Аферистка Букіна О.М. блокує роботу громадської організації

У провадженні судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. знаходиться на розгляді судова справа за № 760/28584/20 за позовом особи 1 до особи 2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніна Лариса Миколаївна не має права розглядати сфабриковану нею цивільну справу № 760/28584/20, особа 2 за нововиявлених підстав 24.06.2021 року подав повторну заяву про її відвід.
У своїй заяві від 24.06.2021 року особа 2 зазначав біля 21 (двадцяти однієї) підстави для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду судової справи за № 760/28584/20. Серед таких підстав значилися і такі, що гарантували відвід даної судді від розгляду сфабрикованого нею провадження:
1) суддя вчиняє службові підроблення (18.06.2021 року особа 2 отримав поштовий лист, в якому була копія ухвали у судовій справі № 760/28584/20, датованою 03.02.2021 року, а також повістка, якою запрошувалося особу 2 на судове засідання на 02.03.2021 року, яка була вже у минулому часі);
2) суддя методично не надає копій ухвал суду (в тому числі їх вступних і резулятивних частин), а ті що епізодично і з великим запізненням надає – не відповідають вимогам Наказу ДСА за № 814;
3) суддя розглянула 11.06.2021 року клопотання представника позивача адвоката Бачинської про накладення на представника відповідача особу 2 грошового стягнення за начебто допущені зловживання процесуальними правами, в той час як зустрічне клопотання особи 2 з тими самими вимогами щодо представника позивача адвоката Бачинської суддя проігнорувала;
4) суддя прийняла до розгляду клопотання представника позивача адвоката Бачинської про накладення на представника відповідача грошового стягнення в момент, коли особа 2 зачитував заяву про відвід судді;
5) суддя зазначила результати розгляду клопотання представника позивача адвоката Бачинської про накладення на представника відповідача грошового стягнення в ухвалі, яка була винесеною за результатами розгляджу заяви особи 2 про відвід судді від розгляду судової справи №760/28584/20;
6) суддя досі не надала копії ухвали суду сторонам провадження за результатами розгляду клопотання представників відповідача і позивача про взаємне накладення стягнення;
7) суддя досі не надала копії ухвали суду сторонам провадження за результатами розгляду заяви представника відповідача про відвід судді від розгляду справи;
8) суддя надіслала повістку відповідачу «задньою» датою, в той час як регулярно заперечує при розгляді заяв відповідача про її відвід стосовно не надання саме таких повісток;
9) суддя надіслала копію ухвали відповідачу «задньою» датою, в той час як регулярно заперечує при розгляді заяв відповідача про її відвід стосовно не надання саме таких копій ухвал суду;
10) суддя регулярно передає матеріали судової справи для оприлюднення їх в Єдиному державному реєстрі судових рішень із особистими даними на представника відповідача та даними на його громадську організацію, в той самий час як саме цих даних не надає на чотирьох представників позивача, на самого позивача і на товариство з обмеженою відповідальністю позивача;
11) суддя неправомірно обмежує представника відповідача в процесуальних правах;
12) суддя своїми неправомірними рішеннями завдає вкрай великої моральної, матеріальної шкоди та шкоди життю і здоров’ю представнику відповідача та інтересам громадської організації;
13) суддя перебуває в неприязних стосунках із учасником провадження – представником відповідача;
14) суддя переслідує представника відповідача за його суспільно-громадську діяльність;
15) суддя підозрюється у корупційних діях;
16) суддя некомпетентна та підозрюється у підробленні документів про юридичну освіту;
17) суддя протиправно розглянула клопотання представника позивача про забезпечення доказів і задовольнила його, всупереч вимогам ЦПК України: що підготовче засідання уже було давно закритим, що представник позивача не надсилав копії такого клопотання відповідачу, що представник позивача не надав доказів суду про поважність причини пропуску строку на подання до суду саме такого клопотання, що представник позивача не надав доказів суду що існують певні труднощі із самостійним витребовуванням таких доказів, що позивач не надав доказів суду про оплату такої послуги судом;
18) суддя регулярно не дозволяє особі 2 (як учаснику судового процесу і як журналісту) знімати судові засідання на портативний відеозаписуючий пристрій всупереч вимогам Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”;
19) суддя проводить судові засідання в неробочий час, ігноруючи з цього приводу заперечення особи 2;
20) суддя не робить перерв у засіданні для відправлення фізіологічних потреб, яке триває по 4 години;
21) суддя регулярно відмовляє особі 2 у технічній перерві на прийом ліків, добре знаючи (з матеріалів справи) що особа 2 хворіє на відповідні хвороби, які потребують регулярного прийняття ліків.
