Синдром судді Трусової Т.О. Хвороба заразна і невиліковна

В судовому провадженні слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва Трусової Т.О. знаходиться судова справа за № 753/7495/18 від 05.05.2018 року стосовно оскарження Постанови від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження за №32015100020000166 від 11.12.2015 року слідчим 1-го ВР КП СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Дячуком Г.В.
29.05.2018 року, в 19 годин і 37 хвилин, особі 1 було надіслано суддею Дарницького районного суду м.Києва Трусовою Т.О. рекомендованим листом за штрихкодовим номером 0206815235646 копію Ухвали у судовій справі за № 753/7495/18 від 05.05.2018 року. Ознайомившись із текстом копії Ухвали у судовій справі за № 753/7495/18 від 05.05.2018 року слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва Трусової Т.О. особа 1 прийшов логічного висновку, що вона є неправосудною з наступних підстав.
У відповідності до §6 КПК України (відводи), в тому числі – на підставі ст.81 цього Кодексу: «1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу… 3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду)». Однак, подана особою 1 заява 05.05.2018 року в 14 годин і 31 хвилину (арк. справи 44-47) про відвід слідчому судді Дарницького районного суду м.Києва Трусовій Т.О. у судовій справі № 753/7495/18 чомусь не стала предметом належного реагування даним суддею. (?)
У відповідності до п.1 ст.81 цього Кодексу: «1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. Як це добре видно з відеозапису особистої сторінки на веб-сайті Фейсбук судді Трусової Т.О., остання являється вельми у хороших товариських відносинах із керівництвом СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві та з першим заступником прокурора Київської місцевої прокуратури №2 Вербицьким Дмитром Володимировичем, кожен з яких зараз проходить у 4 (чотирьох) кримінальних провадженнях за корупційні дії і покривання вчинених злочинів ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”, однак з незрозуміло яких підстав дана суддя не взяла відвід у провадженні.
Як це добре видно з журналу судового засідання у судовій справі № 753/7495/18, початок розгляду справи фактично відбувся в 16 годин і 10 хвилин 05.05.2018 року, тобто пізніше від поданої заяви про відвід даній судді на одну годину і сорок хвилин.
05.05.2018 року, всупереч ч.3 ст.306 та ч.1 ст.81 КПК України, слідчий суддя Трусова Т.О. у судовій справі № 753/7495/18 винесла аутсайдерську вступну та резулятивну частину Ухвали.
При ознайомленні з судовою справою № 753/7495/18 було встановлено наступне:
1) 24.04.2018 року, згідно протоколу авторозподілу, судова справа була визначена за суддею Трусовою Т.О.;
2) 04.05.2018 року, в порушення п.8 ст.135 КПК України, суддя Трусова Т.О. надіслала повістки слідчому і прокурору, однак даних про отримання даними особами повісток у справі досі немає;
3) 03.05.2018 року, в порушення п.8 ст.135 КПК України, секретар судді Трусової Т.О. повідомила громадську організацію, в якій працює особа 1, про призначення судового засідання на 05.05.2018 року, однак даних про отримання повістки особисто особою 1 у справі досі немає;
4) 14.05.2018 року, згідно журналу судового засідання (арк. сп.36), суддя Трусова Т.О. у судовій справі № 753/7495/18 винесла повний текст ухвали, однак чомусь без виклику сторін. Протилежному у даній справі доказів ніяких немає.
Відповідно до ст.81 і 35 КПК України, суддя Трусова Т.О. мусила передати судову справу № 753/7495/18 для авторозподілу, з метою визначення судді, який мав би розглянути заяву особи 1 про
її відвід у даній справі, чого з незрозуміло яких підстав так і не зробила. Останнє є прецедентом для світової судової практики, адже констатує явну ненормальність слідчого судді.
Статтею 306 КПК України не передбачено проведення судового засідання без участі скаржника. Суддя Дарницького районного суду м.Києва Трусова Т.О. поспішно винесла Ухвалу у судовій справі № 753/7495/18 від 05.05.2018 року без обов’язкової участі скаржника. Поза тим незрозумілим залишається є те, чому дана суддя “маринувала” судову справу № 753/7495/18 з 24.04.2018 року по 05.05.2018 року (цілих 12 днів), а згодом вирішила що часу на перенесення судового засідання зовсім не має?
