Чернишов О.М. і Вінграновський А.М. в ролі газових аферистів

12.09.2022 року учасник бойових дій (особа_1) звернувся до уповноважених осіб АТ “Київгаз”, шляхом подання відповідної заяви через особистий кабінет офіційного веб-сайту АТ “Київгаз”, з приводу якнайскорішої заміни іржавого газового лічильника, у якого давно уже закінчився термін експлуатації та який почав пропускати газ в приміщення його квартири. А щоб заміна такого лічильника відбулася без будь-яких затримок, особа_1 придбав за власний кошт абсолютно новий газовий лічильник марки “Октава G-4” 2019 року вироблення (з терміном заводської повірки по 2024 рік), про що власне і вказав у своїй заяві.
13.09.2022 року уповноважений працівник АТ “Київгаз” зателефонував на мобільний телефон особи_1 з приводу узгодження дати та часу встановлення придбаного ним газового лічильника “Октава G-4”, при цьому не заперечуючи проти встановлення вказаного лічильника без процедури проведення додаткової його повірки на предмет відповідності встановленим стандартам.
16.09.2022 року, рівно об 09 годин ранку і 40 хвилин, прибули до помешкання особи_1 два працівники АТ “Київгаз”, які взамін встановлення газового лічильника марки “Октава G-4” та ліквідації витоку газу, чомусь вирішили провести обстеження іржавого газового лічильника “Візар G-6”, шляхом його обмацування, змащування миючим засобом та методом візуального огляду, після чого поспішно покинули квартиру.
За словами даних працівників АТ “Київгаз”, їм не надавало керівництво розпорядження щодо встановлення нового газового лічильника “Октава G-4”, а лише оглянути “старий” лічильник.
16.09.2022 року, приблизно в післяобідній час, з цього самого приводу особа_1 повторно звернувся через особистий кабінет офіційного веб-сайту АТ “Київгаз” з проханням записати його на особистий (очний) прийом до керівництва АТ “Київгаз” у найближчі дні, про що його повідомити по номеру мобільного телефону. А враховуючи те, що згідно даних вказаного веб-сайту, вільною датою на звернення до уповноважених працівників АТ “Київгаз” був кінець жовтня місяця 2022 року, то особа_1 у своєму зверненні посилався не тільки на Закон України “Про звернення громадян”, але і на Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в розумінні наявної пільги на безчерговий прийом).
Однак, взамін позитивної відповіді на вказане звернення, особі_1 було надано анонімну відповідь такого маразматичного тексту: “16.09.2022 року працівниками УЕГГ-1 АТ “Київгаз” проведено обстеження в квартирі – витоку газу не виявлено. Для вирішення питання щодо газового лічильника, заявка оформлена на 20.09.2022 року. Якщо Ви бажаєте звернутися на прийом, необхідно звернутися до районного управління УЕГГ-1 АТ «Київгаз» за адресою: вул. Білицька 45, прийти на прийом до майстра. Приймальні дні: вівторок і четвер, з 9 до 17 години, обідня перерва: з 13 до 14 години. Дякуємо за звернення”.
У такому разі особа_1, в період з 17.09.2022 року по 22.09.2022 року включно намагався спростувати цю неправдиву інформацію та переконати анонімного працівника АТ “Київгаз” прийняти негайні міри по усуненню виниклої загрози газового вибуху (аварії), однак усі його зусилля виявилися марними через повну неадекватність тої особи, яка вела переписку, та яка чомусь приховувала свої ідентифікаційні дані.
Разом із тим, 22.09.2022 року, рівно в 07 годин ранку і 55 хвилин, до помешкання особи_1 прибули два інженери і один працівник АТ “Київгаз”, які після тривалих намекувань надати їм хабар та після численних погроз скласти Акт на виявлені ними порушення (на “заховані” під гіпсокартон газові труби у кухонній кімнаті квартири), запропонували йому здати на додаткову повірку придбаний особою_1 газовий лічильник “Октава G-4”. При чому, на багаторазові прохання особи_1 чітко пояснити, на підставі яких законів вказані інженери мають це робити, останні пояснили це такою білібердою: “Цього вимагають від нас наші керівники (тобто, Чернишов О.М. і Вінграновський А.М.). В решті-решт, цих два інженери і один працівник АТ “Київгаз” поспішно покинули квартиру особи_1, не ліквідувавши аварійний витік газу та не замінивши іржавого лічильника новим.
