Широка К.Ю. Аферисти і неуки руйнують антикорупційний суд

У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Наталії Володимирівни знаходяться на розгляді матеріали скарги за вих. № 3361/20 від 20.08.2019 року на Постанову від 06.08.2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001045 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Сав’юк М.І. у судовому провадженні № 1-кс/991/797/19.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. не має права розглядати скаргу за вих. № 3361/20 від 20.08.2019 року на Постанову від 06.08.2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001045 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Сав’юк М.І., особа 1 подав 01.10.2019 року заяву за вих. № 3401/01 про її відвід у межах розгляду судового провадження № 1-кс/991/797/19.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, заяву за вих. № 3401/01 від 01.10.2019 року про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. від розгляду матеріалів скарги за вих. № 3361/20 від 20.08.2019 року на Постанову від 06.08.2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001045 від 22.10.2018 року у судовому провадженні № 1-кс/991/797/19 було авторозподілено на суддю Вищого антикорупційного суду Широку Катерину Юріївну.
04.10.2019 року, під головуванням судді Широкої К.Ю. відбулося судове засідання з розгляду заявленого відводу слідчому судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. від розгляду скарги за вих. № 3361/20 від 20.08.2019 року на Постанову від 06.08.2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001045 від 22.10.2018 року у судовому провадженні № 1-кс/991/797/19, за результатами якого дана суддя постановила неправосудну ухвалу та зумисно вчинила низку кримінально і дисциплінарно караємих дій.
Більше того, виходячи з тексту ухвали у провадженні № 1-кс/991/797/19 від 04.10.2019 року можна зробити висновок, що суддя Широка К.Ю. є явним аферистом, досить безграмотною і авантюрною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної вище ухвали є відповідні підстави усумніватися у психічному здоров’ї судді Широкої К.Ю. А саме, як пише суддя Широка К.Ю. в 6 пункті розділу “Встановлені обставини” своєї ганебної ухвали, що “Заявник посилається на пункти 3-4 частини 1 ст.74 КПК України як на підстави для відводу…”, що є зухвалою брехнею. Насправді, особа 1 не зазначав у своїй заяві саме такі підстави як для відводу судді Мовчан Н.В., а натомість писав таке: “У відповідності до вищенаписаного, при цьому керуючись практикою ЄСПЛ, ст.3, 8, 55, 124, 129 Конституції України, ст.6,13 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Першого протоколу Конвенції, а також керуючись ч.1 п.3,4 ст.75, ст. 80-82 КПК України…”. Це саме стосується і наступної бредні судді Широкої К.Ю., яка міститься в 17 пункті ухвали (розділу “Мотивація суду”), що (цитата): “В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу слідчого судді стало суб’єктивна думка заявника щодо неупередженості слідчої судді в подальшому при розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження № 52018000000001045 від 22.10.2018. Так, заявник зазначив, що у нього є сумніви в неупередженості судді. Втім, його сумніви не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об’єктивно обгрунтованими. Також, заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, а тому суд не може вважати такі сумніви об’єктивно виправданими”. Це саме стосується і викладеного суддею Широкою К.Ю. у 18 пункті (розділу “Мотивація суду”): “Таким чином, суд приходить до висновку, що в неупередженості слідчого судді Мовчан Н.В. нема правомірних сумнівів, оскільки заява не вказує на певні факти, котрі можна перевірити, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи”.