Пунктом 8 ст.135 КПК України передбачено таке: «Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом…». Однак, як про це свідчить бланк телефонограми (арк. сп.31), повідомлення члена громадської організації (а не скаржника!) було вчинено лише пізно ввечері 03.04.2018 року, тобто – менше чим за три дні, що є неприпустимо. Неприпустимо було також вручати телефонограму посереднику, адже це не передбачено нормами КПК України.
Як вбачається з фотовитягу із офіційного реєстру підприємств і громадських формувань, телефонний номер (зазначення номеру) належить громадській організації, а не скаржнику. Відповідно, секретар с/з Кримчук Я.Р., у порушення вимог КПК України, передала телефонограму не особисто скаржнику а зовсім стороннім особам, які до скарги особи 1 не мають відношення.
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий,
прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивний причин – надсилається їй». Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію Постанови.
При винесенні Ухвали у судовій справі № 753/7495/18 від 05.05.2018 року слідчий суддя Трусова Т.О. не надала жодної правової оцінки щодо не розгляду слідчим 21 клопотання.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування.
Ст.534 КПК передбачений порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні:
1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у судовому рішенні.
2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
3. Виправдувальний вирок або судове рішення, шо звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
4. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали. Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
5. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Усі без винятку судові рішення виконуються відповідними органами, установами, юридичними та фізичними особами в порядку, способи і строки, передбачені КПК та іншими законами України, а також іншими нормативними актами, а у деяких випадках і згідно з правилами, встановленими міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Безумовне виконання судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, означає, що наведені судові рішення повинні звертатися до виконання і виконуватися без будь-яких обмежень та застережень і в повному обсязі. Вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, закон покладає за загальним правилом на суддю суду першої інстанції одноособово. Порядок вирішення низки цих питань отримав своє власне законодавче урегулювання (ст.ст. 202, 206, 603, 607 КПК України тощо).
Однак, при винесенні Ухвали у судовій справі № 753/7495/18 від 05.05.2018 року слідчий суддя Трусова Т.О. не надала жодної правової оцінки не виконання слідчим Дячуком Г.В. 15 (п’ятнадцяти) Ухвал слідчих суддів у даному кримінальному провадженню, серед яких майже половина належить слідчому судді Трусовій Т.О. А саме, за результатами оскаржень бездіяльності слідчого СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві у кримінальному провадженні за номером 32015100020000166 від 11.12.2015 року, було зобов’язано останнього впродовж 72 годин вчинити відповідну процесуальну дію наступними Ухвалами суду у справах:
1. № 753/16712/16-к від 16.09.2016 року
2. № 753/10753/16-к від 09.06.2016 року
3. № 753/21444/16-к від 25.11.2016 року
4. № 753/1727/17 від 01.02.2017 року
5. № 761/10798/17 від 11.04.2017 року
6. № 761/24811/17 від 18.07.2017 року
7. № 761/24809/17 від 25.07.2017 року
8. № 753/15029/17 від 21.08.2017 року
9. № 753/15030/17 від 01.09.2017 року
10. № 761/30513/17 від 08.09.2017 року
11. № 761/30514/17 від 08.09.2017 року
12. № 761/40071/17 від 09.11.2017 року
13. № 753/4610/16-к від 23.03.2016 року
14. № 753/289/17 від 18.01.2017 року
15. № 753/2092/18 від 22.02.2018 року.
