Мамоян Х.Ю. Тупа поліцейська наволоч переслідує волонтерів

За наслідками успішної політичної і громадської діяльності, за останні 7,5 років, громадська організація (в тому числі її керівник) регулярно потерпають від переслідування різноякими приватними і державними злочинними угрупуваннями у формі:
1) замовленого убивства матері керівника ГО;
2) замовленого тюремного ув’язнення брата керівника ГО (відсидів 2 роки в СІЗО, а згодом був виправданим);
3) каліцтва і тортур слідчими слідчого органу та працівниками прокуратури брата керівника ГО;
4) переслідування слідчими слідчого органу та працівниками прокуратури брата керівника ГО з метою не допущення отримання грошової компенсації за незаконне ув’язнення і каліцтво;
5) замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням cокири);
6) замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням електрики);
7) замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням отрут);
8) замаху на життя і здоров’я як керівника громадської організації (з використанням зброї);
9) замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням зброї);
10) замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням побутового газу);
11) замаху на життя і здоров’я керівника громадської організації (з використанням зброї);
12) перешкоджання законній господарській діяльності приватного підприємства (керівника ГО);
13) перешкоджання діяльності громадської організації (впродовж 5 років);
14) незаконного вилучення майна приватного підприємства (є рішення суду про протиправність дій чиновників, яке впродовж 3 років не виконується через корупцію в КМДА, КМУ і АПУ);
15) залякування найманих працівників приватного підприємства (керівника ГО) з метою його простою;
16) розбою і хуліганства приватного підприємства (керівника ГО) з метою простою і банкрутства;
17) вимагательства хабарів як від керівника приватного підприємства (керівника ГО);
18) каналізаційних затоплень приміщень приватного підприємства (керівника ГО) з метою простою;
19) вилучення рекламно-інформаційних носіїв приватного підприємства (керівника ГО) з метою його простою;
20) фальсифікації серії кримінальних справ проти громадської організації та переслідуванні її керівників, як спосіб приховати злочини зрадивших державу, психічно хворих, бездарних і корупційних суддів;
21) незаконного впливу на поставщиків приватного підприємства (керівника ГО) з метою паралічу його роботи;
22) несанкціонованого (та без попереджень) відключення приміщень приватного підприємства (керівника ГО) від електроенергії та водопостачання з метою його простою і банкрутства;
23) проведення незаконних перевірок приватного підприємства (керівника ГО), без отримання на те дозволу від уряду, з метою його простою і банкрутства;
24) фальсифікації акту порушень розміщення вивіски приватного підприємства (керівника ГО, є рішення суду про незаконність дій, яке не виконується КМДА і Зеленським), з метою його простою і банкрутства;
25) фальсифікації акту порушень правил благоустрою приватного підприємства (керівника ГО), з метою простою його діяльності і банкрутства;
26) порушень прав виборця до українського парламенту (керівника ГО, двічі);
27) позбавлення конституційного права на працю (керівника ГО);
28) незаконного перекриття подачі природнього газу (при тому що тепла вода у будинку і електроплити не передбачені) з метою обмеження умов існування керівника ГО та декотрих мешканців будинку, (які під’єднані до одного і того ж самого стояка газової труби);
29) побиття керівника громадської організації патрульними інспекторами поліції (наявний висновок судової експертизи у кримінальному провадженні),і т.д.
Не дивлячись на те, що по майже усім цим фактам відкриті кримінальні справи в СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві, розслідування з цього приводу роками не проводяться заступником начальника Солом’янського управління поліції – начальником слідчого відділу Мамояном Х.Ю.
Більше цього, Мамоян Халіл Юрікович роками саботує розслідування біля 1100 кримінальних справ, вчинених проти інтересів держави та інтересів фізичних і юридичних осіб-підприємців різношерстними чиновниками КМДА, детективами НАБУ і БЕП, слідчими ДБР, патрульними поліцейськими, суддями, депутатами Київської міської ради, керівниками відділів та особисто Головою РДА Солом’янського району м.Києва. Але неабиякий бандитизм, абсолютну бездарність і надмірну корумпованість Мамояна Халіла Юріковича можна доказати навіть на прикладі одного з 1100 кримінальних проваджень за № 1201510009005252 (за частиною 4 ст.296 та частиною 2 ст.185 КК України), яке яке ним з особистою упертістю і численними аферами досі саботується, хоча потерпілою особою залучено до провадження наявне судове рішення у цивільній справі, де вину Можаєва Ігора Миколайовича, Можаєвої (Рисичук) Г.С. та Можаєвої А.С. уже було повністю доказано, однак Акт підозри у вчиненні злочину Мамоян Х.Ю. досі так і не передав слідчому судді.