Якщо брати до уваги зроблений відеозапис даного судового засідання на портативний пристрій особи 1, а також – звукозапис судового засідання на два комп’ютерні диски, які досі зберігаються у даній судовій справі та наявність опису додатків до заяви про відвід судді Мовчан Н.В. за вих. № 3401/01 від 01.10.2019 року то виходячи з цих трьох речей можна остаточно переконатися, що насправді такі докази як для відводу слідчого судді були у наступних документах (які озвучував під час доповіді особа 1 та суддя Широка К.Ю., яка кожен з таких документів ретельно вивчала і озвучувала їх для звукофіксації на технічному пристрої Вищого антикорупційного суду:
1) копія заяви про вчинення кримінального правопорушення суддею Мовчан Н.В., чотири аркуші;
2) копія вступної і резолютивної частини Ухвали у судовій справі № 910/386/19 від 30.09.2019 року, один аркуш;
3) копія вступної і резолютивної частини Ухвали у судовій справі № 910/384/19 від 30.09.2019 року, один аркуш;
4) копія вступної і резолютивної частини Ухвали у судовій справі № 910/382/19 від 30.09.2019 року, один аркуш;
5) копія Ухвали у судовій справі № 760/19691/19 від 20.09.2019 року, один аркуш;
6) копія Ухвали у провадженні № 11-п/4911/15/19 від 19.09.2019 року, два аркуші;
7) фотокопія екрану монітору з сайту Вищого антикорупційного суду (список справ, що очікують свого судового розгляду з більш “старими” датами: червень-липень місяці 2019 року), один аркуш;
8) копія першої і останньої сторінки скарги за вих.№ 3325/09 від 09.07.2019 року, яка призначена до розгляду 04.10.2019 року у судовій справі № 760/19682/19, один аркуш;
9) копія першої і останньої сторінки скарги за вих.№ 3267/10 від 10.06.2019 року, яка призначена до розгляду 04.10.2019 року у судовій справі № 760/16839/19, один аркуш;
10) копія першої і останньої сторінки скарги за вих.№ 3392/25 від 25.09.2019 року, яка вже була розглянутою 30.09.2019 року у провадженні № 1кс/910/622/19, один аркуш;
11) копія першої і останньої сторінки скарги за вих.№ 3393/25 від 25.09.2019 року, яка вже була розглянутою 30.09.2019 року у провадженні № 1кс/910/620/19, один аркуш;
12) копія першої і останньої сторінки скарги за вих.№ 3388/25 від 25.09.2019 року, яка вже була розглянутою 30.09.2019 року у провадженні № 1кс/910/618/19, один аркуш;
12) копія Постанови від 31.05.2019 року про закриття провадження, один аркуш;
13) копія Ухвали у судовій справі № 757/31566/19-к від 06.08.2019 року, два аркуші;
14) копія Ухвали у судовій справі № 754/16191/16-ц від 06.04.2018 року, один аркуш;
15) копія листа від 02.05.2018 року за вих. № 10/34/2018, один аркуш;
16) копія Ухвали у судовій справі № 760/22271/18 від 24.10.2018 року, один аркуш;
17) копія Ухвали у судовій справі № 761/1199/19 від 12.06.2019 року, два аркуші;
18) копія Ухвали у судовій справі № 761/1199/19 від 25.02.2019 року, два аркуші;
19) копія Ухвали у судовій справі № 761/25888/19 від 12.08.2019 року, один аркуш.
Вищеперелічені документи однозначно доказували, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. 25.09.2019 року та 30.09.2019 року вчинила зухвалі кримінальні правопорушення, які надали привід усумніватися в її психічному здоров’ї і в здатності неупереджено розглядати решту судових справ, які в неї на цей день знаходяться:
— у порушення ч.2 ст.306 КПК регулярно затримує розгляд скарг особи 1;
— призначає судові засідання на одну і ту саму годину відразу для декількох осіб у різних судових справах, що призводить до непотрібних сварок і скандалів, а також до не раціональної витрати власного часу на нікому непотрібне очікування під дверями даної судді свого судового засідання по 2-3,5 годин;
— регулярно не викликає у судові засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликає у судові засідання уповноважених осіб НАБУ, про призначення яких ні разу не мала ані уяви, ані прийнятних та допустимих доказів (виходячи з матеріалів справи суду);
— незаконно залучає до судових справ належним чином не завірені документи, а також документи, які передані в суд у не належний спосіб;
— при винесенні ухвал посилається на належним чином не завірені документи, а також документи, які передані в суд у не належний спосіб;
— незаконно залучає до судових справ документи, які передають особи без повноважень;
— при винесенні ухвал посилається на документи, які передані в суд особами без повноважень;
— не дозволяє особі 1 ознайомлюватися з поданими слідчому судді запереченнями на його скарги від представників НАБУ;
— регулярно не зачитує текст поданих до суду скарг;
— в судовому засіданні пропускає обов’язковий етап дослідження матеріалів судової справи;
— проводить судове засідання і виносить рішення без належним чином повідомленого суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— постановляє неправосудні рішення (відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви про вчинення злочину, чого не передбачено вимогами ст.214 КПК, Наказами ГПУ за № 139 і 125, Висновками про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист № 9-49/0/4-17);
— винесені неправосудні рішення суддею Мовчан Н.В. особа 1 уже скасовував через Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду;
— перевищує службові повноваження і вчиняє службові підроблення;
— у порушення вимог ст.26 КПК вирішує в судовому засіданні ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора, слідчого);
— стверджує в судовому засіданні обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— приховує вчинені злочини фігурантів у справі провадження;
— перешкоджає громадській діяльності особи 1;
— переслідує особу 1 за його громадську діяльність;
— що суддя Мовчан Н.В. перебуває з особою 1 у крайньо неприязних стосунках;
— регулярно порушує присягу судді.
