Судді-дебіли. Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва у провадженні № 2/754/794/20 від 18.12.2020 року позов особи 1 до особи 2 було задоволено частково. Судом було визнано Договір за № 1902/2016 від 19.02.2016 року, укладеним між особою 1 і особою 2 не дійсним. Також судом було визнано Договір за № 1902/2016 від 19.02.2016 року, укладеним між особою 1 і особою 2 не виконаним та стягнуто з особи 2 на користь особи 1 заборгованість за не виконаним зобов’язанням у розмірі 9875 (дев’ять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн., а моральну шкоду – у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) грн. Крім цього, було стягнуто з особи 2 на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 (одна тисяча п’ятсот тридцять шість грн. 80 коп).
Не погоджуючись з Рішенням Деснянського районного суду м.Києва, особа 2 подав апеляційну скаргу.
10.02.2021 року, Ухвалою Київського апеляційного суду у провадженні № 22-ц/824/4877/2021, суддя судової палати з розгляду цивільних справ Голуб Світлана Анатоліївна одноосібно відкрила апеляційне провадження, за наслідками чого постановила ухвалу, яка зовсім не відповідала вимогам Наказу ДСА за № 814 від 20.08.2019 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ» та вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, адже:
— ухвала не прошита та не опломбована;
— кожна друга сторінка аркушу містить текст;
— не зазначено в правому верхньому куті ухвали “Копія відповідає оригіналу”;
— декотрі слова віддруковані жирним кольором;
— текст ухвали містить міжрядкові відступи;
— ухвала не містить запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали;
— в ухвалі не написано, коли вона набирає законної сили;
— в ухвалі не вказано ПІП секретаря суду;
— в ухвалі не має підпису секретаря суду, що робить з такого документу недієздатний шматок паперу.
Крім цього, в описовій частині ухвали суддя Голуб С.А. зазначила неправдиву інформацію, які насправді не відповідає суті справи та не узгоджується із чинним законодавством України (ЦПК України).
Також, цією ж самою ухвалою було надано особі 1 строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу особи 2 впродовж п’ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Паралельно Ухвалі у провадженні № 22-ц/824/4877/2021, суддя Голуб С.А. надіслала особі 1 повістку, яка не відповідала вимогам ЦПК України, Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” та Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, адже була підписана не суддею, а її помічником – Гапекою Т.В.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги особи 2 та доданими до неї додатками, особа 1 прийшов висновку, що підстав для відкриття апеляційного провадження насправді не було.
Враховуючи серйозність недоліків, яких припустився особа 2, матеріали поданої апеляційної скарги як мінімум вимагали від колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Голуб Світлани Анатоліївни, Ігнатченко Ніни Володимирівни та Таргоній Дар’ї Олександрівни надання апелянту строку для усунення наявних порушень.
А саме, апелянт, при підготуванні і поданні своєї апеляційної скарги, порушив вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності. Тобто, особа 2 належним чином не завірив додатки до своєї апеляційної скарги: не зазначив в правому верхньому куті на кожній копії доданого до скарги документу «Копія відповідає оригіналу», не зазначив свого ПІП, не вказав дату створення копії документу. А декотрі з таких додатків взагалі не містили жодних елементів завірення. А що стосується самої апеляційної скарги, то в ній особою 2 не було зазначено кількості аркушів кожного з доданих до такої скарги документів.
І це попри те, що в матеріалах судового провадження № 2/754/794/20 уже була наявною копія рішення Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, якою було відмовлено у прийнятті касаційної скарги голови КМДА Кличка В.В., так як остання не відповідала поняттю процесуального документу (не було правильним чином завірено додатки до касаційної скарги та саму скаргу).
На жаль, безталанні судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. та Таргоній Д.О. при вирішенні питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги особи 2 зухвало проігнорували ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначається, що висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
26.04.2021 року, із запізненням судового розгляду справи рівно на три календарних місяці, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. та Таргоній Д.О. все-таки призначили до розгляду апеляційну скаргу особи 2. При цьому, дані судді з корупційних міркувань проігнорували вимоги пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами) та відмовилися передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи.
