездіяльності органів досудового розслідування, яка виразилася у не внесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення злочинними чиновниками, політиками, народними обранцями, керівниками міністерств і силових відомств), за результатами яких було відкрито 1300 кримінальних справ, а ще 1100 ухвал слідчих суддів продовжують очікувати на своє остаточне виконання — внесення до ЄРДР відомостей раніше поданих заяв про вчинення злочину.
Серед такого широкого загалу числа посадових осіб і народних обранців, на яких особою 1 було відкрито кримінальні справи рахуються: Порошенко Петро Олексійович, Ложкін Борис Євгенович, Яценюк Арсеній Петрович, Гройсман Володимир Борисович, Петренко Павло Дмитрович, Кругляк Едуард Борисович, Богдан Андрій Йосипович, Чумак Віктор Васильович, Соболєв Єгор Вікторович, Князевич Руслан Петрович, Лутковська Валерія Володимирівна, Луценко Юрій Віталійович, Холодницький Назар Іванович, Ситник Артем Сергійович, Труба Роман Михайлович, Продан Мирослав Васильович, Кінах Анатолій Кирилович, Грицак Василь Сергійович, Райнін Ігор Львович, Говда Роман Михайлович, Солодченко Сергій Вікторович, Татарінов Роман Володимирович, Беспалов Максим Олександрович, Білан Сергій Васильович, Троян Вадим Анатолійович, Баканов Іван Геннадійович, Кличко Віталій Володимирович, Остафійчук Григорій Володимирович, Маяков Віталій, Новачук Сергій Андрійович, Демченко Людмила Дмитрівна, Дроздов Олександр Михайлович, Руденко Олексій Павлович, Мондриївський Валентин Миколайович, Пантелеєв Петро Олександрович, Шкуро Максим Юрійович, Бялковський Володимир Вікторович, Лозовий Василь Борисович, Бонюк Олексій Петрович, Свистунов Олександр Вікторович, Кондратенко Віталій Львович, Фіщук Андрій Вікторович, Смирнов Олександр Григорович, Гончарова Наталія Олексіївна, Дзядевич Оксана Анатоліївна, Лозовий Василь Борисович, Донченко Тетяна Миколаївна, Валіахметов Давід Енверович, Курмаз Юрій Павлович, Головченко Юрій Іванович, Корчемлюк Олена Леонідівна, Радик Володимир Іванович, Устинова Ольга Володимирiвна, Перрі Річард-Чарльз, Пєтухов Іван Михайлович, Левченко Олег Михайлович, Солодуха Андрій Миколайович, Дудар Микола Петрович, Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович та близько 100 (ста) професійних суддів першої, другої та третьої інстанції і т.д.
Однак, не надавши хабара, особа 1 змушеними був залишитися “за бортом” соціальних подій керівниками газети «Великий Київ», на які він реально міг вплинути і змінити долю українського народу.
Останнє обов’язково призведе до не об’єктивних виборів по Солом’янському районі м.Києва, а значить – є ризик повторної узурпації влади і ще більшого зубожіння народу України.
У відповідності до вимог ст.63 Закону законодавець зазначає таке: «1.Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору. 2. Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб’єкт висування кожного кандидата у депутати. 5. Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев’ятисот друкованих знаків) та фотокартку, подані ним при реєстрації. ЦВК погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката. 6. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.
У відповідності до вимог ст.66 Закону (Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів) зазначається:
«1. Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення ЦВК та окружних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями. 2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють інформацію про події, пов’язані із виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 3. Засоби масової інформації, інформаційні агентства мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій та кандидатів у депутати щодо подій, пов’язаних із виборами. 4. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї…
У відповідності до вимог ст.73 Закону (Порядок використання друкованих засобів масової інформації) зазначається таке: «1.Партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх партій поліграфічному виконанні в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», а також в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності кожного з регіонів свою передвиборну програму обсягом не більше семи тисяч восьмисот друкованих знаків. Кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх кандидатів поліграфічному виконанні в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності свою передвиборну програму обсягом не більше трьох тисяч дев’ятсот друкованих знаків. Угода про публікацію вказаних матеріалів з редакціями зазначених засобів масової інформації укладається відповідно Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією у відповідному регіоні, визначеною згідно з частиною шостою статті 72 цього Закону. 2. Редакції газет «Голос України» та «Урядовий кур’єр», а також редакції регіональних друкованих засобів масової інформації державної форми власності, з якими укладено угоди про опублікування передвиборних програм партій — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, зобов’язані надрукувати передвиборні програми суб’єктів виборчого процесу в окремих спеціальних випусках видань не пізніш як за сорок п’ять днів до дня виборів. Послідовність розміщення перевиборних програм партій — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, у відповідному виданні визначається згідно з черговістю їх реєстрації Центральною виборчою комісією.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається. Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу за № 139 від 06.04.2016 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України.
Також, п. 2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.01.2017 пояснив: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обв’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обв’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Хіба не за ці стандарти вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Поштарюк Олександр Васильович і Віталій Усенко через свою нахабність, протиправність і корумпованість напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, Поштарюк О.В. і Віталій Усенко саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які влаштують цим ганебним персонам фекальну люстрацію, якщо правоохоронні органи не бажають реагувати у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що Поштарюк О.В. і Віталій Усенко вчинили кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.157, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що особа 1 був висунутим у кандидати до Верховної ради України громадською організацією, то протиправну діяльність Поштарюк О.В. і Віталія Усенко слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання діяльності даної організації і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Поштарюк О.В. і Віталія Усенко є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до мас-медіа, ЦВК і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Поштарюк О.В. і Віталій Усенко, явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищили свої службові повноваження, вчинили підроблення, обмежили виборчі права кандидата на користь кримінального олігархату, уникають сплати податків, зменшують боєздатність нашої держави, вводять суспільство в оману, приховують вчинені злочини, перешкоджають діяльності громадської організації, тим самим протидіючи справедливим виборам в нашій країні. Втручання у вибори, обмеження громадян в інформації та штучна зміна думки виборців прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Поштарюк О.В. і Віталій Усенко умисно вчинили посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Поштарюк О.В. і Віталієм Усенко вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Поштарюк О.В. і Віталія Усенко наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Поштарюк О.В. і Віталієм Усенко містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.157, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст. 111, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ФР ГУ ДФС, ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Поштарюк О.В. і Віталієм Усенко. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ФР ГУ ДФС, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів проведеного досудового розслідування. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.