Крім цього, даними документами заявник доказав, що суддя Мовчан Н.В. навмисно глумиться з нього, адже призначає судові засідання, на які практично не з’являється або з’являється із запізненням на 2-5,5 годин, однак лише для того, що б в черговий раз перенести призначені судові засідання. Також наданими документами доказувалося, що суддя Мовчан Н.В. призначає до судового розгляду спершу ті скарги, в яких дати більш “свіжіші” (5-12 днів) від тих “старих” (3-4 календарних місяців), які ще тільки очікують на своє призначення. І що найголовніше, посеред наданих доказів містилися документи (заяви), які доказували той факт, що за неправомірні вчинки слідчого судді особа 1 подав заяви до СБУ, НАБУ, ДБР про вчинення нею кримінальних правопорушень, що уже напевне виключало суддю Мовчан Н.В. від подальшого ведення любих судових справ особи 1. Про останнє свідчили і ті додатки, які надавав заявник, в якості судової практики Шевченківського районного суду м.Києва, де у 100% випадків судді задовольняють подані заяви про відвід іншим суддям цього ж самого суджу саме через цю обставину.
Поміж усім оцим, особа 1 у своїй заяві за вих. № 3401/01 від 01.10.2019 року про відвід судді Мовчан Н.В., зазначав на вкрай важливу актуальність дії Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58, від 2 березня 2018 року № 17, від 12 квітня 2018 року № 16): «п.19. Повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному п.6 цього Розділу у випадках:
1) коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше 14 календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом — на підставі розпорядження керівника апарату, підписаного у відповідності до його посадових обов’язків;
2) у разі наявності в матеріалах справи протоколу про неможливість проведення автоматизованого розподілу та після усунення обставин, що унеможливлювали його здійснення — на підставі
розпорядження керівника апарату суду, підписаного у відповідності до його посадових обов’язків;
3) у випадках порушення пункту 5 Розділу III цього Положення, якщо це призвело до порушення порядку визначення судді — на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду».
Також заявник вказував на судову практику Деснянського районного суду м.Києва, яка підтверджує можливість вчинення саме такої процесуальної дії у випадку неможливості вчасного розгляду судової справи (повторного авторозподілу судового провадження), залучивши до своєї заяви про відвід копію відповідної ухвали суду і листа від керівника апарату суду.
Однак, зухвало порушуючи вимоги КПК і Закон України “Про судоустрій і статус суддів”, які невблаганно вимагають від таких суддів як Широка К.Ю. в своїх судових рішеннях піддавати обов’язковому аналізу і обгрунтуванню практично усіх наведених фактів, на які заявник посилається у своїй заяві як на підставу для відводу. Простіше кажучи, якщо заявник у своїй заяві посилається на 20 фактів, які як на його думку є приводом для відводу судді від розгляду судової справи, то суддя Широка К.Ю. мусила б описати в своїй ухвалі усі ці 20 фактів і надати їм правову оцінку, при чому — у кожному випадку посилаючись на відповідні закони, які спростовують ці доводи або обгрунтовують, а не приховувати їх від дослідження як деградований шахрай.
Натомість, в своїй неправосудній ухвалі у провадженні № 1-кс/991/797/19 від 04.10.2019 року суддя Широка К.Ю. лише трьома коротенькими реченнями виклала суть власного шахрайства, при цьому зовсім не озвучивши справжню позицію заявника, не надавши правової оцінки його фактам та не спростувавши ці факти з обов’язковим посиланням на норми закону.