Слідчий суддя Трусова Т.О., при винесенні Ухвали у судовій справі № 753/7495/18 від 05.05.2018 року, не надала жодної правової оцінки тому, що слідчий Дячук Г.В. перед закриттям кримінального провадження за №32015100020000166 від 11.12.2015 року не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
1) не допитав особу 1 як потерпілого (після скасування Постанови про не визнання Потерпілим. При чому, кримінальна справа була закритою раніше аніж особа 1 отримав копію Ухвали про скасування Постанови про не визнання потерпілим у провадженні);
2) не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого;
3) жодного разу не допитав потерпілу Трейтяк М.Ю. у даному кримінальному провадженні;
4) не розглянув 21 (двадцять одне) клопотання;
5) не надав відповіді особі 1 в порядку ст.220 КПК України за результатом розгляду 21 клопотання;
6) не виконав 15 (п’ятнадцяти) ухвал слідчих суддів щодо вчинення процесуальних дій;
7) не допитав жодного із існуючих свідків (21 чоловік);
8) не допитав основних фігурантів у справі провадження, про що і зазначається у відповідних Рапортах слідчого до керівника СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві (наприклад, керівників ТОВ «Дата Центр Адамант» Чернега Д.О. і Алієв Фаіг Білал Огли, а також ЧП Поліщук І.Л., ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н., Пєтухова І.М.);
9) не надав матеріали кримінальної справи для ознайомлення потерпілій Трейтяк М.Ю.;
10) не витребував копії платіжних документів від ТОВ «Дата Центр Адамант» (Чернега Д.О. і Алієв Фаіг Білал Огли), а також від ЧП Поліщук І.Л., ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н.);
11) не встановив підстав витребування від особи 1 коштів за хостинг і делегування доменів ТОВ «Дата-Центр Адамант» та їх факту оподаткування;
12) не встановив підстав витребування від особи 1 коштів за послуги ТОВ «Адамант-Телеком»;
13) не надав потерпілій Трейтяк М.Ю. копії витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні;
14) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» у період з 2003 року до 2005 року не мало жодних дозволів на послуги, які надавав особі 1;
15) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» у період з 2003 року до 2005 року не сплачував податків з тих коштів, які отримував від особи 1;
16) не дослідив і надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» у період з 2003 року до 2005 року надавав особі 1 послуги без будь якої їх реєстрації та звітності;
17) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин ЧП Поліщук І.Л., ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н. отримували від особи 1 кошти;
18) не провів жодного перехрестного допиту особи 1 з Лагодич Н.В., Пєтуховим І.М., Дорошенко Т.А.;
19) не дослідив і не надав правової оцінки тому, на ТОВ «Адамант» не має права реалізувати послуги з продажу програмних продуктів, надання послуг ТВ;
20) не з’ясував фактів несплати податків ТОВ «Адамант» з отриманих від особи 1 коштів за 2003–2016 роки;
21) не встановив справжньої кількості працюючих осіб ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» (включаючи надомних працівників, які досі працюють без укладених договорів);
22) не встановив справжнього розміру оплати праці працівників ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
23) не встановив наявності трудових угод з працівниками ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
24) не встановив наявності колективного договору в ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком»;
25) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» не сплачують 13 (тринадцять) років податку за користування землею;
26) не дослідив і не надав правової оцінки тому, з яких причин ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» вимагали і отримували кошти від особи 2, яка не укладала з ними угоди;
27) не призначив жодної експертизи;
28) не надав жодної правової оцінки документам, які залучила в якості доказів Трейтяк М.Ю. тощо.
У четвертому абзаці другої сторінки Ухвали у судовій справі № 753/7495/18 суддя Трусова Т.О. брехливо зазначає, що нібито кримінальне провадження за номером 32015100020000166 від 11.12.2015 року було відкрите за ч.1 ст.205 та ч.1 ст.212 КПК України. Насправді це було не так. 11.12.2015 року до ЄРДР були внесеними відомості за ч.1 ст.205 КПК України щодо вчинення злочину ТОВ “Адамант-Телеком”, а за декілька місяців – за ч.1 ст.205 КПК України щодо вчинення злочину ТОВ “Адамант”. Потім, аж через два роки поспіль до ЄРДР були внесеними відомості щодо вчинення злочину ТОВ “Адамант-Телеком” і ТОВ “Адамант” за ч.1 ст.212 КПК України. Дана інформація була вкрай важлива як для судового розгляду, адже передбачала проведення допиту особи 1 як мінімум 4 (чотири) рази, рівно як і потерпілої Трейтяк М.Ю., чого насправді не відбулося. У п’ятому абзаці другої сторінки Ухвали у судовій справі № 753/7495/18 суддя Трусова Т.