Не бажаючи миритися із корумпованими мародерами з АТ “Київгаз”, особа_1 надіслав 01.12.2022 року електронний лист на ім’я керівника “Нафтогаз України” з проханням прийняти його і надати інтерв’ю з приводу наявної корупції, свавілля і безчинності чиновників у нафто-газовій сфері. На жаль, відповіді на даний лист чомусь не послідувало. Саме тому особа_1 вирішив без будь-яких листів і без будь-яких попереджень прибути до так званого єврейського офісу – Голови правління НАК “Нафтогаз України” Чернишова Олексія Михайловича, який знаходиться по вул.Михайлівській, 12 в м.Києві.
09.02.2023 року, приблизно об 16 годин і 30 хвилин, особа_1 так і вчинив, без жодних попереджень прибувши за адресою: м.Київ, вул.Михайлівська, 12. Як не дивно, його зустріли в дуже великому холі два охоронника, які в категоричній формі відмовили йому навіть відвідати туалет, не кажучи вже про не допущення до кімнати секретаря Чернишова Олексія Михайловича або до канцелярії НАК “Нафтогаз України”, у потребі зареєструвати скаргу на дії керівництва АТ “Київгаз” та заяву, з проханням надати інтерв’ю стосовно того безладу, який чинять чиновники в нафто-газовій сфері.
Приблизно через 15 хвилин, з верхніх поверхів НАК “Нафтогаз України”, до холу спустився начальник охорони, який відмовився надавати особі_1 ту інформацію, яка є обов’язковою як для ознайомлення громадян, та яка згідно чинного законодавства мала б в обов’язковому порядку давно уже розміщуватися на стінах даного холу у так званому куточку споживача: від назви установи до зазначення її реквізитів, графіку роботи, переліку управлінь, зазначення ПІП керівників цих самих управлінь та їх телефонів, графік прийому громадян керівниками підрозділів цієї установи, зазначення умов запису громадян на особистий прийом до тамтешніх чиновників, копії бланків документів тощо.
Попри це, особа_1 також не зміг побачити в холі НАК “Нафтогаз України” протипожежного щита і дошки з копіями відповідних документів, а також інформаційної дошки щодо захисту (профілактики) ковідної інфекції, не кажучи вже про повну відсутність дезінфікуючих засобів.
Приблизно ще за 20 хвилин, у відповідь на не годування особи_1, до холу спустилися з верхніх поверхів НАК “Нафтогаз України” Головний фахівець Управління діловодства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Олена Єсенкова, начальник Управління з прийому громадян – фізичних осіб та керівник групи медіа аналітики і претензійного аудиту Пелих Я.В., які категорично відмовилися впускати особу_1 до канцелярії. Позаяк, дані посадові особи, рівно як і начальник охорони, теж відмовилися брати від особи_1 скаргу і заяву та реєструвати їх у встановленому законом порядку, мотивуючи це тим, що вони цього робити не будуть, без оголошення на те виниклої причини. І лише згодом, Пелих Я.В. погодився взяти від особи_1 заяву, за що власне і розписався на зворотній стороні її копії. А що стосувалося скарги, то він пояснив, чому саме він не захотів її брати від особи_1 і реєструвати у такий дурнуватий спосіб: “…Тому що НАК “Нафтогаз України” не працює з юридичними особами”.
Поміж тим усім, навіть через три з половиною тижні після отримання заяви-прохання про забезпечення особистого прийому особи_1 членами правління (або головою правління) НАК “Нафтогаз України”, саме такої пропозиції особі_1 так і не послідувало. Натомість, відповідно тексту надісланого особі_1 електронного листа за вих. № 14/6-107-23 від 15.02.2023 року начальником юридичного Департаменту НАК “Нафтогаз України” Короленко В.В. (за підготовки листа спеціалістом Лисенко), що нібито особа_1 не в ту організацію звернувся 09.02.2023 року. Тобто, що НАК “Нафтогаз України” не має жодного відношення до свавільних і корумпованих чиновників АТ “Київгаз”, і що витік газу – це не їх парафія, і що фабрикування боргів та переслідування громадян (в тому числі учасників бойових дій) за нібито спожитий газ – це також не їх справа. В той же самий час, досі поступають особі_1 на усі його телефони безліч дзвінків і СМС, а також електронних листів з витребуванням не існуючого боргу за спожитий газ на загальну суму в 2700,00 грн., або явитися до НАК “Нафтогаз України” і доказати відсутність такого боргу.
