Лукацька Л.Г. Аферисти віджимають з бідняків останнє

На підставі Положення про місцеві центри з надання безкоштовної правової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року за № 504, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року за № 504 «Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції» учасник бойових дій (тимчасово непрацююча особа 1, знаний громадський діяч), з метою вирішення виниклих правових негараздів звернувся 04.10.2017 року до Четвертого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
13.10.2017 року Четвертим Київським місцевим центром було прийнято рішення про надання особі 1 безоплатної вторинної правової допомоги як особі, яка підпадає під вразливу категорію громадян, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до п.9 ч.1 ст.14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
У відповідності до прийнятого рішення від 13.10.2017 року Четвертим Київським місцевим центром було видано Доручення за № 04-0000749 від 13.10.2017 року та Довіреність за № 04-0000749 від 19.10.2017 року на ім’я адвоката Лукацької Лілії Григорівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року) на здійснення представництва інтересів особи 1 в Дарницькому районному суді м.Києва у вже існуючій судовій справі за № 753/8648/16-ц без права отримання коштів за надання таких послуг.
Крім цього, у відповідності до прийнятого рішення від 13.10.2017 року Четвертим Київським місцевим центром було видано ще одне Доручення за № 04-0000750 від 13.10.2017 року та ще одна Довіреність за № 04-0000750 від 19.10.2017 року на ім’я адвоката Лукацької Лілії Григорівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року) на здійснення представництва інтересів особи 1 у справі щодо оскарження рішення КМДА про демонтаж і вилучення приватного рекламного засобу без права отримання коштів за надання таких послуг.
Задля забезпечення можливості виконання професійних обов’язків адвоката Лукацької Л.Г., а також на виконання обов’язків суб’єкта права на надання безоплатної вторинної правової допомоги, особі 1 була призначена з вказаним адвокатом зустріч в приміщенні Четвертого Київського місцевого центру, під час якої особа 1 передав адвокату Лукацькій Л.Г. матеріали судової справи за № 753/8648/16-ц та копії документів, які доказували факт протиправного демонтажу і вилучення приватного майна (рекламного щита) особи 1 працівниками КМДА. Щодо останнього, то серед таких документів були:
1) Банківська квитанція № 000738 від 01.04.2005 року про сплату особою 1 власних готівкових коштів за виготовлення рекламної вивіски;
2) Розписка від 15.10.2013 року суб’єкта підприємництва про отримання готівкових коштів від особи 1 за послуги по реставрації рекламної вивіски;
3) Розписка від 24.10.2013 року суб’єкта підприємництва про отримання готівкових коштів від особи 1 за послуги по реставрації рекламної вивіски.
4) Договір про надання даної рекламної вивіски в оренду приватному підприємству (діяльність якого зупинена; бенефіціаром якого являється особа 1);
5) Дозвіл на облаштування рекламного засобу на будинку комунальної власності;
6) Договір про сплату послуг КП “Київреклама” за розміщення рекламної вивіски;
7) Акт про демонтаж рекламної вивіски.
Після “вивчення” наданих документів адвокатом Лукацькою Л.Г. було підготовлено 15.11.2017 року правовий висновок щодо можливості надання безоплатної вторинної правової допомоги особі 1 згідно прийнятого рішення від 13.10.2017 року Четвертим Київським місцевим центром та на його підставі виданих Доручення за № 04-0000750 від 13.10.2017 року і Довіреності за № 04-0000750 від 19.10.2017 року на здійснення представництва інтересів особи 1 у справі щодо оскарження рішення КМДА про демонтаж і вилучення приватного рекламного засобу.
В складеному висновку адвокат Лукацька Л.Г. зазначила, що надані особою 1 документи свідчать про цивільно-правові відносини, що склалися між приватним підприємством особи 1 та КП “Київреклама”, Департаментом містобудування та архітектури КМДА у зв’язку з чим право на оскарження рішення про демонтаж і вилучення рекламного засобу має сторона, яка замовляла виготовлення рекламного засобу, отримувала дозвіл на його розміщення, укладала договір на місце розташування та сплачувала відповідну помісячну плату КП “Київреклама”, якою являється юридична особа – приватне підприємство (зазначення назви підприємства).
