Хілько А.В.: податкова міліція доїть бізнес і знищує державу

У провадженні СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві триває досудове розслідування кримінального провадження за номером 32016100030000069 від 27.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
Станом на 11.12.2017 року слідчий ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько Алєся Володимирівна не виконала жодної процесуальної дії, в тому числі:
1) не розглянула 13 (тринадцять) клопотань, поданих особою 1;
2) не надала особі 1 в порядку ст.220 КПК України 13 (тринадцять) відповідей за результатами розгляду 13 (тринадцять) клопотань;
3) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/14438/16-к від 05.12.2016 року;
4) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/2692/17 від 02.03.2017 року;
5) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/3299/17 від 15.03.2017 року;
6) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/4798/17 від 13.04.2017 року;
7) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/4799/17 від 13.04.2017 року;
8) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/1665/17 від 16.02.2017 року;
9) не виконала Ухвали у судовій справі за № 754/6706/17 від 04.07.2017 року;
10) не виконала жодного із доручень заступника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві;
11) не виконала жодного із доручень начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві;
12) не виконала жодного із доручень заступника начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
13) не виконала жодного із доручень начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
14) не виконала жодного із доручень начальника СУ ФР ДФС України;
15) не виконала жодного із доручень процесуальних керівників у даному провадженні;
16) жодного разу не допитала особу 1 у справі провадження;
17) не допитала 11 (одинадцять) свідків у справі провадження;
18) не провела жодного перехресного допиту;
19) не провела жодної експертизи і т.д.
11.12.2017 року, через поштову службу України, особа 1 подав клопотання за вих. № 2046/11 слідчому ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В.
13.12.2017 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, вказане вище клопотання отримала уповноважена особа СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Москаленко. Однак, станом на 18.12.2017 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено слідчою СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про належний розгляд його клопотання за № 2046/11 від 11.12.2017 року та письмової відповіді на нього не було надано.
18.12.2017 року, що відповідало 5 (п’ятому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України про обчислення процесуальних строків), особа 1 подав слідчому судді Деснянського районного суду м.Києва скаргу на повторну бездіяльність слідчого СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В.
У відповідності до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор
зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою».
Клопотання – це звернення в усній або письмовій формі сторони кримінального провадження, потерпілого чи учасників процесу, які наділені таким правом (сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник), до слідчого, прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування.
Клопотання є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян, які залучені у сферу кримінального судочинства, повного й об’єктивного дослідження обставин кримінального провадження. Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання.
У коментованій статті йдеться про клопотання, які направлені на проведення будь-яких процесуальних дій. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після прийому клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні, та його обгрунтованість. З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження. Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви.
У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання.
Такий строк встановлено законодавцем для розгляду уповноваженою процесуальною особою клопотання, заявленого учасниками кримінального процесу у ході досудового розслідування.
Якщо заявлене слідчому клопотання зумовлює потребу звернення до прокурора, то це не може розглядатись як підстава для відмовлення в задоволенні клопотання, і таке звернення розглядає слідчий, повідомляючи заявника про рішення останнього. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання.
При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Саме у такий незаконний спосіб слідчий ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. незаконно відсторонює особу 1 від законної участі у вказаному вище кримінальному провадженні, позбавляючи його елементарної можливості відстоювати свої порушені права, які оберігаються Конституцією України та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини.
11.01.2018 року відбулося судове засідання в Деснянському районному суді м.Києва з приводу розгляду скарги особи 1 на бездіяльність слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. Під час судового засідання слідчий Хілько А.В. зізналася, що 18.01.2018 року їй на розгляд було передано з канцелярії СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві клопотання особи 1 за вих. № 2046/11 про надання для ознайомлення матеріалів справи та вручення Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у даній справі провадження.
Однак, за відповідними поясненнями в суді слідчого Хілько А.В., вона впродовж півтори роки непохитно рахує особу 1 лише свідком, а не потерпілим (?). Саме цьому вона не порахувала за потрібне надсилати Постанову особі 1 про відмову у задоволенні клопотання, а натомість – в четвертий раз закрила дане кримінальне провадження. (?)
Більше того, слідчий Хілько А.В. в суді стверджував, що саме така її “ґрунтовна” позиція пояснює і те, чому вона впродовж 1,5 (півтори) роки не виконує 7 (семи) Ухвал слідчих суддів Деснянського районного суду м.Києва щодо розгляду поданих клопотань особи 1 та про вчинення низки слідчих дій, яких вона досі уникає.
