Слідчий Косиченко Т.М.: поліцейські перевертні Соломенки

29.08.2017 року, рівно в 08 годин і 30 хвилин, невідомі особи, що назвалися працівниками КП “Київреклама” розпочали незаконний демонтаж і вилучення приватного майна особи 1, з приводу чого останній викликав оперативно-слідчу групу.
У відповідь дані особи теж зателефонували нібито своєму керівництву, яке їм на підмогу надіслала трьох працівників патрульної поліції:
1) інспектора управління патрульної поліції Тесленко Руслана Олексійовича (жетон 0010186, ДПП 003050);
2) інспектора управління патрульної поліції Ярмоленко Олега Володимировича (жетон 0004356, ДПП 002569);
3) капрала управління поліції Гебрян Юрія Івановича (жетон 0001705, ДПП 001810).
Через не виправдану затримку оперативно-слідчої групи першими на місце події прибули вищевказані інспектори управління патрульної поліції, які взамін забезпечення належного порядку, встановлення осіб учасників вчинення злочину, з’ясування всіх обставин справи та збереження улік в належному вигляді до моменту прибуття оперативно-слідчої групи, чомусь застосували до потерпілого фізичну силу та нанесли йому тілесні ушкодження.
По прибутті оперативно-слідчої групи на місце події з’ясувалося, що останні не мають Постанови для призначення судово-медичної експертизи особі 1.
Крім того, через бюрократичні вимоги щодо потреби попереднього внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, особа 1 погодився на пропозицію слідчого Бондаренко О.О. прибути до СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві для проходження встановленої законом процедури.
По прибуттю до вказаного підрозділу поліції (приблизно в 13-00), черговий по відділу управління поліції доповів старшому слідчому Косиченко Тетяні Миколаївні про подію вчиненого злочину та потребу у проведенні допиту і винесення Постанови про призначення судово-медичної експертизи особі 1.
Старший слідчий СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві Косиченко Тетяна Миколаївна передала через даного чергового особі 1 що вона зайнята і просила його деякий час зачекати в тамбурі даного управління поліції (розміром 2 на 2 метри), де вже знаходилося біля 15 чоловік в очікування своєї черги на прийом.
Сісти було нікуди, так як 3 крісла були вже зайнятими старенькими людьми.
На неодноразове прохання особи 1 до слідчого Косиченко Т.М., з оглядом на важкий стан здоров’я і статус учасника бойових дій, прийняти його без черги, остання категорично відмовилася.
Приблизно в 17 годин і 00 хвилин старший слідчий Косиченко Т.М. повідомила черговому щоби він передав особі 1 про те, що вона не дасть йому Постанови для проходження судово-медичної експертизи та не буде вносити відомості до ЄРДР так як нібито Протокол прийняття усної заяви про вчинення злочину слідчим Бондаренко О.О. було складено неправильно (ознаки ст.365, 366 КК України). Саме у такий спосіб слідчий Косиченко Т.М. наражала на небезпеку життя особи 1, адже перебуваючи у критичному стані він міг померти від інсульту чи задухи (ознака ст.135 КК України).
Крім того, слідчий Косиченко Т.М. саме у такий спосіб покривала вчинені злочини фігурантів у справі провадження (ст.396 КК України), так як навмисно затягувала робочий час працівників прокуратури і судово-експертної установи до його закінчення, а відповідно – унеможливлювала проведення даної експертизи в день отримання тілесних ушкоджень, коли клінічна картина стану здоров’я потерпілого мала максимум підстав для встановлення об’єктивної степені важкості отриманих тілесних ушкоджень, чого в найближчі дні вже не було можливим (за фактами фізіологічного одужування і через надання медичними працівниками швидкої допомоги медикаментозної допомоги).
29.08.2017 року, приблизно в 17 годин і 30 хвилин, особа 1 викликав таксі та прибув до Київської місцевої прокуратури №9, де заступник керівника даної прокуратури Романюком Сергієм Івановичем було в 18 годин і 15 хвилин внесено до ЄРДР відповідні відповідні про вчинення кримінального правопорушення інспектором управління патрульної поліції Тесленко Русланом Олексійовичем інспектором управління патрульної поліції Ярмоленко Олегом Володимировичем, капралом управління поліції Гебрян Юрієм Івановичем та надано потерпілому наручно Постанову про проведення судово-медичної експертизи, однак вже на наступний день.
Враховуючи важкий стан самопочуття і існуючу загрозу для життя, особою 1 було викликано карету швидкої медичної допомоги, яка провела апаратне дослідження та проводила медикаментозну терапію. Крім того, аж до ранку 30.08.2017 року потерпілий в самостійному порядку лікувався призначеними йому ліками лікарем швидкої допомоги.
Відповідно, ранком 30.08.2017 року стан здоров’я особи 1 суттєво покращився, що штучно зменшило степінь отриманих ним тілесних ушкоджень 29.08.2017 року, а відповідно – дана обставина обов’язково пом’якшить карну відповідальності за вчинені злочини вказаними вище патрульними поліцейськими.
З вищенаписаного слідує, що своїми незаконними діями старший слідчий Косиченко Т.М. покривала вчинені злочини інспектора управління патрульної поліції Тесленко Руслана Олексійовича, інспектора управління патрульної поліції Ярмоленко Олега Володимировича, капрала управління поліції Гебрян Юрія Івановича (ознака ст.396 КК України).
Відповідно вищенаписаному вважаємо, що в діях слідчого Косиченко Т.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.135, ч.2 ст.365, ч.2. ст.366, ч.2 ст.396 КК України.
Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан – карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
Суспільна небезпека цього злочину, а також злочинів, передбачених ст.136, 137, 139 і 140 полягає у поширенні аморальної поведінки, змістом якої є неповага до права людини на життя і безпеку, нехтування моральними і правовими нормами, що зобов’язують надавати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані.
Об’єктом злочину є життя і здоров’я особи. Потерпілим від цього злочину є особа, яка характеризується сукупністю двох ознак.
Так, вона: а) перебуває в небезпечному для життя стані; б) позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.
Небезпечний для життя стан може означати, наприклад, ситуацію, коли особа під час пожежі не може вийти із приміщення, альпініст упав у провалину і повиснув на страховому шнурі, рибалка опинився на крижині або у воді, людина, збита автомобілем, залишилась на проїзній частині дороги. Причини, через які особа потрапила в небезпечний для життя стан (її власна необережна чи умисна поведінка або причини об’єктивного характеру), не мають значення для кваліфікації злочину. З об’єктивної сторони злочин полягає у суспільне небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги вказаної особи. Залишення без допомоги передбачає невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути така допомога. Настання суспільне небезпечних наслідків певного характеру є підставою для кваліфікації діяння за ч.З ст.135 КК України.
Суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які: 1) первісно зобов’язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу; 2) самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.
Законодавство України покладає відповідні обов’язки на працівників поліції незалежно від займаних посад, місцезнаходження і часу в разі звернення до них громадян із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці – вживати заходів для рятування людей, надавати їм допомогу.
З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом: винний усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов’язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.
Якщо ж особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, бажає настання смерті останнього чи інших тяжких наслідків або свідомо допускає можливість їх настання, її бездіяльність має кваліфікуватися за статтями, що передбачають відповідальність за умисні вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, залежно від конкретних наслідків.
З цього приводу були подані відповідні заяви до органів прокуратури про вчинені кримінальні правопорушення старшим слідчим СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві Косиченко Т.М.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних структур, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції мас-медіа.