Венедіктова І.В. кришує наркоторговців і бурштинових баронів

В Конституції України знайшли своє закріплення наступні фундаментальні принципи правової держави, на яких має будуватися вся правова система України, зокрема:
1) людина і її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;
2) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;
3) Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
4) кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;
5) кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною таємницею;
6) громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами;
8) усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк;
9) конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені і т.п.
На підставі фундаментальних принципів правової держави особа 1 від імені фізичної і юридичної особи звернувся 18.03.2020 року із заявою за вих. № 3868/18 до Генерального прокурора України Венедіктової Ірини Валентинівни про тривалий саботаж і диверсії, суцільну корупцію в діяльності практично усіх підрозділах органу прокуратури України, поліції, в судах, ВРП, СБУ, НАБУ, ДБР, ГСУ ДФС, РНБО, міністерств, відомств, державних адміністрацій і т.д.
При цьому у своїй заяві особа 1 звертав особливу увагу Генерального прокурора України Венедіктової І.В. на тому, що її нинішній заступник Чумак Віктор Васильович є неспростовно підтверджений громадською організацією затятий корупціонер, «криша» рейдерів і медійних шахраїв, неплатників податків і незаконних забудовників, (з посиланням на численні документальні свідчення і відеодокази).
В окремому порядку особа 1 звертав увагу Венедіктової І.В. і на тому, що станом на 18.03.2020 року у практично всіх Київських місцевих прокуратурах, у СУ ФР ГУ ДФС у м.Києва, ГСУ ДФС, у прокуратурі міста Києва, у Військовій прокуратурі Центрального регіону, у прокуратурі Рівненської області, у прокуратурі м.Рівного, у Сарненській місцевій прокуратурі Рівненської області, у Рокитнівському відділі прокуратури Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, у Кузнецовському відділі прокуратури Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, у прокуратурі Львівської області, у прокуратурі Харківської області перебувають у процесуальному керівництві біля 1200 (одна тисяча двісті) кримінальних проваджень (в жодному з яких від 1 до 7 календарних років не проводяться досудові розслідування) щодо:
– вбивства його мами з метою заволодіння помешканням;
– незаконного проникнення в його особисте помешкання і заволодіння його приватним майном організованим злочинним угрупуванням;
– незаконного проживання в його приватному будинку організованого кримінального угрупування, яке використовує це помешкання для виготовлення і збуту наркотичних засобів;
– замаху на його життя як громадського діяча;
– нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками Дарницької і Солом’янської поліції м.Києва;
– замовного притягнення до кримінальної відповідальності його брата (слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.);
– замовного утримування в Рівненському СІЗО завідомо невинного брата (слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г., впродовж 16 місяців);
– застосування слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г. тортур до невинного брата, в результаті чого наступила інвалідність;
– підроблення матеріалів кримінальної справи (слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.);
– не надання слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г. медичної допомоги потерпілому братові після застосування тортур;
– перешкоджання (слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.) проведенню судово-медичної експертизи потерпілому брату від тортур;
– проведення допитів його невинного брата без участі адвоката;
– нанесення важких тілесних ушкоджень його брату (односельцем) та уникнення злочинної особи від надання медичної допомоги потерпілому;
– залякування і перешкоджання працівниками прокуратури Рівненської області його братові при спробі подати цивільний позов про відшкодування шкоди даною прокуратурою за незаконне ув’язнення та утримування в Рівненському СІЗО впродовж 1 року і 6 місяців (плюс домашній арешт впродовж 2 місяців);
– пособництва у виготовленні і збуту наркотиків (слідчими ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.) та прокурором Скобухом І.М.;
– пособництва у видобуванні, скупці і збуту бурштину (працівниками ВП Рокитнівського району ВП Сарненського району ГУ НП в Рівненській області) та прокурором Скобухом І.М.;