Особа 1 неодноразово звертав увагу слідчого Хілько А.В. на те, що даний суд 10 (десять) місяців назад вже скасував її незаконну Постанову про не визнання потерпілим, що мало поставити остаточну крапку у даній проблемі, однак дана слідча вдалася до службового підроблення, в яке втягнула слідчого суддю Вінтоняка Романа Ярославовича. А саме, слідча Хілько А.В., взамін належного виконання Ухвали суду (вручення Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого), повторно винесла Постанову про не визнання особи 1 потерпілим у даному провадженні мотивуючи це тим, що особа 1 нібито повторно подала заяву про визнання його Потерпілим, чого насправді не було. Даний факт особа 1 оскаржив слідчому судді Вінтоняку Роману Ярославовичу, акцентуючи у своїй скарзі увагу не стільки на повторній шахрайській Постанові слідчого Хілько А.В., як на факті відсутності у справі провадження саме такої заяви. На жаль, суддя Вінтоняк Р.Я., в порушення вимог ст.306 КПК України, не запросив на судове засідання особи 1 та виніс шахрайську постанову про відмову у задоволенні скарги особи 1, тим самим надавши “привід” слідчому Хілько А.В. не виконувати раніше винесену Ухвалу у судовій справі за № 754/3299/17 від 15.03.2017 року слідчого судді Галась І.А.
Щоб покласти край тривалим шахрайствам слідчого Хілько А.В. і покриванню вчинених злочинів ФОП Ременнікова С.В., що завдає збитку державі від недоотриманих податків, особа 1 на судовому засіданні 11.01.2018 року звернув увагу суду на наступне.
§ 4 (потерпілий і його представник) КПК України передбачена процедура, за якою заявник набуває законного права “потерпілої” особи у кримінальному провадженні. Це саме стосується і безапеляційного вручення заявнику Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні.
А саме, ст. 55 КПК України (потерпілий) регламентує наступне (цитата):
“1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Як це добре видно з витягу з ЄРДР та зі зроблених зізнань слідчого Хілько А.В. (копія відео знаходиться нижче), саме вона 27.09.2016 року була уповноваженою начальником СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві на внесення до ЄРДР відомостей заяви особи 1 про вчинений злочин (тобто, була особою, що прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення).
Відповідно, в цю ж саму мить (в той же самий день) слідча Хілько А.В., у відповідності до п.2 ст.55 КПК України, була зобов’язаною вручити особі 1 Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні, чого досі не зробила.
Більше того, своїми злочинними діями вона 1,5 (півтори) роки перешкоджає проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні за номером 32016100030000069 від 27.09.2016 року, чим завдає шкоди державі і законним інтересам особи 1.
На численні скарги особи 1 впродовж 2016-2017 року на незаконні дії слідчого Хілько А.В.:
– процесуальному прокурору Київської місцевої прокуратури № 3 Старостенко А.М.;
– заступнику начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Кретову Є.А.;
– начальнику СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві;
– заступнику начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
– начальнику СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
– начальнику ГСУ ДФС України Татарінову Р.В.;
– начальнику ГУ ДФС у м.Києві;
– голові ДФС України;
чомусь не стали предметом належного проведення службового розслідування та негайного відсторонення її від роботи в порядку ст.39 КПК України, не кажучи вже про пониженні її в офіцерському званні, однак призвело до мегазбагачення начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка Сергія Вікторовича, а також його заступника-подільника – Беспалова Максима Олександровича.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності Хілько А.В., Старостенко А.М., Кретова Є.А., начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспалова М.О., Солодченко С.В. і Татарінова Р.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256 КК України.
Крім того, як для даного випадку, дії слідчої Хілько А.В., Старостенко А.М., Кретова Є.А., начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспалова М.О., Солодченко С.В. і Татарінова Р.В. є явно злочинними та антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної фіскальної служби і керівників держави в цілому, що явно наруку зовнішнім ворогам. Хілько А.В., Старостенко А.М., Кретов Є.А., начальник СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспалов М.О., Солодченко С.В. і Татарінов Р.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу податкових органів. Саботаж і бойкотування належної роботи податкових органів прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави.
Хілько А.В., Старостенко А.М., Кретов Є.А., начальник СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспалов М.О., Солодченко С.В. і Татарінов Р.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії в м.Києві.
Навмисна протидія нинішній державній політиці Хілько А.В., Старостенко А.М., Кретова Є.А., начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспалова М.О., Солодченко С.В. і Татарінова Р.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності.
Зазначене підтверджує, що в діяльності Хілько А.В., Старостенка А.М., Кретова Є.А., начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспалова М.О., Солодченка С.В. і Татарінова Р.В. наявний склад додаткового правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Хілько А.В., Старостенком А.М., Кретовим Є.А., начальником СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, Беспаловим М.О., Солодченком С.В. і Татаріновим Р.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення вищевказаними посадовими особами.
Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ і ГСУ СБУ, резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.