Злочини і безкарність Бялковського Володимира Вікторовича

З приводу перевищення службових повноважень, перешкоджання законній господарській діяльності, службових підроблень, переслідування, вимагательства та корупційних дій з боку Шкуро Максима Юрійовича, Бялковського Володимира Вікторовича, Радика Володимира Івановича, Крупенькіна Аркадія Івановича, Табор Юлії Володимирівни, Сидорчука Андрія Юрійовича, Міщенко Лариси Анатоліївни, Смаровоза Ігора Олександровича, Терещенко Анатолія Михайловича та інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві державної адміністрації особа 1 звернувся по телефону гарячої лінії уряду за № ВА-7155117.
У порушення вимог ст.7 Закону України «Про звернення громадян» («…Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються»), вказана вище скарга особи 1, за дорученням Кабміну, була переданою на розгляд оскаржуваним особам.
За наслідками “розгляду” звернення особи 1 до урядової гарячої лінії, листом за № 108-13161 від 16.08.2017 року, перший заступник голови Солом’янської в м.Києві державної адміністрації Бялковський Володимир Вікторович, перебуваючи у досудовому розслідуванні за вчинення вищеперелічених злочинів, надав особі 1 письмову відповідь, яка згодом стала доказом вчинення службового підроблення (надав завідомо неправдиві висновки проведеної “перевірки”).
А саме, в своєму листі за № 108-13161 від 16.08.2017 року Бялковський В.В. завідомо неправдиво зазначає, що: «…22.06.2017 року, рівно в 11 годин, представники відділу контролю за благоустроєм Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, Солом’янського районного управління ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у м.Києві, комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» та житлово-експлуатаційної дільниці № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» (з огляду на звернення мешканців житлового будинку №3, що знаходиться по вул. О.Шовкуненка в м.Києві), проведено зустріч із скаржниками стосовно законності встановлення особою 1 декоративної огорожі в межах його приватного підприємства та законності розміщення освітлювальних елементів рекламного засобу (над входом до даного підприємства), що створюють незручності для скаржників. Комплексна перевірка приватного підприємства не проводилася».
Доказами протилежного, що викривають підроблення Бялковського В.В. являються:
– вручення керівнику приватного підприємства письмових попереджень, приписів та розпорядчих листів за підписами керівників Солом’янської в м.Києві державної адміністрації (останній припис датовано – 21.07.2017 року, за підписом головного спеціаліста відділу контролю за благоустроєм Солом’янської в м.Києві державної адміністрації Терещенко Анатолія Михайловича; останній розпорядчий лист-припис – від 21.07.2017 року за підписом головного інженера КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Смаровоза Ігора Олександровича);
– наявний відеозапис з відеореєстратора приватного підприємства, де насправді не спостерігається заявлених в листі Бялковським В.В. скаржників, яким нібито “освітлювальні елементи рекламного засобу створюють незручності”, крім декількох осіб, які за заявами особи 1 вже давно перебувають у досудовому розслідуванні за вчинені ними злочини (за викрадання електроенергії і тепла, за самогоноваріння і незаконний збут горілки, викрадання і пошкодження майна приватного підприємства, за вимогательство та перешкоджання здійсненню законній господарській діяльності підприємства;
– лист за № 38-1931/03 від директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Радика В.І., який також проходить по трьом кримінальним справам (за вимогательство, хабарництво, розтрату державного майна, за перешкоджання здійснення законній господарській діяльності тощо), яким також було надано відповідь особі 1 на його письмовий запит про те, що насправді була лише одна скарга від 20.03.2016 року від алкоголіка Алдошиної І.Л., яка на той час проходила у 4 кримінальних провадженнях за вчинені злочини проти даного підприємства;
– те, що громадянка Алдошина І.Л. шляхом обману збирала потрібні для неї підписи від мешканців зовсім інших будинків з метою помсти особі 1 за відкриті проти неї карні справи, яким Алдошина І.Л. повідомляла зовсім інші причини збирання підписів (не прибирання ЖЕД-901 прибудинкової території);
– те, що при проведенні незаконної перевірки 22.06.2017 року насправді на рекламному засобі особи 1 розміщувалося 5 (п’ять) прожекторів, а не 6 (шість), про що було зроблено відповідну фотофіксацію та надіслано повідомлення керівництву КП «Київреклама» через канцелярію КМДА, яка перед тим дану інформацію вже перевіряла двічі: в січні і в червні місяці 2017 року;