– перешкоджання його законній господарській діяльності (в т.ч. працівниками Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Національній поліції України);
– проведення несанкціонованих Регуляторною службою перевірок законної господарської діяльності його приватного підприємства (Солом’янською РДА м.Києва та декотрими Департаментами КМДА);
– незаконного вилучення майна його приватного підприємства КП “Київреклама” (за співучасті працівників Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції Національній поліції України);
– пошкодження і викрадання майна його приватного підприємства КП “Київреклама” за співучасті працівників патрульної поліції (УПП ДПП НП України);
– хуліганства (за співучасті працівників Департаменту патрульної поліції – УПП ДПП НП України);
– рейдерства (за співучасті працівників Дарницького і Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві);
– незаконного зайняття земельних ділянок і зведення на них споруд (за співучасті працівників Дарницького і Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві);
– вимагання хабарів і відкатів керівниками Солом’янського РДА, КМДА, депутатом КМДА (за співучасті працівників Дарницького і Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві);
– підробки службових документів (за співучасті працівників Дарницького і Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві);
– випуск в експлуатацію технічно несправного транспортного засобу, що призвело до каліцтв пасажира;
– використання несправних транспортних засобів для перевезення пасажирів (у міжобласних рейсах);
– залишення пасажироперевізником в умовах явної небезпеки для життя травмованого пасажира (постраждалого через експлуатацію технічно несправного транспортного засобу);
– несплати суб’єктами господарювань податків в крупних розмірах (за сприяння працівників поліції);
– незаконної господарської діяльності і приховування найманої робочої сили (за співучасті працівників поліції);
– розтрати державного майна чиновниками, а також продаж його по заниженим цінам;
– потенційної відмови виїзду наряду поліції (ОСГ) на місця вчинених злочинів, що завдало особі 1 дуже великого матеріального і морального збитку;
– тривалої відсутності належної реакції ГУ НП у м.Києві та МВС України на численні звернення особи 1;
– відновлення досудового розслідування в СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві у кримінальному провадженні за № 42017101090000081 щодо злочинів Савіка Шустера, який свого часу утік за кордон з метою уникнення від кримінального покарання;
– незаконного пасажироперевезення;
– корупції і вимагання відкатів;
– розбою і пограбування;
– шахрайських дій і т.д.
Як у приклад цьому особа 1 зазначав кримінальне провадження № 12013190190000078 від 06.02.2013 року, в якому досі не допитаний вбивця його мами (при тому всьому що особа 1 вказав в своїй заяві практично усі дані на вбивцю), а також те, що у кримінальному провадженні за №12014180050000217 від 20.03.2014 року (в якому особа 1 отримав численних смертельно-небезпечних травм і забоїв, а водій автобусу взамін надання йому первинної долікарської допомоги і повідомлення про ДТП поліції і медиків, викинув його у лісі помирати за 5 кілометрів до найближчих населених пунктів на 20-ти градусному морозі та втік з місця злочину. Більше цього, приватний пасажироперевізник впродовж 6,5 років не надає особі 1 довідки пасажира для страхової компанії) досі не допитані свідки події та не проведено відповідних експертиз, а провадження зумисно перекваліфіковане зі статті “випуск в експлуатацію технічно несправного транспортного засобу” на статтю “отримання легких тілесних ушкоджень”, де взагалі не передбачено законом суб’єкта відповідальності, а також те, що у кримінальному провадженні № 42018181200000106 від 09.06.2018 року особа 1 навіть не визнаний слідчими потерпілим та жодного разу не допитаний, при тому всьому що наркоторговці проникли у його приватний будинок і роками незаконно проживають у ньому, виготовляючи наркотичні засоби та реалізуючи їх під патронатом місцевої поліції і прокуратури, а також те, що у кримінальному провадженні № 12015100090005252 від 29.05.2015 року досі не допитані особи зі злочинного угрупування, які два дні поспіль рубали сокирами майно його приватного підприємства та викрадали його залишки, а також те, що у кримінальному провадженні № 42015100020000229 від 14.12.2015 року досі навіть не допитані фігуранти у справі провадження, які злочинним шляхом заволоділи його двома веб-сайтами і одним доменом, тим самим ввівши в банкротство його приватне підприємство, а також те, що кримінальне провадження № 42017101090000081 з корупційних міркувань керівник СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві безкарно знищив, а також те, що підслідність у кримінальному провадженні № 32016100030000059 і № 32016100030000069 було незаконно зміненою прокурором м.