В той же самий час, чурбанська гидота Мамоян Х.Ю. влаштував цілу охоту із засідками на громадських діячів, не маючи у себе такого законного права (у формі постанови суду), за принципом – від балди чи то від хворобливого бажання вибити звичного для нього хабара (ознака ст. 189, 364, 365, ст.366, 367, 368, ст.382, ст.396, ст.256 КК України).
Також, Мамоян Х.Ю. роками не виконує біля 350 рішень суду, якими його зобов’язано вчинити низку процесуальних, розшукових і слідчих дій, а також внести до ЄРДР в термін до 24 годин, з моменту отримання таких ухвал, відомості раніше отриманих заяв про вчинені кримінальні правопорушення, надати потерпілим відповідні витяги з ЄРДР та Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого.
За інсайдерською інформацією від слідчих СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві, чурбанський виродок Мамоян Х.Ю. створив за місцем своєї роботи злочинне угрупування, метою якого є здирництво, відкати і корупція. При чому, Мамоян Х.Ю. вимагає від своїх слідчих щомісячно надавати йому неправомірну вигоду в сумі 1-3000 доларів США, в залежності від займаної посади та звання. Крім цього, аферист Мамоян Х.Ю. включив в свою злочинну піраміду низку слідчих суддів з числа Солом’янського районного суду м.Києва. Останнє надає йому можливість засуджувати до тюремного ув’язнення зовсім не винних людей. Серед таких невинних, як правило, в любу мить можуть з’явитися успішні бізнесмени, політики, громадські діячі, волонтери, інваліди, вчені, меценати і навіть артисти.
За наявним прайсом у бариги Мамояна Х.Ю., замовлення одного року тюрми для невинної особи коштує 1,5-5 000 доларів США (з оглядом на соціальне положення того чи іншого претендента на тюремне ліжко), а що б відкупитися злочинцю від тюрми, ціна сягає 3-8 000 доларів США за кожен рік (в залежності від важкості та доказовості вчиненого злочину). За таких умов злочинні елементи мають гарантовану можливість відкупитися від переслідування законом любого злочину, навіть від убивства людей. А бізнесмени мають “чудову” нагоду швидко та ефективно усувати своїх конкурентів в любий момент.
За таких обставин уже не являється секретом, чому у нашому суспільстві є такі напіврозумні істоти як Мамоян Х.Ю. В той же час хтось має відповідати за ці всі безчинства, афери, корупцію, переслідування, бездіяльність, приховування вчинених злочинів, надання допомоги кримінальним угрупуванням і мародерство, адже являється несправедливим те, що такі азіатські орки як Мамоян Х.Ю. купують високі посади навіть під час затяжної в нашій державі війни.
І взагалі, на прикладі колаборанта Мамояна Х.Ю. можна переконатися, що в системі поліції нових кадрів фактично не буває, а практикується лише тупа перестановка давно існуючих корупційних фігур по адміністративним районам Києва (або ж по іншим містам України). Отож, як це наглядно видно на відео постраждалих мітингуючих, цей бездарний корупціонер раніше працював на такій же самій посаді в СВ Оболонського ГУ НП в м.Києві. Однак, досить сильно засвітившись на отриманих хабарах і вимагательствах, мусив перевестися до СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві.
На жаль, належного висновку у своїх постійних залетах Мамоян Х.Ю. на сьогодні не зробив та знову почав наступати на одні і ті ж самі гострі граблі, адже взамін належного виконання своїх посадових обов’язків (на прикладі вчасного розслідування 1100 кримінальних проваджень та щодо виконання 350 рішень суду) знову розпочав охоту на не винних людей з числа громадських діячів на замовлення злочинного угрупування з ВРП, при цьому лобіюючи інтереси власної кишені.
У всякому разі, в статтях 189, 364, 365, 366, 367, 368, 382, 396, 256, 15, 27 КК України чітко зазначається, що він вчиняє злочини, а значить повинен нести відповідну кримінальну відповідальність.
