Бондаренко Г.В. у приступах шизофренії бачить себе суддею

З 22.10.2021 року по 23.02.2024 року в слідчому управлінні Головного управління Національної поліції у місті Києві проводилося незаконне досудове розслідування у сфабрикованому проти президента Громадської організації кримінальне провадження за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року за ч.1 ст.377 КК України. При чому, вказане досудове розслідування проводилося не за підслідністю і не за підсудністю, а також без права на оскарження протиправних рішень, дій і бездіяльності слідчих та прокурора та без надання підозрюваному (а згодом – обвинуваченому) захисників (адвокатів), з пропуском строку на досудове розслідування, без жодного належного і припустимого доказу вчиненого злочину, з елементами свавілля, безчинності і розбою, із спричиненням шкоди життю та здоров’ю підозрюваному (обвинуваченому).
26.02.2024 року прокурор Київської міської прокуратури Охріменко Сергій Іванович подав через канцелярію Солом’янського районного суду м.Києва обвинувальний Акт у кримінальному провадженні за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року відносно громадянина (особа_1), у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.377 КК України.
06.03.2024 року, голова Солом’янського районного суду м.Києва Українець В.В., нехтуючи нормами КПК України, Конституції України, власною практикою, практикою Київського апеляційного суду та практикою Верховного суду щодо потреби обов’язкового попереднього розгляду та винесення слідчим суддею відповідної ухвали, без наявності саме такої ухвали суду, зробив подання до Київського апеляційного суду про визначення підсудності кримінального провадження за № 42021100000000654 від 22.10.2021 року.
10.07.2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., Жук О.В., Ковальська В.В., нехтуючи нормами КПК України, Конституції України, власною практикою та практикою Верховного суду щодо потреби обов’язкового попереднього розгляду та винесення слідчим суддею відповідної ухвали, без наявності саме такої ухвали суду, без взяття самовідводу (адже перед тим, принаймні останні три роки, ці самі судді методично брали самовідвід від розгляду усіх без виключення апеляційних проваджень відносно особи_1), винесли ухвалу у провадженні № 11-п/824/199/2024, якою задовольнила подання голови Солом’янського районного суду м.Києва Українця В.В. про визначення підсудності кримінального провадження № 420211000000006 від 22.10.2021 року, та направила матеріали вказаного провадження до Голосіївського районного суду м.Києва для їх розгляду по суті.
05.08.2024 року, відповідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ, судову справу № 760/4668/24 (провадження № 1- кп/752/2089/24) було передано для розгляду слідчій судді Голосіївського районного суду м.Києва Бондаренко Галині Вікторівні.
06.08.2024 року слідча суддя Голосіївського районного суду м.Києва Бондаренко Г.В. винесла неправосудну ухвалу у судовій справі № 760/4668/24, якою протиправно призначила підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42021100000000654 від 22.10.2021 року, про яке зовсім не йшлося в ухвалі суддів Київського апеляційного суду Яковлевої В.С., Жук О.В., Ковальської В.В. При чому, копії такої ухвали, всупереч вимогам ст. 21, 535, 534 КПК України, Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», особі_1 досі так і не було вручено.
10.09.2024 року, рівно в 15 годин і 00 хвилин, відбулося судове засідання під головуванням слідчої судді Голосіївського районного суду м.Києва Бондаренко Г.В., на яке особу_1 не було викликано повісткою чи в інакший, передбачений відповідними законами спосіб. Також на дане судове засідання не було викликано захисника особи_1 Мелашка А.В., всупереч тому що в матеріалах судової справи знаходилася його розписка для прокурора Охріменка І.І. про отримання копії обвинувального Акту (факт службового підроблення і співпраці адвоката з прокурором). Однак, приблизно 16.09.2024 року, із запізненням на 8 днів, особа_1 отримав саме таку повістку, що суперечило вимогам ч.8,9 ст.135 КПК України.
