Чечоткін В.В. і Чечоткіна І.Г. Обережно, аферисти в мережі

Товариство з обмеженою відповідальністю “Розетка.уа” (ТОВ “РОЗЕТКА.УА”), ідентифікаційний код юридичної особи – 37193071; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 01103, м.Київ, бульвар Дружби народів, будинок 8-А, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) – 1000 грн.; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників): Теманія Ентерпрайзиз ЛТД, Країна резиденства – Кіпр, Місцезнаходження: Кіпр, 3101, Лімасол, вул. Гріва Діджені, буд. 115, Трайдент Сентр; Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1000,00 грн. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник – юридична особа: Чечоткіна Ірина Геннадіївна, Україна, 01103, м.Київ, Бульвар Дружби народів, будинок 8-А, квартира 24. Тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив.
Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 29.96. Відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: Теманія Ентерпрайзиз ЛТД; Чечоткін Владислав Володимирович, Україна, 01103, м.Київ, Бульвар Дружби народів, будинок 8-А, квартира 24. Тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 29.96.
Відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: Теманія Ентерпрайзиз ЛТД. Види діяльності:
47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами;
46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям;
46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;
46.51 Оптова торгівля комп’ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням;
47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах;
47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах;
47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах;
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;
47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;
63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність;
63.12 Веб-портали;
73.11 Рекламні агентства;
73.20 Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки;
46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів;
47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах.
Інформація про судові справи – більше ста штук. Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: Кошель Роман Борисович, з 24.06.2010 року – керівник.
Місцезнаходження реєстраційної справи: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація.
Інформація для здійснення зв’язку з адміністрацією – телефон: +38(044)-502-99-31, адреса електронної пошти: [email protected].
28.04.2021 року особа 1 випадково прочитав в інтернеті контекстну рекламу товариства з обмеженою відповідальністю “Розетка.уа” (інтернет-магазин “Розетка.уа”), відповідно якій вказане товариство досить нав’язливо пропонувало широкому загалу людей електричну бритви “Braun Series 5 50-W1600s”, за ціною 3799 грн. (три тисячі сімсот дев’яносто дев’ять грн. 00 коп), із акційною скидкою до 2599 грн. (дві тисячі п’ятсот дев’яносто дев’ять грн. 00 коп), да ще й з бонусним поверненням на власний рахунок покупця 259 грн. (двісті п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп).
За умовами акції, покупець мав лише зробити замовлення даного товару на веб-сайті ТОВ “Розетка.уа” – “розетка ком.юа”, не пізніше 30.06.2021 року, а також активувати свій контактний номер телефону на сайті продавця (в своєму акаунті). При цьому, згідно рекламного тексту (обіцянок), особі 1 навіть гарантувалося, не дивлячись на те, що ця група товару була “гігієнічним товаром” (товаром для особистого використання), що впродовж 14 днів даний товар можна буде безпроблемно повернути продавцю. Гарантійний термін експлуатації товару складав 24 календарних місяці. Виробник товару – Німеччина (код товару 232332625).
28.04.2021 року, враховуючи усе вищенаписане, особа 1 навіть не вагаючись придбав даний товар шляхом сплати готівкових коштів кур’єру ТОВ “Розетка.уа”. Більше цього, особа 1 навіть не звернув великої уваги на те, що кур’єр даний товар йому не показував і не демонстрував його належну працездатність. За переконливими словами кур’єра ТОВ “Розетка.уа”, на випадок якихось проблем з даним товаром, цей товар можна буде безпроблемно здати або обміняти в торговій мережі ТОВ “Розетка.уа”.
Як трохи згодом виявилося, що проданий товар – електрична бритва “Braun Series 5 50-W1600s” була уже в користуванні та непрацездатна. Світлодіоди функції “миття” та “розрядка” зовсім не світилися.
Блок лед-індикаторів і вимикача був дуже пошкрябаним та без спеціального клейончастого покриття. А на бонусному рахунку веб-сайту ТОВ “Розетка.уа” чомусь не було обіцяних 259 грн. 00 коп.