А в додатку до своєї заяви від 24.06.2021 року про відвід судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. у судовій справі № 760/28584/20 особа 2 надавав такі докази:
– копію ухвали у судовій справі № 760/28584/20 від 03.02.2021 року
– копію судової повістки від 03.02.2021 року за вих. № 760/28584/20/8323/2-21, з датою запрошення на судове засідання на 02.03.2021 року
– копію конверту із штрихкодом 0311330038611 (в якому була повістка і копія ухвали у судовій справі № 760/28584/20 від 03.02.2021 року)
– трекінг відстеження руху рекомендованого відправлення 0311330038611
– Акт виявлення невідповідностей під час розкриття конверта за штрихкодом 0311330038611
– копію Рішення ВРП у провадженні № 2911/1дп/15-18 від 14.09.2018 року
– копію ухвали у судовій справі № 760/22271/18 від 24.10.2018 року
– копію ухвали у судовій справі № 761/25890/19 від 20.08.2019 року
– копію ухвали у судовій справі № 761/25888/19 від 12.08.2019 року
– копію ухвали у судовій справі № 761/1199/19 від 25.02.2019 року.
У повторній заяві від 24.06.2021 року про відвід судді Ішуніній Л.М., особа 2 опирався на очевидний непрофесіоналізм даної судді, на її юридичну безграмотність, безтолковість, свавілля і безчинність, власну зацікавленість у розгляді сфабрикованої судової справи № 760/28584/20, а також на норми ЦПК України, Конституції України, висновки ВССУ та практики ЄСПЛ.
Також, особа 2 посилався в своїй заяві від 24.06.2021 року на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, завдячуючи чому суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. При цьому слід врахувати, що надаючи свою згоду на застосування практики Європейського суду з прав людини, Верховна рада України виходила з того, що любі розбіжності і неоднакові тлумачення норм ЦПК України мусять бути прерогативою ЄСПЛ.
29.06.2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л.М. розглянула заяву особи 2 від 24.06.2021 року про її відвід від розгляду судової справи № 760/28584/20 та винесла чергову неправосудну ухвалу, якою визнала вказану заяву необґрунтованою та у відповідності до вимог частини 1 статті 33 ЦПК України передала її “…для подальшого вирішення іншому судді”.
Фактично ж, суддя Ішуніна Л.М. саме у такий спосіб намагається відстояти своє право на отримання хабара в повному обсязі, адже якщо вона не винесе кінцеве рішення у цій сфабрикованій судовій справі, то їй прийдеться як мінімум повернути позивачу частину отриманого хабара, а то й увесь завдаток.
Поміж тим, як це витікає з тексту її шахрайської ухвали від 29.06.2021 року, безмозка потвора Ішуніна Л.М. не тільки не спростувала наведені особою 2 факти, як неспростовні підстави для її відводу, але і безсоромно продовжувала в своїй черговій безграмотній ухвалі брехати і фантазувати, тим самим визнаючи свою корупційну зацікавленість і надалі розглядати сфальшовану нею цивільну справу № 760/28584/20.
