Прокурори-перевертні Дарниці – Соляник Т.О. і Дейнека С.В.

В ст.6 КПК України зазначено, що Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
— злочини, що готуються;
— осіб, які готують вчинення злочину;
— осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
— осіб безвісно відсутніх;
— реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв’язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності.
В статті 36 КПК України зазначено повноваження та обов’язки прокурора:
1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності…
6. Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України може бути здійснено лише Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особа не може притягнутися до відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років, (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років.
Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно до вищенаписаного, будучи вельми зацікавленими у наслідках перебігу кримінального провадження за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року, процесуальний керівник Київської місцевої прокуратури №2 Соляник Тарас Олександрович та керівник Київської місцевої прокуратури №2 Дейнека Сергій Валентинович тривало саботують проведення досудового розслідування у вищевказаному провадженні впродовж 2 (двох) років, тим самим покриваючи вчинені податкові злочини керівниками ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, завдаючи державі відповідні збитки.
А саме, у провадженні ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32015100020000166 від 11.12.2015 року за ознаками злочину ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212 ККУ.
28.11.2017 року, у злісне порушення ст.55, 220, 534, 535 КПК України, начальник 2-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Коновалов Сергій Сергійович утретє незаконно закрив кримінальне провадження за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року, не вчинивши наступних обов’язкових процесуальних дій:
1) не розглянув подане йому потерпілою особою 21 (двадцять одне) клопотання;
2) не надав потерпілому відповіді в порядку ст.220 КПК України за результатом розгляду 21-го клопотання;
3) не виконав 14 (чотирнадцять) ухвал слідчих суддів щодо вчинення процесуальних дій:
– № 753/16712/16-к від 16.09.2016 року;
– № 753/10753/16-к від 09.06.2016 року;
– № 753/21444/16-к від 25.11.2016 року;
– № 753/1727/17 від 01.02.2017 року;
– № 761/10798/17 від 11.04.2017 року;
– № 761/24811/17 від 18.07.2017 року;
– № 761/24809/17 від 25.07.2017 року;
– № 753/15029/17 від 21.08.2017 року;
– № 753/15030/17 від 01.09.2017 року;
– № 761/30513/17 від 08.09.2017 року;
– № 761/30514/17 від 08.09.2017 року;
– № 761/40071/17 від 09.11.2017 року;
– № 753/4610/16-к від 23.03.2016 року;
– № 753/289/17 від 18.01.2017 року;
4) не допитав особу 1 у справі провадження (попередній допит проводився без наявних у слідчого матеріалів кримінальної справи в узагальнюючій формі);
5) не допитав жодного із існуючих в особи 1 свідків;
6) не допитав всіх існуючих фігурантів у справі провадження;
7) не допитав у справі провадження потерпілої Трейтяк М.Ю. (попередній допит її проводився без наявних у слідчого матеріалів кримінальної справи і як свідка, однак згодом надіслав листа з повідомленням про залучення її до справи в якості потерпілої);
8) жодного разу не надав особі 1 матеріали кримінальної справи для ознайомлення;
9) не надав матеріали кримінальної справи для ознайомлення потерпілій Трейтяк М.Ю.;
10) не надав Трейтяк М.Ю. Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілої у провадженні;
11) не витребував копії платіжних документів із банків, через які особа 1 проводив впродовж 2006-2016 років платежі на користь ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком», ТОВ «Адамант»);
12) не встановив підстав витребування з особи 1 коштів за хостинг і делегування доменів ТОВ «Дата-Центр Адамант» та їх факту оподаткування, який не мав з особою 1 договірних відносин;
13) не надав Трейтяк М.Ю. копії витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні;
14) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» надає послуги тільки юридичним особам, однак з незрозумілих причин чомусь надавав особі 1 послуги як фізичній особі з 2003 року до 01.01.2016 року, після чого рейдерськи заволодів його двома сайтами та одним доменом;
15) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин за надані послуги особі 1 отримували його кошти зовсім сторонні особи та підприємства з 2003 по 2015 роки (ПП Поліщук І.Л., ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком» і т.д.);
16) не провів перехрестного допиту особи 1 з Н.Лагодич, І.Пєтуховим, Т.Дорошенко;