29.04.2021 року (та впродовж 14 днів) з цього приводу особа 1 неодноразово телефонував менеджерам ТОВ “Розетка.уа”, які переконливо обіцяли йому дане питання вирішити перш ніж закінчиться гарантований термін обміну даного товару. Згодом з’ясувалося, за словами тих самих менеджерів ТОВ “Розетка.уа”, що придбаний товар (електрична бритва “Braun Series 5 50-W1600s”), насправді не підлягає заміні чи обміну в торгових точках ТОВ “Розетка.уа”, так як являється “гігієнічним товаром”, навіть за умови, якщо цей товар був проданим без належної перевірки на працездатність і що він являється користованим чи зіпсутим, та що рекламні об’яви ТОВ “Розетка.уа” все-рівно гарантували обмін або повернення цього товару.
З написаного витікає, що ТОВ “Розетка.уа” продає не тільки користований товар, але і зіпсутий товар, та вчиняє над своїми клієнтами шахрайства. А щоб відібрати у свого клієнта право на заміну цього не працюючого товару на товар належної якості (або перешкодити праву покупця на повернення придбаного товару), менеджери і власники ТОВ “Розетка.уа” не гребують і обманом.
А саме, шляхом своїх солодких обіцянок невдовзі замінити товар не належної якості товаром належної якості (і навіть зробити компенсацію через завдані клієнту неудобства), менеджери і власники ТОВ “Розетка.уа” вдаються до того, що умисно затягують вирішення так званої проблеми до закінчення строку, встановленого Законом України “Про захист прав споживачів” в 14 діб.
Саме так і було з особою 1, коли менеджери найвищого положення в ієрархічній структурі ТОВ “Розетка.уа” просто переставали піднімати слухавку свого телефону і відповідати на електронні листи з приводу урегулювання виниклого спору через те, що термін у 14 днів давно уже сплив.
Відтак, саме через таке відношення менеджерів і власників ТОВ “Розетка.уа” до своїх клієнтів можна зробити висновок, що останні фактично є затятими аферистами, а не торговельною компанією.
Після цієї шахрайської події особа 1 провів незалежне журналістське розслідування, з опитуванням широкого кола працівників ТОВ “Розетка.уа”, за результатами чого дійшов наступного вражаючого висновку: власники ТОВ “Розетка.уа” закупають за кордоном деталі, з яких неофіційно самотужки скручують неналежної якості товар та продають його в своїх мережах. Крім цього, власники ТОВ “Розетка.уа”, при заміні неналежної якості товару, не утилізують останній, а ремонтують його і наново продають під виглядом нібито існуючих акцій.
Крім цього, як з’ясувалося, власники ТОВ “Розетка.уа” співпрацюють із організованими злочинними угрупуваннями та продають їх не зовсім законний товар.
Однак, найбільшими порушеннями в діяльності ТОВ “Розетка.уа” виявилися податкові. Власники ТОВ “Розетка.уа” імітують укладення договорів із ФОП, з метою уникнення сплати реальних податків. Також, власники ТОВ “Розетка.уа” приховують найману робочу силу, виплачують заробітну плату в конвертах та уникають сплати ЄСВ.
Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б. умисно перешкоджають наповненню державної скарбниці на декілька сотень мільйонів гривень в рік, тим самим послаблюючи боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
У відповідності до положення ст.190 КК України, “1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)-карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому,-карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням єлектронно-обчислювальної техніки – карається позбавленням воді на строк від трьох до восьми років. 4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна”.
У відповідності до положення ст.366 КК України, “1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
У відповідності до положення ст.185 КК України, “1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,- карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому,- карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років. 4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою,- карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна”.
Особливістю предмета шахрайства є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно. Право на майно може бути закріплене у різних документах, наприклад цінних паперам, довіреностях на право розпорядження майном, боргових зобов’язаннях, заповітах тощо. Про поняття права на майно див. коментар. викладений у Загальних положеннях до цього розділу. Об’єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий – власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов’язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності. За ознакою безпосередньої участі потерпілого у процесі незаконного вилучення майна шахрайство схоже з вимаганням, яке також передбачає передачу майна чи права на нього винній особі самим потерпілим. Однак, якщо при вимаганні потерпілий робить це вимушено, то при шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність є результатом впливу на нього шахрая, а саме, введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно. Добровільність при шахрайстві має уявний характер, оскільки вона обумовлена обманом. Якщо потерпілий у зв’язку з віком, фізичними чи психічними вадами або іншими обставинами не міг правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу ним майна чи права на нього не можна вважати добровільною. Заволодіння майном шляхом зловживання цими вадами або віком чи станом потерпілого за наявності для того підстав може кваліфікуватися як крадіжка, а одержання права на майно за таких обставин – розглядатися як недійсна угода (ст.51,52,54,55 ЦК України).
Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою. Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридичне значимої інформації) характер. У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов’язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством. За певних обставин (у разі, якщо таке майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за ст.193 КК України. Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо.
За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна предмета, його фальсифікація тощо), у тому числі конклюдентних. Різновидом шахрайського обману судова практика визнає фіктивне представництво, за якого винний, створюючи враження про свою належність до того чи іншого підприємства, має на меті укласти договори й отримати гроші без поставки товару або, навпаки, одержати товар без належної його оплати. До найбільш поширених випадків застосування обману як способу шахрайства належать: обманне отримання попередньої оплати (авансу) за надання товарів чи послуг. Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зв’язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо.
Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов’язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі посадовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винний схилив хабародавця до замаху на дачу хабара, його дії слід також кваліфікувати за відповідними частинами ст. 15, 27 і ст.369 КК України. Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов’язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов’язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об’єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. Якщо обман використовується для досягнення іншої мети, наприклад для створення умов для наступного заволодіння майном усупереч волі потерпілого, полегшення доступу до майна (для проникнення у Відповідне приміщення тощо) і безпосередньо не обумовлює перехід майна або права на нього до винного, він не може визнаватися способом шахрайства. Такі дії слід розцінювати як крадіжку або інший злочин проти власності. Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір’ям вчиняє інший злочин, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України і за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення або інше протиправне заволодіння офіційними документами, штампами або печатками, їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, підроблення документів, печаток, штампів та бланків з метою подальшого їх використання при шахрайстві, а так само використання при шахрайстві завідомо підробленого документа диспозицією ст.190 ККУ не охоплюються і повинні окремо кваліфікуватися за ст.353 або за відповідними частинами ст.357, 358 чи 366 КК України. У разі, коли винна особа не змогла використати підроблений нею документ для шахрайського заволодіння майном чи придбання права на майно, її дії слід розцінювати як підроблення документів і готування до шахрайства (за умови, що винний мав намір вчинити шахрайство, передбачене ч.2,3 або 4 ст.190 КК України). Особа, яка підробила документ і передала шахраєві для використання його при вчиненні шахрайських дій, підлягає відповідальності за підробку документів і пособництво у шахрайстві. За способом вчинення (обман або зловживання довірою) шахрайство має велику схожість із заподіянням майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, відповідальність за яке передбачена ст.192 КК України. Відрізняються ці злочини між собою головним чином тим, що при шахрайстві має місце вилучення майна із фонду власника або іншого володільця, в результаті чого зменшується наявна маса такого майна, тоді як при вчиненні злочину, передбаченого ст.192, винний отримує майнову вигоду шляхом використання майна, яке лише мало ще перейти у власність тієї чи іншої особи. У останньому випадку має місце так звана не передача належного. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном. Суб’єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами злочину є шахрайство: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.190 КК України), або 3) у великих розмірах, або 4) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч.З ст.190 КК України), або 5) в особливо великих розмірах, або 6) організованою групою (ч.4 ст.190 КК України); 7) що заподіяло значної шкоди потерпілому (ч.2 ст.190 КК України). Під незаконними операціями з використанням електронно-обчислювальної техніки як кваліфікуючою ознакою шахрайства слід розуміти такі спрямовані на заволодіння чужим майном або придбання права на майно операції, в основі яких лежать обман чи зловживання довірою. При цьому вказану кваліфікуючу ознаку шахрайства утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки е неможливим (наприклад, здійснення електронних платежів, інших операцій з безготівковими коштами). Якщо з використанням такої техніки здійснюються операції, які цілком можуть здійснюватись за допомогою іншої техніки (наприклад, комп’ютер використовується для набору