Відповідно, якщо добре проаналізувати Ухвалу слідчого судді Широкої К.Ю. у провадженні № 1-кс/991/797/19 від 04.10.2019 року, виникає вкрай делікатне запитання: а хіба міг написати таку безглузду і бездумну дурню суддя з вищою юридичною освітою? Дане словоблуддя є нічим іншим як справжньою бреднею явно психічно нездорової людини або закінченого наркомана. Останнє є найбільш ймовірною причиною постановлення саме такого екстраординарного судового рішення, так як суддя Широка К.Ю. перебувала у судовому засіданні в стані явної неадекватності. Суддя Широка К.Ю. настільки вела себе на судовому засіданні неадекватно, що мимоволі заявнику приходилося вислуховувати її скарги на кшталт того, що останній не виділив для неї окремого часу що б вона могла “причопуритися”, аби на відеозапису вона виглядала більш спокусною. Зрештою, як це і витікає з її ухвали, суддя Широка К.Ю. так і не змогла зрозуміти, що долучені особою 1 до заяви додатки (документи) являються належними і припустимими доказами, на які він опирається в своїй заяві про відвід, а також які являються беззаперечними підставами для її задоволення.
Крім цього, в процесі проведення судового засідання стало очевидним, що дана суддя нічого не знає про правила проведення судового засідання (етапність та послідовність вчинення процесуальних дій), про потребу встановлення осіб учасників судового процесу (просити назватися і вказати адресу проживання), про наявність права у сторін на дебати, про наявність у сторін реплік, так як все це суддя Широка К.Ю. упустила через свою нахабну бездарність і безалаберність, або через свою психічну неповноцінність.
Однак, навіть якби і не було вищезазначених підстав для відводу судді Мовчан Н.В. від розгляду провадження № 1-кс/991/797/19 по суті справи, то для цього особа 1 в своїй заяві за вих.№ 3401/01 від 01.10.2019 року вказав норми міжнародного права, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості;
2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції;
3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року Європейський суд відзначив:
«Було б неприйнятним, на думку суду, якби ч.1 ст.6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду». Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя в контексті цивільного провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою. Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості (права) звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення.
В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ч.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Зазначені та інші обмеження оскарження дій чи рішень органів, які ведуть провадження, не обмежують загальне право на доступ до суду (правосуддя). Так, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у цивільному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. Важливу роль у забезпеченні права особи на доступ до справедливого судового розгляду, до правосуддя, відіграє і суддя, який здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та законних інтересів особи під час судового провадження і який також має бути усунутий від участі у провадженні за наявності обставин, передбачених ст.75-81 КПК України.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу/самовідводу, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які виключають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ч.1 п.3,4 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя, або присяжні не можуть брати участь у кримінальному провадженні:
– «якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження»;
– «за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості». Під “іншими обставинами”, які викликають сумнів у неупередженості судді, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) суддя перебуває в неприязних стосунках із учасником провадження.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді”.
Отож, “…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…”.
Останнє було залізним приводом для відводу судді Мовчан Н.В. від розгляду судового провадження № 1-кс/991/797/19. Хіба не за ці міжнародні стандарти права щодня і на протязі усіх п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Напевно, твердолобість судді Широкої К.Ю. не дозволяє згадати про посмертний героїзм Небесної сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів в АТО? А може саме у такий спосіб суддя Широка К.Ю. навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну сотню і бійців АТО, своїми диверсійними діями нівелюючи героїчні досягнення українського народу, який пережив вже не одну революцію і війну? Сподіватимемося, що у м.Києві знайдеться хоч один ветеран АТО або учасник Майдану, який задасть ці самі питання прямо в лоб явному диверсанту і гендляру – судді Широкій К.Ю.
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено:
«1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) вказано:
«1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясовуваних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції).
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Широка К.Ю. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.375, ч.2 ст.368, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судове провадження № 1-кс/991/797/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Широкої К.Ю. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Широкої К.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Широка К.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення і саботаж, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення і порушує присягу судді. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Широка К.Ю. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Широка К.Ю. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Широкої К.Ю. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Широкою К.Ю. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Широкою К.Ю. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Широкої К.Ю., яка грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.