– те, що керівнику КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» раніше надавалися попередній і остаточний варіанти проекту на проведення благоустрою прибудинкової території, які ним було затверджено, однак з метою організації і проведення незаконної перевірки та винесення незаконних рішень КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» було взято до уваги лише попередній варіант такого проекту;
– те, що в кінці листа за № 108-13161 від 16.08.2017 року Бялковський Володимир Вікторович написав таке, що суперечить змісту початку написаного ним листа, що начебто Солом’янською в м.Києві державною адміністрацією не проводилося перевірки приватного підприємства (цитата): «…Обслуговуючою організацією неодноразово надавалися попередження приватному підприємству стосовно демонтажу самовільно встановленої декоративної огорожі та цегляного фундаменту…»;
– те, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України за № 553 від 23.02.2011 року, а саме – пунктом 7 Порядку, «…під час проведення перевірки посадова особа органу державного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та завірений печаткою бланк направлення для проведення позапланової перевірки», чого при «…проведенні зустрічі з мешканцями будинку…» не було;
– те, що у відповідності до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) мусить видати наказ на предмет перевірки, тобто на так звану “зустріч” чиновників-хабарників з Солом’янської в м.Києві державної адміністрації із так званими скаржниками будинку №3, що знаходиться по вул. О.Шовкуненка в м.Києві, перед входом у вказане приватне підприємство;
– те, що під час так званого шабашу корупційних чиновників з Солом’янської в м.Києві державної адміністрації і скаржників Алдошиної І.В., Саковського С.В. і Можаєва І.М. на подвір’ї приватного підприємства, останні настирливо викликали особу 1 для його участі у даному “шабаші” шляхом надзвонювання у дверний дзвінок;
– те, що у відповідності до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі наказу мусить оформлятися направлення на проведення перевірки, тобто на так звану тусовку чиновників-корупціонерів із скаржниками Алдошиною І.В., Саковським С.В. і Можаєвим І.М. безпосередньо перед дверями вказаного підприємства;
– те, що згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», любі позапланові заходи мусять забезпечуватися необхідними дозвільними документами;
– те, що впродовж останніх 1,5 (півтори) роки керівництвом громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» рекомендованими листами було подано біля 13 (тринадцяти) заяв практично всім підрозділам Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, в тому числі на ім’я голови адміністрації Шкуро Максима Юрійовича та на ім’я начальника відділу контролю за благоустроєм Крупенькіна Аркадія Івановича щодо потреби створення комісії та проведення перевірок (за участі представників громадської організації) низки суб’єктів господарювання з метою демонтажу незаконно зведених будівель і споруд, а також – незаконних рекламних засобів, які завдають збитку державі на мільярди гривень в рік, однак всі ці звернення чомусь були залишеними без належного розгляду і без подібних «…зустрічей представників відділу контролю за благоустроєм Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, Солом’янського районного управління ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у м.Києві, комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» та житлово-експлуатаційної дільниці № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», з огляду на численні порушення…». Тобто, що скаржники Алдошина І.В., Саковський С.В. і Можаєв І.М. є для зловмисних чиновників з Солом’янської в м.Києві державної адміністрації повноправними особами, на звернення яких потрібно Солом’янській РДА реагувати, а на звернення громадської організації – ні. Це що, ознака расової дискримінації чи ейфорія чиновницької вседозволеності?;
– те, що за наявними у приватного підприємства документами Шкуро Максим Юрійович та Радик Володимир Іванович тривало вимагали від керівника даного підприємства і фактично отримали за видачу дозвільних документів на облаштування прибудинкової території кошти у розмірі майже 9000 доларів США;
– те, що Шкуро Максим Юрійович та Радик Володимир Іванович, через підставних осіб привласнювали і розтрачували державне майно, яке примикає до даного приватного підприємства, та яке згодом ними перепродувалося на підставних осіб або здавалося в оренду;
– те, що саме у такий ганебний спосіб переслідування діяльності громадської організації і її керівника Шкуро Максим Юрійович, Радик Володимир Іванович, Бялковський Володимир Вікторович, Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович, Гончарова Наталія Олексіївна, Смирнов Олександр Григорович, Свистунов Олександр Вікторович, Фіщук Андрій Вікторович, Кличко Віталій Володимирович та інші посадові особи перешкоджають законній діяльності вказаної громадської організації з метою послаблення обороноздатності України (сепаратизм) та економічному процвітанню нашої держави.