Києва Говдою Р.М. з раніше визначеного СУ ФР ГУ ДФС м.Києва (за ст.212 і 205 КК України) до СВ Деснянського ГУ НП в м.Києві (який у відповідності до вимог ст.216 КПК України не має права розслідувати податкові злочини), та у якому досі СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві не визначив статус особи 1, не виконав жодної з 13 (тринадцять) ухвал слідчих суддів щодо невідкладності вчинення слідчих і процесуальних дій, в тому числі щодо проведення допиту потерпілого (що власне і не надавало права Говді Р.М. міняти підслідність), а також те, що у кримінальному провадженні № 42015100010000365 (в якому поліцейські нанесли йому тілесні ушкодження) навіть не допитані свідки та не визначений статус особи 1, а також те, що у кримінальному провадженні № 42017101090000084 від 29.08.2017 року (в якому поліцейські побили особу 1) свідків потерпілого навіть не було допитано та не забрано слідчим з експертної установи висновку проведеної судово-медичної експертизи, а також те, що у кримінальному провадженні № 32018100030000028 від 31.05.2018 року особу 1 та його свідків навіть не було допитано, а також те, що у кримінальному провадженні за № 12016100030010262 особу 1 і його свідків за останніх 4 роки навіть не було допитано, а також те, що у кримінальному провадженні № 12014180190000760 від 13.12.2013 року брата особи 1 за його громадську позицію було відправлено до СІЗО на 1,6 років, де до нього застосовувалися нелюдські тортури (в результаті чого він став інвалідом, а коли згодом суд визнав його невинним, то прокуратура Рівненській області не тільки не покарала процесуальних керівників, слідчих і оперуповноважених, але і підвищила всіх їх у званнях і у посадах на прикладі прокурора Скобуха І.І. (що б вони згодом залякували і переслідували брата особи 1 через його спробу подати цивільний позов на відшкодування шкоди, завданої незаконним ув’язненням і обмеженням волі. Також, особа 1 в окремому порядку в своїй заяві на ім’я Венедіктової І.В. зазначав, що не дивлячись на його численні звернення до ГПУ, виконати Ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі № 565/1479/18 від 09.08.2018 року прокурор Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, прокурор Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області і прокурор прокуратури Рівненської області категорично відмовляються.
Також особа 1 у своїй заяві зазначав, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001092 від 01.11.2018 року в межах прокуратури Львівській області є завідомо неправильним, адже фігурантами у цьому провадженні є керівник прокуратури Рівненської області з його декотрими заступниками. Для цього законом передбачена підслідність за ДБР або за НАБУ (ст.216 КПК України).
У завершення своєї заяви особа 1 зазначав, що при проведенні опитування членами його громадської організації працівників різних підрозділів Київських місцевих прокуратур м.Києва і прокуратури м.Києва було встановлено таке: рядові прокурори та керівники відділів прокуратур, за вимагання їх вищестоячих керівників, щомісячно змушені надавати їм хабарі, при цьому отримуючи неофіційні повноваження вчиняти такі ж самі корупційні дії по відношенню до заявників, які звертаються до них із відповідними заявами та скаргами. В свою чергу, керівники місцевих прокуратур, частину отриманих хабарів привласнюють, а решту грошей – перекидають до керівництва прокуратури м.Києва. А далі – корупційні грошові потоки “течуть” до Офісу Генерального прокурора.
Як результат, через тривалі протиправні дії вищеперелічених правоохоронних органів і органів виконавчої влади, кропіткі та багаторічні досягнення громадської організації особи 1 були абсолютно нівельованими, адже останні зумисно перешкоджають наповненню державної скарбниці на сотні мільярдів гривень в рік, тим самим суттєво послаблюючи боєздатність наших військ на сході України та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури…).
При цьому, на підставі Закону України “Про звернення громадян”, особа 1 дуже просив у Венедіктової І.В. надати йому можливість приймати участь у розгляді поданої ним заяви та привезти у її офіс оригінали документів, які доказують тривалу злочинну діяльність її заступника Чумака В.В.