О. знову брехливо вказує, що особа 1 в 2005 році уклав договір з ТОВ “Адамант” на надання послуг хостингу і делегування одного домену, тоді як насправді це було 29.09.2003 року. При цьому суддя Трусова Т.О. навмисно приховала від надання оцінки тому, що ТОВ “Адамант” отримав перші свої дозволи (ліцензії) на надання саме таких послуг лише в 2011 році, і що податки з отриманих коштів державі не сплачував. Також, суддя Трусова Т.О. навмисно приховала від надання оцінки всім фігурантам у справі провадження (наприклад, ФОП Дударь Н.Д., ФОП Дударь Н.Н., Чернега Д.О., Алієв Фаіг Білал Огли тощо), а також щодо не проведення допиту жодного свідка на стороні потерпілих. В першому абзаці 4 (четвертої) сторінки суддя Трусова Т.О. повторно викладає брехливу інформацію, що начебто особа 1 до жовтня 2009 року отримувала послуги в ТОВ “Адамант”, а потім і включно по 2013 рік – в ТОВ “Адамант-Телеком”. Останнє не відповідає дійсності, оскільки ні на чому не грунтується! Насправді ж, як це витікає з протоколів допиту Дорошенко Т.А. і Лагодич Н.В., поміж 2009 роком і 2013 роком, у порушення умов договору №2005/122 від 29.09.2005 року, ТОВ “Адамант” незаконно і без узгодження з особою 1 передоручив виконання своїх послуг ТОВ «Дата Центр Адамант», які згодом розікрали майно людей і по даний час його керівник Чернега Д.О. відбуває тюремне ув’язнення за ч.1 ст.185 КК України, а інший керівник – Алієв Фаіг Білал Огли досі знаходиться в бігах від правоохоронних органів. А президент ТОВ “Адамант” Пєтухов І.М., за відповідний хабар, поки що незаконно ухиляється від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини перед державою і своїми клієнтами (за викрадене майно).
Будучи явно не здоровою, суддя Трусова Т.О. стверджує, що ТОВ “Адамант-Телеком” надавало послуги особі 2 по 01.01.2016 року включно, тоді як особа 2 померла 18.10.2013 року, про що у справі провадження наявні відповідні документи. Також, безпрецедентними є твердження судді Трусової Т.О. стосовно того, що нібито особа 2 в 2016 році використовувала свій сайт для забезпечення діяльності юридичної особи, що нібито суперечило умовам договору. Однак, на сьогоднішній день не існує такого договору, рівно як з 2013 року немає в живих особи 2, як і жодного висновку експертизи (або експерта), який би надавав право стверджувати явно божевільній судді ті факти, що є не більше чим її параноїдальними видумками. Також, суддя Трусова Т.О. незаконно стверджує, що особа 1 правомірно передав особі 2 права на домен і хостинг, в той час як умови передачі домену насправді не відбулися по вині ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком”. Тобто, згідно умов регламенту вказаних підприємств, передача прав на домен мав відбутися нотаріально, чого насправді не було. Крім того, особа 1 у своїй заяві настоював на переоформленні прав на домен (на користь особи 2) виключно у формі договору на паперовому носії, чого досі не відбулося, а відповідно – передача домену не відбулася. Також, суддя Трусова Т.О. приховала від дослідження той факт, що особа 2 перед смертю передала усе своє рухоме і нерухоме майно особі 1, в той самий час як ТОВ “Адамант” і ТОВ “Адамант-Телеком” досі не повертають незаконно вилучене майно особі 1. Врешті решт, суддя Трусова Т.О. остаточно заплуталася і почала стверджувати протилежне, що насправді особа 1 сплачував кошти ТОВ “Адамант-Телеком” за послуги, а відповідно до норм ЦПК України, той хто прийняв кошти – прийняв умови договору. Потім, в 7 (сьомому) абзаці п’ятого аркушу Ухвали у справі № 753/7495/18 суддя Трусова Т.О. знову викладає зумисно неправдиву інформацію, яка суперечить документам з КМДА, Київзему і з Дарницької держадміністрації м.Києва (які наявні у справі провадження), адже ТОВ “Адамант” не подовжив свій договір на оренду земельної ділянки (за адресою – Харківське шосе, 51-А) понад 12 років тому. Також, що дане товариство насправді не платить податки за землю, незаконно побудовані споруди і встановлені гаражі. Також суддя збрехала що копії перевірки Актів (хоч і не належної) немає у справі провадження, адже саме такі Акти були витребуваними слідчим і долучені до справи провадження. А в 9 (дев’ятому) абзаці п’ятого аркушу Ухвали у справі № 753/7495/18 суддя Трусова Т.О. знову нагло збрехала, що проведеними перевірками порушень чинного законодавства в діяльності ТОВ “Адамант” не виявлено. Як це добре видно у вищенаведеному посиланні на іншу сторінку цього сайту, ДСНС у Дарницькому районі м.Києва тричі подавало запит на отримання саме такої перевірки, і тричі їй в цьому “задоволенні” відмовлялося Управлінням ДСНС (?), однак в тексті самого листа начальник ДСНС у Дарницькому районі м.Києва наголосив таке: “…об’єкт нововиявлений і в ньому наявні порушення, які вимагають санкціонованих перевірочних заходів”. Останнє підтверджує те, що даний суддя явно божевільний або сепаратиськи підриває авторитет українського судді, тим самим вчиняючи потенційні злочини, що передбачені ст.366, 256, 375, 396 КК України.