24.09.2024 року, рівно в 10 годин і 00 хвилин, відбулося судове засідання під головуванням слідчої судді Голосіївського районного суду м.Києва Бондаренко Г.В., на яке особу_1 та його адвоката-маріонетку знову не було викликано повісткою чи в інакший передбачений законом спосіб, на якому розглядалася заява особи_1 про відвід прокурору Київської міської прокуратури Охріменку С.І. від участі у розгляді судової справи № 760/4668/24, за результатами чого було винесено неправосудну ухвалу.
Тобто, навіть попри те, що особа_1 надав суду аж 51 доказ неналежності поведінки прокурора Охріменка С.І. та його пряму зацікавленість в прийнятті йому вигідного неправомірного судового рішення, що власне і передбачено пунктом 3 ст.77 КПК України, слідча суддя Бондаренко Г.В. протиправно відмовила у задоволенні заяви особи_1 про його відвід, неправдиво зазначаючи в ганебній ухвалі, що нібито немає таких підстав. Більше того, слідча суддя Бондаренко Г.В., у порушення прямих вимог ст. 84, 99, 321-324 КПК України, відмовилася від дослідження наданих особою_1 доказів на диску DVD, при цьому завідомо неправдиво посилаючись у своїй протиправній ухвалі на нібито відсутність існування саме таких доказів.
Відповідно, неправосудним рішенням божевільна суддя Бондаренко Г.В. завдала особі_1 чималого матеріального збитку та шкоди його здоров’ю. А саме, суддя добре знала про незадовільний стан здоров’я особи_1 і що особі_1 дозволяється нетривало перебувати в сидячому чи стоячому положенні тіла, однак зобов’язала інваліда 2 групи 2 тижні підряд писати завідомо для неї не потрібний відвід прокурору Охріменку С.І. від розгляду вказаної судової справи, адже добре знала що винесе неправосудну ухвал, якою приховає злочини даного прокурора. Крім того, суддя Бондаренко Г.В. добре знала, що особа_1 являється інвалідом 2 групи з невеличким розміром пенсії, і що у нього є труднощі з рухами обох ніг, однак змусила його витратити на таксі 1150,00 грн. (4 поїздки), що б згодом саботувати два свої судові засідання. Крім того, особа_1 витратив на віддрукування (на принтері) заяви про відвід та на виготовлення копій документальних доказів майже 500 аркушів паперу формату А4, що обійшлося інваліду в 375 грн. Також, інваліду прийшлося витратити на віддрукування заяви і копій документів один картридж для лазерного принтеру, серії СЕ285, який обійшовся йому в 750 грн. Також, інвалід був змушеним витратити 35 грн. на придбання DVD-диску із контейнером для нього, щоб розмістити на диску відеодокази і аудіодокази, які суддя просто проігнорувала. А оскільки цей диск потрібно було чимось записати, то інваліду прийшлося придбати в інтернет-магазині «Розетка» за 1350 грн. лазерний записуючий пристрій Asus. Якщо до цього всього додати ще й використану тепер не дешеву електрику, яку інвалід витрачав два тижні підряд, що б написати таку заяву (адже адвоката де-факто у нього досі нема), то до вищевказаних збитків додасться як мінімум ще 350 грн. Крім цього, інвалід витратився на загальну суму в 680 грн. на премедикацію, аби зменшити сильний больовий синдром, знизити підвищений артеріальний тиск та попередити майже щоденну кровотечу з обширних ран на обох нижніх кінцівках.
З вищенаписаного можна остаточно переконатися, як свавільне рішення судді-шизофреника обов’язково завдасть не тільки клопоту учасникам судового процесу, але і принесе чималих матеріальних і моральних збитків та шкоди людському здоров’ю.
Зрештою, 24.09.2024 року слідча суддя Голосіївського районного суду м.Києва Бондаренко Г.В. невмотивовано відмовилася розглянути подане особою_1 клопотання про надання трансферу на наступні усі судові засідання через проблеми з рухами ніг, а також клопотання про закриття судової справи, хоча на початку судового засідання суддя задовольнила усне клопотання особи_1 про потребу розгляду цих двох клопотань.