20.11.2017 року Четвертим Київським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги даний правовий висновок було наручно видано особі 1 для ознайомлення.
20.11.2017 року особа 1 подав на ім’я директора Четвертого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги письмове заперечення на складений адвокатом Лукацькою Л.Г. правовий висновок, який ґрунтувався на тім, що рекламна вивіска, як любий звичайний товар, був придбаний особою 1 за власні кошти для власних потреб, який згодом був переданим в оренду власному приватному підприємству, бенефіціаром якого являється особа 1.
Останнє, за переконанням особи 1, не позбавляло його права на повернення власного майна, яким згідно договору-оренди він продовжував надалі залишатися його повноправним власником. Більше того, в силу відмінностей у багатьох формах приватного господарювання, приватне підприємство є такою формою господарювання, де усе майно підприємства належить його одноособовому власнику.
27.12.2017 року адвокат Лукацька Л.Г. електронним листом надіслала директору Четвертого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги пояснення щодо отриманого заперечення на її правовий висновок від 15.11.2017 року, в якому фактично вдалася до погроз даному директорові.
Виходячи з положення, особа 1 вимушеним сам був складати і подати судовий позов до КМДА та супроводжувати його іншими процесуальними документами, внаслідок чого сам виграв судовий позов у КМДА. Однак, під час судових засідань з розгляду адміністративного позову, суддями було надано особі 1 роз’яснення, що кардинально суперечило правовому висновку адвоката Лукацької Л.Г. від 15.11.2017 року. Більше того, роз’яснення суддів адміністративного суду згодом підкріпилися ще й результатами розгляду іншої цивільної справи особи 1 в апеляційній інстанції, яка була дуже схожою на справу, від якої протиправно відмовилася адвокат Лукацька Л.Г. Згідно твердженням постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду, майно приватного підприємства належить виключно чітко визначеній законом фізичній особі – її одноосібному директору.
За таких підстав можна сміло вважати доказаним правовий висновок від 15.11.2017 року адвоката Лукацької Л.Г. шахрайським, тобто таким, який є результатом її службового підроблення, що має наслідком несення кримінальної відповідальності за ст.366 КК України.
Однак, якщо до цього всього додати ще й матеріальні і моральні збитки, а також – упущену вигоду, яких особа 1 зазнав через професійну безграмотність і безтолковість адвоката Лукацької Л.Г., то рівень цивільної і кримінальної відповідальності розшириться до рівня ст.364,368,206 КК України.
Останнє вельми доказується неправомірною поведінкою адвоката Лукацької Л.Г. у іншій її представницькій діяльності – на здійснення представництва інтересів особи 1 в Дарницькому районному суді м.Києва у вже існуючій судовій справі за № 753/8648/16-ц згідно виданого їй Доручення за № 04-0000749 від 13.10.2017 року і Довіреності № 04-0000749 від 19.10.2017 року.
Не дивлячись на чітко розроблений, затверджений і на папері віддрукований (у Пам’ятках для суб’єктів на отримання правової безкоштовної допомоги) регламент надання адвокатської допомоги, адвокат Лукацька Л.Г. з перших днів відмовилася складати для особи 1 будь-які процесуальні документи, якими взазвичай адвокати супроводжують цивільні позови: клопотання, заяви; доповнення, зміни до позовної заяви тощо.