Однак, з підстав особистої неприязні і не прихованої протидії громадській діяльності особи 1, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. та Таргоній Д.О. навмисно затримали призначене судове засідання майже на дві години, добре знаючи з матеріалів судової справи, що особі 1 не рекомендується тривало перебувати у сидячому чи стоячому положенні свого тіла через особливості перебігу захворювань.
Поза тим, на початку засідання в апеляційному провадженні № 22-ц/824/4877/2021 з’ясувалося, що представника особи 1 колегія суддів не викликала у засідання, чим порушила право особи 1 на отримання правничої допомоги. І це попри те, що в суді першої інстанції такий представник був, про що до судової справи було долучено належним чином завірені документи (в тому числі копію Довіреності про надання безоплатної правової допомоги УБД), в яких були зазначеними контактні дані адвоката і Правобережного Центру безоплатної правової допомоги.
В той же самий час, в якості представника апелянта, в судове засідання з’явився адвокат Богун Василь Миколайович, який належним чином свої документи на представництво інтересів не оформив.
А саме, як це зазначається в п.2 “Положення про Ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру Ордерів”, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року за № 36 (із змінами і доповненнями), що Ордер на надання правової допомоги – письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 року за № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законами України.
Окрім того, Ордер, встановленої форми, є обов’язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст.20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зокрема, звертатися із адвокатськими запитами та представляти інтереси договірних осіб. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній (або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані вказати на звороті ордера.
Згідно рішення РАУ за № 162 від 04.08.2017 року, ордер складає у сукупності титульну та зворотну сторони, тому при наданні адвокатом посвідченої копії адвокатського Ордеру, необхідно було робити її як цілісний документ, встановленої Радою адвокатів України форми. Крім цього, відмітка про посвідчення копії Ордеру адвоката мала складатися зі слів: “Згідно з оригіналом”, особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об’єднання (бюро) у випадку, якщо Ордер видається адвокатським об’єднанням (бюро), який засвідчує копію, його ініціали та прізвища, а також дати засвідчення копії. Залучені до провадження копія Ордеру не містить інформації про орган, у якому надається адвокатом правова допомога із зазначенням виду адвокатської діяльності, відповідно вимогам ст.19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Також, в графі органу, у якому надається правова допомога, не вказано межі дії чинного Ордеру (приміром, “У всіх державних і не державних органах”). На звороті долученого до позову Ордеру не зазначено номеру Договору, дати його створення, не вказано прізвищ, імен і по-батькові сторін такого Договору та немає підписів. В копії Ордеру також не вказано номеру і дати видачі Посвідчення адвоката про право зайняття адвокатською діяльністю, а також найменування організації, яка видала Свідоцтво адвоката.
Усе це робить копію Ордеру адвоката Богун В.М. абсолютно недієздатною, а вказаний адвокат – позбавлений права представляти інтереси апелянта. Крім цього, Ордер адвоката Богун В.М. є типовою підробкою, адже в Єдиному державному Реєстрі мін’юсту насправді не значиться самозайнятої особи, ані приватного підприємця Богун В.М., який би дійсно був зареєстрованим в органах ДФС України. Останнє повністю спростовує легітимність спеціально зробленого в адвокатському Ордері запису: “Адвокат надає послуги на підставі індивідуальної адвокатської зайнятості”.
Тому, зазначене в Ордері, що нібито Богун В.М. надає адвокатські послуги відповідно “індивідуальній адвокатській діяльності”, спростовується даними з ЄДР, де адвоката з такими даними не обліковується.
В той же самий час, адвокат Богун В.М. вів себе на судовому засіданні неадекватно, дебоширив, вводив суд в заблуду, чим перешкоджав нормальному проведенню судового засідання.