Таким чином, відомості щодо вчиненого кримінального правопроступку Мамоян Х.Ю. мають всі ознаки кримінальних правопорушень, які передбачені ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.368, ч.4 ст.189, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають внесенню до ЄРДР і є підставою для початку розслідування.
Крім цього, в свою чергу це також означає, що єврей Зеленський в черговий раз має пройти іспит на свою вошивість перед українським народом і остаточно вирішити, де справжнє місце аутсайдеру-корупціонеру Мамоян Халілу Юріковичу: в тюрмі чи на посаді заступника начальника Солом’янського управління поліції – начальника слідчого відділу?
А результати проведеного тестування тупорилого виродка Мамояна Х.Ю. на предмет отримання вакансії Першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області допоможе Зеленському у вирішенні цього питання, чого геть не можна сказати про Офіс ГПУ, який незаконно “підняв” рейтинг чупакабри Мамояна Х.Ю. з останнього місця на третє, при цьому явно з корупційних міркувань.
В статті 112 КК України (Посягання на життя державного чи громадського діяча) зазначається:
Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Рахун­кової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, – карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Як випливає із самої назви ст.112 КК України, основним безпосереднім об’єктом цьо­го злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій. Обов’язковим додатковим об’єктом є життя людини. Потерпілим від злочину визнається державний чи громадський діяч. Стаття 112 КК України, передбачає вичерпне коло державних діячів: Президент України, Голова Верховної Ради України (ст.88 Конституції України), народний депу­тат України (ст.1 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 року), Прем’єр-міністр України (ст.114 Конституції України), члени Кабінету Міні­стрів України (особи, які у порядку ст.114 Конституції України призначені до складу Кабінету Міністрів України), Голова чи судді Конституційного Суду України або Верхов­ного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральний про­курор України (ст.122 Конституції України), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст.5 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 року), Голова Рахункової палати (ст.10 Закону України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 року, Голова Національного банку України (ст.10 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року) та відносить до громадських діячів, керівників політичних партій. Момент виникнення чи припинення у потерпілого статусу державного чи громадського діяча пов’язаний із його призначенням на відповідну посаду чи звільненням з неї, що регулюється законодавством. Об’єктивна сторона цього злочину законодавцем визначається як посягання на життя державного чи громадського діяча. Під посяганням розуміється вбивство або замах на вбивство.
Тому цей злочин є злочином з усіченим складом і вважається закінченим не тільки при настанні смер­ті зазначених осіб, а й за наявності замаху на злочин, який кваліфікується безпосеред­ньо за ст.112 КК України, без посилання на ст.15 КК України. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому суб’єкт усвідомлює правовий статус потерпілої особи. Вчинення посягання на життя осо­би, яка помилково сприйнята винним за державного чи громадського діяча, однак, напри­клад, лише балотується на відповідну посаду, кваліфікується як замах на розглядуваний злочин. Свідоме вчинення посягання на життя кандидата на відповідну посаду за наяв­ності необхідних ознак злочину кваліфікується як злочин проти особи за ознакою вико­нання потерпілим свого службового чи громадського обов’язку (п.8 ч.2 ст.115 КК України). Вчинення посягання у зв’язку з державною чи громадською діяльністю потерпілої особи свідчить про обов’язкову наявність мотиву – помститися за державну чи громад­ську діяльність особи або мети – перешкодити цій діяльності чи змінити її характер. Вбивство перелічених осіб на ґрунті особистих взаємовідносин кваліфікується як злочин проти життя. Суб’єкт – фізична осудна особа, яка досягла 14-ти років.
Стаття 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) тлумачить:
“Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів – карається виправними роботами на строк до 2 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”.
Статтею 189 КК України (Вимагання) передбачено:
1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із конфіскацією майна.
4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, – карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Стаття 383 КК України (Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину) тлумачить:
Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжко­му злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Неправдивість цього повідомлення характеризує фактичні обставини злочину, а не юридичну їх оцінку.