Більше того, адвокат Лукацька Л.Г. у стрімкій жадобі отримати хабара від особи 1, впродовж півтори року залякувала його тим, що особа 1 програє судовий позов так як неправильно склав і назвав його. На зустрічні прохання особи 1 внести у дану заяву відповідні зміни, які як на її думку виправдять існуючі негаразди у позовній заяві, користуючись тим, що по суті ще не було жодного судового засідання, остання досих пір відмовляється робити такі зміни чи доповнення, однак продовжує і надалі залякувати свого клієнта судовим програшем. Відповідно, Бреус Сергій Михайлович вбачає рівень своєї безкоштовної адвокатської допомоги втім, що вона один раз у півроку приходила на призначені судові засідання, на яких фактично сидить і ловить гави, так як процесуальні документи по-неволі приходиться складати її підзахисному, на свій страх і ризик, оскільки особа 1 не являється юристом.
Кульмінацією такої “безкоштовної” адвокатської допомоги стало те, що 01.10.2019 року адвокат Лукацька Л.Г. вчинила тиск і шантаж на громадського діяча, неправомірно вимагаючи від особи 1 знищити матеріал журналістського розслідування щодо численних афер директора Правобережного Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреус Сергія Михайловича так як в противному випадку вона в односторонньому порядку припиняє надання адвокатської допомоги особі 1, що вона власне уже і зробила, так як на судове засідання 03.10.2019 року не з’явилася та про причину своєї неявки суд не повідомила.
Якщо виходити з позиції того, що адвокат Лукацька Л.Г. не знаходить різниці між наданням правової допомоги фізичній особі, а шантажує – юридичну особу, то є відповідні підстави усумніватися в її психічному здоров’ї. Це гіпотезу підтверджує і те, що адвокат Лукацька Л.Г. досі не відрізняє надання адвокатської допомоги за власними договорами від доручень Правобережного Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, від якого вона так просто не може взяти і відмовитися. Відповідно, така позиція адвоката Лукацької Л.Г. тільки збільшує припущення про неадекватність її поведінки або взагалі про її божевільність. А що стосується компетентності адвоката Лукацької Л.Г., то останнє просто не витримує критики. Направляючи директору Правобережного Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги правовий висновок методом електронної пошти, остання тим самим визнала, що вона нічого не знає про Закон України “Про цифровий підпис”, якого між іншим навіть шариковою ручкою не поставила. Про яку легітимність цього документу взагалі можна тоді говорити, якщо в ньому немає жодного підпису? Це саме стосується і платіжного документу, з якого даний адвокат ніяк не змогла зрозуміти, хто у ньому зазначений платником: юридична особа чи фізична (хоча там чітко вказане ПІП особи, а не фірми). Також не витримує критики і те, що адвокат Лукацька Л.Г., вивчивши усі надані їй документи, так і не змогла встановити справжнього суб’єкта оскарження. А ним є далеко не КП “Київреклама”, як вона і вказала у своєму нікчемному правовому висновку від 15.11.2017 року, а КМДА, як суб’єкт владних повноважень що постановив Наказ про демонтаж рекламної вивіски.
Провівши власне 24-ти місячне розслідування (в тому числі опитування біля 100-а суб’єктів права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та порядка 50-ти адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги) особа 1 прийшов логічного висновку, що Четвертий місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги є одним із активних учасників гучної афери Міністерства юстиції України та Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
А саме, як це пояснювали опитувані особою 1 адвокати з Четвертого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що вони жодного разу за весь час існування системи з надання безоплатної вторинної правової допомоги не отримували офіційної винагороди за свою роботу, тому вимушені існувати на подачки своїх клієнтів – суб’єктів на отримання безкоштовної правової допомоги. За словами цих самих адвокатів їм неофіційно дозволено Міністерством юстиції України та Координаційним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги займатися вимагательством по відношенню до клієнтів системи безоплатної правової допомоги, хто б це не був: багатодітні сім’ї чи інваліди, перестарілі чи пенсіонери, ветерани війни чи Герої України, тимчасово не працюючі чи просто зубожілі верстви населення. Також, вказані адвокати та окремі працівники з Четвертого місцевого центру розкрили приховану інформацію, що штат центрів з надання безкоштовної правової допомоги мінімально укомплектовані фахівцями з права та за рахунок вкрай не кваліфікованих спеціалістів, фахівцями без стажу та особами, що мають вкрай негативний імідж в системі адвокатури України через алкоголізм, наркоманію, проституцію, порушення присяги адвоката, продажність, збоченість, неадекватність і психічні розлади.