17) не дослідив і не надав правової оцінки тому, на підставі яких дозвільних документів ТОВ «Адамант» надавав особі 1 послуги з продажу програмних продуктів, надання послуг ТВ;
18) не дослідив і не надав правової оцінки тому, на якій підставі ТОВ «Адамант» приймав від особи 1 платежі з 2003 по 2005 роки;
19) не дослідив факту несплати податків ТОВ «Адамант» з отриманих від особи 1 коштів за 2003–2005 р.;
20) не встановив справжньої кількості працюючих осіб в ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» (включаючи надомних працівників, які досі працюють без укладених договорів);
21) не встановив справжнього розміру оплати праці працівників ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
22) не встановив наявності трудових угод із кожною працюючою особою ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» (згідно з новими трудовими вимогами, з підтвердженням в ДПІ);
23) не встановив наявності колективного договору в ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
24) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» не сплачують 13 (тринадцять) років податку за користування земельною ділянкою;
25) не дослідив і не надав правової оцінки фактам незаконного приймання коштів ТОВ «Адамант» через підставних осіб (ПП Поліщук І.Л., ТОВ «Дата-Центр Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком» і т.д.);
26) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» вимагали з особи 1 оплачувати квитанції за прізвищем іншої особи;
27) не встановив осіб підприємців і фактів оподаткування ними коштів, що були отримані від особи 1.
Коновалов С.С. своєю злочинною Постановою від 28.11.2017 року вчинив злочин (службове підроблення, невиконання рішень суду, покривання злочинів фігурантів по справі), що передбачений ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2. ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396 КК України.
Як не дивно, процесуальні керівники Київської місцевої прокуратури №2 у кримінальному провадженні за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року (в тому числі прокурор Соляник Тарас Олександрович) та керівник Київської місцевої прокуратури №2 Дейнека Сергій Валентинович на протиправну діяльність начальника 2-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Коновалова Сергія Сергійовича не відреагували та його незаконну Постанову про закриття провадження не скасували, тим самим виявивши себе затятими його подільниками у вчиненні податкових злочинів.
Крім того, численні попередні звернення особи 1 до процесуальних керівників Київської місцевої прокуратури №2 у кримінальному провадженні за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року та до керівника Київської місцевої прокуратури №2 Дейнеки Сергія Валентиновича з приводу протиправної діяльності слідчих, заступника начальника і начальника СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві у кримінальному провадженні за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року жодного разу не стали предметом ініціювання службового розслідування чи дисциплінарного покарання.
Більше того, процесуальні керівники Київської місцевої прокуратури №2 у кримінальному провадженні за № 32015100020000166 від 11.12.2015 року та керівник Київської місцевої прокуратури №2 Дейнека Сергій Валентинович теж проігнорували виконання низки клопотань особи 1 та ухилилися від виконання Ухвал слідчих суддів Дарницького районного суду м.Києва, вчинивши ідентичні злочини, що передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2. ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396 КК України.
Крім того, як для даного випадку, позиція прокурорів Соляник Тараса Олександровича та Дейнеки Сергія Валентиновича є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів прокуратури і керівників держави в цілому, що явно наруку зовнішнім ворогам.
Прокурори Соляник Т.О. та Дейнека С.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів прокуратури. Саботаж і бойкотування належної роботи органів прокуратури прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави.
Прокурори Соляник Т.О. та Дейнека С.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії в м.Києві.
Навмисна протидія нинішній державній політиці прокурорами Соляник Т.О. та Дейнека С.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності прокурорів Соляник Т.О. і Дейнека С.В. наявний склад додаткового правопорушення, що передбачене ст.111 і 256 ККУ.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень прокурорами Соляник Т.О. і Дейнека С.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.111, ч.2 ст. 256, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення начальником прокурорами Соляник Т.О. і Дейнека С.В.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.