Саме з цього приводу особа 1 подавав два усних клопотання на розгляд суду: про позбавлення адвоката Богун В.М. права бути учасником судового процесу та про застосування встановлених законом стягнень – видалення адвоката із залу суду. На жаль, за наслідками розгляду цих клопотань, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. протиправно відмовили особі 1 у їх задоволенні.
А в процесі розгляду даної апеляційної скарги по суті з’ясувалося, що вказані судді підозрюються в упередженості, корупційній заангажованості, безграмотності, безтактності, непорядності і свавіллі.
Останнє вказані судді навіть і не намагалися приховати. Приміром, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. за одне і теж саме порушення, допущене обома сторонами провадження, чомусь робили зауваження лише одній стороні. Тобто, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. під час доповіді по справі “встановили”, що в залі суду особа 1 перебував із медичною маскою, яка не закривала його носа. В той же самий час, таке ж саме порушення було і в адвоката Богун В.М., але вказані судді з цього приводу чомусь робили зауваження лише особі 1.
На підставі усього вищезазначеного, особа 1 вимушений був заявити відвід суддям Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. При заявленні такого відводу особа 1 покладався на очевидність і неспростовність підстав, в тому числі документально підтвердженими, з посиланням на норми вітчизняного і міжнародного права, які гарантували задоволення його заяви про відвід.
Однак, бездарні і корумповані судді-безпридільники Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. своєю неправосудною Ухвалою у судовій справі № 22-ц/824/4877/2021 від 26.04.2021 року протиправно відмовили у задоволенні усної заяви особи 1 про відвід даним суддям від розгляду провадження № 22-ц/824/4877/2021. При цьому, вказані судді умисно викривили значення заявлених підстав для їх відводу у даному провадженні, при цьому проігнорувавши вимоги міжнародних правових актів, які є вищими над ЦПК України і над Конституцією України, згідно наданих дозволів Верховною Радою України.
Останнє в зайвий раз підтвердило пряму зацікавленість суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. у результатах розгляду даної апеляційної справи. При цьому, вказані судді повторно продемонстрували свою неабияку тупість і бездарність, а також свою абсолютну непотрібність для нашої держави, адже в день винесення своєї ганебної ухвали – не видали її копії учасникам провадження.
Як згодом з’ясувалося, в момент вручення копії безграмотної ухвали, що судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. повторно склали і віддрукували копію ухвали, яка повторно не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 від 20.08.2019 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ» та вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, адже:
— ухвала не прошита та не опломбована;
— розмір шрифту більший дозволеного;
— кожна друга сторінка аркушу містить текст;
— не зазначено в правому верхньому куті ухвали “Копія відповідає оригіналу”;
— декотрі слова віддруковані жирним кольором;
— текст ухвали містить міжрядкові відступи;
— ухвала не містить запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали;
— в ухвалі не написано, коли вона набирає законної сили;
— в ухвалі не вказано ПІП секретаря суду;
— в ухвалі не має підпису секретаря суду, що робить з такого документу недієздатний шматок паперу.
Судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. постановили впродовж одного місяця дві неправосудних ухвали, якими з однієї сторони частково нівелювали кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодили наповненню державної скарбниці на декілька десятків мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу.
Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні рішень у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу/самовідводу, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які виключають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Рішенням Європейського Суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року) встановлено, що відповідно до практики Європейського Суду, наявність безсторонності щодо п.1 ст.6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію, беруться до уваги лише особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб’єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43). Стосовно об’єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній. Позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії», пункт 45 від 28.10.1998 року).
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Згідно з цією нормою має бути лише унеможливлена участь судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву в його неупередженості.
Таким чином, достатньою підставою для відводу/самовідводу є обгрунтоване припущення про існування ризику того, що суддя в силу впливу певних факторів може бути необ’єктивним і упередженим. Наведене свідчить про те, що підставою для відводу/самовідводу не обов’язково має бути беззаперечно доведений факт не об’єктивності чи зацікавленості судді.
Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Однак, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. твердо вирішили, що ЦПК України, ЦК України, Конституція України, практика ЄСПЛ та рішення Верховного Суду мусять стати їх власним клондайком. Саме тому дані судді, прикриваючись нормами цих законів, вдаються до винесення неправосудних рішень як спосіб досить легкого і перевіреного часом збагачення.
У злочинній погоні за неміряними хабарами судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. не гребують законами і навіть людськими долями, як засобом швидкого самозбагачення. Правова вакханалія суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. скоріше за все благословляється першими особами нашої країни, інакше б вони давно уже сиділи б у тюрмі або в психлікарні.
І вже не важно, хто насправді стоїть за цим корупційним свавіллям і безчинністю – ВРП чи Президент України, так як саме така безчинність суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. ганьбить могили десяток тисяч героїчно загиблих бійців АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, нівелюючи своїми диверсійними діями їх героїчні досягнення.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним істотам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 22-ц/824/4877/2021 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищують свої службові повноваження, культивують і поширюють корупцію, вчиняють службові підроблення, приховують вчинені злочини, виносять неправосудні рішення, перешкоджають діяльності громадських організацій, надають допомогу кримінальним угрупуванням, вчиняють саботаж і диверсії, грубо порушують присягу судді, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддями Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддями Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку суддями Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О., які грубо порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради правосуддя — відкриття дисциплінарних справ. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.
10 comments
У мене також було декілька судових справ в Київському апеляційному суді під головуванням йобнутої хвойди Голуб С.В. Це очкасте падло настільки тупе, що не відрізнить туфельки від валенка! Таке враження, що вона стала жертвою не закінченого аборту. Мало того що ця аферистка тупа і дурна, так вона ще й неадекватна. Одночасно запитує і тут же перебиває, не дає сказати слова. Таке враження, що з її рота безперервно ллється словесний пронос. А щодо музейної рухляді Ігнатченко Н.В., то Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя уже приймала рішення притягнути її до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на один місяць – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань дотримання суддівської етики і стандартів поведінки, з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Хіба це саме за себе не говорить, що ця лиса як член тварюка повністю безмозка? Була б я чоловіком, то цих трьох триперних шлюх удавила б свинячим гімном, щоб не було у них бажання брати хабарі і являтися на роботу без належної юридичної підготовки!
Tagged Ігнатченко Ніна Володимирівна Голуб Світлана Анатоліївна
Це не перший випадок, коли ці три брудних і смердючих хвойди втручаються в систему авторозподілу апеляційного суду і відбирають для себе наперед проплачені справи. Також, це не перший випадок, коли ці три дешевих курви ганьбляться на своїй безграмотності і тупоголовості при вчиненні ними корупційних дій і афер. Приведу досить нашумівший для усіх приклад і надаю копію звукозапису розмови із суддею Ігнатченко Ніною Володимирівною (суддею-“сонечко”), яка намагалась завадити представнику профспілок у Верховній Раді України захистити людей від незаконного звільнення.
Тобто, що суддя Апеляційного суду Київської області (тепер – це Київський апеляційний суд) передзвонила напередодні судового засідання на особистий телефон депутата ВРУ, тим самим порушивши вето на позапроцесуальні зносини судді з учасниками судового процесу та намагалась обдурити депутата ВРУ, щоб він не представляв від профспілки 15 незаконно звільнених працівників Концерну РРТ (яких витурили з КРРТ за те, що вони викрили сепаратизм керівника (призначеного Яценюком з окладом в 3 мільйони гривень), що відстоювали своє право на роботу в судах 1-3 інстанції). При цьому, дана суддя пробувала переконати депутата, що третьої сторони (профспілки) у справі не існує і долучити її на апеляційній стадії не можливо. Суддя у дивний спосіб “переживала”, що депутат не зможе виступити в суді, називала його “сонечком”. Це при тому, що профспілку залучили до справи ще в грудні 2015-го (тобто, на етапі розгляду судової справи в першій інстанції). Під час засідання, на яке суддя так переконливо депутата не запрошувала, правозахисники розвіяли всі її побрехеньки про протокольну відмову участі третьої сторони в суді першої інстанції і показали в журналі справи, яку вказана суддя нібито “перечитала 18 разів”, що представником профспілок в цій справі згаданий депутат вже є давно. При цьому важливо зазначити, що позапроцесуальне спілкування судді і учасників процесу – це серйозне порушення норм чинного законодавства. Тому депутат заявив цій судді відвід. Тим більше, що у юристів по справі було свідчення, що при автоматичному розподілі судових справ відбулось втручання в систему і що в депутата були всі підстави вважати, що судова справа “небайдужій” Ігнатченко дісталась не випадково. З цього приводу депутат звернувся до Вищої ради правосуддя, в Генпрокуратуру та НАБУ, що б там розібрались із втручанням “судді-сонечко” в діяльність народного депутата.