Більше цього, суддя Ішуніна Л.М. проігнорувала вимоги ЦПК України, Конституції України, Закон України “Про судоустрій та статус суддів” та Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, адже не вручила учасникам провадження копії саме такої ухвали.
І тільки 02.07.2021 року, фактично у наступному судовому засіданні, особа 2 з великими труднощами витребував копію саме такої ухвали, яка, як на його здивування, знову була зі звичними як для даної божевільної судді порушеннями: копія ухвали була знову неправильно сформована та віддрукована, у порушення Наказу ДСА за № 814, Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та Закону України
“Про забезпечення права на справедливий суд”.
Ознайомившись із її змістом особа 2 прийшов висновку, що дана ухвала є точною копією попередньої ухвали у справі № 760/28584/20. Як і у попередній версії своєї ганебної і безграмотної ухвали, суддя Ішуніна Л.М., повторно відмовляючи у задоволенні заяви про її відвід, зазначила таку бредню: “25 червня 2021 року від Громадської організації… повторно (ввосьме) надійшла заява про відвід судді Ішуніної Л.М. Окрім зазначеного в попередніх заявах про відвід судді Ішуніної Л.М., які вже були вирішені судом, заявник посилається на те, що в ухвалі суду від 11 червня 2021 року не було вирішено його зустрічне клопотання про накладення стягнення на сторону позивача за зловживання процесуальними правами, не вручено йому копії зазначеної ухвали, а також всупереч норм цивільного процесуального кодексу України, а саме після закриття підготовчого судового засідання, було вирішено клопотання представника позивача про забезпечення доказів.
За таких обставин, заявник вважає, що суддя Ішуніна Л.М. зацікавлена у результатах розгляду зазначеної справи, що свідчить про її упередженість та необ`єктивність при її розгляді… Суд вважає, що обставини, зазначені в заяві відповідача, як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи, тому заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою”.
Написане суддею Ішуніною Л.М. скидається на явну бредню психічно хворої особи. Яким чином суддя Ішуніна Л.М. могла прийти до такого рішення, якщо вона не описала в своїй ганебній ухвалі біля 21 причини для її відводу, а потім не проаналізувала кожен з цих 21 пунктів у відповідності із Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Законом України “Про забезпечення права на справедливий суд”, Конституцією України, Європейським судом з прав людини, ЦПК України і ВССУ?
Попри все це слід сказати, що як би навіть і не існувало “об’єктивних” підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20, то суддя Ішуніна Л.М. все-рівно мусила задовольнити заяву від 24.06.2021 року про її відвід на підставі вищеперелічених міжнародних правових актів, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод і наданих дозволів Верховної ради України на кшталт (цитата): “…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу… Останнє також було залізним приводом для самовідводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду судової справи № 760/28584/20, чого остання ганебно уникає, при цьому виявляючи себе вельми зацікавленою особою у результатах розгляду цієї сфальшованої цивільної справи.
Відтак, вищенаписане повторно доводить, що суддя Ішуніна Л.М. є психічно хворою особою, інакше б дана суддя не стала б заперечувати ті очевидні норми права, на які посилався особа 2 та які чітко прописані в ЦПК України, Конституції України, Законі України “Про судоустрій та статус суддів”, Законі України “Про забезпечення права на справедливий суд”, практиці ЄСПЛ, рішеннях ВССУ і т.д. За цією аналогією суддя Ішуніна Л.М. з таким же успіхом може уперто заперечувати наявність сонця і місяця на небі, наявність дня і ночі, тобто наявність очевидних і безспірних загальновизнаних речей, з якими ми щодня стикаємося. А якщо це так, тоді чому Володимир Зеленський і ВРП обдарували душевно хвору особу посвідкою і мантією судді? А може це якийсь злий розрахунок Зеленського: мовляв, якщо я Президент України Володимир Зеленський агонічний наркоман, а мій штат ВРП – суцільні збоченці і корупціонери, то навіщо тоді нам судді із здоровими головами? Адже на фоні численної маси суддів-психів, навряд чи будуть кидатися в очі перехожого наркотична залежність Президента України і його корупційні взаємовідносини з ВРП?!