Окрім цього всього, слідча суддя Голосіївського районного суду м.Києва Бондаренко Г.В., всупереч вимогам КПК України, Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проводить судові засідання з розгляду справи № 760/4668/24 в своїй робочій кімнаті, де немає елементарних умов для його проведення і для реалізації права учасників процесу на відеозапис її божевільних і злочинних судових засідань.
При цьому окремо потрібно зазначити, що на своїх судових засіданнях дана суддя жодного разу не встановлювала осіб-учасників процесу за особистими документами, що ставить під сумнів її компетентність і наявність у неї юридичної освіти.
Усе вищенаписане стало підствою для того, що б безталанну і злочинну суддю-шизофренічку Бондаренко Г.В. особа_1 відвів від розгляду судової справи № 760/4668/24, з приводу чого подав 26.09.2024 року в електронній формі короткий зміст електронної заяви про її відвід, яку божевільна мавпа Бондаренко Г.В. напричуд відмовилася розглядати на судовому засіданні 07.10.2024 року. 03.10.2024 року секретар судового засідання Гончаренко О.О. повідомила по телефону особу_1, що суддя Бондаренко Г.В. зняла з розгляду призначене на 07.10.2024 року судове засідання та протиправно передала заяву особи_1 про її відвід іншому судді, тим самим порушивши вимоги ст.81 КПК України (Порядок вирішення питання про відвід), при цьому позбавивши права усіх учасників процесу на вислуховування заявленого відводу та на надання з цього приводу своїх пояснень. А відтак, виходячи з вищенаписаного, можна прийти логічного висновку, що бездарна і злочинна суддя Бондаренко Г.В. своїми потенційними протиправними діями давно заслуговує того, що б її було звільнено з посади судді або ж що б її було як мінімум покарано у інший спосіб, з обов’язковим зобов’язанням пройти профперепідготовку.
І в доказ цьому може слугувати те, що усі ухвали судді Бондаренко Г.В., у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (Наказ ДСА України від 24.12.2019 року за № 1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджені зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА за № 814 від 20.08.2019 року), не відповідають жодним вимогам закону.
А саме, що усі ухвали даної судді не підписані, шрифт ухвал значно менший встановленого, а в правому верхньому куті її ухвал немає напису “З оригіналом згідно”, окремі слова в ухвалах виділені жирним кольором, ухвали містять міжрядкові відступи, в ухвалах не вказано де зберігаються їх оригінали, в ухвалах не написано, декотрі ухвали не завірені гербовою печаткою, ухвали не зшиті та не опломбовані, на пломбах не вказано дат їх створення, на пломбах не зазначено ПІП судді та ПІП секретаря суду, на пломбах немає підпису секретаря суду та підпису судді, на пломбах ухвал немає гербової печатки та не зазначено кількість аркушів, а кожна друга сторінка ухвал не перекреслена. Усе це робить з усіх таких ухвал судді Бондаренко Г.В. не більше чим макулатуру, якою можна лише підтерти смердючу дупу Зеленського.
А якщо до всього написаного вище додати і те, що суддя-виродок Бондаренко Г.В. має безліч грошових вкладень у банках України та що володіє двома квартирами, двома недешевими машинами і одним дорогим мотоциклом, а також що вона має чимало готівкових валютних коштів (в доларах США та в Євро) і коштів у національній валюті, то є всі підстави вважати її корупціонеркою.
Також слід зазначити, що безграмотна і душевно хвора суддя Бондаренко Г.В., за наслідками розгляду в 2023-2024 роках декількох скарг особи_1 щодо не внесення ГПД НАБУ відомостей його заяв про вчинені кримінальні правопорушення винесла неправосудні рішення та не надала особі_1 жодної копії ухвали для їх оскарження в апеляційному порядку, то тим самим нівелювала кропіткі досягнення громадської організації особи_1 та завдала шкоди державному бюджету на декілька десятків мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших ЗСУ і тероборони та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Стаття 81 КПК України (Порядок вирішення питання про відвід) вимагає:
1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює.