нічого доброго не скажу і про суддю Таргоній Д. О., яка заразила мого брата інфекціями, що передаються статевим шляхом. це тупоголове курвище прямо в суді зняла мого брата та сама призначила йому “розважальну” зустріч. після декількох неділь інтимних відносин з’ясувалося, що мій брат підхопив від цієї брудної сучки Таргоній Д. О. хламідії, трихомонади і папіломавірус. під час таких “постільних” зустрічей шльондра Таргоній Д. О. хвалилася, як заробляє хабарі, як продає судові рішення і як втручається в авторозподіл справ. не менш цікавим було дізнатися від шлюхи Таргоній Д. О. і про хабарі та відкати для ВРП. за її розповідями, суддями стають виключно за гроші або через постіль з важливими персонами. що кожний суддя платить хабар за не проведення проти нього дисциплінарних розслідувань і за підтасування результатів іспитів. особливо великі суми грошей платяться ВРП за подовження повноважень і за безстроковість суддівських повноважень. не дивлячись на те, що мій брат адвокат, від таких “сповідей” цієї сучки у нього вивертало усі нутрощі. як можна жити в такій країні, де кожна суддя хабарник, шлюха, шизофренік, даун, аферист, лакей високопосадовців чи зрадник? як може терпіти наш народ таких блядей і сук?
по ходу, якщо стара манда Ігнатченко Н. В. вже притягувалася до дисциплінарного покарання за свою тупоголовість, при чому – з насильницьким донавчанням в школі суддів, то чого це старе лисе падло проігнорувало відсутність повноважень у адвоката? хіба після навчання в школі суддів не мало з’явитися хоч трохи розуму в її курячій голові? на відеозаписі видно, як курва Голуб С. А. запитує в двох учасників провадження (у позивача і відповідача), чи зрозумілі їм їх права. в той же час дебілка Голуб С. А. не запитала в адвоката, чи йому зрозумілі його права, адже вона його з процесуальними порушеннями допустила до участі в цьому ганебному судовому процесі. виходить так, що ця трійка безграмотних блядюг суддів-самодурів самозаперечують собі: до участі в судовому процесі адвоката допустили, а от права йому не зачитували і не питали у нього, чи його права йому зрозумілі. тоді виходить так, що адвоката ці недоумкуваті судді допустили, але прав йому не надали. тоді яке мав право виступати в суді цей безправний адвокат? крім цього, це судове засідання більше схоже на якийсь базар чи сходку бомжів: судді не притримувалися встановлених правил і послідовності ведення судового засідання. хто дав цим тварюкам повноваження судді? скільки і кому з ВРП заплатили ці безмозкі уйобища за свої мантії і значки?
Якби це недороблене (сифілітичним членом чупакабри) не людське створіння Голуб С. А. притримувалася правил послідовності ведення судового засідання і дослідила б матеріали судової справи, яких чомусь не досліджувала, то напевно побачила б скріншоти веб-сайту шахрая С.Ременнікова, на яких написано, що “студія “Мотильок” не займається розробкою веб-сайтів на двигуну “Вордпрес”. А в даному прикладі, предметом судового спору є веб-сайт, який працює на системі “Вордпрес”. А це значить, що очкасте опудало Ременніков не міг розробити веб-сайт, в функціонуванні якого зовсім не розуміється, про що своїх клієнтів і завчасно попередив саме таким повідомленням.