Тим не менше, суддя Ішуніна Л.М. своєю повторною ганебною ухвалою у судовій справі № 760/28584/20 від 29.06.2021 року у черговий раз переконує, що вона не має права не то що розглядати дану цивільну справу, але і надалі працювати в органах судової влади, навіть прибиральницею.
А саме, у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ від 24.12.2019 №1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, які набрали чинності з 01.01.2020 року), суддя Ішуніна Л.М. постановила 29.06.2021 року ухвалу у справі № 760/28584/20, яка неправильним чином сформована і віддрукована: текст ухвали віддрукований на одному аркуші, ухвала не зшита, не опломбована, на пломбі не вказано скільки містить аркушів дана ухвала, на пломбі не вказано ПІП судді і секретаря суду, на пломбі немає підписів секретаря і судді, на пломбі немає круглої (гербової) печатки, з наявними міжрядковими відступами, з виділенням окремих слів жирним кольором, без зазначення прізвища секретаря суду, без зазначення в ухвалі де зберігається її оригінал і т.д.
Також, як це зазначається в Законі України “Про судоустрій і статус суддів”, в Законі України “Про забезпечення права на справедливий суд” та у ЦПК України, судові виклики мають бути підписаними суддею та завірені печатками, в той час як повістки, які епізодично надходять особі 2, підписані секретарем судді Ішуніної Л.М., або ж взагалі ніким не підписані та не завірені печатками.
Зрештою, 01.07.2021 року, суддя Солом`янського районного суду м.Києва Букіна О.М. розглянула заяву особи 2 про відвід судді Солом`янського районного суду м.Києва Ішуніній Л.М. від 24.06.2021 року, за наслідками чого постановила ухвалу, якою відмовила у її задоволенні. В обгрунтування своїх доводів суддя Букіна О.М. зазначила таке: “Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що під час розгляду вищезазначеної справи, на його думку, суддею були допущені численні порушення норм процесуального права. Крім того представник відповідача стверджує, що він звертався до правоохоронних органів із заявами про вчинення суддею кримінальних правопорушень, що на його думку свідчить про можливу наявність у судді упередженого ставлення до відповідача, а також може свідчити про її необ`єктивність та зацікавленість під час розгляду даної справи. Дослідивши заяву про відвід судді, суд приходить до наступного висновку… Приймаючи до уваги викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача… про відвід головуючого судді Ішуніної Лариси Миколаївни задоволенню не підлягає, оскільки, не містить обґрунтованих підстав для відводу головуючого судді”.
В той же самий час, шизофренічка Букіна О.М., рівносильно шизоїду Ішуніній Л.М., чомусь не описала в своїй ганебній ухвалі 21 підставу для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20 та не надала жодної правової оцінки наданим особою 2 доказам.
І це попри те, що законодавець вимагає від суддів в суворому порядку описувати і аналізувати в своїй ухвалі кожну деталь, яку заявник зазначив в своїй заяві. А якщо суддя Букіна О.М. цього умисно не зробила, то це може говорити лише про три підстави: тупість, злочинність або ж божевільність.
Що б із цього всього справжньою причиною не було, дебілка Букіна О.М. не має жодного права і надалі працювати в цьому суді, хіба що хвойдою чи прибиральницею! Більше чим очевидно, як це витікає з перерахованих вище 21 підстави для відводу судді Ішуніної Л.М., що розумово відстала Букіна О.М. умисно приховала усі ці причини для її відводу з корупційних міркувань.
За таких обставин суддя Букіна О.М., постановивши Ухвалу у справі № 760/28584/20 від 01.07.2021 року, якою відмовила у задоволенні заяви особи 2 про відвід судді Ішуніній Л.М., яка подавалась на підставі п.3,5 ч.1 ст.36, ст.39,40 ЦПК України, Конституції України, Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактично істотно порушила вимоги цих самих законів.