Однак, що б утримати у своєму штаті хоч би таку категорію люмпен-адвокатів, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за протекцією Міністра юстиції України, свідомо йдуть на поступки таким адвокатам і неофіційно дозволяють їм займатися вимагательством, шантажом, комерцією або банальним випрошуванням коштів від суб’єктів на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. А оскільки далеко не всі суб’єкти на отримання безоплатної вторинної правової допомоги мають фінансову змогу надавати хабарі саме таким горе-адвокатам, то останні безкарно ігнорують їх, наперед знаючи що їм за це ніякого покарання від директора центру чи Мінюсту не буде.
Відповідно, процес безконечної заміни одних адвокатів на інших в межах Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є нічим іншим як зухвале шахрайство Бреус Сергія Михайловича. За таких умов центр правової допомоги безконечно змінює на папері одного адвоката на іншого, поки у клієнта взагалі не відпаде потреба у такому адвокаті за фактами закінчення судового процесу чи обставин, за яких цей адвокат був конче потрібним для суб’єкта на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Напрошується шокуючий для широкого кола громадян висновок: факт існування системи безоплатної правової допомоги в Україні є чистою фікцією, в такій формі як він зараз є, та фактично позбавляє права українських громадян звертатися до ЄСПЛ зі каргами на порушення їх прав, в тому числі щодо обмеження доступу до правосуддя через неспроможність населення сплатити судовий збір.
Зараз нікому уже не секрет, що судовий збір та інші судові витрати вже не по карману 90% населення України і що Міністерство юстиції України навмисно вводить цивілізований світ в оману тим, що імітує безкоштовність і якісність безоплатної правової допомоги, якої де-факто не існує.
Місцеві центри з надання безоплатної допомоги відповідно до покладених на них завдань:
1) розповсюджують інформацію у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, надання безоплатної правової допомоги;
2) проводять тематичні семінари, лекції, зокрема у навчальних закладах, закладах позашкільної освіти, в закладах післядипломної освіти, навчально-виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для визначених категорій громадян, зокрема пенсіонерів, інвалідів, учасників антитерористичної операції, молоді, громадських активістів, вчителів та педагогічних працівників, медичних працівників, інших вразливих суспільних груп з метою підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення, запобігання злочинності;
3) здійснюють особистий прийом та облік осіб, які звертаються до місцевого центру для отримання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, роз’яснюють положення законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та порядок отримання такої допомоги;
4) розглядають звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги протягом десяти днів з дня надходження зазначеного звернення;
5) надають правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань;
6) забезпечують складення заяв, скарг та інших документів правового характеру;
7) забезпечують роботу бюро правової допомоги;
8) забезпечують роботу мобільних консультаційних пунктів;
9) забезпечують відвідування осіб, зокрема одиноких, похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями, за місцем їх перебування, а також осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб з метою надання зазначеним особам безоплатної правової допомоги;
10) забезпечують розвиток мережі дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та їх функціонування на постійній основі;
11) забезпечують представництво інтересів осіб, визначених пунктами 1-2-2, 8-13 ч.1 та ч.2 ст. 14 Закону в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, а також надання інших видів правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги таким особам;
12) забезпечують складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, залучають у встановленому порядку перекладача (сурдоперекладача), видають доручення адвокатам/уповноважують працівників місцевих центрів для надання безоплатної вторинної правової допомоги таким особам; скасовують у разі необхідності видані адвокатам доручення в установленому порядку;
13) залучають у встановленому порядку перекладача (сурдоперекладача) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, у разі, коли зазначені суб’єкти не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими;
14) укладають контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214);
15) забезпечують надання доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України, зокрема шляхом надання доступу до комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням; надають консультації, роз’яснюють правила пошуку та порядок отримання відомостей із зазначених сервісів;
16) розглядають звернення суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу та перевіряють належність особи до категорій осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, у встановленому порядку;
17) приймають рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в її наданні;
18) приймають рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги;
19) видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, скасовують у разі необхідності такі доручення в установленому порядку;