Якщо особа повідомляє дійсні (правдиві) відомості, але по­миляється щодо їх юридичної оцінки, то ознаки злочину, передбачено­го ст.383 КК України, відсутні. Не може кваліфікуватися за ст.383 КК України і так зване «самообмовляння», коли особа удавано обвинувачує саму себе у вчиненні злочину. Таке рішення пояснюється тим, що навіть після порушення кримінального провадження давання підозрюваним чи обвинувачуваним завідомо неправдивих показань, у тому числі й самообмовляння, не тягне за собою відповідальності. Повідомлення може бути здійснене у будь-якій формі: усно, письмово, по теле­фону, з використанням комп’ютерних мереж тощо. Повідомлення може виходити від власного імені, бути анонімним чи від імені іншої особи, але має бути спрямоване на адресу лише органів (службових осіб), що наділені за законом правом на порушення та здійснення кримінального провадження, а саме до суду (п.20-22 ч.1 ст.3 КПК України), прокурора (п.15 ч.1 ст.3, ст.36 КПК України), слідчого (п.17 ч.1 ст.3, ст.40 КПК України) або до органу досудового розслідування (ст.38 КПК України). Тому неправдиве повідомлення про злочин, яке спрямовується на адресу інших органів чи осіб, не утворює складу зло­чину, передбаченого ст.383 КК України, бо в цьому випадку не заподіюється шкода інтересам правосуддя. За ч.2 ст.383 КК України караються ті самі дії, якщо вони:
а) або поєднані з об­винуваченням у тяжкому (ч.4 ст.12 КК України) чи особливо тяжкому (ч.5 ст.12 КК України) зло­чині; б) або пов’язані зі штучним створенням доказів обвинувачення (наприклад, підроблення речових доказів та документів, використання лжесвідчень тощо); в) або учинені з корисливих мотивів (прагнення одержати внаслідок вчинення злочину ма­теріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди).
Якщо злочин, передбачений ст.383 КК України, одночасно містить ознаки діяння, перед­баченого ст.259 КК України, то вчинене заподіює шкоду не тільки відносинам у сфері здій­снення правосуддя, а й громадській безпеці, що потребує кваліфікації таких дій за сукупністю злочинів, передбачених цими статтями КК України). Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом, бо вказівка закону на завідомо неправдивий характер повідомлення свідчить про усві­домлення винним того, що спрямовані ним на адресу відповідних органів відомості не відповідають дійсності, і його бажання вчинити такі дії.
Суб’єкт злочину загальний – будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
У відповідності до положення ст.366 КК України, “1. Службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Отож, хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують гинути у російсько-українській війні? Неадекват Мамоян Х.Ю. через свою твердолобість, протиправність або психічну ненормальність напевно уже забув про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, аферист Мамоян Х.Ю. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми ганебними і протиправними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, солдати української армії і бійці територіальної оборони, які зможуть переконати колаборанта Мамояна Х.Ю. явитися в СБУ і в ДБР із чистосердечним зізнанням у своїх злочинах, якщо Президент України Зеленський, ВРУ, ДБР і СБУ не бажають реагувати на це у визначений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності корупціонера-шизофреніка Мамояна Х.Ю. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.189, ч.3 ст.382, ч.2 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати і те, що вчинені заступником начальника Солом’янського управління поліції – начальником слідчого відділу Мамоян Х.Ю. правопорушення також витікають з предмету громадської діяльності, яка делегована керівникам організації Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Мамоян Х.Ю. також слід розцінювати як таку, що направлена на перешкоджання виконанню їх громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. А сам факт саботажу роботи СВ Солом’янського УП ГУ НП м.Києва під час наявної війни в Україні, можна і навіть потрібно розцінювати як державну зраду Мамояна Х.Ю. Крім цього, як для даного випадку, дії хабарника і вимагателя Мамоян Х.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до правоохоронних органів, органів державної влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Збоченець Мамоян Х.Ю., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, допускає недбальство і бездіяльність, приховує вчинені злочини, не виконує рішень суду, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, переслідує громадських діячів, перешкоджає громадській і волонтерській діяльності, тим самим саботуючи роботу правоохоронних органів та оборонну діяльність ЗСУ і тероборони. Саботаж і бойкотування роботи правоохоронних органів під час воєнного стану прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Виродок Мамоян Х.Ю. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці зрадником Мамояном Х.Ю. вже розчарувала значну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності неадекватного чурбана Мамояна Х.Ю. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111, ч.1 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень аферистом Мамояном Х.Ю. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.189, ч.3 ст.382, ч.2 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.1 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні звернення до Комітету з контролю за діяльністю правоохоронних органів Верховної Ради України, ДБР, ГПУ, СБУ. Очікуємо результатів адекватного реагування Верховної Ради України, ДБР, ГПУ і СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та отримання об’єктивних результатів проведеного досудового розслідування. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.