01.07.2021 року суддя Солом’янського районного суду м.Києва Букіна О.М. винесла ухвалу у судовій справі № 760/28584/20 стосовно розгляду заявленого особою 2 відводу судді Ішуніній Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20, за результатами якого вчинила службове підроблення, приховала вчинені злочини, надала допомогу злочинній особі, постановила неправосудну ухвалу, порушила присягу судді. Крім цього, дана суддя умисно спотворила міжнародні і вітчизняні правові акти, які гарантували особі 2 відвід судді Ішуніній Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20.
З цього витікає, що суддя Букіна О.М. маніпулює законами України та практикою ЄСПЛ за для прийняття неправосудних судових рішень з метою отримання неправомірної вигоди.
За таких підстав суддя Букіна О.М. не має щонайменшого права і надалі працювати професійним суддею. І уже є не важливим що саме спонукало її до винесення такого неправосудного рішення: божевільність чи бездарність, злочинність чи банальна неграмотність, так як усе з перерахованого не дозволяє даній особі виконувати функції судді. Простіше кажучи, якщо суддя Букіна О.М. маніпулює у такий спосіб законодавством України з корупційних міркувань – тоді її місце в тюрмі. А якщо це все робиться з причин її психічних розладів – тоді місце судді Букіної О.М. в психлікарні.
Як бачимо, ВРП, Верховна Рада і Президент України тепер мусять прийняти адекватне рішення.
Суддя Букіна О.М. за любих підстав мусить бути позбавлена своїх повноважень.
Крім цього, суддя Букіна О.М., у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ від 24.12.2019 №1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, які набрали чинності з 01.01.2020 року), також винесла ухвалу у справі № 760/28584/20, яка неправильним чином сформована і віддрукована: текст ухвали віддрукований на одному аркуші, ухвала не зшита, не опломбована, на пломбі не вказано скільки містить аркушів дана ухвала, на пломбі не вказано ПІП судді і секретаря суду, на пломбі немає підписів секретаря і судді, на пломбі немає круглої (гербової) печатки, ухвала містить міжрядкові відступи, з виділенням окремих слів жирним кольором, без зазначення в ухвалі де зберігається її оригінал і т.д.
Також слід окремо зазначити, що суддя Букіна О.М. уже постановила дюжину неправосудних ухвал, якими з однієї сторони частково нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на декілька десятків мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу.
Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні рішень у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу/самовідводу, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які виключають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Згідно з цією нормою має бути лише унеможливлена участь судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву в його неупередженості.
Таким чином, достатньою підставою для відводу/самовідводу є обгрунтоване припущення про існування ризику того, що суддя в силу впливу певних факторів може бути необ’єктивним і упередженим.
Наведене свідчить про те, що підставою для відводу/самовідводу не обов’язково має бути беззаперечно доведений факт не об’єктивності чи зацікавленості судді.
Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
Виходячи з вищезазначеного можна прийти до висновку, що суддя Букіна О.М. умисно чи то через брак мізків, психічні розлади, потенційний бандитизм або через неабияку твердолобість регулярно порушує міжнародні і вітчизняні норми права, тим самим плюючи на могили десяток тисяч героїчно загиблих бійців АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, суддя Букіна О.М. саме у такий підлий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, нівелюючи своїми диверсійними діями їх героїчні досягнення. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ОСС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій збоченці фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Букіна О.М. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/28584/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 2, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Букіної О.М. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Букіна О.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Букіна О.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, культивує і поширює корупцію, вчиняє підроблення, виносить неправосудні ухвали, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу кримінальному угрупуванню, вчиняє саботаж і диверсії, грубо порушує присягу судді. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Букіна О.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Букіною О.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Букіної О.М. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Букіна О.М. містить всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Букіною О.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку судді Букіної О.М., яка грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.