3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
В статті 77 КПК України (Підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача) зазначається:
1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у к рим пальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним по” ва іем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обгрунтовані сумніви в його неупередженості…
Для успішного виконання своїх конституційних функцій (ст.121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні і в судовому провадженні (ст.36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК) прокурор має бути незалежним, об’єктивним та неупередженим.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов’язки справедливо, послідовно і швидко, поважають і захищають людську гідність і захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя.
При виконанні своїх обов’язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено і уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об’єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.п. 12, 13).
Необ’єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні, по-перше, через неможливість поєднання виконання ним функції прокурора з іншою процесуальною функцією, яку він вже виконує в цьому провадженні: заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, слідчого, захисника або представника; по-друге, через заінтересованість його самого, його близьких родичів чи членів сім’ї у результатах провадження, тобто у відповідному варіанті вироку чи іншого процесуального рішення у цьому провадженні. Прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні і в тому разі, коли він ще не допитувався, але підлягає допиту як свідок про обставини кримінального правопорушення, оскільки свідки є незамінними. Під “іншими обставинами”, які викликають обгрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чоловіка прокурора; 2) прокурор перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасників кримінального провадження; 3) прокурор перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального провадження. Прокурор є обов’язковим учасником кримінального провадження на всіх його стадіях, тому його попередня участь у кримінальному провадженні, на відміну від судді, не є підставою для його відводу. Аналогічні підстави для відводу передбачає закон і для слідчого. Проте, на відміну від прокурора, він є учасником лише досудового розслідування.Тому застереження ч.2 щодо попередньої участі прокурора слідчого не стосується.
Статтею 135 КПК України (Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні) передбачено:
1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком…
2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
3. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.
4. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.
5. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, правоохоронного органу, слідчим, прокурором, секретарем судового засідання (якщо таке вручення здійснюється в суді).
7. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
8. Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
9. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Відповідно ст.412 КПК України (Істотні порушення вимог КПК України):
“1. Істотними порушеннями вимог КПК є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття провадження в кримінальній справі, його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності…”.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч.3 ст.8 Конституції). Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до суду.
У відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Тупорила мавпа Бондаренко Г.В. через свою твердолобість і психічну ненормальність напевно уже забула про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), бійців української армії і територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, виродок Бондаренко Г.В. саме у такий злочинний спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), воїнів ЗСУ і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, воїни ЗСУ і бійці територіальної оборони, які щодня влаштовуватимуть божевільній колаборанці Бондаренко Г.В. фекальну люстрацію, якщо ВРУ, ВРП, Президент України і СБУ не бажають реагувати на її підривну діяльність, саботаж і державну зраду у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що аферистка Бондаренко Г.В. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. А якщо врахувати ще й те, що судова справа № 752/19646/23 витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність шизоїда Бондаренко Г.В. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді-шизофреніка Бондаренко Г.В. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Брудна хвойда Бондаренко Г.В. через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, протиправно відкриває судові справи, безкарно переслідує патріотів держави, перевищує службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу організованим кримінальним угрупуванням, виносить неправосудні рішення, завдає шкоди економіці держави на декілька десяток мільйонів гривень, підриває міць і безпеку держави, деморалізує бійців ЗСУ і тероборони, вчиняє саботаж і диверсії, веде підривну діяльність, сприяє поразці ЗСУ і тероборони у війні з Росією, перешкоджає діяльності громадських організацій, завдає значної фізичної, матеріальної і моральної шкоди учасникам судових процесів, культивує і поширює корупцію, грубо порушує присягу судді, дискредитує судову владу України, підриває авторитет держави в очах світової громадськості. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Потвора Бондаренко Г.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею-дегенератом Бондаренко Г.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення.
Зазначене підтверджує, що в діяльності твердолобої аферистки Бондаренко Г.В. наявний склад додаткових кримінальних правопорушень, що передбачені ч.1 ст.111 і ч.7 ст.111-1 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею-колаборантом Бондаренко Г.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ДБР та ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею-колаборантом Бондаренко Г.В.
Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку судді Бондаренко Г.В., яка грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГСУ ДБР, ГПД НАБУ та ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.