Якщо ж зважити на те, що НАК “Нафтогаз України” відмовляє у прийомі громадян і робить усе, аби громадян не допускати до себе, а також якщо брати до уваги листи, де НАК “Нафтогаз України” стверджує, що справа з боргами і з газом – це не їх парафія, то можна цілком прийти логічного висновку, що НАК “Нафтогаз України” є не державною установою, а справжнім дурдомом, що переповнений смердючими та безмозкими носатими іудеями! А якщо звернутися до Закону України “Про прийом громадян”, а також до низки антикорупційних законів та КПК України, то вищеописане неробство чиновників НАК “Нафтогаз України” можна сміло розглядати як потенційний злочин: приховування вчинених злочинів, корупція, колаборація, державна зрада, бандитизм, підривна діяльність тощо. У всякому разі, навіть якби особа_1 дійсно помилився і звернувся не туди із проблемами, що описані вище, то відповідно положенням Закону України “Про прийом громадян”, усі звернення особи_1 мали б бути переадресованими працівниками НАК “Нафтогаз України” в негайному порядку за належністю. А що стосується вчинених злочинів (вимагательство, корупція, неробство, перевищення повноважень, шантаж, залякування працівниками та інженерами АТ “Київгаз”, то НАК “Нафтогаз України” мало б про ці негаразди в негайному порядку повідомити правоохоронні органи, чого не було зроблено.
Тим паче, що в розпорядженні НАК “Нафтогаз України” були докази вчинених злочинів у вигляді фото усіх осіб правопорушників. А той факт, що НАК “Нафтогаз України” практично приховав аварійну ситуацію з тривалим витоком газу підтверджує, що дана установа є потенційно злочинною та потребує негайного розформування або ж тотального звільнення усього начальницького складу.
Останнє підтверджує абсолютну аморальність, злочинність, продажність, неадекватність, а то і абсолютну психічну ненормальність усіх тих, хто про аварійну ситуацію узнав але навмисно змовчав, наражаючи мешканців аварійного будинку на вірну загибель від можливого вибуху регулярно витікаючого газу.
Ст.7 ЗУ “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення):
“Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються”.
Ст.8 ЗУ “Про звернення громадян” (Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню):
“Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення”.
Стаття 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) тлумачить:
“Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів – карається виправними роботами на строк до 2 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”.
В ст.111 КК України (Державна зрада) передбачено таке:
“1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, – карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання”.
У відповідності до положення ст.366 КК України, “1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
Статтею 396 КК України (Приховування злочину) передбачається:
1. Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, – карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
1. Об’єктом злочину є діяльність суду, органів досудового слідства та дізнання з своєчасного виявлення, присікання та розкриття злочинів. 2. Об’єктивна сторона злочину полягає у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Таке приховування передбачає приховування злочинця, слідів злочину, засобів та знарядь вчинення злочину, факту придбання або збуту майна, здобутого в результаті його вчинення, легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Способами приховування можуть, зокрема, бути надання злочинцю сховища, транспортних засобів, знищення слідів злочину, перенесення знарядь злочину в інше місце, зміна зовнішнього вигляду злочинця, забезпечення злочинця підробленими документами. Якщо спосіб приховування сам по собі є злочинним, він потребує самостійної кримінально-правової оцінки. Якщо винний для приховування злочину вчинив вбивство, то його дії слід кваліфікувати тільки за п.9 ч.2 ст.115 КК України. Якщо особа з метою приховати злочин вчиняє завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину або дає завідомо неправдиве показання, її дії кваліфікуються, відповідно, за ст.383 або 384 КК України. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що спрямовані на приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. 3. Суб’єкт злочину загальний. 4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому, особа не обов’язково повинна знати, що приховує саме тяжкий чи особливо тяжкий злочин, – вона повинна усвідомлювати фактичні обставини вчиненого діяння, яке за законом визнається тяжким чи особливо тяжким злочином. 5. Ч.2 ст.396 КК України передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила заздалегідь не обіцяне приховування злочину. Про поняття членів сім’ї і близьких родичів див. коментар до ст.115 і 380 КК України.
Ст.256 КК України (Сприяння злочинним організаціям та укриття їх діяльності) зазначає:
“1.Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття Їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють Їх злочинній діяльності,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. За своєю сутністю це посягання являє собою сприяння діяльності вже існуючої злочинної організації, а за юридичною конструкцією – причетність до передбаченого ст.255 КК України злочину, яка виділена в спеціальній статті особливої частини кримінального кодексу. Об’єктом злочину є громадська безпека.