У відповідності до ст.7 Закону України “Про звернення громадян” (Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення) зазначається: Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 9 Закону України «Про звернення громадян» (Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання) передбачено:
«Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень. Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій». В ст.19 Конституції України зазначено, що «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
В ст.21 Конституції України записано, що «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними».
Статтею 30 Конституції України констатовано, що «Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду».
В статті 41 Конституції України закріплено таке: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом».
Статтею 56 Конституції України встановлено, що «Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень».
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти права щодня і на протязі шести років гинуть в ООС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Смаровоз І.О., Міщенко Л.А., Радик В.І., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю. і Терещенко А.М. через свою протиправність і нахабність напевно уже «забули» про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які не віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Смаровоз І.О., Міщенко Л.А., Радик В.І., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю. і Терещенко А.М. саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним диверсантам Шкуро М.Ю., Бялковському В.В., Смаровозу І.О., Міщенко Л.А., Радику В.І., Крупенькіну А.І., Табор Ю.В., Сидорчуку А.Ю. і Терещенко А.М. фекальну люстрацію, якщо Голова КМДА Кличко В.В. і Президент України Володимир Зеленський не хочуть реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане надає підстави вважати, що Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Смаровоз І.О., Міщенко Л.А., Радик В.І., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю. і Терещенко А.М. вчинили кримінальне правопорушення, що передбачене ч.2 ст.368, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Смаровоза І.О., Міщенко Л.А., Радика В.І., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчука А.Ю. і Терещенко А.М. витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то зловживання повноваженнями Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Смаровозом І.О., Міщенко Л.А., Радиком В.І., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю. і Терещенко А.М. слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Смаровоза І.О., Міщенко Л.А., Радика В.І., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчука А.Ю. і Терещенко А.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів виконавчої влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Смаровоз І.О., Міщенко Л.А., Радик В.І., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю. і Терещенко А.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, постійно перевищують свої службові повноваження, вчиняють підроблення, приховують вчинені злочини, чинять саботаж і підривну діяльність, займаються рекетом, переслідуванням і вимагательством, протидіють законній господарській діяльності приватних підприємств, викрадають і нищать майно, розтрачають державну власність, тим самим перешкоджаючи наповненню державної скарбниці на сотні мільярдів гривень. Саботаж і бойкотування роботи органів виконавчої влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Шкуро М.Ю., Бялковський В.В., Смаровоз І.О., Міщенко Л.А., Радик В.І., Крупенькін А.І., Табор Ю.В., Сидорчук А.Ю. і Терещенко А.М. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Смаровозом І.О., Міщенко Л.А., Радиком В.І., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю. і Терещенко А.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Шкуро М.Ю., Бялковського В.В., Смаровоза І.О., Міщенко Л.А., Радика В.І., Крупенькіна А.І., Табор Ю.В., Сидорчука А.Ю. і Терещенко А.М. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Смаровозом І.О., Міщенко Л.А., Радиком В.І., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю. і Терещенко А.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Шкуро М.Ю., Бялковським В.В., Смаровозом І.О., Міщенко Л.А., Радиком В.І., Крупенькіним А.І., Табор Ю.В., Сидорчуком А.Ю. і Терещенко А.М. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.