При огляді адміністративної панелі веб-сайту ці три брудні хвойди не могли не побачити, що вордпрес автоматично в онлайні оновлює плагіни за прикладом автооновлення комп’ютера, айподу, айфону чи будь-якого іншого телефону. А раз це так, тоді логічним було подумати, а звідки йде це оновлення? Хто забезпечує цей сервіс? При автономній роботі авторського сайту цієї функції де-факто не могло існувати. Самі дорогі сайти цього світу, на прикладі фейсбук чи однокласники, вконтакті чи гугл, не мають такої функції як автооновлення, так як ці сайти дійсно є авторськими і належать виключно відомим нам людям. За таких умов вдосконалення цих відомих авторських сайтів відбувається вручну, а не автоматично. Цікаво, якого надав хабара відповідач цим безмозким курвам, якщо ці три дегенератки показово ліпили із себе дурників на весь світ? Не кожна людина за гроші буде перетворювати себе на ідіота в очах своїх рідних, близьких, друзів та клієнтів.
яка користь суспільству від цих недорозвинених африканських спідоносних мавп? якщо ці три шльондри не уміють обраховувати строки на апеляційне оскарження, а також не можуть визначити правильну суму коштів судового збору за подачу апеляційної скарги, то яка з них нафіг може бути користь в апеляційному суді? а якщо врахувати і те, що ці триперні курви ненароком “подарували” майже 10000 грн. аферисту, то без сумніву можна стверджувати, що це судове рішення було не випадковим. я так розумію, що саме у такий спосіб ці напівлисі і маразматичні хвойди прислуговуються своїм злочинним хабародавцям. чим більший хабар – тим ширше коло сервісних послуг з боку цих не кошерних шльондр, аж до самих меньєтів!
тільки смердюча їх єврейська кров зможе змити ту ганьбу, яка вічним прокляттям лежатиме на ВРП і над курвою Петром Порошенком, які стягнули з ЛДНР до Києва цих суддів-збоченців, дебілів, корупціонерів і зрадників! тільки фізичне винищення цих трьох шахрайських сук позбавить гіркого розчарування нашу судову систему! жорстока смерть цим смердючим єврейським шалавам і їх ненаситним байстрюкам!
Якщо корумпована ВРП і дегенерат Зеленський дозволяють суддям Голуб С. А., Таргоній Д. О. і Ігнатченко Н. В. перетворювати Київський апеляційний суд на єврейський шинок, в якому майже усі прибутки (судовий збір, кошти за послуги суду) йдуть у їхні єврейські кишені, а не як це мало бути – у бюджет держави, то у такому разі народ України має сам подбати про свою безпеку і порядок – винести цим трьом корумпованим курвам народний вирок: їх фізичне знищення! При чому, знищувати їх потрібно з елементами тортур, разом з їхніми сім’ями та з конфіскацією їхнього майна і грошей. Під час війни – це оправдано! Адже дії цих трьох сепаратистських сук підпадають під диверсії і державну зраду! Я не пам’ятаю в цьому суді подібного випадку, що б за хабарі судді розглядали судові справи без сплати судового збору (або з його частковою сплатою), з простроченням строку на подачу апеляційної скарги і без подачі апелянтом відповідних клопотань! Смерть корумпованим сукам і їх родинам! Слава Україні! Курвам – смерть!
почему эти три грязные суки до сих пор живы? почему их свиные шеи еще не перерезаны? и почему им судебная администрация продолжает выплачивать зарплату по 1,3 млн. грн? здесь все и вполне понятно: тотальная колаборация, измена и корупция. во время любой войны самосуд над колаборантами более чем оправдан! пока эта полуумная мерзость будет жить, до тех пор их коллеги будут следовать их криминальным примерам – вредить интересам национальной безопасности. а это значит, войну с Россией не выиграть!