Крім цього, у прохальній частині своєї заяви особа 1 просив Венедіктову І.В. про:
“1) Звільнити з займаної посади заступника Генерального прокурора України Чумака Віктора Васильовича;
2) Провести відповідні перевірки у перелічених вище органах прокуратури за наданими мною фактами суцільного саботажу, диверсії і корупції;
3) Надати відповідні вказівки керівникам вищевказаних прокуратур і проконтролювати проведення належного процесуального керівництва у зазначених мною досудових розслідуваннях (у кримінальних провадженнях);
4) Покарати винних шляхом звільнення з роботи (крім осіб, щодо яких зараз проводяться досудові розслідування, адже степінь їх вини, крім звільнення з роботи, буде визначена кримінальним судом);
5) Не перекидати дану заяву «за належністю», в силу ст.7 Закону України «Про звернення громадян»;
6) Надати мені Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 42018181200000106 від 09.06.2018 року та допитати мене в якості потерпілого;
7) Надати мені Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №12013190190000078 від 06.02.2013 року та допитати мене в якості потерпілого;
8) Покарати винних осіб за ув’язнення брата, якого суд визнав невинним (в т.ч. прокурора Скобуха І.І.);
9) Відновити розслідування у кримінальному провадженні № 42017101090000084 від 29.08.2017 року;
10) Об’явити в розшук фігурантів та забезпечити завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090005252 від 29.05.2015 року шляхом подачі матеріалів в суд (так як уже винесене рішення у цивільному провадженні №760/10650/16-ц, яким доведено вину даних фігурантів);
11) Повернути первинну кваліфікацію вчиненого злочину у кримінальному провадженні за №12014180050000217 від 20.03.2014 року (стаття 287 КЕК України “Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації”) та забезпечити завершення досудового розслідування шляхом подачі матеріалів в суд;
12) Виконати Ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі № 565/1479/18 від 09.08.2018 року, оскільки прокурор Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, прокурор Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, прокурор Рівненської обласної прокуратури роками та екс-Генеральний прокурор відмовляються це робити;
13) Виконати Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду у справі № 760/3478/16-к від 04.03.2016 року, так як Київська місцева прокуратура № 9 досі відмовляється це робити;
14) Виконати Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду у справі № 760/14028/17-к від 08.08.2017 року, так як Київська місцева прокуратура № 9 досі відмовляється це робити;
15) Змінити підслідність за ДБР кримінальне провадження № 52018000000001092 від 01.11.2018 року, адже проведення розслідування проти прокурора Рівненської області і проти його заступників в межах прокуратури Львівській області є завідомо неправильним (не підслідним);
16) Надати мені письмову відповідь у встановлений законом строк”.
В обгрунтування своїх доводів особа 1 долучив у додатку до своєї заяви за вих. № 3868/18 від 18.03.2020 року докази у копіях наступних документів: “копія листа від Є.Сологуб за вих. № 04/2/2-2390вих.-19, один аркуш; копія листа з прокуратури Рівненської області за вих. № 04/2/2-1395вих-19 від 06.11.2019 року, один аркуш; копія листа з Сарненської місцевої прокуратури за вих. № 36/5-989вих-19 від 27.11.2019 року, один аркуш; копія заяви від 15.10.2019 року, 1 аркуш. копія не виконаної Ухвали у судовій справі № 565/1479/18 від 09.08.2018 року, один аркуш; копія листа за вих. № 1513-3670-19 від 27.06.2019 року, один аркуш; копія Постанови про відмову у визнанні потерпілим від 20.05.2019 року, два аркуші; копія з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, один аркуш; копія заяви приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. від 22.04.2014 року, один аркуш; копія Довідки про прийняття спадщини від 25.06.2018 року за № 45, один аркуш; копія оскарження Постанови від 29.07.2019 року за вих.№ 3343/29, десять аркушів; копія Вироку у судовій справі №571/96/15-к від 05.01.2017 року, чотири аркуші; копія ухвали у справі № 760/3478/16-к від 04.03.2016 року, один аркуш; копія листа за вих. № 5803-16 від 01.02.2017 року, один аркуш; копія ухвали у справі № 760/14028/17-к від 08.08.2017 року, один аркуш; копія заяви від 18.07.2017 року за вих. № 1632/30, три аркуші; копія листа від 17.10.2017 року за вих. № 110-59/8693вих-17, один аркуш”.