20) уповноважують працівників місцевих центрів для здійснення представництва інтересів осіб, визначених пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, в суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складення документів процесуального характеру;
21) приймають рішення про заміну адвоката / працівника місцевого центру, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених Законом;
22) приймають подані адвокатами акти надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками, здійснюють перевірку їх комплектності, правильності розрахунку розміру винагороди та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у разі необхідності спільно з адвокатами приводять їх у відповідність до встановлених вимог, забезпечують підписання і затвердження прийнятих актів надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками;
23) забезпечують оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу в установленому порядку;
24) посвідчують довіреності, виданих адвокатам/працівникам місцевих центрів суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненнями яких прийнято рішення про надання допомоги;
25) отримують від адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, інформацію про надання допомоги;
26) взаємодіють з іншими суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги, здійснюють їх координацію на відповідній території, надають органам місцевого самоврядування консультаційно-методичну допомогу з питань утворення спеціалізованих установ, які надають безоплатну первинну правову допомогу, залучення до її надання юридичних осіб приватного права та фізичних осіб;
27) організовують підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та працівників місцевих центрів;
28) подають клопотання до Координаційного центру про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
29) взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з урахуванням статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
30) узагальнюють, аналізують та поширюють практику надання безоплатної правової допомоги;
31) збирають за встановленою формою статистичні дані про надання безоплатної правової допомоги, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, а також щодо осіб, які скористались електронними сервісами Міністерства юстиції України;
32) забезпечують вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються щодо надання безоплатної первинної правової допомоги і безоплатної вторинної правової допомоги та/або отримали таку допомогу, у тому числі здійснюють аналіз питань, з якими особи звертаються до місцевого центру, та готують відповідні консультаційні матеріали;
33) готують пропозиції до проектів регіональних планів надання безоплатної правової допомоги та забезпечують їх виконання у межах повноважень місцевого центру;
34) подають щоквартальні та річні звіти про діяльність свого центру.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти конституційного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Лукацька Л.Г. і Бреус С.М. через свою корумпованість, нахабність, безграмотність, бездарність, твердолобість, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше того, Лукацька Л.Г. і Бреус С.М. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним диверсантам фекальну люстрацію, якщо мін’юст і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності адвоката Лукацької Л.Г. та директора Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреус С.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.206, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що корупційна діяльність Правобережного Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Лукацької Л.Г. і Бреус С.М. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Лукацької Л.Г. і Бреус С.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Лукацька Л.Г. і Бреус С.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом вчиняють недбальство, службові підроблення, перевищують службові повноваження, поширюють корупцію, безлад, свавілля і безчинність, тим самим саботуючи роботу місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Саботаж і бойкотування роботи місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Лукацька Л.Г. і Бреус С.М. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Лукацькою Л.Г. і Бреус С.М. вже розчарували частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Лукацької Л.Г. і Бреус С.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Лукацькою Л.Г. і Бреус С.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.206, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Лукацькою Л.Г. і Бреус С.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Міністерства юстиції України про не належну поведінку адвоката Лукацької Л.Г., яка грубо і регулярно порушує присягу адвоката, а також директора Правобережного Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреус С.М., який саботує роботу ввіреного йому центру. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Міністерства юстиції України — відкриття дисциплінарних справ. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Докази того, що майно приватного підприємства належить його власнику на праві приватної власності (як фізичній особі)