тексту, виготовлення документа тощо), то розглядуваний склад шахрайства відсутній. Електронно-обчислювальна техніка у даному випадку виступає засобом вчинення злочину, а здійснювані з використанням неї операції становлять зміст шахрайського заволодіння чужим майном чи правом на нього. Використання електронно-обчислювальної техніки для неправомірного заволодіння чужим майном утворює склад злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, лише тоді, коли винна особа здійснює викрадення шляхом обману чи зловживання довірою. Обман при вчиненні цього злочину може виразитись у застосуванні програмних засобів, які дають змогу винному будь-яким чином здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованих системах, щоб ввести в оману автоматизовану систему і видати себе за того, хто має право в ній працювати і здійснювати відповідні операції (за “свого”). Проникнувши у такий спосіб до відповідної електронної системи, винний здійснює ті чи інші операції, як це робив би той, хто має на це право. При цьому він може вплинути на процес обробки інформації, перекрутити її зміст чи знищити, задати необхідну для заволодіння майном чи правом на нього команду, налагодити систему так, щоб вона функціонувала в режимі, який би забезпечив винному або іншим особам незаконне отримання чужого майна чи права на нього. Суть шахрайського обману при цьому залишається незмінною, з тією лише особливістю, що реалізується він за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки, що потребує наявності відповідних знань, рівня підготовки, навичок. Зловживання довірою як спосіб шахрайства при незаконних операціях з використанням електронно-обчислювальної техніки має місце тоді, коли винна особа в результаті довірчих відносин (у зв’язку з виконанням службових обов’язків, дружніми стосунками з потерпілим тощо) має вільний доступ до здійснення відповідних операції і недобросовісно використовує ці відносини для неправомірного заволодіння чужим майном чи правом на нього. Якщо винна особа проникає до захищеної електронної системи в інший спосіб, наприклад шляхом блокування чи знищення захисних кодів, і здійснює незаконні операції по заволодінню чужим майном, її дії не утворюють складу шахрайства, оскільки в них відсутні обман чи зловживання довірою. Їх слід розглядати як крадіжку чужого майна і кваліфікувати за відповідною частиною ст.185 КК України.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Хіба не за ці стандарти вітчизняного права щодня і на протязі шести років гинуть в ООС (АТО) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б. через свою нахабність, збочення і протиправність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б. саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть Чечоткіну В.В., Чечоткіній І.Г. та Кошель Р.Б. фекальну люстрацію, якщо правоохоронні органи, органи СБУ, прокуратури м.Києва і ДФС України не бажають реагувати у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б. вчинили умисне кримінальне правопорушення, яке передбачене ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.190, ч.1 ст.185, ч.2 ст.212, ч.2 ст.212-2, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність ТОВ “Розетка.уа” є частиною громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії Чечоткіна В.В., Чечоткіної І.Г. та Кошель Р.Б. по відношенню до особи 1 слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Чечоткіна В.В., Чечоткіної І.Г. та Кошель Р.Б. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до суб’єктів господарювання із іноземним капіталом та керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищують свої службові повноваження, вчиняють шахрайства і службові підроблення, викрадають кошти у своїх клієнтів, займаються несанкціонованою збіркою побутових, електричних і електронних пристроїв, продають користований і належним чином не працюючий товар, відмовляють у заміні не працездатного товару, не сплачують в повній мірі податки, уникають сплати ЄСВ, відмивають незаконним чином отримані кошти, не реєструють найману робочу силу, платять заробітну плату в конвертах, пропагують сепаратизм і деморалізують населення країни. Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Чечоткіна В.В., Чечоткіної І.Г. та Кошель Р.Б. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Чечоткін В.В., Чечоткіна І.Г. та Кошель Р.Б. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.1 ст.111, ст.364-1, ст.356, ч.2 ст.366, ч.2 ст.190, ч.1 ст.185, ч.2 ст.212, ч.2 ст.212-2, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до слідчого відділу Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві, прокуратури м.Києва, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Чечоткіним В.В., Чечоткіною І.Г. та Кошель Р.Б. Очікуємо результатів адекватного реагування керівників СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві, прокуратури м.Києва, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів проведеного досудового розслідування. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.