Наслідком такого звернення до Генерального прокурора України Венедіктової І.В. напрочуд стало те, що 15.04.2020 року заступник начальника першого відділу ОПК УОПК досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь ДБР Офісу Генерального прокурора України Сьоміч Арсеній Андрійович, надіслав лист за № 31/3/1-р, яким повідомив особу 1 про те, що матеріали його заяви за вих. № 3868/18 від 18.03.2020 року перекинуті за підслідністю до прокуратури Рівненської області, прокуратури Львівської області та до прокуратури м.Києва, що було прямим порушенням вимог ст.7 Закону України “Про звернення громадян”, а також у порушення Конституції України та законному проханню заявника.
Подібне також не узгоджується із психічною здоровістю та нормальністю поведінки Венедіктової І.В. (не кажучи вже про степінь її юридичної обізнаності, яка порівнюється хіба що з плінтусом на підлозі!), адже саме за таких умов не можливе виконання прохальної частини заяви за вих. № 3868/18 від 18.03.2020 року на 99%. Приміром, як можна було уповноважити прокуратуру Львівської і Рівненської області звільнити з роботи заступника Генерального прокурора України Чумака В.В. за його тривалу злочинну діяльність?
Також не зрозуміло, чому Генеральний прокурор України Венедіктова І.В. зухвало порушила вимоги Закону України “Про звернення громадян”, який передбачає наявність гарантованого права у заявника бути присутнім при розглядів його заяви чи скарги? Це саме стосується і того, чому Генеральний прокурор України Венедіктова І.В. відмовилася від можливості ознайомитися з додатковими документами, які засвідчували багаторічну корупційну діяльність заступника Генерального прокурора України Чумака В.В. та практично усіх керівників Київських місцевих прокуратур м.Києва і прокуратур ряду областей України, адже це було прямою підставою для відкриття чергових кримінальних справ і гарантований привід для очищення органу прокуратури від корумпованих елементів? Останнє більше чим підтвердилося тим, що заступник прокурора Рівненської області Р.Павленко надіслав 27.04.2020 року особі 1 відповідь за № 04/2/2-0166-12, яким фактично не тільки приховав вчинені злочини фігурантами у справах провадження, але і вчинив бездіяльність при розгляді заяви за вих. № 3868/18 від 18.03.2020 року та зухвало збрехав (вчинив службове підроблення), коли повідомив що районного прокурора Скобуха І.М. нібито було в 2017 року покарано за незаконне ув’язнення рідного брата особи 1. Насправді ж, районного прокурора Скобуха І.М. було підвищено по службі (працевлаштовано старшим прокурором Рівненської обласної прокуратури, де він і по цей день працює та продовжує знищувати матеріали усіх кримінальних проваджень, що пов’язані із його протиправною діяльністю в 2013 роках по 2020 роки!), на якій він досить затято досі “кришує” незаконний наркообіг і незаконне видобування і збут бурштину. Крім цього, з даного листа витікає, що заступник прокурора Рівненської області Павленко Роман Іванович також перекинув нібито за належністю матеріали заяви за вих. № 3868/18 від 18.03.2020 року в чергові “руки” оскаржуваних осіб (всупереч ст.7 Закону України “Про звернення громадян”) – виконувачу обов’язків керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Баглєю Я.К., який є затятим корупціонером і “кришою” місцевих наркоторговців і незаконних видобувачів і торгашів бурштином.
Саме прокурор Баглєй Я.К. одноосібно повинен утім, що ні одне з 17 кримінальних проваджень, які перебувають на обліку в його прокуратурі (які відкрив особа 1 на місцевих злочинних осіб, в тому числі на працівників поліції та на працівників його прокуратури і прокуратури Рокитнівського відділу Сарненської прокуратури) не розслідуються від 3 до 7 років, а декотрі з них – навмисно ним не передаються до органів ДБР за підслідністю, з позиції корупції і приховування злочинів. Це саме стосується і ряду ухвал слідчих суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області, які даний прокурор по роками не виконує.