Об’єктивна сторона злочину включає в себе заздалегідь не обіцяне: 1) сприяння учасникам злочинних організацій; 2) укриття Їх злочинної діяльності; 3) здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності. Сприяння учасником злочинних організацій – це допомога організації в цілому, її підрозділам чи окремим учасникам, призначена для забезпечення існування і розвитку організації, можливості реалізації злочинних намірів, які вони ставлять перед собою.
Це сприяння не стосується вчинення конкретних посягань, що їх здійснює злочинна організація,- така допомога означає співучасть у відповідних злочинах. Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій – це діяння, які полягають в переховуванні: організаторів, керівників та рядових учасників злочинної організації; осіб, які, не будучи членами злочинної організації, виступають співучасниками злочинів, вчинених такою організацією; знарядь чи засобів вчинення злочину, інших предметів, які використовуються для забезпечення діяльності усієї організації чи при вчиненні окремих посягань; предметів, що здобуті внаслідок злочинної діяльності організації тощо. Заздалегідь не обіцяним сприяння учасникам злочинних організацій є тоді, коли про його наступне надання не повідомлялося до моменту створення організації. Тобто сприяння надається вже існуючій організації, й виникнення не обумовлене наданим сприянням. Інакше таке сприяння становить пособництво злочину, передбаченому ст. 255 КК України. Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій буде заздалегідь не обіцяним за умови, що воно не обіцяне до створення організації чи до моменту завершення окремих злочинів, вчинюваних злочинною організацією. В іншому випадку такі дії становлять співучасть у злочині, передбаченому ст.255, або в злочинах, які вчиняє організація і приховування яких було заздалегідь обіцяне. Способами вчинення таких дій є: надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів.
Під здійсненням інших дій, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинних організацій, розуміються будь-які дії, які можуть полягати, наприклад, у створенні перешкод для представників влади, що ведуть боротьбу з діяльністю організації, наданні учасникам злочинних організацій інших засобів здійснення злочинної діяльності, крім тих, що перелічені вище, тощо. Суб’єкт злочину загальний. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що надання допомоги учасникам злочинної організації, а тим самим і всій організації, укриття їх злочинної діяльності служить продовженню їх злочинної діяльності, розуміє, що цим він сприяє організованій злочинній діяльності, а, отже усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх діянь. Він передбачає, що такі його діяння призводять до того, що продовжується злочинна діяльність організації, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. Усвідомлюючи неминучість таких наслідків, винний бажає їх або ж байдуже ставиться до них. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) службового особою; 2) повторно. Повторність, у складі цього злочину означає вчинення його два або більше рази, якщо відсутні ознаки продовжуваного сприяння.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Чернишов О.М. і Вінграновський А.М. через свою тупість і протиправність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право уцілілих рештків українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права.
Більше цього, аферисти Чернишов О.М. і Вінграновський А.М. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і ветеранів АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть казнокрадам і корупціонерам Чернишову О.М. і Вінграновському А.М. фекальну люстрацію, якщо ВРУ, Президент України і СБУ не хочуть реагувати на неспростовні факти їх підривної діяльності, саботажу і державної зради у визначений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що Чернишов О.М. і Вінграновський А.М. вчинили умисні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.364, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність Чернишова О.М. і Вінграновського А.М. є частиною громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії Чернишова О.М. і Вінграновського А.М. по відношенню до особи_1 слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, протиправні дії Чернишова О.М. і Вінграновського А.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до суб’єктів приватного господарювання та керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Чернишов О.М. і Вінграновський А.М. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищують свої повноваження, культивують корупцію, вчиняють службові підроблення, приховують вчинені злочини, надають допомогу організованим злочинним угрупуванням, деморалізують воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, наражають ЗСУ на поразку у війні з Росією, перешкоджають діяльності громадських організацій. Чернишов О.М. і Вінграновський А.М. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має жорстоко каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Чернишовим О.М. і Вінграновським А.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності виродків Чернишова О.М. і Вінграновського А.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 і ч.1 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень божевільними колаборантами Чернишовим О.М. і Вінграновським А.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.364, ч.1 ст.111, ч.1 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГСУ СБУ, ГПД НАБУ, ГСУ ДБР та ГСУ НП у м.Києві про вчинені Чернишовим О.М. і Вінграновським А.М. кримінальних правопорушень. Також з цього приводу зараз готуються два цивільних позови на загальну суму в 5 мільйонів грн. Очікуємо результатів адекватного реагування керівників ГСУ СБУ, ГПД НАБУ, ГСУ ДБР та ГСУ НП у м.Києві стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів проведеного досудового розслідування, а від цивільного суду – правосудних рішень. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.