Також суддя Трусова Т.О. дискредитує себе як бездарну особистість, адже в цьому абзаці безталанно стверджує, що особа 1 вже був допитаним і що йому було надано відповідну пам’ятку, що не відповідає правді. Як вже і написано було вище, дане кримінальне провадження було об’єднане з іншим, а також що первинне внесення відомостей до ЄРДР відбувалося за ст.205 КК України стосовно ТОВ “Адамант”, а через декілька місяців – за цією ж самою статтею, однак на ТОВ “Адамант-Телеком”. Через майже два роки згодом, на дані два підприємства було додатково внесені відомості до ЄРДР за ст.212 КК України. Згодом, на початку 2018 року начальник СУ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві відмовив Постановою про визнання потерпілим особу 1, яка судом була скасованою. Взамін виконання Ухвали слідчого судді щодо скасування Постанови про не визнання потерпілим у провадження, слідчий відразу закрив провадження. Це ж треба наскільки бути тупим, щоби не порахувати на пальцях, скільки раз і стосовно яких статтей мав був допитаним особа 1 у провадженні?
Це саме стосується і потерпілої Трейтяк М.Ю., яка також жодного разу не була допитаною. Суддя Трусова Т.О. безсоромно виклала в своїй злочинній ухвалі і ту брехню, що нібито потерпіла Трейтяк М.Ю. не подавала впродовж року слідчому своїх звернень, а також що вона тим самим позбавлена права на її допит, що не відповідає нормам КПК України, ЄСПЛ і Конституції України. Остання була протиправно обмежена у своїх правах слідчим, так як її слідчий не допускав до справи провадження, що доказується наявним листом у справі провадження за № 6978/Гр/26-51-23-02 від 06.09.2017 року (копія прикладається внизу). Відповідно, суддя Трусова Т.О. винесла Ухвалу, яка є суцільним самозапереченням і божевіллям. Дана суддя вважала за доцільне проаналізувати лише позицію однієї сторони, а те що потерпілий 1, потерпілий 2 і два десятки свідків на стороні потерпілих в даному провадженні жодного разу не були допитаними – це для неї являється процесуальною нормою.(?) Щодо проведення податкових перевірок, то суддя Трусова Т.О. також збрехала, так як жодного з піднятих питань у клопотаннях особи 1 насправді не піднімалося. Також, суддя Трусова Т.О. не надала жодної правової оцінки тому, що особа 1 у своїх клопотаннях ініціював проведення декількох експертиз і перехресних допитів, чого слідчим не було проведено, всупереч ст.220, 147, 56, 91, 92, 101, 220, 242, 243 КПК України. Також, дана суддя вважає за норму права не виконання слідчим 15 (п’ятнадцяти) Ухвал слідчих суддів щодо вчинення процесуальних дій, що явно не є нормою її здоровості.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва Трусової Т.О. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Трусової Т.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Трусова Т.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Трусова Т.О. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці судді Трусової Т.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Трусової Т.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Трусовою Т.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Трусовою Т.О. Крім того, було прийнято рішення про звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості судді Трусової Т.О. з метою притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повторне повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Трусової Т.О., яка вже не вперше порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ і Вищої Ради юстиції України, а також резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції мас-медіа.