Однак, якби там не було, за яких підстав прокурор богом забутого району Рівненської області може звільнити з роботи заступника Генерального прокурора України Чумака В.В., керівника прокуратури Рівненської і Львівської області, а також себе особисто? За таких підстав є більше чим серйозний привід задуматися, а чи психічно здорова Генеральний прокурор України Венедіктова І.В. і Володимир Зеленський, який “подарував” таку дуже відповідальну посаду Генерального прокурора України фактично зовсім безграмотній особі, корупціонеру, бандиту, збоченці і дуроманці.
Останнє доказується і тим, що Генеральний прокурор України Венедіктова І.В. працевлаштувала Говду Р.М., на якого відкрито біля 15 кримінальних справ за саботаж, диверсії, приховування злочинів, перевищення повноважень, службові підроблення, корупцію і державну зраду, та який навіть не зміг пройти в ГПУ призначене за його заявою тестування (підтвердити свої прокурорські знання).
І на останок слід зазначити те, що за весь час перебування Венедіктової І.В. на посаді в.о. директора ДБР, остання саботувала виконання біля 14 ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м.Києва щодо внесення до ЄРДР відомостей (раніше проігнорованих нею заяв) про вчинені кримінальні правопорушення суддями Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, Печерського районного суду м.Києва та Київського апеляційного суду, а також вищими посадовими особами виконавчої влади та адміністрації Президента України. Більше цього, зовсім не знаючись на принципах роботи ДБР (і взагалі не володіючи знаннями КПК України), Венедіктова І.В. передоручала виконання усіх цих ухвал суду регіональним підрозділам ДБР (попри те, що цими ухвалами суду було зобов’язано вчинити дію саме Центральний апарат ДБР), чим визвала відкриту неповагу до себе своїх же колег, а подекуди – надсміяння і відверті протистояння з керівниками регіональних підрозділів ДБР. Результатом безграмотності Венедіктової І.В. стало те, що її підлеглі почали надсилати їй повчальні листи – кому саме і як саме потрібно виконувати ухвали суду, якщо в резулятивній частині таких ухвал виконавцем зазначено Центральний аппарат ДБР. Крім цього, у період роботи Венедіктової І.В. в ДБР, слідчі чомусь масово закривали кримінальні провадження, в яких фігурантами були урядовці і високопоставлені чиновники виконавчої влади, навіть без проведення допиту заявника та його свідків, а також фігурантів у цих кримінальних провадженнях. Не витримує критики і те, що Венедіктова І.В. визначила підслідність за Територіальним підрозділом ДБР досудове розслідування вчинених злочинів заступником Генерального прокурора України – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Назаром Івановичем.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці стандарти конституційного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Генеральний прокурор України Венедіктова І.В. через свою нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, Венедіктова І.В. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній диверсантці фекальну люстрацію, якщо Президент України і Верховна рада України не бажають реагувати на це неподобство у визначений спосіб. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Венедіктовою І.В. мають всі ознаки злочину за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані порушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Венедіктової І.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, позиція Венедіктової І.В. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів прокуратури та до керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Венедіктова І.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, не виконує рішень суду, приховує податкові злочини, перешкоджає наповненню державної скарбниці податками, вчиняє бездіяльність і службову недбалість, надає допомогу злочинним угрупуванням та окремим кримінальним особам, культивує корупцію, перешкоджає діяльності громадських організацій, саботує проведення 1200 досудових розслідувань, сприяє виробництву і збуту наркотиків та незаконному видобуванню і перепродажу бурштину, не виконує покладених на неї службових обов’язків, тим самим саботуючи роботу органів прокуратури. Саботаж і бойкотування належної роботи органів прокуратури прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Венедіктова І.В. умисно вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території м.Києва. Навмисна протидія нинішній державній політиці Венедіктовою І.В. вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Вищенаписане дає відповідні підстави вважати, що в діяльності Венедіктової І.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень Венедіктовою І.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Венедіктовою І.В. Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних вище структур, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції не корумпованого мас-медіа.